Рішення

від 04.02.2019 по справі 911/2250/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа № 911/2250/18

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства УКРСИББАНК

до виконавчого комітету Херсонської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_1

2. приватного акціонерного товариства Євпаторійський міський молочний завод

3. ОСОБА_2

про визнання права власності

за участю представників:

позивача: ОСОБА_3 - предст. за дов. № 13-2-2/82496 від 27.12.2018;

відповідача: не з'явився;

треті особи: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось публічне акціонерне товариство УКРСИББАНК (далі - позивач, банк) з позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд визнати за позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна: 4/100 (чотири сотих) часток гуртожитку, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Саки, вул. Радянська, буд. 21, що складає у літері А: приміщення №№ 29, 30, 33, 35, 36, 37, 38, 38а, 39, 40, 40а, 41, 42, 43, 44, загальною площею 114,2 кв. м.

Позов обґрунтований втратою позивачем правовстановлюючого документа, який засвідчує право власності на вказане нерухоме майно, що перешкоджає реалізації його права власності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2018 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 19.11.2018.

12.11.2018 на адресу суду від виконавчого комітету Херсонської міської ради надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 53 у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п'ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа. Проте, як вказує відповідач, зі змісту позовної заяви не вбачається, що позивач звертався в органи нотаріату з метою видачі дубліката втраченого договору. У вирішенні спору виконавчий комітет Херсонської міської ради покладається на розсуд суду.

14.11.2018 від позивача на адресу суду надійшли пояснення щодо залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2018 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1, приватне акціонерне товариство Євпаторійський міський молочний завод , ОСОБА_2; підготовче засідання відкладено на 10.12.2018.

30.11.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що звертався до Державного нотаріального архіву Херсонської області з запитом стосовно діяльності державного нотаріуса Сакської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та передачі до архіву документів, в тому числі спірного договору. У відповідь на вказаний запит, 22.11.2018 банк отримав відповідь про те, що станом на 20.11.2018 документи нотаріального діловодства та архіву нотаріусів Автономної Республіки Крим та міста Севастополь до Державного нотаріального архіву Херсонської області не передавались.

Разом з тим, позивач повідомив, що 26.11.2018 банк змінив найменування з публічного акціонерного товариства УКРСИББАНК на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО УКРСИББАНК , на підтвердження чого долучив до відповіді на відзив копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 24106873 станом на 26.11.2018.

За змістом 5 Закону України Про акціонерні товариства , зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. З огляду на наведене відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва, водночас факт зміни типу акціонерного товариства позивача та найменування позивача судом встановлено.

05.12.2018 відповідач подав через канцелярію суду клопотання, в якому просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника з урахуванням поданого відзиву.

В підготовчому засіданні 10.12.2018 суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження, внаслідок чого постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.01.2019.

Ухвалою суду від 14.01.2019 розгляд справи по суті відкладено на 04.02.2019.

01.02.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника та покладення судових витрат на позивача.

В судовому засіданні 04.02.2019 присутня представник позивача обґрунтувала в усному порядку заявлені вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники третіх осіб, які належним чином повідомлені про час та місце розгляд справи, не направили в судове засідання своїх повноважних представників, пояснень щодо позову не надали.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

04.02.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

03.12.2004 між Відкритим Акціонерним товариством Науково-виробниче об'єднання Йодобром (продавець) та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (покупець), правонаступником якого є АТ УкрСиббанк , укладено договір купівлі-продажу не житлового приміщення, посвідчений державним нотаріусом Сакської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2-1446 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю 4/100 (чотири сотих) часток гуртожитку, що знаходиться за адресою місто Саки, Автономна Республіка Крим, вулиця Радянська, будинок номер 21 (двадцять один), що складає у літері А: приміщення №№ 29, 30, 33, 35, 36, 37, 38, 38а, 39, 40, 40а, 41, 42, 43, 44, загальною площею 114,2 кв. м., що належить продавцю на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 28.02.2002, виданого Сакським міськвиконкомом на підставі рішення Сакського міськвиконкомому № 440 від 21.12.2001 і зареєстрованого в Євпаторійському бюро реєстрації та технічної інвентаризації 28.02.2002 в реєстровій книзі № 1 за реєстром № 136 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.07.2004 за номером 6646027, а покупець зобов'язався прийняти зазначене приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та зареєструвати приміщення у Євпаторійському бюро реєстрації та технічної інвентаризації (МБРТІ).

Право власності на приміщення переходить до покупця з моменту державної реєстрації права власності в Євпаторійському МБРТІ (п. 1.2. договору).

Пунктами 2.1., 2.2. договору визначено, що за домовленістю сторін, зазначене в п. 1.1. цього договору приміщення продається за 133 660,00 грн. Розрахунок за придбане приміщення, вказаний в п. 2.1. цього договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця: р/р 26005212991901 у ВАТ Об'єднаний комерційний банк м. Сімферополь, МФО 324485, ЄДРПОУ 04836770, не пізніше 08.12.2004.

Передача приміщення здійснюється продавцем покупцю за актом прийому-передачі, який повинен бути підписаний сторонами не пізніше 08.12.2004 (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 14.1. договору останній підлягає державній реєстрації відповідно до вимог ст. 657 ЦК України. Право власності на приміщення підлягає державній реєстрації відповідно до вимог ст. 182 ЦК України. Підставою виникнення права власності у покупця є державна реєстрація договору.

03.12.2004 в Державному реєстрі правочинів зареєстровано номер правочину - договору купівлі-продажу не житлового приміщення від 03.12.2004: 327090.

06.12.2004 позивач у безготівковому порядку, на підставі меморіального ордеру № 03, перерахував на поточний рахунок ВАТ НВО Йодобром № 26005212991901 у ВАТ Об'єднаний комерційний банк м. Сімферополь, МФО 324485, грошові кошти в сумі 133 660,00 грн. з призначенням платежу оплата за 4/100 часток нежитлового приміщення за адр.м.Саки АРК вул.Радянська,21 з-но договору купівлі-продажу від 03.12.04р.ПДВ-22276.67 грн. .

08.12.2004 між Відкритим Акціонерним товариством Науково-виробниче об'єднання Йодобром та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк підписано Акт прийому-передачі, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв продане 03.12.2004 окреме індивідуально визначене майно колективної власності продавця, розташоване за адресою: 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Радянська № 21, вартістю 133 660,00 грн., а саме: 4/100 часток гуртожитку, що складає у літері А: приміщення №№ 29, 30, 33, 35, 36, 37, 38, 38а, 39, 40, 40а, 41, 42, 43, 44, загальною площею 114,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Радянська, № 21.

На підставі рішення про державну реєстрацію від 23.02.2005 до Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про право власності Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк на вказане вище майно.

Позивач стверджує про те, що оригінал договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03.12.2004, посвідчений державним нотаріусом Сакської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2-1446, втрачено банком у 2014 році.

Як зазначив позивач, а також не заперечується відповідачем, маючи намір зареєструвати право власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Саки, вулиця Радянька, будинок 21, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, 30.08.2018 банком були подані до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Херсонської міської ради документи, які, на думку позивача, є підставою для проведення реєстраційних дій, зокрема, ксерокопію договору купівлі-продажу від 03.12.2004.

04.09.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно Херсонської міської ради прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 42829514 та запропоновано позивачеві надати оригінали документів, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна.

Позивач твердить, що є власником нерухомого майна, однак не може повноцінно реалізувати своє право власності, що зумовлено втратою оригіналу договору купівлі-продажу та фактичною відмовою відповідача вчиняти певні дії, у зв'язку з існуванням певного порядку реєстрації нерухомості. Наведено стало причиною звернення позивача з позовом про визнання за ним права власності.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за визначенням статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (далі - Тимчасове положення), яке діяло на час реєстрації договору купівлі-продажу, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4 Тимчасове положення).

Відповідно до п. 1.5 Тимчасового положення, обов'язковій реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності (п. 1.7 Тимчасового положення).

Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5 Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна визнано такими, що втратили чинність, зокрема, наказ Міністерства юстиції України, яким було затверджено Тимчасове положення.

Відповідно до ч. 2, 10 ст. 18, ч. 1 ст. 20, ч. 2, 3 ст. 32, ч. 3 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , постановою Кабінету Міністрів України №127 від 25.12.2015 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127).

Згідно з п. 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Таким чином, для проведення державної реєстрації права власності у зв'язку із відповідними змінами, вимагається документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна (свідоцтво), у разі відсутності відповідної реєстрації у Державному реєстрі прав.

Внаслідок втрати банком правовстановлюючих документів, а саме договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03.12.2004, посвідченого державним нотаріусом Сакської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2-1446, позивач не має правової можливості здійснювати повноваження власника у повному обсязі і одночасно позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію свого права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

З урахуванням наведених норм та на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що право власності позивача на нерухоме майно, що є предметом спору, підлягає захисту шляхом його визнання, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено покладення на сторону судових витрат, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати покладаються на позивача, оскільки саме втрата банком правовстановлюючих документів на майно призвела до виникнення спору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ УКРСИББАНК (04070, Україна, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) право власності на об'єкти нерухомого майна: 4/100 (чотири сотих) часток гуртожитку, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Саки, вул. Радянська, буд. 21, що складає у літері А: приміщення №№ 29, 30, 33, 35, 36, 37, 38, 38а, 39, 40, 40а, 41, 42, 43, 44, загальною площею 114,2 кв. м.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.02.2019.

Суддя О.В. Щоткін