Рішення

від 14.02.2019 по справі 925/1170/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Черкаси

справа № 925/1170/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., в приміщенні суду в судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного підприємства "АГРОПОСТАВКА-СЕРВІС", Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Ювілейна, 17, кв. 32

до товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ", Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Соборна, 43

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фермерське господарство "ГРУП-АГРО", Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Кірова, 16-Г

про стягнення 33 847,90 грн. заборгованості та штрафу,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Крупа Р.В. - адвокат - за ордером;

від третьої особи: не з'явився.

Приватне підприємство "АГРОПОСТАВКА-СЕРВІС" звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ", за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фермерське господарство "ГРУП-АГРО", - про стягнення заборгованості за надані послуги зі сприяння укладення договорів згідно агентського договору №20/12/17 від 20.12.2017р. в розмірі 33 847,90 грн., в тому числі:

2 447,90 грн. за фактично надані послуги,

1 400,00 грн. за додаткові послуги,

30 000,00 грн. штрафу

та відшкодування судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" подало до суду відзив від 27.11.2018р. №02-02/336 на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки товар (пшениця 6 класу) ФГ "ГРУП-АГРО" в кількості 69,94 тонн так і не був поставлений ТОВ "КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ", відповідна видаткова накладна не була підписана між фермерським господарством (третя особа) та товариством (відповідач), тому відсутній обов'язок у відповідача оплати послуги позивача.

Третя особа (ФГ) надіслала до суду електронною поштою клопотання від 15.01.2018р., в якому просить залишити без розгляду позов, оскільки голова ФГ "ГРУП-АГРО" категорично заперечує факт підписання договору поставки №18/08/78 від 02.08.2018р., умови якого на вимогу відповідача не погоджував. Підпис та печатка виконані від імені ФГ "ГРУП-АГРО" на копії договору поставки №18/08/78 від 02.08.2018р. - є підробленими.

У судовому засіданні:

представник позивача в засідання не прибув, позовні вимоги підтримав письмово з предмету та підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача вимоги категорично заперечив та наполягає на відмові в позові з підстав необґрунтованості вимог.

Представник третьої особи в засідання не з'явився. Третя особа письмово просить залишити позов без розгляду.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

20.12.2017р. між приватним підприємством Агропоставка-Сервіс (Агентом - Позивач по справі), в особі директора Білоуса Є.П., що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім (Замовником - Відповідач по справі) було укладено агентський договір №20/12/17 (далі - Договір), за умовами якого Агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду взяв на себе зобов'язання від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок Замовника надати йому послуги зі сприяння укладенню Замовником угод/договорів, а при необхідності за погодження із Замовником в укладанні відповідних угод/договорів, з постачальниками товару для Замовника. Можливе надання інших суміжних послуг із супроводу господарських операцій Замовника стосовно придбаного Замовником за участю Агента товару.

Відповідно до п. 1.2 Договору під товаром сторони домовились розуміти продукцію сільськогосподарського призначення (в т.ч. зернові, бобові та олійні культури). Під партією товару сторони розуміють конкретно визначену кількість товару, яка може бути придбана за окремою додатковою угодою та за кількістю, яка може бути транспортована визначеною кількістю повністю завантажених автомобілів-зерновозів чи залізничних вагонів-зерновозів.

02.08.2018р. Замовником та Агентом було укладено додаткову угоду до Договору, за умовами якої сторони узгодили наступне: З метою належного виконання Замовником умов договору поставки №18/08/78 від 02.08.2018р., що укладений між Замовником та фермерським господарством ГРУП-АГРО (Кіровоградська область, Новомиргородський район, село Коробчине, вулиця Кірова, будинок 16-Г, код ЄДРПОУ 37942367) та укладеної до нього Специфікації №1 від 02.08.2018р., Агент зобов'язується надати Замовнику наступні послуги: організація подання транспортних засобів для завантаження товару (пшениця 6 кл.) умовах РСА Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине; Організація та контроль за оформленням документів на товар (в т.ч. первинних, бухгалтерських), забезпечення їх надходження до Замовника (а.с. 12).

За передбачені послуги, що надані належним чином, Замовник сплачує Агенту винагороду в загальному розмірі 35 (тридцять п'ять) грн. за 1 тонну товару.

02.08.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" (Покупцем - Відповідач по справі) та фермерським господарством "ГРУП-АГРО" (Постачальником - третя особа по справі) укладено договір поставки №18/08/78 (далі - Договір поставки, а.с. 13-14) за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, та підписаних сторонами специфікацій, які є додатками до цього договору, Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує сільськогосподарську продукцію (надалі - товар).

В розділі ІІ Договору поставки закріплено, що товари за цим договором поставляється на умовах РСА (правила ІНКОТЕРМС) в місці та строки вказані в специфікаціях (п.2.1); Постачальник не пізніше ніж за одну добу до дати передання товару Покупцю повідомляє Покупця на електронну пошту чи факсу про готовність товару до передання (відвантаження), про строки і місце поставки (п.2.2); Покупець зобов'язаний подати власні чи залучені за договором транспортні засоби під завантаження та визначити місце розвантаження товару, надати необхідну інформацію водіям, скласти товарно-транспортну накладну (ТТН) (п.2.3); Постачальник зобов'язується в місці поставки завантажити товаром поданий Покупцем автомобільний транспорт в день його прибуття, та відпустити товар, підписавши акт (форма акту - додаток до даного договору) (п.2.4.); Остаточна якість товару визначається незалежною акредитованою лабораторією в місці його розвантаження визначеному Покупцем (п.2.5); Після визначення якості товару, погодження/коригування ціни (при необхідності) Постачальник зобов'язаний: скласти видаткову накладну та скласти податкову накладну і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним законодавством України (п.2.6); Покупець зобов'язується своєчасно і належним чином прийняти товар від Постачальника та оплатити його на умовах цього Договору (п.2.7).

Згідно Специфікації №1 від 02.08.2018р. сторони Договору поставки узгодили, що Постачальник має поставити Покупцю пшеницю 6 кл., що відповідає ДСТУ 3768:2010 на умовах FСА Франко - перевізник (правила ІНКОТЕРМС) (Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине) в кількості 200 тонн (+/-10%) по ціні 4583,33 грн. без урахування ПДВ 20% за 1 тонну у строк 02.08.2018р.-12.08.2018р. (а.с. 15).

Як стверджує Позивач, на виконання умов Договору та додаткової угоди від 02.08.2018р. Позивачем надано Відповідачу наступні послуги:

- Організовано подання 03.08.2018р. залученим перевізником ТОВ Фенікс Транс Груп (код. 40223996) транспортних засобів автомобілів НОМЕР_1 (причіп ДНЗ НОМЕР_6) та МАЗ 6305 ДНЗ НОМЕР_3 (причіп ДНЗВА9849ХТ) для завантаження товару (пшениця) за адресою: Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н., с. Коробчине (місцезнаходження господарства ФГ ГРУП-АГРО );

- Організовано завантаження 03.08.2018р. та розвантаження 05.08.2018р. (у зв'язку із поверненням неприйнятого по якості товару) з автомобіля НОМЕР_2 (причіп ДНЗ НОМЕР_6) пшениці в кількості 37,04 тонн;

- Організовано завантаження 03.08.2018р. та розвантаження 05.08.2018р. (у зв'язку із поверненням неприйнятого по якості товару) з автомобіля НОМЕР_3 (причіп ДНЗВНОМЕР_5) пшениці в кількості 32,9 тонн;

- Організовано оформлення ТТН на перевезення товару.

Крім того, Позивач зазначає, що ним за власні кошти було оплачено представнику ФГ ГРУП-АГРО ОСОБА_7. від імені ТОВ КТД готівкою кошти в розмірі 1400,00 грн., що підтверджується відповідною розпискою.

Дані кошти були передані на вимогу ФГ ГРУП-АГРО як компенсація за витрати по завантаженню товару особі, яка назвалась ОСОБА_7. (відповідальний за навантажувально-розвантажувальні роботи в ФГ Груп-Агро ). Без оплати даних коштів представник Постачальника (ФГ Груп-Агро ) відмовився отримувати назад товар.

На думку Позивача, він належним чином виконав свої зобов'язання, а тому Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу кошти в сумі 3847,90 грн., з яких 2447,90 грн. за фактично надані послуги згідно Агентського Договору, та 1400,00 грн. за додаткові послуги.

На підтвердження факту надання вищезазначених послуг та понесених додаткових витрат Позивач направив на адресу Відповідача Акт надання послуг від 10.08.2018р. №83/1 (а.с. 16) та Звіт від 10.08.2018р. про надання послуг та про понесені додаткові витрати (а.с. 17).

Акт надання послуг від 10.08.2018р. Відповідачем не був підписаний та повернувся на адресу Позивача із запереченням від 13.08.2018р., в якому зазначено, що фактичної поставки товару не відбулося і видаткової накладної не було підписано, то відповідно і послуги не вважаються наданими агентом і обов'язок оплати у замовника відсутній (а.с. 18).

Позивач вважає заперечення безпідставними та не погоджується із ними, оскільки свої обов'язки Позивачем виконано належним чином, а єдиною метою заперечень є ухилення від оплати Позивачу наданих послуг.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань по Договору, Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу та санкцій.

Відповідач вимоги заперечує та вказує, що з перевізником він самостійно укладав угоди на перевезення вантажів та замовляв транспорт. Позивач не підшукував перевізника на замовлення відповідача. Крім того, договір поставки зерна пшениці 6 класу не виконаний, товар не прийнятий, зобов'язання постачальника не припинено належним виконанням, хоча грошові кошти постачальник отримав в повному об'ємі.

Стосовно відносин з позивачем відповідач заперечив право на отримання оплати, оскільки послуги позивача не прийняті відповідачем і Агент не надав доказів належного та повного виконання зобов'язання перед відповідачем. Понесені ним витрати мають розцінюватися як ризики його господарської діяльності.

На запитання головуючого представник відповідача в засіданні заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення та обгрунтування представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач, відповідач та третя особа є самостійними юридичними особами.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами (позивач та відповідач) виникли та існують договірні відносини надання та споживання послуги з супроводу договору поставки на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Згідно із ст. 301 Господарського кодексу України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Статтею 305 Господарського кодексу України встановлено, що відносини, які виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

В статті 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно зі ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що договір поставки укладений між відповідачем та третьою особою (ФГ) шляхом обміну листами з допомогою офіційних скриньок електронної пошти та підписання єдиного документу - договору поставки від 02.08.2018р. №18/08/78 (а.с. 13-14). Про належне листування з третьою особою відповідач підтвердив шляхом надання суду скрін-шотів листів з посиланням на джерело (а.с. 102-125). Позивач у цих відносинах відсутній, застережень про участь, права, обов'язки ПП Агропоставка-Сервіс - в договорі немає.

Додаткова ж угода до агентського договору №20/12/17 (а.с. 12) передбачала тільки надання двох видів послуг: організація подання транспортних засобів для завантаження товару (пшениця 6 кл.) на умовах РСА (правила ІНКОТЕРМС) Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине; організація та контроль за оформленням документів на товар (в т.ч. первинних, бухгалтерських), забезпечення їх надходження до Замовника.

Ціна договору передбачена в п. 4.1 Договору та п. 1 Додаткової угоди до Договору.

За змістом положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк оплати наданих послуг визначено п.4.2 Договору, яким передбачено, що агентська винагорода сплачується замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та виставлення агентом відповідного рахунку.

Отже, в агентському договорі від 20.12.2017р. №20/12/17 з урахуванням додаткової угоди від 02.08.2018р. сторонами були узгоджено, що замовник сплачує агенту винагороду, яка залежить від кількості поставленого належним чином замовнику товару.

Суд дійшов висновку, що при відсутності фактичної поставки товару на замовлення покупця відсутній обов'язок Відповідача оплачувати послуги агенту (позивачу).

В Договорі поставки від 02.08.2018р. №18/08/78, що укладений між ТОВ КТД та ФГ ГРУП-АГРО , а саме в п.1.3, сторони погодили, що право власності та перехід ризиків випадкового знищення або пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передання товару. Моментом передання (поставки) товару вважається момент підписання сторонами видаткової накладної, складеної Постачальником.

Таким чином, у Відповідача виникли б зобов'язання по оплаті послуг Позивача виключно у випадку фактичної поставки товару у строк з 02.08.2018-12.08.2018рр., що мало підтверджуватися тільки первинним бухгалтерським документом - відповідною видатковою накладною, складеною ФГ Груп-Агро та підписаною ТОВ КТД про прийняття товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов агентського договору та додаткової угоди Позивачем було:

- Організовано подання 03.08.2018р. залученим перевізником ТОВ Фенікс Транс Груп (код 40223996) транспортних засобів автомобілів НОМЕР_1 (причіп ДНЗ НОМЕР_6) та МАЗ 6305 ДНЗ НОМЕР_3 (причіп ДНЗВНОМЕР_5) для завантаження товару (пшениця) за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине (місцезнаходження господарства ФГ ГРУП-АГРО );

- Організовано завантаження 03.08.2018р. та розвантаження 05.08.2018р. (у зв'язку із поверненням не прийнятого по якості товару) з автомобіля НОМЕР_2 (причіп ДНЗ НОМЕР_6) пшениці в кількості 37,04 тонн;

- Організовано завантаження 03.08.2018р. та розвантаження 05.08.2018р. (у зв'язку із поверненням не прийнятого по якості товару) з автомобіля НОМЕР_4 (причіп ДНЗВНОМЕР_5) пшениці в кількості 32,9 тонн;

- Організовано оформлення ТТН на перевезення товару.

Отже, товар (пшениця) ФГ Груп-Агро в кількості 69,94 тонн не був поставлений на замовлення ТОВ КТД , відповідна видаткова накладна не була підписана між ФГ Груп-Агро та ТОВ КТД , а тому обов'язок оплати послуг Позивача у Відповідача відсутній.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.6 Агентського договору в разі прострочення Замовником строків оплати агентської винагороди, що належить Агенту, Замовник зобов'язаний сплатити на користь Агента пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення та на вимогу Агента штраф в розмірі 30 000,00 грн. за кожну додаткову угоду, щодо якої допущено порушення.

Позивач хоче скористатися своїм правом та стягнути з Відповідача штраф в розмірі 30 000,00 грн.

Забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки оформлено між сторонами письмовим договором відповідно до положень та вимог ст.ст. 546-549 ЦК України.

Оскільки позивач не довів порушення Відповідачем умов Агентського договору, то відповідно вимога про стягнення штрафу є безпідставною.

Щодо вимоги Позивача про стягнення 1 400,00 грн. за додаткові послуги, Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що дійсно, 05.08.2018р. Позивачем в присутності представника ТОВ КТД ОСОБА_6 за власні кошти було оплачено представнику ФГ ГРУП-АГРО ОСОБА_7. готівкою кошти в розмірі 1400,00 грн., що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 56).

Дані кошти були передані на вимогу ФГ ГРУП-АГРО як компенсація за витрати по завантаженню товару (за словами ОСОБА_7. дані кошти були понесені ФГ). Без оплати даних коштів представник Постачальника відмовився отримувати назад товар.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про повернення Відповідачем коштів в розмірі 1400,00 грн. Позивачу, оскільки таке не передбачено агентським договором та суперечить п. 2.4 Договору поставки від 02.08.2018р. №18/08/78, в якому закріплено, що Постачальник зобов'язується в місці поставки завантажити товаром поданий Покупцем автомобільний транспорт в день його прибуття, та відпустити товар, підписавши акт (форма акту - додаток до даного договору).

В задоволенні цієї вимоги належить відмовити.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Позивачем не доведено порушення свого права з викладених ним підстав, тому в задоволенні позову належить відмовити повністю з мотивів безпідставності та необґрунтованості вимог.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Позивача та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову приватного підприємства "АГРОПОСТАВКА-СЕРВІС", Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Ювілейна, 17, кв. 32, ідентифікаційний код 36776627, номер рахунку в банку невідомий

до товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ", Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Соборна, 43, ідентифікаційний код 32316860, номер рахунку в банку невідомий -

відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення, або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 18.02.2019р.

Суддя Г.М. Скиба