Рішення

від 18.02.2019 по справі 300/94/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р. справа № 300/94/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

15.01.2019 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу пенсії інваліда другої групи разом з щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці та зобов'язання призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію по інвалідності разом з щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці, починаючи з дня призначення пенсії - 04.10.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Вищої ради юстиції України № 3236/0/15-16 від 19.12.2016 позивача звільнено з посади судді Косівського районного суду Івано-Франківської області у зв'язку з подачею заяви про відставку та з 26.12.2016 йому виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Висновком Івано - Франківської обласної кардіологічної медико-соціальної експертизи від 18.04.2017 позивача визнано інвалідом другої групи загального захворювання безстроково. 04.10.2017 та 20.06.2018 позивач звертався до відповідача із заявами про призначення, нарахування та виплату йому пенсії як інваліду другої групи. Відповідач відмовив у задоволенні заяв позивача, про що повідомив останнього листами №1016/03 від 16.11.2017 та №100/Б-15 від 14.09.2018. Відмова мотивована тим, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а відповідно до п.1 ст.10 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особі, яка має право на різні види пенсії, призначається один з видів пенсії за вибором позивача. А тому відмова у виплаті пенсії по інвалідності є незаконною та необґрунтованою, оскільки щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не є пенсією. З цього приводу позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

18.01.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.02.2019. Проти заявлених позовних вимог відповідач заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с.32-33). Суду пояснив, що відповідно до п.1 ст.10 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особі, яка має право на різні види пенсії призначається один із видів пенсії за вибором особи. Позивач виявив бажання отримувати довічне грошове утримання судді - саме такий вид пенсії і забезпечено відповідачем. Згідно до ч.1 ст.73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок сплати страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. В жодному з пунктів переліку не зазначено призначення та виплату двох видів пенсії. Таким чином, призначивши позивачу пенсію по інвалідності, відповідач спрямує кошти платників податків не за призначенням, що, у свою чергу, в більш масштабному розумінні призведе до дефіциту коштів Пенсійного фонду України. Враховуючи наведене, відповідач вважає безпідставним призначення позивачу двох видів пенсії: щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та пенсії по інвалідності. У задоволенні позову просить відмовити.

Позивач надав на адресу суду відповідь на відзив від 12.02.2019 (а.с.36-37), в якому зазначив, що поданий відповідачем відзив не спростовує позовних вимог та не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Вважає, що посилання відповідача на ст.73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є безпідставним, оскільки дана стаття регулює питання використання коштів Пенсійного фонду, сформованих за рахунок сплати страхових внесків, однак ці кошти жодного відношення до призначення та виплати довічного грошового утримання судді у відставці не мають.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши та оцінивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, встановив наступне.

Рішенням Вищої ради юстиції України № 3236/0/15-16 від 19.12.2016 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Косівського районного суду Івано-Франківської області в зв'язку з подачею заяви про відставку (а.с.15).

Верховинським відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нараховано та з 26.12.2016 позивачу виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Висновком Івано-Франківської обласної кардіологічної медико-соціальної експертизи від 18.04.2017 позивача визнано інвалідом другої групи загального захворювання безстроково (а.с.16).

04.10.2017 та 20.06.2018 позивач звертався до відповідача із заявами про призначення, нарахування та виплату йому пенсії як інваліду другої групи (а.с.11).

Відповідач листами №1016/03 від 16.11.2017 та №100/Б-15 від 14.09.2018 відмовив позивачу у її призначенні, оскільки він отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а відповідно до п.1 ст.10 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особі, яка має право на різні види пенсії, призначається один з видів пенсії за вибором позивача (а.с.12-14).

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Згідно частини 3 статті 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування N1058-IV від 09.07.2003 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058 прраво на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 142 Закону України Про судоустрій та статус суддів N 1402-VIII від 02.06.2016 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до пункту 25 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України Про судоустрій і статус суддів N 1402-VIII від 02.06.2016 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до частини 1 статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 2453-VI від 07.07.2010 судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія (частина 2 статті 141 Закону №2453).

Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що законодавством встановлено можливість вибору суддею, який пішов у відставку та має необхідний стаж суддівської роботи, одного з двох варіантів соціального забезпечення за настанням зазначеного юридичного факту (оформлення виходу у відставку) - отримання пенсії з урахуванням віку та стажу роботи, або щомісячного довічного грошового утримання у відповідних відсотках від заробітної плати.

При цьому, можливості одночасного отримання пенсії, в тому числі за віком, і щомісячного довічного грошового утримання, законодавство не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 21-360а12.

За таких обставин, посилання позивача на те, що щомісячне довічне грошове утримання не є перешкодою для отримання ним пенсії по інвалідності не заслуговують на увагу, позаяк позивач, будучи суддею у відставці, має право вибору щодо отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці або пенсії по інвалідності.

Наведене узгоджується із висновками Львівського апеляційного адміністративного суду, висловленими у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №876/1332/18 (№308/9181/17).

Таким чином, суд вважає позов необґрунтованим, та таким що не підлягає до задоволення.

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки судові витрати відповідачем понесені не були, відсутні підстави для їх стягнення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 6-14, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Косівське об'єднанане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551015, вул.Незалежності, буд.26а, м.Косів, Івано-Франківська область, 78600).

Суддя Лучко О.О.