Рішення

від 09.07.2018 по справі 810/2265/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року 810/2265/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВМ-ДОМ" до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВМ-ДОМ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 №0047615001.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем зроблено хибні висновки в Акті перевірки щодо порушення ТОВ "ДВМ-ДОМ" термінів сплати визначеного грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 15.05.2017 №0001791201, оскільки позивачем вчасно та в повному розмірі сплачено таке зобов'язання ще до отримання вказаного податкового повідомлення-рішення. Також, позивач стверджує, що він не порушував строки сплати грошового зобов'язання по Уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість від 19.03.2017 №9044464275, оскільки в даному уточнюючому розрахунку позивач не визначав та не змінював суму податкового зобов'язання.

За наведених обставин, позивач вважає, що жодних підстав для застосування штрафних санкцій немає, тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що податковим органом правомірно застосовано в оскаржуваному рішенні штрафні санкції до позивача, оскільки останній порушив терміни сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку від 19.03.2017 №9044464272 та податкового повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач жодним чином не спростував доводи позивача, які викладені в позовній заяві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2018 року посадовою особою Білоцерківського відділення Головного управління ДФС у Київській області було проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за податкове повідомлення-рішення №0001791201 від 15.05.2017, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9044464275 від 19.03.2017, квітень 2017 року, травень 2017 року, вересень 2017 року, листопад 2017 року з питання сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "ДВМ-ДОМ".

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 04.04.2018 №260/50-01/38034277, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем положень пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній сплаті узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що позивачем порушено:

- термін сплати податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 15.05.2017 №0001791201 на суму 18551,85 грн. з граничним терміном сплати 26.05.2017, фактично сплачено 20.07.2017, на суму 4932,20 грн. з граничним терміном сплати 26.05.2017, фактично сплачено 20.07.2017, на суму 222,90 грн. з граничним терміном сплати 26.05.2017, фактично сплачено 20.07.2017, на суму 40657,90 грн. з граничним терміном сплати 26.05.2017, фактично сплачено 20.07.2017, кількість днів затримки - 55 днів;

- термін сплати податкового зобов'язання по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9044464275 від 19.03.2017 на суму 380201,10 грн. з граничним терміном сплати 19.03.2017, фактично сплачено 20.07.2017, кількість днів затримки - 123 дні.

На підставі висновків Акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 №0047615001 форми "Ш", яким за затримку на 123, 55 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 444565,95 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 88913,19 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо встановленого відповідачем порушення позивачем терміну сплати податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 15.05.2017 №0001791201, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому, пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню можливе лише після закінчення 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку ТОВ "ДВМ-ДОМ" з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої було складено Акт від 28.04.2017 №504/05-99-12-01/05-14/38034277.

На підставі висновків Акту перевірки від 28.04.2017 №504/05-99-12-01/05-14/38034277 Головним управлінням ДФС у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201 на суму 5155,13 грн. та від 15.05.2017 №0001781201 на суму 59210,67 грн.

Як зазначив позивач, у червні 2017 року він дізнався про існування податкового боргу з податку на додану вартість через електронний кабінет платника податків.

Так, з метою одержання інформації щодо нарахування штрафних санкцій за період з 01 червня 2016 року представник позивача - адвокат Бойко Д.В. звернувся до Костянтиновської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з адвокатським запитом від 29.06.2017 вих. №06/17-18, в якому просив надати, серед іншого, акт з обґрунтуванням податкового повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201 та податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201.

Листом від 06.07.2017 №;2070/10/05-14-08-02-13-2 Костянтиновська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повідомила представника позивача про те, що з метою отримання інформації, зазначеної у запиті, необхідно звернутись до Головного управління ДФС у Донецькій області.

У липні 2017 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області із запитом про надання інформації, зокрема, щодо акту перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201, та прийнятих на підставі висновків вказаного акту перевірки рішень.

Листом від 04.08.2017 №16734 10/05-99-12-11 Головне управління ДФС у Донецькій області надало позивачу, зокрема, акт перевірки від 28.04.2017 №504 з додатками на 10 аркушах, у тому числі податкові повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201 та від 15.05.2017 №0001781201.

Отже, з наведеного слідує, що податкові повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201 та від 15.05.2017 №0001781201 були отримані позивачем в серпні 2017 року.

При цьому, судом встановлено, що на момент отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201, визначене в ньому податкове зобов'язання було сплачено позивачем 20 липня 2017 року, про що також зазначено в акті перевірки від 04.04.2018 №260/50-01/38034277.

Отже, з наведеного слідує, що податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 15.05.2017 №0001791201 було сплачено позивачем ще до настання граничного терміну сплати вказаного податкового зобов'язання, а тому в даному випадку відсутні передбачені ст. 126 Податкового кодексу України підстави для застосування до позивача штрафу за порушення строків сплати вказаного податкового зобов'язання.

Щодо встановленого відповідачем порушення позивачем терміну сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9044464275 від 19.03.2017, суд зазначає наступне.

За приписами п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як передбачено п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, відповідно до приписів пункту 203.2 статті 203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічні положення містяться в пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 50 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.

Так, згідно з положеннями п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок, з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2017 позивач, користуючись своїм правом на виправлення самостійно виявлених помилок у податковій декларації, направив до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9044464275 від 19.03.2017.

Відповідно до квитанції №2 від 19.03.2017 документ доставлено до районного рівня 526 Костянтинівська ОПДІ ГУ ДФС (м. Харцизьк) 19.03.2017 в 13:06:59.

Як вбачається з даного уточнюючого розрахунку, позивач за період січень 2017 року зменшив значення рядків 20.2 ("підлягає бюджетному відшкодуванню") та 20.2.1. ("на рахунок платника у банку") на суму 1027492 грн., а також збільшив на цю ж суму значення рядка 20.3 ("зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2)").

При цьому, значення Розділу І ("Податкові зобов'язання") та Розділу II ("Податковий кредит") позивачем не уточнялися.

Таким чином, вказаним уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9044464275 від 19.03.2017 позивач не визначив жодних додаткових податкових зобов'язань та не змінював суму податкового зобов'язання.

З наведеного слідує, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що позивачем було узгоджено податкове зобов'язання по вказаному уточнюючому розрахунку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9044464275 від 19.03.2017 не узгоджувалося податкове зобов'язання з податку на додану вартість та не визначалось жодних додаткових податкових зобов'язань, а тому відсутнє порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо порушення терміну сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку від 19.03.2017 №9044464272 та згідно податкового повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0001791201, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 №0047615001 підлягає скасуванню.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.05.2018 №1889. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.04.2018 №0047615001.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВМ-ДОМ" (код ЄДРПОУ 38034277) сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.