Рішення

від 15.02.2019 по справі 2340/4124/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року справа № 2340/4124/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.11.2018 просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 25.07.2018 №04627711-1312-2325, №04627712-1312-2325, №04627713-1312-2325, №04627714-1312-2325, №0462781-1312-2325, №0462782-1312-2325, №0462780-1312-2325, №0462779-1312-2325.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нерухоме майно належить йому на праві власності та призначене для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а він належить до сільськогосподарських товаровиробників у розумінні норм Податкового кодексу України, а тому наявні достатні та необхідні правові підстави для застосування пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, тобто майно не є об'єктом оподаткування, що також підтверджено постановами Верховного Суду. Крім того позивачем створено ФГ Бірізьонщина види діяльності якого за КВЕД-2010, безпосередньо пов'язані із виробництвом сільськогосподарської продукції, що також свідчить про використання належних позивачу об'єктів нерухомості у сільськогосподарській діяльності, тому позивач просить суд скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що за позивачем зареєстровано право власності на нежитлові споруди, а тому у відповідності до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України відповідачем винесено спірні рішення якими визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2017 роки. При цьому відповідач вважає, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки останнім згідно пп.14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не може бути фізична особа.

Від позивача на відзив відповідача надійшла відповідь, в якій останній повністю заперечив щодо доводів відповідача.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні, суд постановив ухвалу від 29.01.2019 відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Черкаській області.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові будівлі:

- будинок тваринника загальною площею 58,7 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1003273071249), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2;

- автовісова загальною площею 35,5 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1014340771249), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- телятник загальною площею 1114,9 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1014363071249), що знаходиться за адресою АДРЕСА_4;

- телятник загальною площею 1131,3 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1010871871249), що знаходиться за адресою АДРЕСА_5.

Головним управління ДФС у Черкаській області у відповідності до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2018 №04627711-1312-2325 в сумі 12991 грн. 10 коп., №04627712-1312-2325 в сумі 12802 грн. 75 коп., №04627713-1312-2325 в сумі 407 грн. 65 коп., №04627714-1312-2325 в сумі 674 грн. 05 коп., якими позивачу визначені суми податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік за вищевказані нежитлові будівлі.

Крім того, Головним управління ДФС у Черкаській області у відповідності до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2018 №0462781-1312-2325 в сумі 35676 грн. 80 коп., №0462782-1312-2325 в сумі 36201 грн. 60 коп., №0462780-1312-2325 в сумі 1136 грн., №0462779-1312-2325 в сумі 1878 грн. 40 коп., якими позивачу визначені суми податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік за вищевказані нежитлові будівлі.

Встановлюючи правомірність прийняття спірних рішень, суд враховує, що у пп. 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Отже, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.

Водночас, за приписами пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до наданої податкової консультації Державною фіскальною службою України №1753/Б/99-99-13-03-01-14/1ПК від 20.04.2018, визначення сільськогосподарський товаровиробник , яке міститься у пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, застосовується виключно для цілей розділу XIV Спрощена система оподаткування, облік та звітність , і до правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дане визначення не застосовується, оскільки не відноситься до розділу XII Податок на майно .

Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України Про сільськогосподарський перепис виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Суд зазначає, що для цілей застосування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, звільняються від оподаткування цим податком споруди які використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, незалежно від того, власником таких споруд є фізична чи юридична особа.

Отже, оскільки фізична особа ОСОБА_1 є власником об'єктів нежитлової нерухомості, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому наявні достатні та необхідні правові підстави для застосування пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №814/2040/16.

Крім того згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 об'єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.

Згідно розділу 1 Будівлі підрозділу 12 Будівлі нежитлові групи 127 Будівлі нежитлові інші класу 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства ДК БС 018-2000 до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства належать - будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо, а саме : підклас 1271.1 Будівлі для тваринництва , підклас 1271.2 Будівлі для птахівництва , підклас 1271.3 Будівлі для зберігання зерна , підклас 1271.4 Будівлі силосні та сінажні , підклас 1271.5 Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства , підклас 1271.6 Будівлі тепличного господарства , підклас 1271.7 Будівлі рибного господарства , підклас 1271.8 Будівлі підприємств лісництва та звідництва , підклас 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші .

Таким чином, належні ОСОБА_1 нежитлові будівлі, зокрема, будинок тваринника загальною площею 58,7 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1003273071249), автовісова загальною площею 35,5 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1014340771249), телятник загальною площею 1114,9 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1014363071249), телятник загальною площею 1131,3 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1010871871249), що знаходяться за адресою АДРЕСА_6 не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту ж підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 створено фермерське господарство Бірізьонщина (ідентифікаційний код - 41365033) із видами діяльності за КВЕД-2010: 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.45 - Розведення овець і кіз; 01.47 - Розведення свійської птиці.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім'ї.

Пункт "б" ч. 1 ст. 14 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право самостійно господарювати на землі.

Судом встановлено, що згідно акту прийому-передачі майна, вищевказане нерухоме майно передано ОСОБА_1, як головою господарства, у користування ФГ Бірізьонщина для його використання у сільськогосподарській діяльності.

Отже, використання ОСОБА_1 у своїй сільськогосподарській діяльності нежитлових будівель свідчить про те, що перелічені вище об'єкти нежитлових будівель підпадають під дію положень п. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України та не є об'єктом оподаткування.

Такий самий правовий висновок був зроблений і в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 649/593/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, за наслідками розгляду даної справи суд враховує при ухваленні рішення зазначені вище висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені у постановах від 20 червня 2018 року у справі №814/2040/16 та від 04.12.2018 у справі №649/593/16-а.

Отже, з огляду на вищевикладене відповідач неправомірно прийняв податкові повідомлення-рішення від 25.07.2018 №04627711-1312-2325, №04627712-1312-2325, №04627713-1312-2325, №04627714-1312-2325, №0462781-1312-2325, №0462782-1312-2325, №0462780-1312-2325, №0462779-1312-2325, тому суд дійшов висновку про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги є такими, що належить задовольнити у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.07.2018 №04627711-1312-2325, №04627712-1312-2325, №04627713-1312-2325, №04627714-1312-2325, №0462781-1312-2325, №0462782-1312-2325, №0462780-1312-2325, №0462779-1312-2325.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко