Постанова

від 13.02.2019 по справі 817/1207/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/2987/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 817/1207/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС, Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції - Махаринець Д.Є.,

час ухвалення рішення - 20.09.2018 року, 15:43 год,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 01.10.2018 року,

п о с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Рівненської митниці ДФС, Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області щодо неповернення йому документів на автомобіль BMW 118і, д.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2; зобов'язати Рівненську митницю ДФС повернути належний йому автомобіль BMW 118і, д.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 після його митного оформлення у встановленому законом порядку і без нарахування та стягнення платежу за зберігання автомобіля на митному складі за ставкою 10 євро за добу.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області щодо неповернення ОСОБА_1 документів на автомобіль BMW 118і, д.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2. Зобов'язано Рівненську митницю ДФС повернути ОСОБА_1 належний йому автомобіль BMW 118і, д.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 після його митного оформлення у встановленому законом порядку і без нарахування та стягнення платежу за зберігання автомобіля на митному складі за ставкою 10 євро за добу.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - Рівненська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що Рівненська митниця ДФС надала ОСОБА_1 відповідь щодо порядку та умов повернення вказаного транспортного засобу, разом з тим, останній жодних документів щодо підтвердження права власності на автомобіль марки BMW 118і, кузов НОМЕР_2 не надавав, дій щодо оформлення вказаного автомобіля у будь-якому митному режимі не вчиняв. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав для звільнення позивача від плати за зберігання товару на складі митниці, оскільки вимоги МК України передбачають обов'язкове вилучення товарів предметів порушення митних правил, їх зберігання на складі митниці, та повернення власникам після здійснення митних процедур та відшкодування витрат на зберігання. Оскільки спірний транспортний засіб не вилучався Рівненською митницею ДФС у ОСОБА_1, жодних документів щодо права власності чи володіння автомобілем саме ОСОБА_1 ні митниці, ні суду не надано, автомобіль у митному відношенні не оформлено, що унеможливлює його перебування у вільному обігу на митній території України, тому відсутні правові підстави для повернення вказаного автомобіля позивачу. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача (апелянта) - Рівненської митниці ДФС - Дем'янюк С.М. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволення позову відмовити.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013170040001639 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України, 16 листопада 2016 року в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, співробітниками поліції під час обшуку виявлено та вилучено автомобіль BMW 118і, кузов НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_1, про що складено протокол обшуку від 16 листопада 2016 року.

Вказаний транспортний засіб вилучений та поміщений на територію Березнівського відділу поліції Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області.

Постановою старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Калюша П.Р. про приєднання речових доказів до кримінального провадження від 16 листопада 2016 року приєднано до кримінального провадження №12013170040001639 від 26 червня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.190 КК України як речові докази: 5 ключів від замків запалювання транспортних засобів, 1 ключ від замка запалювання транспортного засобу Land Rover , 1 ключ від замка запалювання транспортного засобу Mercedes , 1 ключ від замка запалювання транспортного засобу Volkswagen , 1 ключ від замка запалювання транспортного засобу Skoda , 6 брелоків від автомобільних сигналізацій, автомобіль BMW 118і, кузов НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_1, автомобіль BMW Х5, кузов НОМЕР_3 з державним номерним знаком НОМЕР_4.

Ухвалою Рівненського міського суду від 10 квітня 2017 року у справі № 569/95/17 скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 21 листопада 2016 року на автомобілі BMW Х5, д/н НОМЕР_4, кузов НОМЕР_3, BMW 118і, д/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Листом від 13 квітня 2017 року Рівненська місцева прокуратура повідомила Рівненську митницю ДФС про те, що вилучено автомобіль BMW 118і, кузов НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_1 на митну територію України не ввозився, та, відповідно, митного контролю не проходив, тому для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності за ст.484 МК України передано Рівненській митниці ДФС завірені копії матеріалів кримінального провадження.

19 червня 2017 року посадовою особою Рівненської митниці ДФС складено протокол № 0458/20400/17 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст.484 МК України, оскільки останній зберігав автомобіль BMW 118і, кузов НОМЕР_2, який ввезений на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Відповідно до протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0458/20400/17 від 30 червня 2017 року, на підставі ст.508, 511 МК України у прокурора Суржука В.Є. в м. Березне, вул. Київська, 12 (на території Березнівського відділу поліції Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області) вилучено автомобіль BMW 118і, кузов НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1, білого кольору, відсутні реєстраційні документи, наявні ключі запалення, відсутнє запасне колесо.

Постановою Рівненського міського суду від 16 лютого 2018 року у справі № 569/12374/17 (яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 30 березня 2018 року) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.484 МК України закрито в зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

У квітні 2018 року позивач неодноразово звертався до Рівненської митниці ДФС з заявами щодо повернення вищевказаного транспортного засобу.

Рівненська митниця ДФС листами від 05 квітня 2018 року № 2762/20/17-70-20, від 24 травня 2018 року №4044/38/17-70-03 та від 11 червня 2018 року №4473/42/17-70-03 на вказані заяви ОСОБА_1 надала відповідь про порядок та умов повернення вказаного транспортного засобу, а саме: автомобіль може бути виданий власнику або уповноваженій ним особі лише після його митного оформлення, відшкодування витрат на зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Крім того, Державна фіскальна служба України листом від 22 травня 2018 року за вих. № 7392/Л/99-99-05-03-02-14 повідомила ОСОБА_1 про те, що у Рівненської митниці ДФС відсутні підстави щодо видачі транспортного засобу зі складу без відшкодування витрат на його зберігання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Рівненська митниця ДФС, отримавши рішення суду про закриття справи про порушення митних правил, зобов'язана була повернути вилучений автомобіль, тому відсутні підстави для відшкодування позивачем на користь органу доходів і зборів витрат за зберігання автомобіля BMW 118і, д/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, оскільки відповідач за відсутності правових підстав для подальшого утримання автомобіля на митному складі добровільно взяв на себе тягар зберігання такого майна.

Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо зобов'язання Рівненської митниці ДФС повернути позивачу спірний автомобіль після його митного оформлення у встановленому законом порядку і без нарахування та стягнення платежу за зберігання автомобіля на митному складі за ставкою 10 євро за добу, колегія суддів виходить з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Ч.1 ст.511 МК України передбачає, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями.

Відповідно до ч.5 ст.238 МК України крім товарів, зазначених у частині першій цієї статті, на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися, зокрема, товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до ст.511 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.239 МК України витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у п.1-5 ч.1 та у ч.5 ст.238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. При цьому відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у п.6 ч.5 ст.238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень ч.3 ст.243 та ч.3 ст.541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Відповідно до ст.242 МК України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Згідно з ч.3 ст.243 МК України, якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у п.3 ст.461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати органу доходів і зборів на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.

Видача товарів, транспортних засобів комерційного призначення зі складу контролюючого органу здійснюється відповідно до розд. IX Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 627

Відповідно п.9.1 цього Порядку товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах Митниць під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат Митниць на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що чинним законодавством визначений чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов повернення тимчасово вилучених митницею транспортних засобів, а саме: автомобіль може бути виданий власнику або уповноваженій ним особі лише після його митного оформлення, відшкодування витрат на зберігання та сплати відповідних митних платежів, за винятками, встановленими вищенаведеними правовими нормами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0458/20400/17 від 30 червня 2017 року, на підставі ст.508, 511 МК України на території Березнівського відділу поліції Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області вилучено автомобіль BMW 118і, кузов НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1, білого кольору, реєстраційні документи на цей транспортний засіб відсутні.

Позивач стверджував, що у нього відсутні реєстраційні документи на вказаний автомобіль, оскільки такі були вилучені разом з автомобілем згідно з протоколом обшуку від 16 листопада 2016 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до протоколу обшуку від 16 листопада 2016 року вилучено лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW Х5, кузов НОМЕР_3, д/н НОМЕР_4.

При цьому, реєстраційні документи на автомобіль BMW 118і, кузов НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1 були відсутні, що підтверджується протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0458/20400/17 від 30 червня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних документів щодо підтвердження права власності на автомобіль марки BMW 118і, кузов НОМЕР_2 ОСОБА_1 не надавав, дій щодо оформлення вказаного автомобіля у будь-якому митному режимі не вчиняв.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для повернення вказаного автомобіля позивачу, так як він не виконав умов повернення тимчасово вилученого митницею транспортного засобу, оскільки не надав реєстраційних документів на спірний автомобіль та не вчинив інших законодавчо визначених дій.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у розумінні КАС України бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Як вбачається зі змісту ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2017 року було скасовано лише арешт на автомобілі BMW Х5, д/н НОМЕР_4, кузов НОМЕР_3, BMW 118і, д/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Крім того, постановою Рівненського міського суду від 16 лютого 2018 року у справі № 569/12374/17 (яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 30 березня 2018 року) встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України, тобто зберігання останнім автомобіля BMW 118і, кузов НОМЕР_2, який ввезений на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, а також визнано його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України; разом з тим, провадження у справі закрито в зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах Рівненська митниця ДФС діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а відмова повернути позивачу спірний автомобіль зумовлена тим, що ОСОБА_1 не дотримано законодавчо встановлений порядок повернення вказаного транспортного засобу.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС повернути йому автомобіль BMW 118і, д.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 після його митного оформлення у встановленому законом порядку і без нарахування та стягнення платежу за зберігання автомобіля на митному складі за ставкою 10 євро за добу, є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області щодо не повернення позивачу документів на автомобіль, то колегія суддів вважає, що провадження у справі в цій частині необхідно закрити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у цій частині виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, Рівненський міський відділ управління МВС України в Рівненській області допустив протиправну бездіяльність, оскільки не повернув йому документів на автомобіль BMW 118і, д.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, арешт щодо якого скасовано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний автомобіль був вилучений як речовий доказ під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013170040001639 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.190 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ст.303-307 КПК України встановлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно з ч.1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Як зазначено в п.4.2 рішення Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23 травня 2001 року, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не можуть бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.

При цьому, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч.1 ст.1 КПК України).

Тобто, оскарження рішень, дій чи бездіяльності правоохоронних органів, які здійснені щодо кримінального провадження або у рамках кримінального провадження, може відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК України.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та Рівненським міським відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області щодо неповернення позивачу документів на автомобіль, який вилучений у рамках досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні, підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з п.2 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, що мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства.

Ч.1 ст.319 КАС України предбачає, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст.19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено правила предметної юрисдикції, регламентовані ст.19 КАС України, в частині розгляду позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Рівненського міського відділу управління МВС України в Рівненській області щодо не повернення позивачу документів на автомобіль, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Керуючись ст. 238, 242, 243, 246, 250, 264, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 817/1207/18 скасувати, та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про зобов'язання повернути належний йому автомобіль BMW 118і, д.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 після його митного оформлення у встановленому законом порядку і без нарахування та стягнення платежу за зберігання автомобіля на митному складі за ставкою 10 євро за добу відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо повернення документів закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий - суддя О. І. Мікула судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року.