Постанова

від 13.02.2019 по справі 756/5905/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/5905/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Тітов М.Ю.

провадження № 22-ц/824/2409/2019 Суддя-доповідач: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Судді-доповідача: - Олійника В.І.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі Задорожній О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м.Києві від 09 жовтня 2018 року у складі судді Тітова М.Ю. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Фондовий світ про захист честі, гідності та ділової репутації,-

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року ОСОБА_3 через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ Фондовий світ про захист честі, гідності та ділової репутації.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в мережі Інтернет на веб-порталі www.stockworld.com.uaбуло опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2), а також її продовження ІНФОРМАЦІЯ_3) (ІНФОРМАЦІЯ_4). Вказана стаття містить недостовірну інформацію, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача, а саме містить наступні недостовірні твердження:

ІНФОРМАЦІЯ_5.

ІНФОРМАЦІЯ_6

ІНФОРМАЦІЯ_7.

ІНФОРМАЦІЯ_8

Позивач зазначав, що така інформація не відповідає дійсності, поширена без перевірки відповідних даних, ганьбить його честь та гідність, адже у ній позивача фактично звинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.175 КК України, та неетичній поведінці. Такі звинувачення є недопустимими та завдають йому матеріальної шкоди, оскільки позивач є відомим у світі та в Україні інвестором, фахівцем з питань ринків цінних паперів, і його ділова репутація є бездоганною та такою, що відповідає найвищим професійним стандартам.

Так, зокрема, не відповідають дійсності твердження відповідачів про порушення позивачем трудових прав громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших, так як не існує жодного судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 або пов'язаних з ним компаній заборгованості із заробітної плати, ОСОБА_3 не є фігурантом жодного з кримінальних проваджень, відкритих за фактом порушення трудових прав громадян. Крім того, ОСОБА_6 ніколи не повідомляв ані ОСОБА_4, ані інших осіб про труднощі, пов'язані з невиплатою ОСОБА_3 заробітної плати персоналу.

Також не відповідає дійсності інформація про висунуті позивачем звинувачення працівників, пов'язаних з ним компаній, з огляду на те, що ОСОБА_3 не подавав до правоохоронних органів, суду повідомлень про крадіжку у нього грошових коштів у розмірі 270 тисяч доларів особами, які можуть бути визначені як менеджмент пов'язаних з ним компаній. До того ж ані в приватних бесідах, ані жодним іншим чином позивач не звинувачував власних працівників в крадіжці або ж будь-якому іншому заволодінню належними йому чинними паперами.

Крім того, позивач вказував, що жоден з працівників ТОВ Фондовий світ або будь-яких інших, пов'язаних з діяльністю Інтернет-порталу www.stockworld.com.ua, не зверталися до нього або його представників за спростуванням або коментарями щодо вищенаведеної інформації.

Рішенням Оболонського районного суду від 09 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права просить скасувати рішення Оболонського районного суду від 09 жовтня 2018 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів обставини, на які посилався, як на підставу своїх вимог, а оприлюднена відповідачами інформація про нього є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в мережі Інтернет на веб-порталі stockworld.com.uaопубліковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_9 та її продовження ІНФОРМАЦІЯ_3) , в якій міститься інформація, що стосується позивача. Так, в заголовку статті зазначено (мовою оригіналу):

ІНФОРМАЦІЯ_10.

Позивач стверджував, що в статті викладені недостовірні твердження, оскільки в такій викладена інформація, яка не відповідає дійсності, а саме (мовою оригіналу):

ІНФОРМАЦІЯ_10

Так, у вказаних тезах мова йде про начебто вчинення позивачем порушень трудових прав громадян, в тому числі, пов'язаних з невиплатою ним заробітної плати працівникам, наявності у позивача заборгованості перед керівництвом пов'язаних з ним компаній, про висунуті позивачем обвинувачення працівників пов'язаних з ним компаній. В обґрунтування того, що поширена відповідачами інформація не відповідає дійсності позивач посилається, зокрема, на відсутність будь-якого судового рішення про стягнення з нього заборгованості по заробітній платі, відкритих кримінальних проваджень відносно нього, відсутністю претензій майнового характеру від громадян ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про що останні можуть підтвердити у суді.

Проте, жодних письмових доказів на підтвердження своїх тверджень позивач не надав і клопотань про допит в якості свідків зазначених осіб протягом всього розгляду справи не заявляв. Крім того, в наведених вище тезах вживаються такі слова як ніби (будто) , ніби то (будто бы) , тобто містяться припущення відповідачів, а отже з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів така інформація не може розцінюватися судом як фактичні твердження відповідачів.

ІНФОРМАЦІЯ_11

Так, посилаючись на те, що викладена інформація є недостовірною, позивач вказував, що він жодним чином не звинувачував власних працівників в крадіжці або ж будь-якому іншому заволодінню належними йому цінними паперами, що може підтвердити як ОСОБА_8, так і він особисто, але відповідних клопотань про допит позивача та ОСОБА_8 в якості свідків від представника позивача не надходило.

ІНФОРМАЦІЯ_12

Така інформація, на думку суду, є оціночним судженням, так як не містить жодних конкретних даних,а є вираженням суб'єктивної думки відповідача, його припущенням.

ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Позивач, цитуючи таке висловлення, обмежується однією фразою, у зв'язку з чим сенс сказаного залишається не цілком ясним. Так, зокрема, з контексту вирвано фразу: Неужели сотрудники решили устроить собственнику самосуд? , яка є продовженням думки відповідача. Відтак, оцінивши дане висловлення в сукупності, суд першої інстанції вірно вважав, що за своїм характером оспорювана інформації не є фактичним твердженням, а тому не може бути предметом судового захисту.

ІНФОРМАЦІЯ_14

Позивач вказував, що жоден з працівників ТОВ Фондовий світ або будь-яких інших пов'язаних з діяльністю порталу stockworld.com.ua не зверталися до нього за спростуванням або коментарями щодо наведеної інформації, представники ТОВ Фондовий світ , в свою чергу, посилалися на те, що направляли на електронну адресу позивача лист із пропозицією надати власну оцінку обставинами справи. Разом з тим, незважаючи на відсутність доказів направлення такого листа, суд вірно вважав, що права позивача в даному випадку не порушені, оскільки пропозиція надати власне тлумачення ситуації висловлена відповідачем публічно, а отже позивач мав можливість надати свою відповідь, але таким правом не скористався. Доказів неможливості вчинення вказаних дій позивачем не надано.

Разом з тим, як вбачається зі змісту статті, підставою для її опублікування стала заява колишнього власника компанії ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_3, який на своїй прес-конференції 17.11.2014 року привселюдно заявив про розкрадання у нього сотень тисяч доларів і кричущу незахищеність в Україні іноземних інвесторів (копія відеозапису з прес-конференції досліджена судом). Таким чином, зазначена в статті від ІНФОРМАЦІЯ_1 року інформація є відповіддю відповідачів та власне тлумачення справи, що є їх правом, передбаченим ст.30 Закону України Про інформацію .

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації

За змістом ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За приписами ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Статтею ст.175 КК України передбачена відповідна кримінальна відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності.

За змістом ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до ст.30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не довів обставини, на які посилався, як на підставу своїх вимог, а оприлюднена відповідачами інформація про нього є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню, доведенню їх правдивості, і тому суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суд вірно зазначав, що позивач має право на відповідь, тобто на власне тлумачення справи, і представники ТОВ Фондовий світ підтвердили в судовому засіданні викладену у статті інформацію щодо надання можливості ОСОБА_3 скористатися таким правом.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 18 лютого 2019 року.

Суддя-доповідач:

Судді: