Рішення

від 14.02.2019 по справі 727/14244/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/14244/18

Провадження № 2/727/249/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

ПозивачОСОБА_1 звернувся до суду з позовом припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку до відповідача ОСОБА_2

Вказує, що відповідачу ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок №130-Б, що знаходиться на вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях загальною площею 156,10 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №586407, виданого 25.06.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.06.2007 року №449/10.

За кредитними договорами №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520, укладеними 25.03.2018 року, з ВАТ Сведбанк , банком надано грошові кошти у вигляді кредитів громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 123000,00 доларів США, відповідно по 61500,00 доларів США кожний, строком до 10.03.2018 року.

Також, в якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами, 25.03.2008 року між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, який зареєстровано в реєстрі за №2211.

За умовами пункту 2 цього договору, відповідач, як іпотекодавець, передав в іпотеку іпотекодержателю (ВАТ Сведбанк ) належне йому на праві власності майно, а саме, житловий будинок на вул. Сторожинецькій, 130-Б в м.Чернівцях, загальною площею 156,10 кв.м. Земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, на час укладання та підписання договору іпотеки, перебувала в державній власності. Крім того, цим договором відповідача, як іпотекодавця, було зобов'язано протягом шести місяців оформити право власності на земельну ділянку та укласти договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки після одержання державного акту на право власності на земельну ділянку. Сторонам нотаріусом роз'яснено зміст ст.6 Закону України Про іпотеку , їм відомо, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Позивач зазначає, що в травні 2012 року року ПАТ Сведбанк продало ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними договорами, що були укладені позичальниками з ВАТ Сведбанк , в тому числі і щодо вказаних вище кредитних договорів №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520.

При цьому, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2018-08-29-000042-b від 17.10.2018 року, позивач ОСОБА_1, визнаний переможцем електронних торгів щодо права вимоги, в тому числі, за кредитними договорами №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520, про що 29.10.2018 року між позивачем та ПАТ Дельта Банк укладено договір №929/К купівлі-продажу майнових прав.

Крім того, позивач стверджує, що 29.10.2018 року між позивачем та ПАТ Дельта Банк укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1876. За умовами цього договору, ПАТ Дельта Банк (первісний іпотекодержатель) передав (відступив) ОСОБА_1 (новому іпотекодержателю) право вимоги за договором іпотеки №б/н від 25.03.2008 року, зареєстрованим за №2211, що укладений між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальників ОСОБА_3 за кредитним договором №2501/0308/88-519 та ОСОБА_4 за кредитним договором №2501/0308/88-520, право вимоги за якими перейшло до ПАТ Дельта Банк на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25.05.2012 року, укладеного між ПАТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк , посвідченого та зареєстрованого за №1306, №1307.

Таким чином, позивач звертає увагу суду на те, що станом на 29.10.2018 року він - ОСОБА_1 став новим іпотекодержателем за вказаним вище договором іпотеки, предметом якого є житловий будинок №130-Б на вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях, загальною площею 156,10 кв.м.

Окрім того, вказує, що договором також визначено, що згідно довідки про правовий статус земельної ділянки та розподілення земель серед власників і землекористувачів №303, виданої 25.03.2008 року Управлінням земельних ресурсів у м.Чернівці Головного управління земельних ресурсів у Чернівецькій області, земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, перебуває у державній власності.

Отже, позивач вважає, що з укладенням договору відступлення права вимоги за іпотечним договором до ОСОБА_1, як нового іпотекодержателя, перейшли всі права первісного іпотекодержателя за договором іпотеки, що забезпечують вимоги за основними договорами.

При цьому, ОСОБА_1 зареєстрований як іпотекодержатель та обтяжувач в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки та реєстрацію обтяження, що підтверджується відповідними витягами від 29.10.2018 року №143116905 та №143118284.

Також, позивач вказує, що на виконання вимог закону він направив боржникам та ОСОБА_2, як іпотекодавцю, вимоги про усунення порушень зобов'язань щодо сплати в установлений строк сум основного боргу та боргу за відсотками та повідомив, що у випадку несплати боргу, вимога за кредитними договорами №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520 та договором іпотеки від 25.03.2008 року буде задоволена в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

17.12.2018 року, у зв'язку з невиконанням зобов'язань та несплатою боргу, позивач зареєстрував за собою право власності на житловий будинок №130-Б на вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях, загальною площею 156,10 кв.м., що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №149874272.

Разом з тим, що стосується земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок №130-Б, що на вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях, то позивачу стало відомо, що в 2010 році земельна ділянка площею 0,1000 га, що на вул.Сторожинецькій, 130-Б в м.Чернівцях була передана безоплатно у власність відповідачу для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення 56 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 26.08.2010 року №1407, про що 27.10.2010 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691, кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:18:003:0326.

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.12.2018 року №1237, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на вул.Сторожинецькій, 130-Б загальною площею 0,1000га кадастровий номер 7310136300:18:003:0326 становить 648110,00 грн.

Позивач стверджує, що з урахуванням викладених вище обставин, очевидним є той факт, що право власності відповідача, як попереднього власника земельної ділянки припинилось, а у зв'язку із набуттям у власність житлового будинку №130-Б по вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях позивачем, до нього як до нового власника нерухомого майна, перейшло право власності на земельну ділянку (кадастровий номер7310136300:18:003:0326), на якій розміщений житловий будинок, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для її попереднього власника.

Таким чином, вважає, що право власності попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_2 припинилось, а у зв'язку із набуттям у власність житлового будинку №130-Б по вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях до позивача, як до нового власника нерухомого майна, перейшло право власності на земельну ділянку (кадастровий номер7310136300:18:003:0326), на якій розміщений житловий будинок, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для її попереднього власника.

На основі викладеного, позивач просить суд припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326 загальною площею 0,1000 га, розташовану по вул.Сторожинецькій, 130-Б в м.Чернівцях, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691 від 27.10.2010р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011082400660; визнати за позивачем - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326 загальною площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Сторожинецька, 130-Б, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак від його представника до суду надійшла заява, згідно якої просить суд розглянути справу у відсутність позивача, вимоги позову підтримує, просить не фіксувати судове засідання технічними засобами та не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про поважність причини неявки суд не повідомив, будучи повідомленим про дату час та місце розгляду справи судом, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву на позов від нього до суду не надходило, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок №130-Б, що знаходиться на вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях загальною площею 156,10 кв.м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №586407, виданого 25.06.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.06.2007 року №449/10 (а.с.14) та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16447213 від 29.10.2007 року (а.с.15).

Згідно кредитних договорів №2501/0308/88-519 (а.с.16-17) та №2501/0308/88-520 (а.с.20-21), укладених 25.03.2018 року, з ВАТ Сведбанк , банком надано грошові кошти у вигляді кредитів громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 123000,00 доларів США, відповідно по 61500,00 доларів США кожний, строком до 10.03.2018 року.

Також, в якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами, 25.03.2008 року між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, який зареєстровано в реєстрі за №2211 (а.с.24-26). Предметом іпотеки згідно вказаного договору виступає житловий будинок, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Сторожинецька, 130Б, житловою площею 88,60 кв.м., загальною площею 156,10 кв.м. Згідно п.2 договору іпотеки, іпотекодавець зобов'язується протягом шести місяців оформити право власності на земельну ділянку, та укласти договір про внесення змін та доповнень до цього договору після одержання Державного акту на право власності на земельну ділянку.

За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2018-08-29-000042-b від 17.10.2018 року (а.с.27), позивач ОСОБА_1, визнаний переможцем електронних торгів щодо права вимоги, в тому числі, за кредитними договорами №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520, про що 29.10.2018 року між позивачем та ПАТ Дельта Банк укладено договір №929/К купівлі-продажу майнових прав (а.с.28-30).

29.10.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ Дельта Банк укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1876 (а.с.36). За умовами цього договору, ПАТ Дельта Банк (первісний іпотекодержатель) передав (відступив) ОСОБА_1 (новому іпотекодержателю) право вимоги за договором іпотеки №б/н від 25.03.2008 року, зареєстрованим за №2211, що укладений між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальників ОСОБА_3 за кредитним договором №2501/0308/88-519 та ОСОБА_4 за кредитним договором №2501/0308/88-520, право вимоги за якими перейшло до ПАТ Дельта Банк на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25.05.2012 року, укладеного між ПАТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк , посвідченого та зареєстрованого за №1306, №1307. Договором відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29.10.2018 року також визначено, що згідно довідки про правовий статус земельної ділянки та розподілення земель серед власників і землекористувачів №303, виданої 25.03.2008 року Управлінням земельних ресурсів у м.Чернівці Головного управління земельних ресурсів у Чернівецькій області, земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, перебуває у державній власності.

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №143118284 від 29.10.2018 року (а.с.37), станом на 29.10.2018 року ОСОБА_1 є іпотекодержателем за договором іпотеки, предметом якого є житловий будинок №130-Б на вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях, загальною площею 156,10 кв.м.

Частиною другою статті 36 Закону України Про іпотеку визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 12.3.1. Договору іпотеки задоволення вимог може бути здійснено шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання у порядку встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З огляду на наведене, з укладенням договору відступлення права вимоги за іпотечним договором до ОСОБА_1, як нового іпотекодержателя, перейшли всі права первісного іпотекодержателя за договором іпотеки, що забезпечують вимоги за основними договорами.

17.12.2018 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на житловий будинок №130-Б на вул.Сторожинецькій в м.Чернівцях, загальною площею 156,10 кв.м., що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №149874272 (а.с.39).

Крім цього, судом встановлено, що на підставі рішення 56 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 26.08.2010 року №1407 (а.с.40-41) земельна ділянка площею 0,1000 га, що знаходиться на вул.Сторожинецькій, 130-Б в м.Чернівцях була передана безоплатно у власність відповідачу ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, про що 27.10.2010 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691, кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:18:003:0326 (а.с.42).

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.12.2018 року №1237, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на вул.Сторожинецькій, 130-Б загальною площею 0,1000га кадастровий номер 7310136300:18:003:0326 становить 648110,00 грн. (а.с.43).

Відповідно до частини другої статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на земельну ділянку набувається і здійснюється відповідно до закону.

За змістом статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини першої статті 381 Цивільного кодексу України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями , багаторічними насадженнями.

У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Окрім того, статтею 378 ЦК України передбачено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Підпунктом ґ) пункту 18 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 р. №7 визначено, що з 1 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України і статті 120 Земельного кодексу України.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду України від 11.02.2015 року у справі №6-2цс15, від 13.04.2016 року у справі №6-253цс16, від 12.10.2016 року у справі №6-2225цс16, від 22.06.2017 року у справі №569/4806/15-ц.

Від наведених правових позицій не відійшов і Верховний Суд при прийнятті ним постанов від 14.03.2018 року у справі №359/2801/15-ц та від 21.03.2018 року у справі №686/9580/16-ц.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, права власності або права користування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Винести заочне рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку- задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326, загальною площею 0,1000 га, розташовану по вулиці Сторожинецькій, 130-Б в місті Чернівцях, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691 від 27.10.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011082400660.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326, загальною площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Сторожинецька, 130-Б, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7185,90 (сім тисяч сто вісімдесят п'ять) гривень (дев'яносто) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 22 лютого 2019 року.

СУДДЯ: