Рішення

від 02.04.2020 по справі 727/14244/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/14244/18

Провадження № 2/727/395/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Гладкій Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14.02.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку було задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326, загальною площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691 від 27.10.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011082400660; визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326, загальною площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7185,90 (сім тисяч сто вісімдесят п`ять) гривень (дев`яносто) копійок.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.10.2019 року задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 14.02.2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, скасовано рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14.02.2019 року та призначено справу до розгляду за правилами загального провадження.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 вказує, що відповідачу ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 156,10 кв.м., в тому числі житловою - 88,60 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №586407, виданого 25.06.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.06.2007 року №449/10.

За кредитними договорами №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520, укладеними 25.03.2018 року, з ВАТ Сведбанк , банком надано грошові кошти у вигляді кредитів громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 123000,00 доларів США, відповідно по 61500,00 доларів США кожний, строком до 10.03.2018 року.

Також, в якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, 25.03.2008 року між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, який зареєстровано в реєстрі за №2211.

За умовами пункту 2 цього договору, відповідач, як іпотекодавець, передав в іпотеку іпотекодержателю (ВАТ Сведбанк ) належне йому на праві власності майно, а саме, житловий будинок на АДРЕСА_1 , загальною площею 156,10 кв.м, в тому числі житловою площею - 88,60 кв.м. Земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, на час укладання та підписання договору іпотеки, перебувала в державній власності. Крім того, умовами цього договору (пункт 2) відповідача, як іпотекодавця, було зобов`язано протягом шести місяців оформити право власності на земельну ділянку та укласти договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки після одержання державного акту на право власності на земельну ділянку. Сторонам нотаріусом роз`яснено зміст статті 6 Закону України Про іпотеку , їм відомо, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов`язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Позивач зазначає, що в травні 2012 року ПАТ Сведбанк продало ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними договорами, що були укладені позичальниками з ВАТ Сведбанк , в тому числі і щодо вказаних вище кредитних договорів №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520.

При цьому, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2018-08-29-000042-b від 17.10.2018 року, позивач ОСОБА_1 , визнаний переможцем електронних торгів щодо права вимоги, в тому числі, за кредитними договорами №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520, про що 29.10.2018 року між позивачем та ПАТ Дельта Банк укладено договір №929/К купівлі-продажу майнових прав.

Крім того, позивач стверджує, що 29.10.2018 року між позивачем та ПАТ Дельта Банк укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1876. За умовами цього договору, ПАТ Дельта Банк (первісний іпотекодержатель) передав (відступив) ОСОБА_1 (новому іпотекодержателю) право вимоги за договором іпотеки №б/н від 25.03.2008 року, зареєстрованим за №2211, що укладений між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальників ОСОБА_3 за кредитним договором №2501/0308/88-519 та ОСОБА_4 за кредитним договором №2501/0308/88-520, право вимоги за якими перейшло до ПАТ Дельта Банк на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25.05.2012 року, укладеного між ПАТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк , посвідченого та зареєстрованого за №1306, №1307.

Таким чином, позивач звертає увагу суду на те, що станом на 29.10.2018 року він - ОСОБА_1 став новим іпотекодержателем за вказаним вище договором іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 156,10 кв.м, в томі числі житловою - 88,60 кв.м.

Окрім того, вказує, що договором також визначено, що згідно довідки про правовий статус земельної ділянки та розподілення земель серед власників і землекористувачів №303, виданої 25.03.2008 року Управлінням земельних ресурсів у м.Чернівці Головного управління земельних ресурсів у Чернівецькій області, земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, перебуває у державній власності.

Отже, позивач вважає, що з укладенням договору відступлення права вимоги за іпотечним договором до ОСОБА_1 , як нового іпотекодержателя, перейшли всі права первісного іпотекодержателя за договором іпотеки, що забезпечують вимоги за основними договорами.

При цьому, ОСОБА_1 зареєстрований як іпотекодержатель та обтяжувач в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки та реєстрацію обтяження, що підтверджується відповідними витягами від 29.10.2018 року №143116905 та №143118284.

Також, позивач вказує, що на виконання вимог закону він направив боржникам та ОСОБА_2 , як іпотекодавцю, вимоги про усунення порушень зобов`язань щодо сплати в установлений строк сум основного боргу та боргу за відсотками та повідомив, що у випадку несплати боргу, вимога за кредитними договорами №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520 та договором іпотеки від 25.03.2008 року буде задоволена в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

17.12.2018 року, у зв`язку з невиконанням зобов`язань та несплатою боргу, позивач зареєстрував за собою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 156,10 кв.м. в тому числі житловою - 88,60 кв.м, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №149874272.

Разом з тим, що стосується земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1 , то позивачу стало відомо, що в 2010 році земельна ділянка площею 0,1000 га, що на АДРЕСА_1 була передана безоплатно у власність відповідачу для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення 56 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 26.08.2010 року №1407, про що 27.10.2010 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691, кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:18:003:0326.

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.12.2018 року №1237, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000га кадастровий номер 7310136300:18:003:0326 становить 648110,00 грн.

Позивач вважає, що з урахуванням викладених вище обставин, очевидним є той факт, що право власності відповідача, як попереднього власника земельної ділянки припинилось, а у зв`язку із набуттям у власність житлового будинку АДРЕСА_1 позивачем, до нього як до нового власника нерухомого майна, перейшло право власності на земельну ділянку (кадастровий номер7310136300:18:003:0326), на якій розміщений житловий будинок, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для її попереднього власника.

Таким чином, вважає, що право власності попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_2 припинилось, а у зв`язку із набуттям у власність житлового будинку АДРЕСА_1 до позивача, як до нового власника нерухомого майна, перейшло право власності на земельну ділянку (кадастровий номер7310136300:18:003:0326), на якій розміщений житловий будинок, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для її попереднього власника.

З приводу твердження відповідача ОСОБА_2 , який вказує, що за адресою АДРЕСА_1 за ним зареєстровано право власності на офісні приміщення площею 96,60 кв.м, то представники позивача зазначають наступне.

Рішенням Чернівецької міської ради від 26.08.2010р. за №1407 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Підставами для прийняття вказаного рішення міською радою були дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, наданий рішенням 20 сесії міської ради від 28.09.2007р. №405 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007р. Серія ЯЯЯ №586407, а саме на житловий будинок загальною площею 156,10 кв.м, в тому числі житловою - 88,60 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 було передано безоплатно у власність земельну ділянку у відповідності до вимог статті 121 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара з урахуванням його права власності на житловий будинок на вказаній земельні ділянці.

За приписами статті 381 Цивільного кодексу України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи цільове призначення земельної ділянки, вона передана у власність саме для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в цілому, а не окремо житлового будинку та офісних приміщень.

Земельним кодексом України (стаття 121 - норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам) не передбачено такого виду безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам як для обслуговування офісних приміщень.

Також, зазначають, що ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок 17.12.2018р., у зв`язку з невиконанням зобов`язань та несплатою боргу ОСОБА_2 , і як наслідок ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 156,10 кв.м, форма власності приватна, розмір часки - 1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №149874272.

Тому, вважають, що твердження Відповідача щодо спільної часткової власності на будівлю в м.Чернівці і як наслідок його спільної часткової власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Також зазначають, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.12.2013р. задоволені позовні вимоги ПАТ Альфа-Банк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке залишене в силі ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 26.02.2014р. у справі №22ц/794/372/2014. Предметом спору було звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення загальною площею 96,60 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

На основі викладеного, позивач просить суд припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326 загальною площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1 , передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691 від 27.10.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011082400660; визнати за позивачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326 загальною площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; стягнути з відповідача судові витрати.

Крім цього, під час розгляду цивільної справи представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи нових доказів в порядку ст.83 ЦПК України, а саме копії протоколу №469735 електронних торгів від 13.03.2020 року, копії свідоцтва від 20.03.2020 року серії НОМЕР_3 541377, копії Витягу від 20.03.2020 року за №204953332, копії Витягу від 20.03.2020 року №204956235, яке було задоволено судом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити позов. Однак, в судове засідання, призначене на 01.04.2020 року представники позивача не з`явились, спрямували до суду клопотання про завершення розгляду справи у їх відсутність. Просять позовні вимоги задовольнити в повному об`ємі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог та посилались на наступні обставини.

Так, ОСОБА_2 вказував, що обставини щодо набуття позивачем ОСОБА_1 права власності на житловий будинок загальною площею 156,10 кв.м, який розташований за АДРЕСА_1 в якості нового іпотекодержателя за договором іпотеки від 25.03.2008р., укладеного між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 в забезпечення кредитних договорів від 25.03.2008р. №2501/008/88-519 та №2501/0308/88-520 за результатами електронних торгів (аукціону) відповідають дійсності.

Зазначає, що між ним та позивачем ОСОБА_1 існували усні домовленості щодо передачі останньому у власність житлового будинку та земельної ділянки, за що ОСОБА_2 повинен був отримати певну суму грошових коштів та квадратні метри в майбутній новобудові, але отримав лише декілька автомобілів на суму приблизно 67-68 тисяч доларів.

Також, відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки вказує, що за адресою АДРЕСА_1 , крім житлової будівлі загальною площею 156,10 кв.м, яка перебувала в його власності та 17.12.2018р. перейшла у власність позивача, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (офісу) загальною площею 96,60 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.09.2019р. №180533954.

Таким чином, вважає, що позовні вимоги щодо набуття права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, на якій розташований об`єкт нерухомості, що належить позивачу на праві власності не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач не являється єдиним власником вказаної будівлі, а володіє на праві власності лише її частиною.

Вказує, що житловий будинок площею 156,10 кв.м та нежитлове приміщення площею 96,60 кв.м разом є складовими однієї будівлі загальною площею 252,70 кв.м, що знаходиться на спірній земельній ділянці площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 .

Стверджує, що фактично будинковолодіння по АДРЕСА_1 загальною площею 252,7 кв.м перебуває в спільній часткові власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому ОСОБА_1 фактично володіє житловою квартирою площею 156,10 кв.м, а ОСОБА_2 - приміщенням офісу площею 96,60 кв.м. Ці частини споруди визначені розмірами площ та функціональним призначенням, виділені в натурі і зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за їх власниками як цілі частки.

Крім того, зазначив, що нежитлове приміщення площею 96,60 кв.м за адресою АДРЕСА_1 є забезпеченням виконання кредитного договору №2501/0308/88-321 від 25.03.2008 року, укладеного між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_5 і також передано в іпотеку. На даний час іпотекодержателем цієї нерухомості став ПАТ Альфа-Банк на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року.

В судове засідання, призначене на 01.04.2020 року відповідач та його представник не з`явились, спрямували до суду клопотання, згідно якого просять відмовити в задоволенні позовних вимог, однак не заперечують щодо завершення розгляду справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши в сукупності докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 156,10 кв.м., в тому числі житловою - 88,60 кв.м, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 №586407, виданого 25.06.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.06.2007 року №449/10 (а.с.14) та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16447213 від 29.10.2007 року (а.с.15).

Згідно кредитних договорів №2501/0308/88-519 (а.с.16-17) та №2501/0308/88-520 (а.с.20-21), укладених 25.03.2018 року, з ВАТ Сведбанк , банком надано грошові кошти у вигляді кредитів громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 123000,00 доларів США, відповідно по 61500,00 доларів США кожний, строком до 10.03.2018 року.

Також, в якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, 25.03.2008 року між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, який зареєстровано в реєстрі за №2211 (а.с.24-26). Предметом іпотеки згідно вказаного договору виступає житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 88,60 кв.м., загальною площею 156,10 кв.м. Згідно пункту 2 договору іпотеки, іпотекодавець зобов`язується протягом шести місяців оформити право власності на земельну ділянку, та укласти договір про внесення змін та доповнень до цього договору після одержання Державного акту на право власності на земельну ділянку.

За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2018-08-29-000042-b від 17.10.2018 року (а.с.27), позивач ОСОБА_1 , визнаний переможцем електронних торгів щодо права вимоги, в тому числі, за кредитними договорами №2501/0308/88-519 та №2501/0308/88-520, про що 29.10.2018 року між позивачем та ПАТ Дельта Банк укладено договір №929/К купівлі-продажу майнових прав (а.с.28-30).

29.10.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ Дельта Банк укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1876 (а.с.36). За умовами цього договору, ПАТ Дельта Банк (первісний іпотекодержатель) передав (відступив) ОСОБА_1 (новому іпотекодержателю) право вимоги за договором іпотеки №б/н від 25.03.2008 року, зареєстрованим за №2211, що укладений між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальників ОСОБА_3 за кредитним договором №2501/0308/88-519 та ОСОБА_4 за кредитним договором №2501/0308/88-520, право вимоги за якими перейшло до ПАТ Дельта Банк на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25.05.2012 року, укладеного між ПАТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк , посвідченого та зареєстрованого за №1306, №1307. Договором відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29.10.2018 року також визначено, що згідно довідки про правовий статус земельної ділянки та розподілення земель серед власників і землекористувачів №303, виданої 25.03.2008 року Управлінням земельних ресурсів у м.Чернівці Головного управління земельних ресурсів у Чернівецькій області, земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, перебуває у державній власності.

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №143118284 від 29.10.2018 року (а.с.37), станом на 29.10.2018 року ОСОБА_1 є іпотекодержателем за договором іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 156,10 кв.м, в тому числі житловою - 88,60 кв.м.

Частиною другою статті 36 Закону України Про іпотеку визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 12.3.1. Договору іпотеки задоволення вимог може бути здійснено шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання у порядку встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

З огляду на наведене, з укладенням договору відступлення права вимоги за іпотечним договором до ОСОБА_1 , як нового іпотекодержателя, перейшли всі права первісного іпотекодержателя за договором іпотеки, що забезпечують вимоги за основними договорами.

17.12.2018 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 156,10 кв.м., в тому числі житловою - 88,60 кв.м, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №149874272 (а.с.39).

Крім цього, судом встановлено, що на підставі рішення 56 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 26.08.2010 року №1407 (а.с.40-41) земельна ділянка площею 0,1000 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 була передана безоплатно у власність відповідачу ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, про що 27.10.2010 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691, кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:18:003:0326 (а.с.42).

Підставами для прийняття вказаного рішення міською радою були дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, наданий рішенням 20 сесії міської ради від 28.09.2007р. №405, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007р. Серія ЯЯЯ №586407, яке посвідчувало право власності ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 156,10 кв.м, в тому числі житловою - 88,60 кв.м за АДРЕСА_1 .

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.12.2018 року №1237, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000га кадастровий номер 7310136300:18:003:0326 становить 648110,00 грн. (а.с.43).

Відповідно до частини другої статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на земельну ділянку набувається і здійснюється відповідно до закону.

При цьому, судом встановлено, що під час розгляду даної цивільної справи, позивач ОСОБА_1 13.03.2020 року став переможцем електронних торгів предмета іпотеки - нежитлових приміщень (офіс) загальною площею 96,60 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом №469735 електронних торгів від 13.03.2020 року.

20.03.2020 року Позивачем отримано свідоцтво, яким нотаріусом посвідчено право власності ОСОБА_1 на вказані вище нежитлові приміщення офісу, що підтверджується копією свідоцтва від 20.03.2020 року серії НОМЕР_3 541377.

Також, 20.03.2020 року право власності Позивача на нежитлове приміщення офісу зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується Витягом від 20.03.2020 року за №204953332.

Крім того, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 20.03.2020 року №204956235, іпотека на вказані приміщення офісу - припинена.

Вищезазначені докази за клопотанням представника позивача судом приєднані до матеріалів справи у відповідності до вимог ч.8 ст.83 ЦПК України, згідно якої докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, наразі, ОСОБА_1 є одноосібним власником будівлі загальною площею 252,70 кв.м, в тому числі житловою - 88,60 кв.м, а саме:

- житлового будинку - загальною площею 156,10 кв.м., в тому числі житлова площа - 88,60 кв.м;

- нежилих приміщень (офісу) - загальною площею 96,60 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .

За змістом статті 377 Цивільного кодексу Українидо особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Отже, аналіз вказаних норм права свідчить про те, що перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на об`єкт нерухомості, що відповідає принципу superficies solo cedit - збудоване на землі слідує за нею.

Окрім того, статтею 378 ЦК України передбачено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Підпунктом ґ) пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року №7 визначено, що з 1 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України і статті 120 Земельного кодексу України.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду України від 11.02.2015р. у справі №6-2цс15, від 13.04.2016р. у справі №6-253цс16, від 12.10.2016р. у справі №6-2225цс16, від 22.06.2017р. у справі №569/4806/15-ц.

Від наведених правових позицій не відійшов і Верховний Суд при прийнятті ним постанов від 14.03.2018р. у справі №359/2801/15-ц, від 21.03.2018р. у справі №686/9580/16-ц та від 27.11.2019р. у справі №461/2328/16-ц.

Таким чином, суд не бере до уваги твердження відповідача та його представника щодо того, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності, оскільки це спростовується вищенаведеними доказами по справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.316, 317, 319, 321, 373, 377, 378, 381 ЦК України, ст.ст.120, 121, 125 ЗК України, ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326, загальною площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №265691 від 27.10.2010р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011082400660.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:18:003:0326, загальною площею 0,1000га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7185,90 (сім тисяч сто вісімдесят п`ять грн.90 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 06 квітня 2020 року.

СУДДЯ: