Постанова

від 12.02.2019 по справі 463/6115/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/6115/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/811/797/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 45

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Ніткевича А.В.

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Брикайло М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ЛКП Аварійна служба Франківського району , ЛКП Навколо базару на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2018 року в складі судді Гирича С.В. в справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства Навколо базару , Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал , Львівського комунального підприємства Аварійна служба Франківського району про визнання договору недійсним, зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,-

встановила:

В грудні 205 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд із позовною заявою до відповідачів про визнання договору недійсним, зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди.

Вимоги за позовом обґрунтовувала тим, що 03.04.2015 року ЛКП Аварійна служба Франківського району встановлено факт руйнації системи водопостачання та водовідведення в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, що спричинило нагальну необхідність проведення робіт з відключення від водопостачання квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку, співвласником якої є ОСОБА_2 Відключаючи квартиру АДРЕСА_1 від системи водопостачання будинку ЛКП Аварійна служба Франківського району посилалась на вимоги Договору № 513010 від 01.07.2008 року, укладеному між ЛМКП Львівводоканал та ЛКП Навколо базару , яким здійснюється обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Згідно умов договору № 513010 від 01.07.2008 року, ЛМКП Львівводоканал - виробник послуг постачання питної води, яка повинна відповідати чинному законодавству та вимогам стандартів. Останнім також взято зобов язання надавати послуги в будинку АДРЕСА_2 з постачання питної води за режимом, затвердженим Виконавчим комітетом Львівської міської ради для якісного надання послуг, згідно вимог Міністерства охорони здоров я, Закону України Про питну воду та питне водопостачання , чинними Правилами користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України , Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення , нормативними документами Львівської міської ради.

Відповідно до п. 12.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення саме на виробника послуг з водопостачання та водовідведення - ЛМКП Львівводоканал , покладено обов язок належного утримання згаданих систем.

Разом з тим, ЛКП Аварійна служба Франківського району встановлено факт руйнації системи водопостачання квартири АДРЕСА_1.

Будинок АДРЕСА_1 передано на баланс ЛКП Навколо базару . Згідно із п. 2.2 рішення виконкому № 664 від 28.09.2012 року визнано необхідним переукладення угод з виробниками житлово-комунальних послуг з огляду на територіальну зміну об єктів, обслуговування яких здійснюється ЛКП.

Натомість ЛМКП Львівводаканал та ЛКП Навколо базару новий договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та виконавцем послуг не укладено, що стало причиною неналежного виконання послуг водопостачання та водовідведення їх виробником ЛМКП Львівводоканал , відсутності у виробника контролю за їх наданням.

Таким чином, ЛМКП Львівводоканал , усвідомлюючи правові наслідки своїх дій, безперечну соціальну значимість послуг водопостачання та водовідведення для членів громади м. Львова, не зважаючи на зміну кількості води, спожитої користувачами ЛКП Навколо базару , кількості стічних вод, а також вимоги Рішення № 664 від 28.09.2012 року Виконкому ЛМР, новий договір з обслуговуючим підприємством будинок АДРЕСА_1 ЛКП не заключила, чим порушила права і законні інтереси, зокрема, позивача, що на думку останньої, дає законні підстави для визнання договору № 513010 від 01.07.2008 року недійсним, оскільки такий правочин здійснений з використанням нечесної підприємницької практики.

Крім цього, в заяві від 12.02.2016 року про доповнення позовник вимог позивач зазначила, що умовами договору № 513010 від 01.07.2008 року між ЛМКП Львівводоканал та ЛКП Навколо базару встановлено, що ЛКП Навколо базару зобов язується відповідати за технічний стан і експлуатацію мереж водопостачання та водовідведення, приладів та пристроїв, які знаходяться у нього на балансі, а також за правильне використання питної води на об єктах виконавця послуг, своєчасно ліквідовувати витоки на мережах, що знаходяться у нього на балансі, а виробник послуг водопостачання та водовідведення ЛМКП Львівводоканал зобов язується забезпечити виконавцю постачання питної води належної якості, тиску.

Згідно висновку аварійної служби Франківського району встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1, невиконанням сторонами вищезазначених умов договору № 513010 від 01.07.2008 року, повністю зруйнована система водопостачання та водовідведення квартири. Виробником та Виконавцем послуг не виконано взяті на себе зобовязання, чим порушено права і інтереси позивача, оскільки повністю унеможливлено доступ до отримання послуг водопостачання та водовідведення, створено небезпечні умови для життя, здоров я, спричинено шкоду майну.

Звертає увагу, що відключення споживачів від водопостачання не передбачено законом, тому дії відповідача були незаконними. Окрім цього, при відключенні квартири було знищено її майно, відбулося незаконне проникнення у квартиру, про яке її не попередили, пропали речі з квартири, відтак такі протиправні дії завдали їй моральних страждань та переживань, з явилася невпевненість у своєму захисті та безпеці. Відсутність води у квартирі завдало принижень, змушена була з відрами ходити та набирати воду на значні відстані, при цьому вона є інвалідом 2 групи і внаслідок цього її здоров`я значно погіршилоcя.

З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.10.2017 року просила визнати недійсним договір № 513010 від 01.07.2008 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг ЛМКП Львівводоканал та виконавцем послуг ЛКП Навколо базару ; зобов язати ЛМКП Львівводоканал та ЛКП Навколо базару відновити водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1; зобов язати ЛМКП Львівводоканал та ЛКП Навколо базару виконати вимоги Закону України Про житлово-комунальні послуги та укласти договір з ОСОБА_2 відповідно до Закону; стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства Навколо базару , Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал , Львівського комунального підприємства Аварійна служба Франківського району про визнання договору недійсним, зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Зобов язано Львівське комунальне підприємство Навколо базару відновити водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов язано Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал укласти договір про водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Стягнуто з Львівського комунального підприємства Навколо базару на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 15000 грн. (пятнадцять тисяч гривень).

Стягнуто з Львівського комунального підприємства Аварійна служба Франківського району на користь ОСОБА_2 моральну моральну шкоду в розмірі 5000 грн. (пять тисяч гривень).

В решті в задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з Львівського комунального підприємства Навколо базару на користь держави судові витрати в розмірі 1280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень).

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал на користь держави судові витрати в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Стягнуто з Львівського комунального підприємства Аварійна служба Франківського району на користь держави судові витрати в розмірі 1280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень).

Рішення суду оскаржили позивач ОСОБА_2, а також відповідачі ЛКП Навколо базару та ЛКП Аварійна служба Франківського району .

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зазначає, що оскаржуване рішення не повністю обґрунтоване, тому підлягає зміні.

Покликаючись на Конвенцію про права осіб з інвалідністю зазначає, позивач має право на забезпечення заходів пов'язаних зокрема, із рівним доступом до отримання чистої води та із забезпечення доступу до належних і недорогих послуг та іншої допомоги для задоволення потреб, пов'язаних з інвалідністю.

Стверджуючи те, що відключення споживачів від водопостачання не передбачено законом, тому вважає, що дії відповідачів завдали позивачу моральних страждань, це змусило відрами носити воду, позивач отримала численні грижі, втратила спокій, переживає за свою безпеку, оцінює моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Просить стягнути з відповідачів в користь ОСОБА_2 100000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі апелянт ЛКП Навколо базару оскаржує рішення суду в частині зобов язання відновлення водопостачання та водовідведення квартири позивача, стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 грн. та судових витрат в розмірі 1280 грн.

Не погоджується із висновком суду про задоволення клопотання позивачів щодо визнання неналежними доказами довідок про сплату боргу та про зменшення заборгованості, оскільки такі, на думку апелянта, спростовують позовні вимоги та підтверджують факт надання житлово-комунальних послуг.

Звертає увагу на те, що у судовому рішенні не відображено доказів зібраних відповідачем, які зумовили відключення квартири позивача від системи централізованого водопостачання, а саме такі стосуються відповідей органів державної влади та місцевого самоврядування про протиправну поведінку позивача.

Покликається на те, що договором № 513010 від 01.07.2008 року закріплено право ЛКП Навколо базару , як надавача послуг водопостачання на відключення споживачів від мереж центрального водопостачання через існування заборгованості.

Вважає, що рішенням суду не визначено та не досліджено завдання позивачу моральної шкоди та в наслідок яких саме дій відповідачів така завдана, однак суд без жодних доказів оцінив, що діями ЛКП Навколо базару спричинено найбільше страждань позивачу.

Крім цього, договором, який існує між позивачем та ЛКП Навколо базару не встановлені, ні підстави для відшкодування моральної шкоди, ні порядок відшкодування такої.

Законом України Про захист прав споживачів не передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок ненадання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Звертає увагу, що відключення позивача від мережі центрального водопостачання носило вимушений характер, оскільки спрямоване на припинення залиття розташованої нижче квартири, позивачу рекомендувалось встановити нові змішувачі, труби та крани.

Більше того зазначає, що відповідні роботи по відключенню квартири проводились ЛКП Аварійна служба Франківського району , тому ЛКП Навколо базару не може нести відповідальність за проведені заходи.

Стверджує, що рішення прийнято виключно на припущеннях.

Просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2018 року в частині зобов'язання ЛКП Навколо базару вчинити відповідні дії, сплатити моральну шкоду в розмірі 15000 грн. та стягнення судових витрат. У задоволенні цих позовних вимог відмовити за безпідставністю.

В апеляційній скарзі апелянт ЛКП Аварійна служба Франківського району зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, вказує на те, що суд не встановив внаслідок яких саме дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди, погіршився її стан здоров я та причини їх виникнення.

Покликається, що заходи по відключенню від центрального водопостачання мали вимушений характер, оскільки спрямовані на припинення залиття розташованої нижче квартири.

Враховуючи статут ЛКП Аварійна служба Франківського району , майстри такого не вправі проводити ремонтні роботи у квартирах, які перебувають у приватній власності громадян, при цьому слюсарі-сантехніки рекомендували позивачу встановити нові змішувачі, крани та труби холодної води.

Звертає увагу на те, що позивач не надала доказів незаконного проникнення працівниками підприємства в житло та перелік пошкодженого майна.

Висновок суду щодо спричинення моральних страждань позивачу прийнято не на основі належних доказів, а виключно на припущеннях, суд не зазначив який саме критерій оцінки розміру шкоди ним був обраний.

Крім цього, між сторонами існують правовідносини, як споживача та надавача послуг, єдиною можливою компенсацією є перерахунок ненаданих послуг.

Вважає, що суд при стягненні моральної шкоди не дотримався засад розумності, виваженості та справедливості.

На думку апелянта, суд застосував ставки судового збору, які діяли станом на 2018 рік, при цьому позов був поданий у 2015 році.

Просить скасувати Личаківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2018 року в частині стягнення з ЛКП Аварійна служба Франківського району моральної шкоди в розмірі 5000 грн. та судових витрат. У задоволенні цих позовних вимог відмовити за безпідставністю.

27.06.2018 року ЛКП Навколо базару подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, покликається на преюдицію судових рішень, якими стягнуто з ОСОБА_2 борг за комунальні послуги, також звертає увагу на вимушеність відключення водопостачання, вважає, що завдання моральної шкоди позивачу має підтверджуватись вироком в кримінальному провадженні, якого не існує. Просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасувати рішення в частині що стосується задоволених вимог щодо ЛКП Навколо базару .

Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

04 жовтня 2018 року у газеті Голос України опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Ухвалою про призначення справи до розгляду від 26 жовтня 2018 року вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи без їх виклику, про день та час розгляду справи учасники були повідомлені судовою повісткою-повідомленням (т. 3 а.с. 149-153), оскільки явка учасників справи не є обов язковою.

За відсутності всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засдіання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ЛКП Аварійна служба Франківського району необхідно задовольнити, апеляційну скаргу ЛКП Навколо базару задовольнити частково, у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відмовити, враховуючи таке.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що зобов'язання ЛКП Навколо базару відновити водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими, оскільки відповідач ЛКП Аварійна служба Франківського району на підтвердження виконання норм закону в частині здійснення проникнення до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ) у порядку встановленому ст. 17 ЗУ Про житлово-комунальні послуги не представлено належних доказів, доводи позивача не спростовано, при цьому факт примусового проникнення в квартиру та виконання робіт по примусовому відключенню квартири від водопостачання без згоди позивача, відповідач не заперечує.

При цьому суд вказав, що аналогічні вимоги до іншого відповідача ЛМКП Львівводоканал заявлено без достатнього обґрунтування, оскільки вказаний відповідач не вчиняв жодних дій з припинення водопостачання до квартири позивача.

Також, суд вважав підставними вимоги позивача про зобов'язання ЛМКП Львівводоканал та ЛКП Навколо базару виконати вимоги Закону України Про житлово-комунальні послуги та укласти договір з ОСОБА_2 відповідно до положень Закону та не погодився з доводами представника відповідача ЛМКП Львівводоканал про те, що відсутність відмови позивача є самодостатньою умовою для підтвердження приєднання до умов договору, оскільки позивач неодноразово зверталась до відповідачів із письмовими заявами щодо укладення договору та, відповідно, належного оформлення договірних зобов'язань.

Оскільки відповідач ЛКП Навколо базару з березня 2014 року по жовтень 2014 року без законних правових підстав відключав водопостачання квартири ОСОБА_2, яка є її власністю, внаслідок цього позивач, як інвалід 2 групи, тяжко хвора особа не могла належним чином користуватися своєю власністю, її квартира втратила елементарний комфорт, була позбавлена питної води, ЛКП Навколо базару порушило її нормальні життєві зв'язки, допустило приниженні гідності людини, внаслідок чого позивач зазнала моральних страждань, тому суд погодився із доводами позивача про заподіяння неправомірними діями цього відповідача моральної шкоди, яку врахувавши засади розумності та справедливості оцінив у 15 000 грн.

Крім цього, при ліквідації аварії Львівським комунальним підприємством Аварійна служба Франківського району було порушено процедуру доступу до житла позивачки, пошкоджено її майно, зокрема вхідні двері у квартирі, внаслідок цього позивач також зазнала моральних страждань, тому з врахуванням характеру порушення цивільних прав, глибини душевних страждань, суд оцінив такі у розмірі 5 000 грн.

Поряд з цим, суд зазначив, що підстави для стягнення моральної шкоди із ЛМКП Львівводоканал відсутні, оскільки жодними діями цей відповідач моральну шкоду позивачу не заподіяв.

Також, врахувавши вимоги ЗУ Про захист прав споживачів , суд прийшов переконання, що доводи позивача про наявність у договорі № 513010 від 01.07.2008 року ознак нечесної підприємницької практики є помилковим, крім того, позивач не довела конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі і у своєму позові на такий вона не посилається, тому у вимозі про визнання договору недійсним відмовив.

Зважаючи на те, що рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2018 року, учасники справи оскаржують фактично в повному обсязі за виключення відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору № 513010 від 01.07.2008 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення, тому колегія суддів за правилами ст.367 ЦПК України законність оскаржуваного рішення в цій частині не перевіряє.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1, що стверджується копіями свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на квартиру (т. 1 а.с. 86, 87).

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі ЛКП Навколо базару з 2000 року.

Як вбачається із копії договору № 513010 від 01.07.2008 року (а.с. 5-6), між ЛМПК Львівводоканал та ЛКП Навколо базару укладено договір щодо надання ЛМПК Львівводоканал послуг з водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_1.

Згідно умов казаного договору ЛМПК Львівводоканал , як виробник послуг взяв на себе зобов'язання надати послуги з водопостачання та водовідведення перед виконавцем послуг - ЛКП Навколо базару .

Таким чином, відповідачі ЛКП Навколо базару та ЛМПК Львівводоканал здійснюють утримання будинку АДРЕСА_1 та надають послуги з водопостачання та водовідведення в будинку.

Звертаючись з позовними вимогами позивач ОСОБА_2 покликаючись на пложення ЦК України, ЗУ Про житлово-комунальні зазначає, що з березня по 07.10.2014 року, з 28.03.2015 року по жовтень 2015 року, з 21.03.2016 року на тиждень відбулись незаконні відключення водопостачання до квартири АДРЕСА_3, з цих підстав просила зобов'язати відповідачів відновити водопостачання, укласти договір про надання відповідних послуг та стягнути моральну шкоду за заподіяні їй страждання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Стаття 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції від 24.06.2004 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає перелік комунальних послуг.

Зі змісту листа Франківської районної адміністрації від 15.08.2014 року № 35-2612 (т. 2 а.с.152), слідує, що станом на 01.08.2014 року у позивача існувала заборгованість за холодне водопостачання, ЛКП вживає всі необхідні заходи для збору коштів за надані житлово-комунальні послуги, та що водопостачання квартири буде відновлено після погашення заборгованості.

З іншого листа Франківської районної адміністрації № 35-2752 від 27.08.2014 року, наданого у відповідь на інформаційний запит ОСОБА_2 (т. 2 а.с.154) вбачається, що ЛКП Навколо базару обмежило водопостачання квартири позивача у зв'язку не здійсненням оплати за надані послуги з водопостачання.

Зазначені обставини підтверджуються копією Акта ЛКП Навколо базару від 19.06.2014 року, з якого вбачається що комісією ЛКП Навколо базару було відключено водопостачання (т. 2 а.с. 45).

Листом Франківської районної адміністрації також підтверджується факт припинення водопостачання 28.03.2015 року, крім цього з його змісту слідує, що станом на 14.07.2015 року водопостачання квартири не відновлено (т. 1 а.с. 43).

При цьому зазначено, що пошкоджену трубу заглушено працівниками ЛКП Аварійна служба Франківського району з метою усунення аварійної ситуації, оскільки така не підлягала ремонту через незадовільний стан.

Обставини щодо наявності заборгованості ОСОБА_2 зі сплати отриманих нею комунальних послуг та обґрунтованості з цього приводу вимог ЛКП Навколо базару встановлені також судовими рішеннями, зокрема постановою Апеляційного суду Львівської області від 26.03.2018 року справа № 465/6377/14, яка набрала законної сили, тому в силу вимог закону доказуванню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів враховує те, що законом не передбачено відключення споживача від централізованої системи водопостачання.

Наведене дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про зобов язання ЛКП Навколо базару відновити водопостачання та водовідведення до квартири позивача є обґрунтованими, а рішення суду з цього приводу законним.

В свою чергу, згідно ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними

Статтею 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою визначені ЗУ Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення .

Відповідно до ст. 7 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та одовідведення держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення шляхом: забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання.

Заперечуючи позовні вимоги, представники відповідачів, зокрема покликались на вимушеність відключення квартири позивача від центральної системи водопостачання, оскільки у випадку не відключення це загрожувало залиттям квартири нижчим поверхом.

Поряд з цим, ЗУ Про житлово-комунальні послуги визначено порядок ліквідації аварій.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 4, 6, 7, 8 ст. 17 вказаного закону в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, у невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та майна, може бути здійснене проникнення до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ) у порядку, встановленому цією статтею.

Якщо споживач відсутній і при цьому немає можливості встановити зв'язок з ним з метою його інформування про необхідність негайного прибуття до приміщення або він відмовляється допустити в займані ним приміщення представників виконавця/виробника і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, які унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам, відбулися саме в цих приміщеннях, - доступ у приміщення відбувається без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ).

Під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення робіт, визначених частиною сьомою цієї статті, повинні бути присутні: представник виконавця/виробника, представник балансоутримувача/управителя, органів внутрішніх справ, аварійно-ремонтної бригади та споживач з будь-якого із суміжних приміщень.

Під час несанкціонованого доступу на аварійно-ремонтну бригаду покладаються такі обов'язки: 1) забезпечення доступу в приміщення шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей або вікон у приміщенні після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу; 2) здійснення огляду місця аварії, неполадки, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам; 3) проведення ремонтних та відновлювальних робіт; 4) термінове відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт, але не більше ніж протягом доби з часу проведення несанкціонованого доступу; 5) дотримання прав громадян, які проживають у цих приміщеннях, мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу, зокрема щодо їх майна та обмеження доступу лише приміщеннями, необхідними для проведення робіт.

Представник виконавця/виробника складає акти про проведення несанкціонованого доступу та про проведення ремонтних та відновлювальних робіт, які підписуються всіма учасниками несанкціонованого доступу. В актах обов'язково зазначаються: підстави для несанкціонованого доступу, відмітка про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори із споживачем, у разі, якщо вони були проведені, причина та місце виникнення аварії, неполадки, перелік виконаних робіт, прізвище, ім'я, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу. Оригінали складених актів зберігаються у виконавця/виробника, іншим учасникам несанкціонованого доступу видаються копії, завірені печаткою виконавця.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що відповідач ЛКП Аварійна служба Франківського району на підтвердження виконання вказаних норм не надав належних та допустимих доказів дотримання перелічених вище вимог, які стосуються та є необхідними в разі виконання робіт пов'язаних з ліквідацією аварій у будинку.

Зокрема, у виконавця/виробника відсутні оригінали складених актів про проведення несанкціонованого доступу та про проведення ремонтних та відновлювальних робіт, які підписуються всіма учасниками несанкціонованого доступу, як і не надані копії таких іншим учасникам несанкціонованого доступу.

Більше того, доводи позивача в цій частині відповідачі не спростували, а факт примусового проникнення в квартиру та виконання робіт по примусовому відключенню квартири від водопостачання без згоди позивача, не заперечили.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції від 24.06.2004 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Цією статтею також визначено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч. 3 ст. 20).

Тобто, споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги, зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції від 24.06.2004 року).

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Таке ж законодавче врегулювання обов'язку позивача було визначено і статтями 27, 31, 118-119 ЦПК України (в редакції закону від 18.03.2004 року, чинній на час звернення з позовом) за якими саме позивач визначає, як коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги так і суть та зміст таких вимог.

Про диспозитивність судового процесу йшлось у статті 11 ЦПК України в редакції закону від 18.03.2004 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною першою ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій .

З ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19-21 Закону України Про житлово-комунальні послуги , вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком за умови, якщо запропонований договір відповідає типовому договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал з пропозицію укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, а саме водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1, однак такі не укладені.

У разі такої відмови, виходячи з положень ст.ст. 3, 6, 12-15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України позивач вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії № 1198-УП від 10.04.2014 року статтю 26 ЗУ Про житлово-комунальні послуги доповнено частиною сьомою, за якою договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ЛКП Львівводоканал звертав увагу на те, що з умовами Договору приєднання про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків (з використанням внутрішньо будинкових систем) ЛМКП Львівводоканал можливо ознайомитися на офіційному сайті ЛМКП Львівводоканал в мережі Інтернет за відповідною адресою.

Підтвердженням приєднання ОСОБА_2 до умов Договору є відсутність її відмови від отримання послуг ЛМКП Львівводоканал .

Виходячи з наведеного, вимога про зобов язання ЛМКП Львівводоканал укласти договір про водопостачання та водовідведення до задоволення не підлягає, тому рішення в цій частині необхідно скасувати.

Поряд з цим, незважаючи на відсутність відповідної вимоги, однак беручи до уваги вимоги процесуального закону в частині необхідності суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом та з метою ефективного захисту прав позивача, як споживача комунальних послуг, колегія суддів вважає за можливе визнати укладеним договір між Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал та ОСОБА_2 про водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 на умовах типового Договору приєднання про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків.

В свою чергу, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ст. 1167 ЦК України).

Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги, в тому числі щодо заподіяння їй моральної шкоди, обґрунтовує положеннями ЗУ Про захист прав споживачів .

Разом з цим, відповідно до статті 4, 22 ЗУ Про захист прав споживачів , споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі її заподіяння небезпекою для життя і здоров я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Таким чином, враховуючи положення зазначених норм закону та фактично договірний характер правовідносин (що встановлено судом), яким не передбачено право сторін на відшкодування моральної шкоди, колегія суддів приходить переконання про те, що відповідна позовна вимога ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягає.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ Про судовий збір у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою, що спростовує доводи апеляційної скарги ЛКП Аварійна служба Франківського району в частині стягнення судом першої інстанції судового збору за ставками, що встановлені станом на 2018 рік.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв язку із частковим скасуванням судового рішення, колегія суддів змінює розподіл судових витрат, понесених у зв язку із розглядом справи в суді першої інстанції та проводить розподіл судових витрат, понесених у зв язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства Навколо базару - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства Аварійна служба Франківського району - задовольнити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2018 року в частині вирішення вимог про зобов'язання укласти договір про водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2, стягнення моральної шкоди з Львівського комунального підприємства Навколо базару , Львівського комунального підприємства Аварійна служба Франківського району , а також стягнення судового збору з відповідачів Львівського комунального підприємства Навколо базару , Львівського комунального підприємства Аварійна служба Франківського району - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зазначені вимоги задовольнити частково.

Визнати укладеним договір між Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал та ОСОБА_2 про водопостачання та водовідведення квартири за адресою: АДРЕСА_1 на умовах типового Договору приєднання про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства Навколо базару , Львівського комунального підприємства Аварійна служба Франківського району про стягнення моральної шкоди - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути Львівського комунального підприємства Навколо базару в дохід держави 640 (шістсот сорок) грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Реквізитами рахунку для сплати судового збору стягнутого в дохід держави є:

Отримувач коштів: ГУК м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) : 899998

Рахунок отримувача: 31211256026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Компенсувати Львівському комунальному підприємству Навколо базару за рахунок держави, в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, частину судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги в розмірі 960 грн.

Компенсувати Львівському комунальному підприємству Аварійна служба Франківського району за рахунок держави, в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 1920 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 12 лютого 2019 року

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк