Постанова

від 12.02.2019 по справі 601/1415/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1415/18Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/817/209/19 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Ходоровський М.В.

суддів - Бершадська Г. В., Ткач О. І.,

секретаря - Панькевич Т.І.

з участю - позивача ОСОБА_1 представника відповідача

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 14 грудня 2018 року (головуючий суддя Коротич І.А., повний текст рішення складено 21 грудня 2018 року) у цивільній справі № 601/1415/18 за позовом ОСОБА_1 до Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання за нею в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 мами ОСОБА_5, права власності на спадкове майно:

- житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 що зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6;

- земельну частку (пай) розміром 2,11 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності АПТ Ридомиль , що розташована на території Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області та зареєстрована за ОСОБА_7, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1.

Позивачка зазначила, що вказане майно її мама успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 своєї сестри ОСОБА_7.

Рішенням Кременецького районного суду від 14 грудня 2018 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити .

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дав не вірну оцінку довідці № 861 від 27.06.2018 р., що видана Ридомильською сільською радою. якою підтверджується факт прийняття нею спадщини, залишив поза увагою безпідставне вселення ОСОБА_4 у спірний будинок та проживання у ньому.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що з 1975 року проживає у м. Збараж. Її мама ОСОБА_5 проживала в АДРЕСА_2 Із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталася із за відсутності коштів. Будинок АДРЕСА_2, в якому проживала мама, майже зруйнований а спірний будинок АДРЕСА_1 що належав її тітці ОСОБА_7 відремонтований, з 2014 року у ньому проживає ОСОБА_4, яка не є родичем її тітки.

Представник Ридомильської сільської ради ОСОБА_2 заперечив відносно апеляційної скарги та пояснив, що рішення суду є законним, обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. У будинку, що є предметом спору, проживає ОСОБА_4 із своїм сином, які зробили у ньому ремонт. Вони вселилися у 2014 році з дозволу ОСОБА_3, що є братом позивачки. ОСОБА_1 після смерті мами спадщини не прийняла, оскільки з мамою не проживала і до нотаріуса не зверталася. Довідки, які надавалися Ридомильською сільською на підтвердження: факту проживання без реєстрації із своєю матір'ю, проживання матері позивача з ОСОБА_8 та довідки про те, що ОСОБА_7 перебувала на утриманні ОСОБА_6, - не є належними та допустимими доказами, оскільки фактично записані зі слів інших людей, які є родичами позивача, а не по документах, які є в сільській раді.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, дошлюбне прізвище ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Ридомиль Кременецького району Тернопільської області.

На час смерті ОСОБА_5 її донька ОСОБА_1 з нею не проживала, із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталася, згідно паспорта НОМЕР_2 зареєстрована 25 січня 1997 року в АДРЕСА_3

Згідно довідки Ридомильської сільської ради від 12 червня 2018 року № 829 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, є рідними сестрами.

Із довідки Ридомильської сільської ради від 04 липня 2018 року № 911 вбачається, що ОСОБА_6 був співмешканцем ОСОБА_7, він постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 Помер ІНФОРМАЦІЯ_10. Крім нього на день смерті в даному будинку була зареєстрована ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9

З довідки № 530 від 27 червня 2018 року, виданої Кременецьким районним комунальним бюро технічної інвентаризації вбачається, що згідно обліку матеріалів право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1, зареєстровано за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 12 вересня 1988 року виконкомом Кременецької районної ради.

З довідки № 575 від 16 липня 2018 року, виданої Кременецьким районним комунальним бюро технічної інвентаризації слідує, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на нерухоме майно було зареєстроване в КРКБТІ за реєстровим № 99, книга № 1 за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6, згідно свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Кременецької районної ради 12 вересня 1988 року. Інвентарна вартість житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 42716 гривень.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 слідує, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 актовий запис про смерть № 03.

За інформацією, що міститься у довідці Ридомильської сільської ради від 27 червня 2018 року № 859, на день смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ніхто крім неї не проживав та не був зареєстрований в АДРЕСА_1

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач спадщини після смерті матері ОСОБА_3 не прийняла.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За вимогами ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стосовно до положень ч.1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З врахуванням встановлених обставин у справі та зазначених норм права, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач, будучи спадкоємцем за законом після смерті мами, спадщини не прийняла, а відтак в порядку спадкування не має права на майно спадкодавця.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги довідку, яка містить інформацію про спільне проживання спадкодавця та спадкоємця, є не обгрунтоване, оскільки обставини, що значаться у цій довідці не грунтуються на документах сільської ради. Окрім цього, дані довідки спростовуються наявною у справі копією паспорта на ім'я позивачки, і з чого вбачається що позивачка на час смерті матері проживала у м. Збараж.

Суд також не приймає до уваги доводи у скарзі про те, що ОСОБА_4 та її син незаконно вселилися у 2014 році у спірний будинок АДРЕСА_1 та незаконно у ньому проживають, оскільки ці обставини не мають правового значення для справи, так як ОСОБА_1 не є власником даного будинку. Факт проживання зазначених осіб у спірному будинку не порушує прав позивача.

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Стосовно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.1, 375, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду від 14 грудня 2018 року залишити без змін.

Витрати пов'язані з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року.

Головуючий -

Судді -