Постанова

від 18.10.2010 по справі 2а-4217/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                             № 2а-4217/10/2370 18.10.2010 р.                                                                               м. Черкаси   Черкаський окружний адміністративний суд в складі:                                                                                                                                    головуючого судді Паламар П.Г., при секретарі Поштаренко О.І., за участю: представника позивача Посохова О.В. –за довіреністю та представника відповідача Кириченка М.О. –за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю „Мареллі” про стягнення штрафу, - ВСТАНОВИВ: До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Черкаський міський центр зайнятості, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мареллі” заборгованість зі сплати штрафної санкції в сумі 52886 грн. 52 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 19 Закону України „Про зайнятість населення” державна служба зайнятості діє в інтересах держави і розпоряджається коштами державного фонду на випадок безробіття, який утворений як позабюджетний цільовий фонд для фінансування заходів передбачених програмою зайнятості населення. Заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості Герасименко Т.І. проведена перевірка дотримання законодавства про зайнятість населення ТОВ „Мареллі”. Встановлено, що відповідач порушив вимоги п. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” та не повідомив Черкаський міський центр зайнятості в письмовій формі про вивільнення працівників у зв'язку зі змінами виробництва і праці в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням, скороченням чисельності або штату працівників. Відповідно до вимог вищевказаної статті Закону України «Про зайнятість населення»у разі неподання або порушення строків подання звітів про вивільнення працівників стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Відповідач не подав звіти про заплановане вивільнення працівників по формі № 4-ПН (план) Філіпової М-Б.І., Друкера А.В., Майбороди Л.В. та не подані звіти про фактичне вивільнення по формі № 4 –ПН (факт) вказаних працівників та Мусієнка Г.С.  Відповідно до розрахунків, річна заробітна плата зазначених вивільнених працівників становить 52886 грн. 52 коп. На підставі акту № 7 про порушення законодавства про зайнятість населення від 27.07.2010 року та розрахунків про річну заробітну плату накладено штрафну санкцію за неподання даних про вивільнення працівників відповідачем на загальну суму 52886 грн. 52 коп. та  запропоновано відповідачу в 10-денний строк добровільно сплатити штраф, проте до цього часу штраф не сплачено. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути кошти в розмірі 52886 грн. 52 коп. Представник відповідача  подав до суду заперечення до позову та просив суд у задоволенні позову відмовити,  тому що звіти про вивільнення працівників ТОВ „Мареллі” Філіпової М-Б.І., Друкера А.В., Майбороди Л.В., Мусієнка Г.С. по формі № 4-ПН (план) та № 4-ПН (факт) подані до Черкаського міського центру зайнятості своєчасно, а тому застосовувати штрафні санкції до товариства підстав немає. Заслухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши всі наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.    Статтею 19 Закону України „Про зайнятість населення” визначено, що державна служба зайнятості населення діє в інтересах держави і розпоряджається коштами державного фонду на випадок безробіття, який утворений як позабюджетний цільовий фонд для фінансування заходів передбачених програмою зайнятості населення.      Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.    Відповідач зареєстрований у Черкаському міському центрі зайнятості на підставі поданої ним заяви та зобов'язаний повідомляти про вивільнення працівників в установлені законом строк, проте актом перевірки № 7 від 27.07.2010 року встановлено, що відповідач не включив до звіту про заплановане вивільнення працівників форми № 4-ПН (план) від 04.06.2009 року № 15/389 та до звіту про фактичне вивільнення працівників форми № 4-ПН (факт) Філіпову Марію-Богдану Іванівну, яка була звільнена наказом № 59/2к від 04.08.2009 року. Також у  акті зазначено, що наказом відповідача № 93/2к від 30.11.2009 року попереджені про вивільнення 206 працівників. Проте у звіт форми № 4-ПН (план), поданий до центру зайнятості 30.11.2009 року за № 15/1039, не включені Друкер Анатолій Віталійович, Майборода Любов Володимирівна. Наказом № 5/2к від 01.02.2010 року були звільнені відповідачем на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України Друкер Анатолій Віталійович, Майборода Любов Володимирівна та Мусієнко Григорій Сергійович. Зазначені працівники не були включені до звіту форми № 4-ПН (факт), поданого товариством 01.02.2010 року до Черкаського міського центру зайнятості за № 15/48. Суд критично оцінює твердження відповідача про своєчасне надання звітів форми № 4-ПН (план) (факт)  про заплановане та фактичне вивільнення вказаних працівників. Зокрема, у акті перевірки від 27.07.2010 року № 7 зазначено, що відповідачем звіти про заплановане та фактичне вивільнення працівників, зокрема № 4-ПН (план) від 04.06.2009 року № 15/388/1, № 4-ПН (факт) від 07.08.2009 року № 15/804 про вивільнення  Філіпової Марії-Богдани Іванівни, № 4-ПН (план) від 26.11.2009 року № 15/1037/1 про заплановане вивільнення Друкера А.В. та Майбороди Л.В., № 4-ПН (план) від 01.02.2010 року № 15/48 про фактичне вивільнення Друкера А.В. та Майбороди Л.В., Мусієнка Г.С. подані до Черкаського обласного центру зайнятості 12.07.2010 року. Відповідач не надав суду підтвердження отримання зазначених звітів у встановлені терміни. Черкаським міським центром зайнятості до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 52886 грн. 52 коп.       Сума штрафу нарахована відповідно до розрахунків про заробітну плату Філіпової М-Б.І., Друкера А.В., Майбороди Л.В. та Мусієнка Г.С. за останні 12 місяців, проведених заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості Герасименко Т.І.    Враховуючи наведене, суд вважає застосування штрафної санкції в розмірі 52886 грн. 52 коп. за порушення законодавства про зайнятість населення законним та обґрунтованим.    Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з ч. 4  ст. 94 КАСУ у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    Керуючись Конституцією України, Законом України „Про зайнятість населення”, Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування на випадок безробіття”,  ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89,  94, 159 –163 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мареллі” (18030, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15, код ЄДРПОУ 36262384) на користь Черкаського міського центру зайнятості (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330, код ЄДРПОУ 21367756) штраф в сумі 52886 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 52 коп. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                                                                          П.Г. Паламар