Ухвала

від 13.02.2019 по справі 917/630/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua УХВАЛА  13.02.2019                                                                                      Справа №  917/630/13 м. Полтава За скаргою Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління  юстиції у Полтавській області при виконанні рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 р. по справі № 917/630/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк”, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12 до Приватного підприємства "Будівельна фірма “Євростиль”, 36004, м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, 12-б, кв. 6 про стягнення 92630,23 грн. Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С. Секретар судового засідання Лепій О.В. Представники учасників справи до перерви: від скаржника: не з'явився; від боржника: не з'явився; від Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління  юстиції у Полтавській області: Сиромятнікова Т.О. (довіреність № 1019 від 03.01.2019). Представники учасників справи після перерви: від скаржника: не з'явився; від боржника: не з'явився; від Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління  юстиції у Полтавській області: не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:            12.11.2018 до Господарського суду Полтавської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (далі - ПАТ "УкрСиббанк") на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління  юстиції у Полтавській області (далі - ВДВС) при виконанні рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 по справі № 917/630/13. У вказаній скарзі скаржник просить суд визнати незаконною бездіяльність ВДВС з примусового виконання  наказу № 917/630/13 від 02.07.2013 та зобов'язати ВДВС надіслати на адресу стягувача постанову про відкриття виконавчого провадження та інші документи виконавчого провадження винесені виконавчою службою з часу відкриття виконавчого провадження і до моменту розгляду скарги, а також зобов'язати ВДВС вжити всіх можливих  заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" для виконання боржником рішення суду. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.11.2018 по справі № 917/630/13 (суддя Бунякіна Г.І.) вказану скаргу було прийнято до розгляду,  судове засідання з розгляду скарги призначено на 27.11.2018. Ухвалою від 27.11.2018 розгляд справи було відкладено на 13.12.2018. 13.12.2018 суд відклав розгляд скарги на 09.01.2019. В судовому засіданні 09.01.2019 судом було оголошено перерву до 22.01.2019. У зв'язку із припиненням повноважень судді Бунякіної Г.І. судове засідання по розгляду скарги, призначене на 22.01.2019, не відбулося. Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Полтавської області від 01.02.2019. № 11 у зв'язку зі звільненням суді Бунякіної Г.І. було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 917/630/17, суддею по справі було призначено суддю Господарського суду Полтавської області Семчук О.С. 04.02.2019 скаргу ПАТ “УкрСиббанк” на бездіяльність ВДВС при виконанні рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 по справі № 917/630/13 було передано на розгляд судді Господарського суду Полтавської області Семчук О.С. відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.02.2019. Ухвалою від 05.02.2019 скаргу прийнято суддею Господарського суду Полтавської області Семчук О.С. та призначено до розгляду на 13.02.2019. В судове засідання 13.02.2019 представники сторін не з'явилися. Всі учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду скарги, що підтверджується вихідним штампом загального відділу суду на звороті ухвали суду від 05.02.2019. В судовому засіданні 13.02.2019 представник ВДВС проти задоволення скарги заперечує. Судом було оголошено перерву в судовому засіданні 05.02.2019 до 16:30 год. 05.02.2019. Після перерви представник ВДВС в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце продовження судового засідання з розгляду скарги після перерви представник ВДВС повідомлений, що підтверджується відповідною розпискою. Згідно ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Отже, неявка в судове засідання представників учасників справи не перешкоджає розгляду скарги. Боржник пояснень чи заперечень на скаргу не надав. ВДВС у відзиві на скаргу просить відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю. Розглянувши матеріали скарги, заслухавши представника ВДВС, суд ВСТАНОВИВ: Господарським судом Полтавської області у справі № 917/630/13 було прийнято рішення від 18.06.2013 про стягнення з ПП "Будівельна фірма Євростиль" на користь ПАТ "УкрСиббанк" 53571,41 грн. штрафу в розмірі 20% від ціни Договору підряду, 20308,83 грн. пені, 9374,00 грн. 7% штрафу за прострочення понад 30 календарних днів та 1852,60 грн. судового збору. На виконання вказаного рішення Господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ від 02.07.2013 (а.с. 104). 30.11.2015 старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 39578219 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/630/13 від 02.07.2013 та направлено вказану постанову  за місцем фактичного знаходження боржника до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління  юстиції у Полтавській області. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за вказаним наказом ВДВС було відкрито виконавче провадження № 50254361. 10.09.2018 стягувач звернувся до ВДВС із запитом за вих. № 13-03-05/1276 про стан виконання наказу. Вказаний запит ВДВС  одержано 11.09.2018, однак скаржник зазначає, що відповіді на запит ним не отримано (а.с. 133-134). 30.10.2018 стягувач повторно звернувся до ВДВС із запитом за вих. № 13-03-05/1506 про стан виконання виконавчого документа. Вказаний запит отримано ВДВС 31.10.2018, однак відповідь на запит ВДВС знову не надано (а.с. 135-136). Скаржник зазначає, що згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників, ПП "БФ "Євростиль" не внесено до даного реєстру як боржника за виконавчим провадженням № 50254361. Враховуючи викладене, скаржник просить суд: - визнати незаконною бездіяльність ВДВС з примусового виконання наказу № 917/630/13 від 02.07.2013; - зобов'язати ВДВС надіслати на адресу стягувача постанову про відкриття виконавчого провадження та інші документи виконавчого провадження винесені виконавчою службою з часу відкриття виконавчого провадження і до моменту розгляду скарги; - зобов'язати ВДВС вжити всіх можливих заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" для виконання боржником рішення суду. ВДВС у відзиві скаргу заперечують. Так, ВДВС зазначає, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 51702292 про стягнення заборгованості з ПП "Євростиль" на користь юридичних осіб. До складу вказаного зведеного виконавчого провадження входить і виконавче провадження № 50254361 з примусового виконання наказу № 917/630/13 виданого 02.07.2013 (постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 50254361 від 02.03.16.). Постановою державного виконавця 23.02.2016 відкрито виконавче провадження  № 50254361, копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження. ВДВС зазначає, що на адресу відділу повернувся конверт разом з постановою про відкриття з відміткою: «за вказаною адресою підприємство відсутнє». З метою повного та своєчасного виконання рішення суду постановою державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження від 05.12.2016 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Державним виконавцем 08.12.2016 здійснено вихід за адресою фактичного місця знаходження боржника та встановлено, що підприємство за вказаною адресою відсутнє та знаходиться житлове приміщення. Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.04.2015, боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів,  відсутній (а.с. 185). Згідно відповіді Територіального сервісного центру 5341 транспортні засоби за підприємством не зареєстровані. Реєстрація земельних ділянок боржником не проводилась, про що свідчить відповідь з Державного земельного агентства у Полтавській області від 30.03.2015 (а.с. 183-184). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, станом на 29.11.2015 відомості щодо права власності відсутні. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, керівник підприємства Олексієнко О.В. обмежений у праві виїзду за межі України, відповідно до ухвали № 1616/3028/2012. За боржником згідно відповіді Державної податкової служби України  зареєстровані розрахункові рахунки в банківських установах, на які постановою державного виконавця 05.12.2016 накладено арешт. З метою примусового списання грошових коштів з рахунків боржника, державним виконавцем 14.08.2017 направлені платіжні вимоги до банківських установ, проте кошти на рахунках відсутні. Постановою державного виконавця від 02.11.2018 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу. Щодо скарги стягувача стосовно того, що відомості щодо ПП "Бідівельна фірма Євростиль» не внесені в Єдиний державний реєстр, ВДВС зазначає, що відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.           Враховуючи, те, що виконавче провадження відкрито 23.02.2016, тобто до моменту дії положень про Автоматизовану стистему виконавчих  проваджень та про Єдиний державний реєстр боржників, ВДВС вважає, що відомості не повинні  вноситись до Єдиного державного реєстру боржників. У випадку подальшого пред'явлення виконавчого документа до виконання відомості автоматично будуть  включені до Єдиного державного реєстру боржників. При вирішенні скарги суд зазначає наступне. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Конституційний Суд України у абзаці 3 п. 2 мотивувальної частини свого рішення № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав,  свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна сторона має право на виконання рішення суду протягом розумного строку. Право на забезпечення примусового виконання судового рішення є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно ж із   статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"   суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п.1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці. В п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Стягувач у скарзі зазначає, що після передачі Ленінським ВДВС Полтавського МУЮ наказу по справі № 917/630/13  за місцем фактичного знаходження божника до Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області, останнім не направлено на адресу стягувача жодного виконавчого документа. ВДВС у відзиві на скаргу зазначає, що ним направлялися стягувачу копії постанови про відкриття провадження на залишок заборгованості у розмірі 83940,97 грн. по наказу № 917/630/13 та про завершення виконавчого провадження і повернення виконавчого документа стягувачу, проте вказані постанови повернулися до ВДВС неврученими. На підтвердження вказаного ВДВС не надано жодних доказів. Згідно ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 N 606-XIV (далі - Закон N 606-XIV), в редакції чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2016, копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону N 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 N 1404-VIII (далі - Закон  N 1404-VIII) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. В матеріалах справи відсутні докази направлення ВДВС будь-яких виконавчих документів стягувачу до моменту звернення стягувачем із скаргою до суду. Тобто, матеріалами справи підтверджується незаконність бездіяльності державного виконавця при виконанні наказу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 по справі № 917/630/13 (ВП № 51702292), а отже, в цій частині скарга підлягає задоволенню. Щодо вимог скаржника про зобов'язання ВДВС надіслати на адресу стягувача постанову про відкриття виконавчого провадження та інші документи виконавчого провадження винесені виконавчою службою з часу відкриття виконавчого провадження і до моменту розгляду скарги, суд зазначає наступне. 13.02.2019 на електронну адресу суду надійшов лист ВДВС від 12.02.2019 до якого додано докази направлення скаржнику (стягувачу) копій постанов та інших документів виконавчого провадження № 50254361. Враховуючи викладене, скарга в частині зобов'язання ВДВС надіслати на адресу стягувача документи виконавчого провадження не підлягає задоволенню, у зв'язку з її виконанням ВДВС у добровільному порядку. Стосовно вимоги скаржника про зобов'язання ВДВС вжити всіх можливих заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" для виконання боржником рішення суду, суд зазначає, що постановою ВДВС від 09.11.2018 ВП № 50254361 наказ № 917/630/13 виданий Господарським судом Полтавської області, повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону N 1404-VIII, в зв'язку з цим скарга в цій частині не підлягає задоволенню. Таким чином, скарга, що розглядається, підлягає частковому задоволенню. Керуючись  ст. ст. 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд - У Х В А Л И В : 1. Скаргу Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління  юстиції у Полтавській області при виконанні рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 р. по справі № 917/630/13 задовольнити частково. 2.   Визнати незаконною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління  юстиції у Полтавській області з примусового виконання  наказу № 917/630/13 від 02.07.2013 щодо не направлення стягувачу документів виконавчого провадження у передбачені Законом України "Про виконавче провадження" строки. 3.    В іншій частині скарги відмовити. 4.  Копію ухвали направити сторонам та Київському відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління  юстиції у Полтавській області. Ухвала підписана 15.02.19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання (ст.ст. 235, 255 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами  за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.           Суддя                                                                                             О.С. Семчук