Рішення

від 13.02.2018 по справі 926/2043/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2018 року               Справа № 926/2043/18 Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Панкратова Р.П. розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/2043/18 За позовом  Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова  корпорація України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» про стягнення заборгованості в сумі 1 141 545,50 грн Представники сторін: Від позивача – Перевозник П.М. – представник. Довіреність № 727 від 18.12.2018 р. Від відповідача – Мацьоцький О.І. – представник. Ордер серія 000,016235 від 20.12.2018 р. СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова  корпорація України» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» про стягнення заборгованості за Договором поставки власної продукції № 4/548 від 22.12.2017 р. в сумі 1 141 545,50 грн., що складається з основного боргу в розмірі 870000,00 грн., пені в сумі 139178,15 грн., штрафу в розмірі 88889,50 грн., інфляційних втрат в сумі 32038,54 грн. та 3 % річних в розмірі 11439,31 грн. Позов обґрунтовується тим, що відповідачем отримано від позивача у період з 09.01.2018 р. по 22.06.2018 р. товар (борошно пшеничне першого ґатунку) на суму 1763000,00 грн. Проте, відповідач свої зобов'язання  в частині  оплати  за поставлений товар виконав  частково, в результаті чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 870000,00 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 139178,15 грн., штраф в розмірі 88889,50 грн., інфляційні втрати в сумі 32038,54 грн. та 3 % річних в розмірі 11439,31 грн. Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.11.2018 року, справу до розгляду в підготовчому засіданні призначено на 20.12.2018 року. 17.12.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В наданому клопотанні позивач просить забезпечити можливість його присутності у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції та визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судового засідання – Господарський суд м. Києва, Господарський суд Київської області або будь-який інший суд в межах м. Києва. Ухвалою суду від 17.12.2018 р. відмовлено в задоволенні даного клопотання у зв'язку із надходженням клопотання пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання та зайнятістю залу Господарського суду м. Києва, Господарського суду Київської області в яких передбачено можливість проведення відеоконференцзв'язку 20.12.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В наданому клопотанні позивач просить забезпечити можливість його присутності у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції та визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судового засідання – Господарський суд м. Києва, Господарський суд Київської області або будь-який інший суд в межах м. Києва. Ухвалою суду від 20.12.2018 р. задоволено клопотання позивача та визначено відповідальний суд за проведення відеоконференції під час судового засідання – Господарський суд м. Києва. Підготовче судове засідання відкладено на 08.01.2019 р. Ухвалою суду від 08.01.2019 р. підготовче засідання відкладено на 18.01.2019 р. 18.01.2019 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання в межах двомісячного строку. Крім того, відповідачем подано докази часткової оплати суми боргу в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 13.12.2018 р. та платіжним дорученням № 1226 від 16.01.2019 р. Ухвалою суду від 18.01.2018 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду о суті на 08.02.2018 р. 05.02.2019 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі хлібо-булочні вироби”. Заява мотивована тим, що позивач є суб'єктом господарювання, який утворено згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 р. № 593 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 р. № 764» шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в публічне акціонерне товариство, займає ключове місце на сучасному зерновому ринку, юридична особа, що забезпечує інтереси Держави та населення в системі закупівлі, зберігання і використання зерна. Сума заборгованості відповідача перед позивачем є значною та на даний час становить 991545,50 грн. Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу відповідача становить 300 000 грн., що є недостатнім для гарантування погашення. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено ухвалою суду від 06.02.2019 р. У судовому засіданні 08.02.2019 року оголошено перерву до 13.02.2019 р. 13.02.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в частині стягнення штрафу в розмірі 88889,50 грн. та 3 % річних в сумі 11439,31 грн. просив відмовити, оскільки до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» вже застосовано штрафні санкції у вигляді пені в сумі 139178,15 грн. Крім того, в частині стягнення суми боргу в розмірі 150000,00 грн. представник відповідача просив провадження по справі закрити. Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд – ВСТАНОВИВ: 22.12.2017 р. року між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова  корпорація України»  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» (Покупець) укладено Договір поставки власної продукції № 4/548, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідача готову продукцію (Товар), а останній зобов'язався його прийняти та оплатити. (п. 1.1. Договору). Згідно пункту 13.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року включно, але в будь-якому випадку, до повного виконання зобов'язань обох сторін. Суд відмічає, що на день розгляду спору, докази визнання правочину у встановленому законом порядку недійсним відсутні. В розділі 6. Договору сторони погодили, що строк та місце поставки кожної окремої партії товару зазначається сторонами у відповідних специфікаціях, які підписують уповноважені представники обох сторін по кожній окремій партії товару. Постачальник поставляє товар на умовах EXW «Франко завод», згідно Правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року. Відповідно до п. 5.1. та 3.2. Договору порядок розрахунків визначається у відповідній Специфікації по кожній окремій партії товару. Вартість кожної окремої партії товару та ціна за одиницю товару, що поставляється визначається у Специфікації, яку сторони підписують на кожну окрему партію товару. В період з 29.12.2017 р. по 07.06.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова  корпорація України»  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» (Покупець) підписано: - Специфікацію № 1 від 29.12.2017 р. на поставку товару на суму 134000,00 грн. з терміном поставки товару з 29.12.2017 р. по 15.01.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; - Специфікацію № 2 від 29.12.2017 р. на поставку товару на суму 64000,00 грн. з терміном поставки товару з 29.12.2017 р. по 15.01.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; - Специфікацію № 3 від 25.04.2018 р. на поставку товару на суму 137000,00 грн. з терміном поставки товару з 25.04.2018 р. по 16.05.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; - Специфікацію № 4 від 25.04.2018 р. на поставку товару на суму 157200,00 грн. з терміном поставки товару з 25.04.2018 р. по 16.05.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; - Специфікацію № 5 від 23.05.2018 р. на поставку товару на суму 109600,00 грн. з терміном поставки товару з 23.05.2018 р. по 01.06.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; - Специфікацію № 6 від 04.06.2018 р. на поставку товару на суму 205500,00 грн. з терміном поставки товару з 04.06.2018 р. по 08.06.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; - Специфікацію № 7 від 04.06.2018 р. на поставку товару на суму 131000,00 грн. з терміном поставки товару з 04.06.2018 р. по 08.06.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; - Специфікацію № 8 від 07.06.2018 р. на поставку товару на суму 685000,00 грн. з терміном поставки товару з 07.06.2018 р. по 22.06.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; - Специфікацію № 9 від 07.06.2018 р. на поставку товару на суму 524000,00 грн. з терміном поставки товару з 07.06.2018 р. по 22.06.2018 р. та оплатою протягом 5 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної; На виконання Договору поставки власної продукції № 4/548 та Специфікацій № 1- № 9, позивачем в період з 09.01.2018 р. по 22.06.2018 року поставлено відповідачу борошно пшеничне вищого ґатунку загальною вартістю 1763000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 25 та № 26 від 09.01.2018 р., № 1155 та № 1156 від 11.05.2018 р., № 1198 та № 1199 від 16.05.2018 р., № 1326 та № 1327 від 06.06.2018 р., № 1337 та № 1338 від 07.65.2018 р., № 1343 від 08.06.2018 р., № 1388 та № 1389 від 13.06.2018 р., № 1404 та № 1405 від 15.06.2018 р., № 1420, № 1421 та № 1422 від 19.06.2018 р., № 1442 та № 1443 від 21.06.2018 р., № 1447, № 1448, № 1449 та № 1450 від 22.06.2018 р. Прийом товару здійснювався уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» Мельничуком М.С. на підставі Довіреностей Серія 12ААЄ: № 328870 від 09.01.2018 р., № 328931 та № 328933 від 11.05.2018 р., № 328916, № 328917 та № 328935 від 04.06.2018 р., № 328919 від 08.06.2018 р. Враховуючи порушення Відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивач звертався до Відповідача з листом-вимогою від 23.07.2018 за № 130-8-21/4536 про погашення заборгованості в сумі 1 221 850,00 грн. Крім того, Позивачем було направлено Відповідачу відповідну претензію від 27.07.2018 за № 130-8-21/4652 з вимогою про погашення заборгованості в сумі 1 221 850,00 грн. за Договором поставки № 4/548 від 22.12.2017 р. У відповідь на вказані звернення Позивачем було отримано гарантійний лист від Відповідача (№ 98 від 14.08.2018 р.), в якому останній визнав заборгованість за Договором поставки № 4/548 від 22.12.2017 р. в сумі 1 090 000,00 грн. та зобов'язувався її повністю погасити в термін до 14.09.2018 р. згідно графіка, зазначеного у цьому гарантійному листі. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції за Договором виконав частково сплативши 220 000,00 грн. в період з 01.01.2018 р. – 01.10.2018 р. 27.07.2018 р. та 31.08.2018 р. сторони підписали без заперечень Акти звірки взаємних розрахунків в яких сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором поставки власної продукції № 4/548  складає 870 000,00 грн. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Виходячи з норм ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» сплачено частину боргу в розмірі 150000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 13.12.2018 р. та платіжним дорученням № 1226 від 16.01.2019 р., тобто, після відкриття провадження по справі, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 32038,54 грн. та 3 % річних в сумі 11439,31 грн. за період з 15.01.2018 року по 15.11.2018 року. Пунктом 7.3. Договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від загальної вартості неоплаченого товару за договором. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно із вимогами ч.6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. З урахуванням пункту 7.3. Договору, статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України позивач обґрунтовано вимагає стягнути з відповідача 139  178,15  грн. пені за період з 15.01.2018 року по 15.11.2018 року та 7 % штрафу в сумі 88889,50 грн. за період з 07.06.2018 року по 22.06.2018 року. Щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості. За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України). Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги засновані на договірних відносинах між сторонами та підлягають задоволенню. Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом. Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст.. 526,  625 Цивільного кодексу України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» (58008, м. Чернівці, вул. Одеська, 1-А, код 34750413) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова  корпорація України»  (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) заборгованість в сумі 720 000,00  грн., інфляційні втрати в розмірі 32 038,54 грн., 3 % річних в сумі 11  439,31 грн., пеню в розмірі 139178,15 грн., штраф в сумі 88  889,50 грн., та судовий збір в розмірі 17 123,18 грн. 3. В частині стягнення основного боргу в сумі 150  000,00 грн. провадження у справі закрити. 4. З набранням рішення законної сили видати наказ. Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2019 року Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути  подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.                  Суддя                                                                                                            С.О. Миронюк