Ухвала

від 15.02.2019 по справі 202/22/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/22/19

Провадження № 1-кс/202/1406/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

15 лютого 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про дозвіл на передачу речових доказів у кримінальному провадженні для реалізації, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий Слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся за погодженням із прокурором з вищевказаним клопотанням, у якому просить надати дозвіл на передачу речових доказів у кримінальному провадження № 12018040000000541 від 06.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме сільськогосподарської культури соняшника в кількості 6,3 тони з земельних ділянок з кадастровим номером 1224555600:02:002:0113, 1224555600:02:002:0113, 1224555600:01:001:0156, що розташовані на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, до Правобережної Товарної Біржі, код ЄДРПОУ 25957609, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Свободи, 35-С, для реалізації.

Клопотання обґрунтовано тим, що невстановлені особи самовільно зайняли земельні ділянки, що розташовані на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. На території земельних ділянок з кадастровими номерами 1224555600:02:002:0113, 1224555600:02:002:0113, 1224555600:01:001:0156 здійснюється вирощування соняшника. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2018 року накладено арешт на зазначені земельні ділянки та сільськогосподарську культуру соняшника, що розташована на них. На виконання ухвали суду із зазначених земельних ділянок зібрано врожай сільськогосподарської культури соняшника в кількості 6,36 тони, який визнано речовим доказом.

Вказує, що зберігання посівів сільськогосподарської культури соняшника потребує значних витрат по забезпеченню спеціальних умов його зберігання, які співмірні з вартістю продукції. Орган досудового розслідування вважає, що реалізація продукції не завдасть шкоди кримінальному провадженню. Грошові кошти, отримані від реалізації речових доказів, підлягають конфіскації у дохід держави.

Слідчий Слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018040000000541 від 06.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок, а також використання орендованих земельних ділянок не за цільовим призначенням.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2018 року був накладений арешт на земельні ділянки, а також посіви соняшника та кукурудзи, що розташовані на них, шляхом заборони будь-кому розпоряджатися та використовувати їх.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Як зазначено слідчим у клопотанні, особа, яка самовільно зайняла земельні ділянки та якій належать посіви соняшника, на теперішній час не встановлена.

Отже, слідчий суддя позбавлений можливості переконатися у наявності чи відсутності згоди власника щодо реалізації тимчасово вилученого майна.

Доводи слідчого про те, що грошові кошти від реалізації посівів соняшника підлягають конфіскації в дохід держави, не ґрунтуються на вимогах закону та є передчасними, оскільки в установленому порядку не доведено, що таке майно набуто особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є доходами від нього.

Слідчий суддя враховує, що на сьогодні досудове розслідування кримінального провадження за ознаками ст. 197-1 КК України не завершено, особа, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, не встановлена, об`єктивні дані, що реалізація речових доказів можлива без шкоди для кримінального провадження відсутні.

В своєму клопотанні слідчим не доведено, що зберігання соняшника створює зайві труднощі або витрати, оскільки посіви соняшника були зібрані на земельних ділянках за самостійною ініціативою органу досудового розслідування та тривалий час їх зберігання не викликало в органу досудового розслідування будь-яких труднощів.

Крім того, слідчим не надано доказів, що торговельна організація, якій він просить передати речові докази для реалізації, занесена до єдиного реєстру торгівельних підприємств, який ведеться територіальними органами ДФС.

За таких обставин клопотання слідчого є необґрунтованим та в його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженому прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про дозвіл на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1