Ухвала

від 19.02.2019 по справі 357/12763/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12763/18

1-кс/357/722/19

У Х В А Л А

19 лютого 2019 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду № 1 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 42018111030000288, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2018 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про накладення арешту на майно, слідчий суддя, -

ВСТАНОВИВ:

До слічого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернувся з клопотанням слідчий Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 42018111030000288, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2018 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину у кримінальному провадженні та конфіскації майна.

Слідчий Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів (посадовим особам Мінюсту, нотаріусам) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності та користування, зміни власників та користувачів, зміни форми власності та порядку користування на наступне майно:

-земельну ділянку площею 0,2803 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0135) з цільовим призначенням для розміщення центру молодіжного дозвілля за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, земельна ділянка 3, яка належить на праві приватної власності ТОВ «АТБ-Інвест;

-земельну ділянку площею 0,0384 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0190 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, земельна ділянка 3, яка належить на праві приватної власності ТОВ Трайдент;

-земельну ділянку площею 0,1209 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0191) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 ;

Зупинити проведення будівельних робіт на земельнійділянці площею 0,2803 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0135) за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 3, яка належить на праві власності ТОВ «АТБ-Інвест.

Мотивуючи своєклопотання слідчийвказує нате,що впровадженні СВБілоцерківського ВПГУ НПв Київськійобласті перебуваютьматеріалидосудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111030000288 від 23 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підроблення документів, що стали підставою для відчуження земельних ділянок у власність громадян, які перебувають у постійному користуванні КП БМР Білоцерківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.

Під час досудового слідства встановлено, що в 1993 році Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань і зйомок «УкрДІІГВІЗ» був виконаний комплекс топографо-геодезичних робіт і збір юридичних документів по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки Державного акту на право користування землею Білоцерківського парку культури і відпочинку ім. Петровського.

Підставою для проведення робіт являлося рішення Виконкому Білоцерківської міської Ради народних депутатів №430 від 18 листопада 1992 року «Про проведення інвентаризації міських земель».

28 вересня 1993 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської Ради народних депутатів прийняте рішення №339, відповідно до якого згідно матеріалів про встановлення зовнішніх меж землекористування підприємств міста, виконаних Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань і зйомок та Закону України «Про плату за землю» виконком Білоцерківської міської Ради народних депутатів вирішив: затвердити встановлені зовнішні межі землекористування Парку культури і відпочинку ім. Петровського по бульвару Олександрійському, 11 м. Білої Церкви Київської області.

20 жовтня 1993 року між Білоцерківською міською Радою народних депутатів та Парком ім. Петровського (бульвар Олександрійський, 11) на підставі рішення №339 від 28.09.1993 року укладено договір №132 на право тимчасового користування земельними ділянками загальною площею 6,4176 гектарів, строком на п`ять років.

28 липня 2000 року рішенням №248 Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради «Про оформлення права користування земельними ділянками підприємств міста, вилучення та надання земельних ділянок» Білоцерківському міському парку культури та відпочинку продовжено право тимчасового користування земельними ділянками загальною площею 6,4176 гектарів, в зв`язку із закінченням строку дії договору на право тимчасового користування земельними ділянками.

04 вересня 2000 року за №57 Виконкомом було проведено реєстрацію в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею договору на право тимчасового користування землею укладеного в серпні 2000 року між Білоцерківською міською радою та Білоцерківським міським парком культури та відпочинку терміном на п`ять років.

Крім того встановлено, що ТОВ «Трайдент» виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради (лист № 1-10-2335/1) надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки під розміщення центу молодіжного дозвілля по вул. Ярослава Мудрого (на місці існуючої споруди літнього кінотеатру міського парку культури та відпочинку).

Проект відведення земельної ділянки, який розроблено ДП «Білоцерківський центр державного земельного кадастру», затверджено рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 70 від 27.02.2004. Вказаним рішенням надано ТОВ «Трайдент» в оренду терміном на 5 років земельну ділянку з кадастровим номером: 3210300000:04:019:0099 загальною площею 0,4396 га по вул. Ярослава Мудрого за рахунок земель Білоцерківської міської ради.

У подальшому, після закінчення терміну дії договору оренди на вказану земельну ділянку відповідно до рішення Білоцерківської міської ради № 1323 від 18.03.2010 передано ТОВ «Трайдент» в оренду терміном на 5 років земельну ділянку під розміщення центру молодіжного дозвілля ( на місці існуючої споруди літнього кінотеатру міського парку культури та відпочинку). Договір оренди на земельну ділянку площею 0,4396 га зареєстровано 06.09.2010 за № 041093600283.

21червня 2012року Білоцерківськоюміською радоюприйняте рішення№626-27-VI «Прозатвердження експертноїгрошової оцінкита передачіземельної ділянкинесільськогосподарського призначенняпо вулиціЯрослава Мудрого,3,шляхом продажуу власністьТовариству зобмеженою відповідальністю«Трайдент». Відповідно до п. 1 вказаного рішення експертна грошова оцінка земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,4396 га по вул. Ярослава Мудрого, 3 в м. Біла Церква 723229, 92 грн.

27 червня 2012 року між Білоцерківською міською радою та ТОВ «Трайдент» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (договір зареєстровано за №13 23.07.2012 року Управлінням Держкомзему у м. Біла Церква).

Земельну ділянку площею 0,4396 га передано у приватну власність під розміщення центру молодіжного дозвілля. Цього ж дня приватним нотаріусом ОСОБА_6 прийнято рішення за індексним номером 5076083 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:04:019:0099 за ТОВ ТРАЙДЕНТ

На вищевказаній земельній ділянці знаходився літній кінотеатр, шахове містечко, частина дитячого містечка, атракціон «Шкільні гойдалки» та нежитлова будівля пункту прокату туристського та спортивного інвентарю. Ці об`єкти функціонували для надання послуг відвідувачам Білоцерківського міського парку культури та відпочинку.

Також, згідно договору на купівлю земельної ділянки 3210300000:04:019:0099 укладеного між Білоцерківською міською радою та ТОВ «Трайдент» вказаній земельній ділянці присвоєно цільове призначення «несільськогосподарського призначення», поняття якого відсутнє у ч. 1 ст. 19 ЗК України.

Згідно витягу з технічної документації №536 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 3210300000:04:019:0099 загальною площею 0,4396 га по вул. Ярослава Мудрого, затвердженої начальником управління Держкомзему у м. Біла Церква Київської області ОСОБА_7 , вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Київській області рішення про продаж земельної ділянки 3210300000:04:019:0099 прийнято Білоцерківської міською радою №626-27-VI від 21.06.2012 прийнято в порушення ст. 83 Земельного кодексу.

Так, земельна ділянка площею 0,4396 га з кадастровим номером 3210300000:04:019:0099 за адресою вул. Ярослава Мудрого відноситься до земель паркової зони та належить до 1-ї зони центрального історичного ареалу м. Біла Церква згідно «Проекту коригуванняісторико-архітектурногоопорного плану,проекту визначеннязон охоронипам`яток архітектурита межрежимів використанняісторичних ареалівм.Біла Церква»,затвердженого рішеннямБілоцерківської міськоїради №879від 12.11.2008 і відповідно перебувала на праві тимчасового користування у Парку культури і відпочинку імені Петровського (Білоцерківського міського парку культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка).

Вивченням документів встановлено, що земельна ділянка, загальною площею 0,4396 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0099 ), надана у власність ТОВ ТРАЙДЕНТ в межах земельної ділянки 6,4176 гектарів, що належить на праві тимчасового користування Білоцерківському міському парку культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка з урахуванням акту визначення та погодження меж землекористування Білоцерківського парку культури і відпочинку ім.. Петровського від 21.07.1993 року.

Однак, в даному випадку цільове призначення земельної ділянки загальною площею 0,4396 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0099) за адресою вул. Ярослава Мудрого відноситься до паркової зони, і перебувала на праві тимчасового користування у Білоцерківського міського парку культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка, не змінено у передбаченому законом порядку.

Таким чином вивченням документів, що стали підставою для отримання ТОВ ТРАЙДЕНТ у власність під розміщення центру молодіжного дозвілля, загальною площею 0,4396 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0099) із земель паркової зони на території Білоцерківської міської ради встановлено, що земельна ділянка надана у власність всупереч вимогам ст. 83 ЗК України, з порушенням порядку зміни цільового призначення.

За такихобставин подальшийпродаж ТОВТРАЙДЕНТ частинвказаної земельноїділянки(кадастровий номер 3210300000:04:019:0099) вчинений з порушенням норм земельного законодавства.

Так, земельну ділянку кадастровий номер (3210300000:04:019:0099 перенесено до архівного шару Державного земельного кадастру у зв`язку із поділом на земельні ділянки площею 0,2803 га з кадастровим номером 3210300000:04:019:0135, яка на даний час належить ТОВ «АТБ-інвест (код ЄДРПОУ 30691543) та площею 0,1593 га з кадастровим номером 3210300000:04:019:0136, у свою чергу земельна ділянка 3210300000:04:019:0136 було поділено на земельні ділянки площею 0,0384 га з кадастровим номером 3210300000:04:019:0190, яка належить ТОВ Трайдент (код ЄДРПОУ 23576748) та площею 0,1209 га з кадастровим номером 3210300000:04:019:0191, яка належить ОСОБА_5 .

Так, ТОВ Трайдент здійснено продаж частини вказаної вище земельної ділянки несільськогосподарського призначення під розміщення центру молодіжного дозвілля ТОВ АТБ-Інвест площею 0,02803 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:04:019:0135 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 жовтня 2012 року.

На даний час замовником ТОВ АТБ-Інвест на цій земельній ділянці за участю підрядників проводяться будівельні роботи з будівництва комплексу багатофункціонального призначення з закладами дозвілля, громадського харчування та торгівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 3.

Управлінням містобудування та архітектури було підготовлено та видано замовнику ТОВ "АТБ-Інвест" (м. Дніпро), містобудівні умови за №02 від 13 лютого 2017 року на забудову земельної ділянки площею 0,2803 га (кадастровий номер - 3210300000:04:019:0135) - під будівництво комплексу багатофункціонального призначення з закладами дозвілля, громадського харчування та торгівлі по вул. Ярослава Мудрого, 3 в м. Біла Церква.

Містобудівні умови на будівництво комплексу багатофункціонального призначення з закладами дозвілля, громадського харчування та торгівлі по вул. Ярослава Мудрого, 3 в м. Біла Церква, були видані на підставі:

- генерального плану міста Біла Церква, що був затверджений рішенням Білоцерківської міської ради від 03 листопада 2016 року за №319-18-VІІ.

- "Плану зонування частини території міста Біла Церква по вул. Шолом-Алейхема в межах кварталу, обмеженого вул. Ярослава Мудрого, вул. Гоголя, вул. Ярмарковою, вул. Голубиною та просп. Князя Володимира", що затверджений рішенням Білоцерківської міської ради від 29 вересня 2016 року за № 289-17-VІІ.

Слідчий вважає, що документи, що стали підставою для отримання ТОВ АТБ-Інвест у власність під розміщення центру молодіжного дозвілля, загальною площею 0,2803 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0135) із земель паркової зони на території Білоцерківської міської ради встановлено, що земельна ділянка надана у власність всупереч вимогам ст. 83 ЗК України.

Слідчий вважає, що вказана земельна ділянка є зоноюобмеженої містобудівноїдіяльності і відноситься до природно-заповідного фонду те, на якій забороняється проведення будь-якої діяльності, що негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Постійною комісією з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою Білоцерківської міської ради за результатами розгляду графічних матеріалів публічної кадастрової карти України прийнято рішення, що земельна ділянка площею 0,2803 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0135)по вул.Я.Мудрого,3не входитьдо "Плану зонування частини території міста Біла Церква по вул. Шолом-Алейхема в межах кварталу, обмеженого вул. Ярослава Мудрого, вул. Гоголя, вул. Ярмарковою, вул. Голубиною та просп. Князя Володимира", затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 29 вересня 2016 року за № 289-17-VІІ.

Рішенням Управління містобудування та архітектури, яким затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по вул. Ярослава Мудрого, 3 в м. Біла Церква, для ТОВ АТБ-Інвест прийнято з порушенням основних засад містобудівної діяльності, враховуючи невідповідність намірівзабудови ТОВАТБ-Інвествимогам містобудівноїдокументації намісцевому рівні, оскільки Білоцерківською міською радою не приймалось рішення про затвердження змін до Генерального плану м. Біла Церква (актуалізації) та зміни цільового призначення території, на якій розташована земельна ділянка загальною площею 0,2803 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0135) по вул. Ярослава Мудрого, 3 м. Біла Церква, на будівництво комплексу багатофункціонального призначення із закладами дозвілля, громадського харчування та торгівлі, чим порушено вимоги абз. 2 п. 2.4 розділу ІІ Порядку, ч. 4ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

З огляду на викладене чинним КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація здійснюється за принципом екстериторіальності в межах України. Державною реєстрацією юридичних осіб - є офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державним реєстратором є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус. Оскільки саме державна реєстрація на право власності на земельні ділянки є моментом переходу права власності від однієї особи до іншої вбачається необхідним також застосування заборони державним реєстраторам у проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін на право власності на земельні ділянки 3210300000:04:019:0135, 3210300000:04:019:0190, 3210300000:04:019:0191.

Слідчий вважає, що незастосування засобу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вище зазначені земельні ділянки та заборони державним реєстраторам у проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін щодо права власності на них, може призвести до їх відчуження (зникнення), втрати або настання інших наслідків.

На підставі вище викладеного з метою запобігання можливості відчуження вказаного майна, що належить: ТОВ «АТБ-інвест (код ЄДРПОУ 30691543), ТОВ Трайдент (код ЄДРПОУ 23576748), ОСОБА_5 , враховуючи сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може бути:

- конфісковано, як вид покарання;

- стягнуто для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) .

Слідчий вважає, що існують обґрунтовані підстави для накладення арешту на вище зазначені земельні ділянки в рамках кримінального провадження № 42018111030000288, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2018 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину у кримінальному провадженні та конфіскації майна.

Слідчий повідомлений про місце та час розгляду клопотання, але до суду не з`явився, його неприбуття не перешкоджає його розгляду в силу ч.1ст.172 КПК України.

Прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні просила клопотання про накладення арешту на майно задовольнити повністю з підстав викладених у клопотанні.

Володільці майна до суду не викликалися, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018111030000288, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2018 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, вважаючи їх достатніми для винесення рішення, прийшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 21 серпня 2018 року до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області надійшла заява ОСОБА_8 про те, що діями посадових осіб, органів місцевого самоврядування завдано шкоду у особливо великих розмірах територіальній громаді м. Біла Церква.

За даним фактом 23 серпня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42018111030000288 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.358КК України.

Відповідно дост. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження визначенозахист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Також, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи» (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16.10.2008 року).

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до вимогст.131 КПКУкраїн арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується тільки на підставах, передбачених ст.ст.132,170 КПК України. Оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинне здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтовувати таку ініціативу з посиланням на норми закону.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову /ч.1ст.170 КПК України/.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, слідчий, в порушення вимогст.171 КПК Українине зазначив підстави та мету відповідно до положеньст.170 КПК Українита належним чином не обґрунтував необхідності арешту майна та не вказав конкретну мету накладення арешту відповідно до вимог ч.2ст.170 КПК України.

Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або забезпечення цивільного позову. При цьому, слідчий, подаючи клопотання про арешт майна зобов`язаний навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вимоги ч.1ст.173 КПК Українизобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1ст.170 КПК України.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У відповідності достатті 319 КК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 6ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, за умов, за яких жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК Україниповинен врахувати існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна: можливий розмір шкоди завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посилання на норми закону.

Слідчий суддя враховує, що згідно витягу з ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення внесені до реєстру 23.08.2018 року на підставі заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України.

Також, відповідно до клопотання та матеріалів справи не вбачається розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою чт фізичною особою. (ст. 173 КПК України).

При розгляді даного клопотання встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження № 42018111030000288 від 23.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 358 КК України, провадиться за фактом, повідомлення про підозру нікому не вручено, тобто на даний час підозрюваного не має, цивільний позов у даному кримінальному провадженні також ніким не заявлено, належних доказів, які б свідчили про правову підставу для арешту майна, можливий розмір шкоди завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження матеріали клопотання не містять, що свідчить про відсутність правових підстав у накладенні арешту на майно.

Документальне обґрунтування необхідності накладення арешту на земельну ділянку відсутнє, сукупність зазначених обставин засвідчує відсутність доцільності накладення арешту на майно у рамках даного кримінального провадження, порушеного за фактом підробки документів, тому вважає нерозумним накладення арешту завданням данного кримінального провадження.

Вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено необхідність арешту зазначених у клопотанні земельних ділянок, зокрема, її значення як доказу у кримінальному провадження за ч.1ст.358 КК України, а також існування ризиків, визначених ч.1ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, тому відповідно до вимогст. 173 КПК Україниу задоволенні клопотання відмовити.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання щодо накладення арешту та про відмову в його задоволенні.

На думку суду, в даній справі мають місце цивільно-правові відносини.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.131,167,170,173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 42018111030000288, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2018 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про накладення арешту на майно відмовити.

Особи, які не були присутні в засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Повний текст ухвали проголошено 19 лютого 2019 року о 08 годині 00 хвилин.

Слідчий суддяОСОБА_1