Ухвала

від 02.04.2019 по справі 357/12763/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2019 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018111030000288 від 23.08.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2019 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна та накласти арешт шляхом заборони державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів (посадовим особам Мінюсту, нотаріусам) здійснювати будь-які реєстраційна дії щодо набуття або припинення права власності та користування, зміни власників та користувачів, зміни форми власності та порядку користування на майно:

-земельну ділянку площею 0,2803 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0135) з цільовим призначенням для розміщення центру молодіжного дозвілля за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, земельна ділянка 3, яка належить на праві приватної власності ТОВ «АТБ-Інвест»;

- земельну ділянку площею 0,0384 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0190) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, земельна ділянка 3, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Трайдент»;

- земельну ділянку площею 0,1209 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0191) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 ;

-зупинити проведення будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2803 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0135) дозвілля за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, земельна ділянка 3, яка належить на праві приватної власності ТОВ «АТБ-Інвест».

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в даному випадку може призвести до відчуження (зникнення) цього майна, його втрати або настання інших наслідків, в тому числі з урахуванням проведення будівельних робіт на одній із земельних ділянок, які негативно впливають на стан природного комплексу спірної земельної ділянки, що перешкодить їх використанню за цільовим призначенням. Метою накладення арешту є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у кримінальному провадженні (цивільний позов).

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скарну та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018111030000288 від 23.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підроблення документів, що стали підставою для відчуження земельних ділянок у власність громадян, які перебувають у постійному користуванні К ПБМР «Білоцерківський міський парк культури і відпочинку ім.. Т.Г.Шевченка».

11.02.2019 року слідчий Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на: земельну ділянку площею 0,2803 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0135) з цільовим призначенням для розміщення центру молодіжного дозвілля за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, земельна ділянка 3, яка належить на праві приватної власності ТОВ «АТБ-Інвест»; земельну ділянку площею 0,0384 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0190) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, земельна ділянка 3, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Трайдент»; земельну ділянку площею 0,1209 га (кадастровий номер 3210300000:04:019:0191) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 6 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2019 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя дотримався в повному обсязі.

Відмовляючи у накладенні арешту на майно, слідчий суддя зазначає про те, що органом досудового розслідування, а прокурором під час розгляду клопотання по суті в суді не доведено наявність відповідної правової підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тому згідно ч. 1 ст. 173 КПК України у задоволенні клопотання було відмовлено.

Апеляційний суд погоджуються з таким висновком суду першої інстанції та вважає його належним чином обґрунтованим.

Доводи прокурора про доведеність наявності правової підстави для арешту майна, є, як вважає апеляційний суд необґрунтованими.

Істотних порушень норм КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це зазначається в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, за об`єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018111030000288 від 23.08.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1839/2019 Категорія ст.170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1