Ухвала

від 13.02.2019 по справі 760/4338/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/2801/19

Справа 760/4338/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання сторони кримінального провадження - заступника начальника відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110000000310 від 26.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 26.05.2017 року Слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110000000310.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23.12.2016 року, службові особи ТОВ «Пак-Експо Лізинг», впродовж 2016 року відобразили у реєстрах бухгалтерської та податкової звітностей проведення безтоварних операцій із підприємствами, що мають ознаки фіктивності ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа Дінк», чим самим ухилились від сплати податків у значних розмірах.

Крім того, слідчий зазначав, що вказані підприємства звітуються використовуючи одну IP-адресу, що підтверджуючи їх фіктивність, пов`язаність та те, що вказані підприємства підконтрольні одній групі осіб.

Також, слідчий зазначав, що в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа Дінк» мають ознаки «фіктивності», зокрема: податкова звітність службовими особами вказаних товариств з моменту створення не подавалась; виробничі потужності та наймані працівники відсутні; усі субєкти господарювання зареєстровані за адресами масової реєстрації; доходи службові особи не отримували.

Окрім слідчим зазначеного, у ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа Дінк» відсутні власні чи орендовані офісні та виробничі потужності, складські приміщення, необхідні для зберігання ТМЦ, а також відповідна кількість найманих працівників.

Як зазначив слідчий, що вищенаведене свідчить про неможливість проведення будь-яких господарських операцій з даними субєктами господарювання, в тому числі, повязаних із постачанням ТМЦ.

Крім того, слідчий вказує, що проведеним аналізом баз даних ДФС України - АІС «Податковий блок», встановлено, що ТОВ «Райденком» (код ЄДР 40551608, попередня назва ТОВ «Фулденч») та ТОВ «Прокат Авто «Ломер» (код ЄДР 40510191, попередні назви ТОВ «Альфа-Дінк», ТОВ «Соткар») незаконно формували податковий кредит ряду підприємств, одним з яких являється ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974), що відповідно підтверджується актом податкової перевірки. Сума незаконно сформованого податку на додану вартість є достатньою для кваліфікації злочину передбаченого ст. 212 КК України.

Окрім цього, слідчий зазначав, що в рамках досудового розслідування допитано керівника ТОВ «Пак-Експо Лізинг», який вказав, що зазначені підприємства, від яких начеб то здійснювалося постачання ТМЦ йому не відомі, та документи від імені ТОВ «Пак-Експо Лізинг» він не підписував.

Разом з тим, слідчий вказав, що відповідно до показів комірника ТОВ «Пак-Експо Лізинг», ТМЦ, які постачальися від ТОВ «Райденком» (код ЄДР 40551608, попередня назва ТОВ «Фулденч») та ТОВ «Прокат Авто «Ломер» (код ЄДР 40510191, попередні назви ТОВ «Альфа-Дінк», ТОВ «Соткар») у зв`язку із значними габаратима такого товару повинні постачатися вантажним транспортом із оформленням відповідних товарно-транспортних накладних, проте вказаних документів ТОВ «Пак-Експо Лізинг» не надано.

Слідчий у своєму клопотанні також зазначав, що у ході проведення обшуку за адресою здійснення діяльності ТОВ «Пак-Експо Лізинг», виявлено та вилучено чекові книжки ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_3 ), які підтверджують факт зняття готівки бухгалтером ТОВ «Пак-Експо Лізинг» - ОСОБА_8 .

Окрім цього, у ході аналізу руху коштів по рахунках зазначених вище фізичних осіб-підприємців, встановлено, що зарахування коштів на їх рахунки відбувається лише від ТОВ «Пак-Експо Лізинг» та відразу знімаються готівкою, бухгалтером самого ТОВ «Пак-Експо Лізинг».

При цьому, слідчий вказав, що у своїх показах ОСОБА_5 вказав, що не має будь-якого відношення до реєстрації його в якості фізичної-особи підприємця.

Окрім цього, як зазначав слідчий в клопотанні, що відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23.12.2016 року, службовими особами ТОВ «Пак-Експо Лізинг» занижено податок на прибуток на загальну суму 595 350 грн. та податок на додану вартість на загальну суму 739 915 грн.

Також вказав, що відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23.12.2016 року, службовими особами ТОВ «Пак-Експо Лізинг» занижено податок на прибуток на загальну суму 595 350 грн. та податок на додану вартість на загальну суму 739 915 грн.

Також, слідчий зазначав, що 28 січня 2019 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який в період в період з 12 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року працював на посаді директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг», повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212 КК України.

Згідно повідомлення про підозру, у результаті злочинних дій директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_9 , спрямованих на пособництво головному бухгалтеру ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_10 в умисному ухилення від сплати податків, за період фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа-Дінк», з 14 липня 2016 року по 18 серпня 2016 року до Державного бюджету України не надійшли кошти у вигляді податку на додану вартість у сумі 444108 грн. та податку на прибуток підприємства у розмірі 595351 грн., що призвело до ухилення від сплати податків на загальну суму 1039459 що у 1000 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум громадян.

Статтею 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) регламентовано порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зокрема,згідно статті200-1.1система електронногоадміністрування податкуна доданувартість забезпечуєавтоматичний облікв розрізіплатників податку: сумиподатку,що містятьсяу складенихта отриманихподаткових накладнихта розрахункахкоригування,зареєстрованих вЄдиному реєстріподаткових накладних; сумиподатку,сплачені платникамипри ввезеннітовару намитну територіюУкраїни; сумипоповнення тазалишку коштівна рахункахв системіелектронного адмініструванняподатку надодану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначав слідчий, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 200-1.2. платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Також, вказав, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом 2 п.87.1 ст.87 цього Кодексу.

Окрім цього, в клопотанні зазначав, що для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Також, слідчий вказав, що якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Крім того, слідчий зазначав, що для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

Разом з тим, слідчий зазначав, що на підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Згідно ст. 200-1.7. Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 200-1.8. Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Слідчий зазначав, що є всі підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг», на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності, отримана внаслідок проведення незаконної діяльності та може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що надасть змогу останнім, ухилитись від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку у особливо великих розмірах, і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Також, слідчий зазначав, що є всі підстави вважати, що суми ПДВ, сформовані на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що регламентовано ст. 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), є предметом протиправної діяльності, самі по собі є об`єктом та знаряддям злочину, містять ознаки речових доказів та використовувались та отримані в наслідок вчинення шахрайських дій, а також для сприяння суб`єктам підприємницької діяльності мінімізації податкових зобов`язань, ухилення від сплати податків та можуть бути засобами для розкриття злочину та виявлення винних осіб та, в подальшому, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову, а також збереження речових доказів.

Також, слідчий вказував, що є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) можуть бути використані для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.

Слідчий зазначав, що з метою запобігання протиправним діям з використанням сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, а також збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

В судове засідання слідчий не з`явився, натомість через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримував з наведених у ньому підстав.

На підставі ч. 2ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без виклику службових осіб та представників службових осіб зазначених підприємств, оскільки це необхідне з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши надані матеріали клопотання та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Судом встановлено що СУФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110000000310 від 26.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Частиною 1 ст.170КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації;відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст.59Закону України«Про банкита банківськудіяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться в банку на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту.

Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з забороною розпоряджатися ним може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.212 КК України, а тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.

З огляду на встановлені по кримінальному провадженню обставини та виходячи зі змісту вищенаведених норм, вважаю що слідчим в клопотанні наведено обґрунтовані докази причетності директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а тому що з метою запобігання протиправним діям з використанням сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, а також в подальшому збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

Керуючись ст. ст. 131, 159-162, 167, 170-173, 309 КПК України, ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на суми ПДВ на рахунку, відкритому відповідно до ст. 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Ескпо Лізинг» (код ЄДР 38508974), на які вказаний платники має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною їхнім службовим особам та працівникам, використовувати або будь - яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала про арешт майна підлягає виконанню негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1