Ухвала

від 08.07.2019 по справі 760/4338/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника ВРКП Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_8 , та накладено арешт на суми ПДВ на рахунку, відкритому відповідно до ст. 200-1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974), на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною їхнім службовим особам та працівникам, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що органом досудового розслідування доведено наявність підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та забезпечення можливого цивільного позову для відшкодування шкоди, а також зазначив, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг», оскільки вказане майно, відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону не може бути речовим доказом. Також, представник зазначає, що у даному кримінальному провадженні не можливо заявити цивільний позов, так як податкове зобов`язання на час розгляду справи не узгоджене, а тому відсутня сума боргу.

Що стосується конфіскації майна, як виду покарання, то ОСОБА_6 вважає, що конфіскація не може застосовуватись до особи, а саме директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг», оскільки стягнення неправомірно отриманих податків (в тому числі ПДВ) здійснюється в порядку адміністративного судочинства на підставі Податкового кодексу України, та не є предметом регулювання кримінального та кримінального процесуального законодавства України.

Крім того, адвокат звертає увагу на те, що слідчим суддею при вирішенні питання про накладення арешту на майно не було враховано обсяг завданих збитків та негативні наслідки для суб`єкта господарювання.

Одночасно представник вказує, що в резолютивній частині оскарженого рішення не зазначено дату набрання законної сили, що на думку адвоката, не відповідає вимогам ст. 372 КПК України.

Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді посилаючись на ті обставини, що він не повідомлявся про розгляд клопотання слідчого про арешт майна, а копію рішення отримав 28 лютого 2019 року, в зв`язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.

ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів враховує ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення посадових осіб ТОВ «Пак-Експо Лізинг», копія постановленого судом рішення останнім не надсилалась, а про її існування вони дізнались від представників банку 26 лютого 2019 року, у зв`язку з чим приходить до висновку, що строк підлягає поновленню, як такий, що пропущено з поважних причин.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на суми ПДВ на рахунку, відкритому в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974).

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Так, відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23 грудня 2016 року, службові особи ТОВ «Пак-Експо Лізинг», впродовж 2016 року відобразили у реєстрах бухгалтерської та податкової звітностей проведення безтоварних операцій із підприємствами, що мають ознаки фіктивності ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа Дінк», тим самим ухилились від сплати податків у значних розмірах.

Окрім цього, відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23 грудня 2016 року, службовими особами ТОВ «Пак-Експо Лізинг» занижено податок на прибуток на загальну суму - 595 350 грн. та податок на додану вартість на загальну суму - 739 915грн.

28 січня 2019 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який в період в період з 12 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року працював на посаді директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг», повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212 КК України.

Також, в раках вказаного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, забезпечення конфіскації, як виду покарання, та відшкодування завданих збитків (цивільний позов).

Вказане клопотання слідчий суддя задовольнив, пославши на наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Проте, такі висновки слідчого судді є хибними.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Що стосується конфіскації майна, як виду покарання, то обов`язковою умовою для накладення арешту з цією метою є наявність достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Для накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову, відповідно до ч. 6 ст. 170 КК України, необхідна наявність самого цивільного позову.

Разом з тим, директору ТОВ «Пак-Експо Лізинг» повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 212 КК України, санкція якої не передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а цивільний позову у даному провадженні, на момент розгляду клопотання в суді першої інстанції, не заявлявся.

Також, надані стороною обвинувачення матеріали не містять відомостей, які б давали розумні підстави і підозри вважати сума ПДВ на рахунку, відкритому в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974) є доказам злочину.

При цьому слід зазначити, що стверджуючи про відповідність суми ПДВ на рахунку, відкритому в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг», критеріям ст. 98 КПК України, рішення про визнання її речовим доказом, органом досудового розслідування не постановлювалось.

Крім того, зі змісту ст. 98 КПК України вбачається, що речовими доказами можуть бути матеріальні об`єкти.

Таким чином ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою у відповідності до встановлених обставин в задоволенні клопотання слідчого про арешт суми ПДВ на рахунку, відкритому в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974) слід відмовити.

За наведеного, апеляційна скарга директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_6 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання заступника начальника ВРКП Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_8 , та накладено арешт на суми ПДВ на рахунку, відкритому відповідно до ст. 200-1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974), на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною їхнім службовим особам та працівникам, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання заступника начальника ВРКП Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про накладення арешту на суми ПДВ на рахунку, відкритому відповідно до ст. 200-1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974), відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1866/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1