Рішення

від 06.02.2019 по справі 120/4584/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 лютого 2019 р. Справа № 120/4584/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представників сторін:

позивача: Панчук І.О.

відповідача 1:Сивого М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Аверс-Авто"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області

про: стягнення сум бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство "Аверс-Авто" до Головного управління ДФС у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення сум бюджетного відшкодування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем не повернуто суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 670319 грн. Оскільки, дане порушення є триваючим і продовжується до цього часу позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

22 грудня 2018 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на адміністративний позов. У якому зазначено, що позивач обрав спосіб, який не узгоджується з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно п. 200.7 ст. 200 чинної редакції Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Згідно п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст.200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно п.п. 200.7.2 п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному, порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 200.12 ст.200 Податкового кодексу України узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Таким чином, Податковий кодекс України передбачає виключно спосіб бюджетного відшкодування шляхом внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Також згідно п. 56 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. А тому, в даному випадку ПП "Аверс-Авто" має право на бюджетне відшкодування шляхом включення даної суми до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

04 січня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на адміністративний позов. У якому зазначено, що п. 200.7.2. п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Так, законодавець встановив механізм бюджетного відшкодування з ПДВ, якого повинні притримуватися як державні органи так і платники податків.

08 січня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання вчасно та належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Вінниці була проведена виїзна позапланова перевірка ПП "Аверс Авто" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.10.2006 року по 01.04.2008 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1189/2330/32719227 від 05.06.2008 року, згідно якого встановлено заниження суми бюджетного відшкодування в сумі 670319 грн.

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Вінниці винесено податкове повідомлення - рішення № 0000642330/0 від 12.06.2008 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 670319 грн.

Рішенням голови ДПА у Вінницькій області № 134 від 11.01.2011 року податкове повідомлення-рішення № 0000642330/0 було скасовано.

В подальшому ПП "Аверс-Авто" звернулось до суду та оскаржило рішення голови ДПА у Вінницькій області № 134 від 11 січня 2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2011 року у справі № 2а/0270/1 302/11 позов задоволено повністю, зокрема, скасовано рішення ДПА у Вінницькій області від 11 січня 2011 року № 134 про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 12 червня 2008 року № 0000642330.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 року залишено без змін.

26 вересня 2014 року у зв'язку з анулюванням реєстрації ПП "Аверс-Авто" як платника податку на додану вартість, позивачем в складі податкової декларації за вересень 2014 року (уточнюючий розрахунок від 23.01.2015 року) відповідно до вимог п.184.9 ст.184 ПК України заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 670319,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 ПК України.

За змістом п.п. 200.7 та 200.10 вказаної статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до абз. "б" п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.15 ст. 200 ПК України).

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам - протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, вказаними нормами права, зокрема, визначено час набуття статусу бюджетної заборгованості суми заявленою до бюджетного відшкодування. У тому числі, такий статус сума, заявлена до бюджетного відшкодування, набуває після закінчення процедури судового оскарження.

Частиною 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов'язковим до виконання, обумовлює виникнення у податкового органу обов'язку подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подає до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету такому платнику.

Відповідач був повідомлений про набрання рішеннями судів законної сили, тобто про закінчення процедури судового оскарження, проте в порушення вимог п. 200.15 Податкового кодексу України останнім не було вчинено дій щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірне неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування з бюджету при відсутності з його боку порушень вищевказаних законодавчих актів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав вимоги законодавства та не подав у п'ятиденний строк до казначейської служби висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню товариству з бюджету, чим порушив права позивача.

Відтак, підставою для перерахування платникові податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку є відповідний висновок.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 826/17403/14 від 02 грудня 2015 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Аверс-Авто" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 670319 грн.

Що тверджень представників відповідачів, що ПП "Аверс-Авто" пропущено строк звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Підпунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, платник податку, який має право отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення сум бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям.

Судом встановлено, що позивач реалізував своє право та подав заяву про бюджетне відшкодування в складі податкової декларації за вересень 2014 року (уточнюючий розрахунок від 23.01.2015 року).

Згідно п. 200.15. статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, з моменту отримання податковим органом судового рішення, що підтверджує право платника податків на бюджетне відшкодування, контролюючий орган зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню.

Згідно з матеріалами справи, відповідач вказаних дій не вчинив, однак суд зазначає, що обов'язок контролюючого органу подати висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету стосовно платника податків після закінчення п'ятиденного терміну встановленого у статті 200 ПК України не зникає.

Така бездіяльність контролюючого органу фактично є продовжуваним порушенням вимог податкового кодексу та прав платника податку.

Враховуючи те, що право платника податків на отримання бюджетного відшкодування та в свою чергу обов'язок контролюючого органу підтверджене рішенням суду бездіяльність податкового органу у вигляді невиконання рішень суду та здійснення відшкодування платнику податків відповідних сум є бездіяльністю.

При цьому чинним законодавством не встановлено строк протягом якого можливо здійснити бюджетне відшкодування сум ПДВ, та як наслідок відсутній і строк зі спливом якого таке відшкодування вже є неможливим (тобто строк зі спливом якого у контролюючого органу вже відсутній обов'язок здійснювати відповідне відшкодування).

Крім того, законом не визначено будь-яких правових інструментів які б давали можливість платникам податків контролювати облік та рух коштів по сплаченим платежам відносно них, і спонукати контролюючий орган до вчинення дій по бюджетному відшкодуванню та як наслідок можливість платника податків виявити факт порушення його прав та викликати у нього бажання вчинити дії спрямовані на захист такого порушеного права, включаючи і звернення до суду.

Таким чином, є неможливим чітко встановити з якого моменту позивач міг дізнатися про порушення відповідачем строку відшкодування сум ПДВ чи здійснення такого відшкодування в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Аверс-Авто" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 670319 (шістсот сімдесят тисяч триста дев'ятнадцять) гривень.

Стягнути на користь приватного підприємства "Аверс-Авто" сплачений судовий збір в сумі 10054 (десять тисяч п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Приватне підприємство "Аверс-Авто" (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Театральна, 24, код ЄДРПОУ 32719227);

Головне управління ДФС у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165);

Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Пирогова, 29, код ЄДРПОУ 37979858).

Суддя Мультян Марина Бондівна