Рішення

від 19.02.2019 по справі 400/2558/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 р. № 400/2558/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Приватного акціонерного товариства "Миколаївське спеціалізоване управління № 139", вул. Ольшанців, 74-А, м. Миколаїв, 54050 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:скасування податкового повідомлення - рішення від 27.07.2018 року № 00061361407, № 00061371407,

Приватне акціонерне товариство Миколаївське спеціалізоване управління №139 (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

скасувати прийняте 27.07.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 00061361407;

скасувати прийняте 27.07.2018 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 00061371407.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на безпідставність висновків Управління про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та, відповідно, на незаконність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 145-147) Управління, зокрема, зазначило, що підставою для висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту стало те, що контрагент Товариства … є фіктивним підприємством, яке було створено без мети здійснення господарської діяльності, а з метою надання послуг із створення незаконного податкового кредиту, відмивання доходів, тощо … . За твердженнями відповідача, за результатами проведеної перевірки не була підтверджена реальність здійснення господарських операцій, що свідчить про безпідставність декларування позивачем відповідних сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. спр. 150-151).

Правом подання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримала, представник Управління просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до висновків акта від 16.07.2018 № 1682/14-29-14-07/05477497 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА МИКОЛАЇВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ № 139 (код ЄДРПОУ 05477497) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ СУЧАСНА ЕРА (код ЄДРПОУ 39775812) за березень 2016 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведеного контрагента-постачальника (надалі - Акт, арк. спр. 16-29), Товариство:

порушило пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункти 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 1 507 грн.;

порушило пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за березень 2016 року на 69 593 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2018 № 00061371407 (надалі - Рішення 1, арк. спр. 34-36) Управління, з посиланням на висновки Акта, на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, зменшило розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованої Товариством у березні 2016 року, на 1507 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2018 № 00061361407 (надалі - Рішення 2, арк. спр. 31-33) Управління, з посиланням на висновки Акта, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзаців першого, другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов'язання Товариства з податку на додану вартість на 69 593 грн. та застосувало штрафну санкцію в сумі 17 398,25 грн.

Відповідно до викладеного у позові, ТОВ Сучасна Ера виготовило з металопрокату, наданого Товариством, металоконструкції, що їх в подальшому позивач передав Приватному підприємству АДЕПТ-КОМПЛЕКТ . Суму податку на додану вартість, яка була визначена, виходячи з ціни металоконструкцій, та сплачена на користь ПП АДЕПТ-КОМПЛЕКТ , Товариство, на підставі відповідних податкових накладних, актів передачі металоконструкцій, видаткових накладних, відобразило у складі податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року.

На підтвердження господарських операцій Підприємство до позовної заяви додало, зокрема, копії:

договору № 150216 від 15.02.2016 (надалі - Договір), арк. спр. 59-60;

акта отримання давальницьких матеріалів від 17.02.2016, арк. спр. 61-62;

актів передачі металоконструкцій (№№ 1, 2, 3, 4 від 17.03.2016, 18.03.2016, 19.03.2016, 21.03.2016), арк. спр. 63-65, 67-69, 71, 73-75;

видаткових накладних (№ 17 від 17.03.2016, № 18 від 18.03.2016, № 19 від 19.03.2016, № 21 від 21.03.2016), арк. спр. 66, 70, 72, 76;

акта використання давальницьких матеріалів від 21.03.2016, арк. спр. 77-78;

податкових накладних, що були виписані ТОВ СУЧАСНА ЕРА (від 17.03.2018 № 43, від 18.03.2016 № 44, від 19.03.2016 № 45, від 21.03.2016 № 46), арк. спр. 79-82.

Також позивач додав до позову копії договорів, що були укладені між Товариством та ПП АДЕПТ-КОМПЛЕКТ , - від 20.01.2016 № 200116 та від 01.02.2016 № 010216, а також документів, що підтверджують їх виконання (арк. спр. 92-125).

Відповідно до викладеного у договорі № 200116, позивач прийняв на себе зобов'язання … своими силами, с использованием своих материалов и механизмов выполнить работы по изготовлению, огрунтовке, окраске в два слоя краской ПФ-115 и доставке металлоконструкций фахверка котельной и площадки под градирню водонапорной насосной станции … в количестве 12,0 т на объекте ЧАО АДМ Ильичевск , расположенном по адресу: Украина, Одесская область, г. Ильичевск, ул. Транспортная, 26 … .

Згідно з договором № 010216, суть зобов'язань позивача полягала у виконанні робіт … по изготовлению и доставке металлоконструкций цеха грануляции и елеватора шрота … в количестве 33,0 т на объекте ЧАО АДМ Ильичевск , расположенном по адресу: Украина, Одесская область, г. Ильичевск, ул. Транспортная, 26 … .

Оскільки вказані вище документи, відповідно до змісту Акта, не були надані позивачем відповідачу під час перевірки, отже, не могли бути враховані Управлінням при прийнятті Рішень, суд визнав, що ці документи не є належними доказами, що підтверджують позовні вимоги.

Як вказано у Договорі, замовник (Товариство) доручає, а підрядник (ТОВ СУЧАСНА ЕРА ) приймає на себе виконання … комплекса работ по изготовлению металлоконструкций Реконструкция ЧАО АДМ Ильичевск в объеме 54,408 тн … .

Висновків про завищення Товариством суми податкового кредиту Управління дійшло з урахуванням такого:

1. Товариство не надало акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) з виготовлення металоконструкцій ТОВ СУЧАСНА ЕРА .

2. Товариство не надало документи на підтвердження транспортування виготовлених металоконструкцій.

3. Товариство не надало первинні документи на підтвердження правомірності включення до податкового кредиту березня 2016 року суми 17 587,15 грн. за податковою накладною від 18.03.2016 № 44.

4. Виходячи з даних бухгалтерського обліку, Товариство не мало необхідної кількості давальницьких матеріалів для виготовлення контрагентом (ТОВ СУЧАСНА ЕРА ) тієї кількості металоконструкцій, що вказана у податкових та видаткових накладних. Крім того, кількість металоконструкцій, що вказана у видаткових накладних, не відповідає кількості, вказаній у податкових накладних.

5. Існують розбіжності між даними бухгалтерського обліку (картка рахунку 26) та первинними документами.

6. Наявна інформація щодо контрагента (ТОВ СУЧАСНА ЕРА ) свідчить про відсутність в нього виробничих активів, трудових ресурсів, обладнання, транспортних засобів, необхідних для господарської діяльності.

7. Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 у справі № 757/24218/17-к (надалі - Вирок, арк. спр. 126-135) дві особи були визнані у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, які вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам). Відповідно до Вироку, засновник та директор ТОВ СУЧАСНА ЕРА … передав оригінали статутних документів та ключі доступу для дистанційної роботи з розрахунковими рахунками, у повне володіння невстановлених осіб … та у подальшому фінансово-господарської діяльності не вів, печаткою підприємства не володів, господарських угод не укладав, постачання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг не здійснював, грошовими коштами підприємства не розпоряджався, бухгалтерський та податковий облік не вів, звітні документи, що подаються до контрольних органів не складав, не підписував та не подавав, оскільки не мав наміру вчинювати зазначені дії … .

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

В Акті наявна суперечлива інформація щодо наявності актів приймання виконаних робіт (наданих послуг) з виготовлення металоконструкцій (стор. 7 та стор. 10), тому суд визнав, що відповідні акти (арк. спр. 63-65, 67-69, 71, 73-75) Товариство надало під час перевірки.

Доводи Управління про те, що відсутність документів на підтвердження транспортування металоконструкцій є підставою для висновку про безпідставність включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованого на вартість цих металоконструкцій, суд відхилив як безпідставні.

Позивач не надав пояснень щодо того, що господарська операція, відображена в податковій накладній від 18.03.2016 № 44, не була підтверджена під час перевірки первинними документами.

Також Товариство жодним чином не спростувало викладені в Акті доводи відповідача про те, що кількість металу, що, згідно з актом від 17.02.2016 отримання ТОВ СУЧАСНА ЕРА давальницьких матеріалів, була передана для виготовлення металоконструкцій, не відповідає (є більшою) кількості, що була відображена в бухгалтерському обліку позивача.

Крім того, як вказано в Акті (стор. 9), наявна в даних бухгалтерського обліку Товариства інформація про дати, зміст та обсяг господарських операцій суперечить інформації, що міститься у первинних документах, що були складені ТОВ СУЧАСНА ЕРА , - видаткових накладних та актах передачі металоконструкцій.

З урахуванням змісту Договору, факт виконання ТОВ СУЧАСНА ЕРА (підрядником) зобов'язань за Договором мав бути підтверджений також актами про виконані роботи з переробки давальницької сировини та звітом підрядника.

Проте, згідно з Актом, відповідні документи Товариство під час перевірки не надало.

Відповідно до чинної у березні 2016 року редакції пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Чинною у березні 2016 року редакцією пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачалося, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановлено пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Таким чином, право на податковий кредит виникає, зокрема, у разі придбання товарів/послуг.

У Вироку зазначено, що … протягом 2016 року ТОВ СУЧАСНА ЕРА надавало послуги підприємствам реального сектору економіки з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі проведення безтоварних операцій з використанням документів первинного бухгалтерського та податкового обліків, зокрема ПРАТ Миколаївське спеціалізоване управління № 19 та іншим … .

Абзацами першим та другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести обік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Первинним документом, згідно з чинною у березні 2016 року редакцією статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі - Закон № 996), є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Одним з обов'язкових реквізитів первинного документа, згідно з частиною другою статті 9 Закону № 996, є особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, як вказано вище, відповідно до викладеного у Вироку, директор ТОВ СУЧАСНА ЕРА ОСОБА_1 не підписував документи на підтвердження здійснення господарський операцій.

Таким чином, документи, що були використані Товариством для формування податкового кредиту з ПДВ у березні 2016 року, не є первинними документами у розумінні Закону № 996.

Позивач вказав, що Вирок не є належним доказом нереальності господарських операцій та не може свідчити про наявність податкового правопорушення під час формування Товариством податкового кредиту, оскільки: висновки, зроблені під час досудового розслідування та під час судового розгляду, ґрунтуються виключно на словах обвинувачених осіб; оцінка діяльності ОСОБА_1 як керівника ТОВ СУЧАЧНА ЕРА у Вироку не була надана; Вирок не містить конкретних обставин щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ СУЧАСНА ЕРА , періоду їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи; Вирок не стосується предмету доказування у даній адміністративній справі; Вирок не містить жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ СУЧАСНА ЕРА ; Вирок ухвалений на підставі угоди у кримінальному провадженні; ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження, і встановлення преюдиціальних фактів щодо цієї особи є неприпустимим.

З цього приводу суд вказав таке.

Частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце це дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд погодився з позивачем в тому, що Вирок не є обов'язковим для розгляду цієї справи, оскільки, по-перше, дана адміністративна справа не є справою про правові наслідки дій чи бездіяльності директора ТОВ СУЧАСНА ЕРА ОСОБА_1, а, по-друге, Вирок був ухвалений стосовно інших осіб.

В той же час суд врахував таке.

Як вказано у частині першій статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку суду, Вирок є належним, допустимим та достовірним доказом, що містить інформацію про те, що особа, прізвище якої вказано на первинних документах, їх не підписувала. Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальні перевірки проводяться, зокрема, на підставі … отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації … .

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному досліджені. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За результатами оцінки наявних доказів суд дійшов висновку про доведення Управлінням того факту, що сплачена позивачем на користь ТОВ СУЧАСНА ЕРА сума ПДВ (71 100 грн.) не може бути визнана сумою податку, сплаченою за результатами операцій з придбання або виготовлення товарів (послуг). Цей факт свідчить про те, що декларування Товариством відповідного податкового кредиту не відповідало пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд визнав правомірними Рішення відповідача та, відповідно, визнав такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Миколаївське спеціалізоване управління №139" (вул. Ольшанців, 74-А, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 05477497) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна