Рішення

від 19.02.2019 по справі 420/22/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.;

при секретарі - Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача - Романенко О.Л. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених ст.287 КАС України та ст.ст.268, 269,271,272 КАС України адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДСНС України в Одеській області до Подільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - державного навчального закладу Котовський професійний ліцей про визнання протиправним та скасування повідомлення і зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДСНС України в Одеській області до Подільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця Подільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиної В.Є., в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року, винесене старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною B.C.;

- зобов'язати Подільський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 815/5676/17 від 25 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 09.01.2019 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

21 січня 2019 року за вх. №ЕП/422/19 засобами електронної пошти від позивача до суду надійшов електронний лист від 18.01.2019 року, в якому повідомлено про подання ГУ ДСНС в Одеській області уточненого адміністративного позову, до якого додані сканкопії опису вкладення поштового відправлення та фіскального чеку про відправлення поштової кореспонденції.

23 січня 2018 року за вх. №2563/19 засобами поштового зв'язку до суду надійшла уточнена позовна заява Головного управління ДСНС України в Одеській області до Подільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - державний заклад Котовський професійний ліцей (з доказами направлення її копії на адресу відповідача та третьої особи), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року, винесене старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною B.C.;

- зобов'язати Подільський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 815/5676/17 від 25 липня 2018 року.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/5676/17 від 11.01.2018 року частково задоволено позов ГУ ДСНС України в Одеській області до Державного навчального закладу Котовський професійний ліцей та застосовано до державного навчального закладу Котовський професійний ліцей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки №116 від 30.10.2017 року. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/5676/17 від 11.01.2018 року судом видано виконавчий лист №815/5676/17 від 25.07.2018 року.

У позові зазначено, що представником Головного управління ДСНС України в Одеській області подано до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області заяву про примусове виконання судового рішення від 02.08.2018 року та 21.08.2018 року старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною В.Є. за результатом розгляду заяви щодо примусового виконання виконавчого листа № 815/5676/17 від 25.07.2018 року прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.

Як вказує позивач, у повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року, зазначено, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, зазначених у ст. 10 Закону України Про виконавче провадження .

Також, у позовній заяві зазначено, що відповідно до п.3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження представником Головного управління ДСНС України в Одеській області подана скарга від 24.09.2018 року на вказані дії державного виконавця до начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з проханням скасувати повідомлення від 21.08.2018 року про повернення виконавчого документу № 815/5676/17. У скарзі Головне управління ДСНС України посилалось на те, що в аналогічних справах відділами державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області рішення суду виконуються, а саме приймаються рішення про відкриття виконавчого провадження. Однак, у відповіді на вказану скаргу за підписом начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яворського Г.В. за вих. № 25937/3043/10 від 10.10.2018 року зазначено, що Закон України Про виконавче провадження не передбачає норми, що регламентують виконавчу дію, зазначену у резолютивній частині виконавчого документа, а саме: застосувати заходи реагування , а тому правові підстави для скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року та прийняття до виконання виконавчого листа №815/5676/17 від 11.10.2018 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом про застосування до державного навчального закладу Котовський професійний ліцей заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки № 116 від 30.10.2017 року, - відсутні.

Також, як вказано у позові, представником Головного управління ДСНС України в Одеській області на дії державного виконавця та начальника Подільського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області подана скарга від 02.11.2018 року заступнику начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальнику Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування повідомлення державного виконавця від 21.08.2018 року про повернення виконавчого документу № 815/5676/17 стягувачу без прийняття до виконання. У відповіді на вказану скаргу за підписом заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Гумуржи Д.М. від 29.11.2018 року № 19.2-10765 зазначено, що під час перевірки виконавчого документа на відповідність його вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що резолютивна частина рішення суду не передбачає заходів примусового виконання рішень, визначених цим законом. Крім того, у відповіді на скаргу додатково роз'яснено право Головного управління ДСНС України в Одеській області оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця до суду, який видав виконавчий документ.

Позивач - Головне управління ДСНС України в Одеській області вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесене старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною В.Є. суперечить ст.3 Конституції України, адже ставить під загрозу життя та здоров'я людей, які щоденно перебувають на території державного навчального закладу Котовський професійний ліцей та унеможливлює забезпечення виконання рішення суду, всупереч вимогам ст. 129-1 Конституції України, згідно якої судове рішення є обов'язковим до виконання; а держава забезпечує виконання судового рішення у значеному законом порядку .

У виконавчому листі № 815/5676/17 від 25.07.2018 року, як вказує позивач, зазначені заходи примусового виконання рішення, а саме вказані ті дії, які ДНЗ Котовський професійний ліцей зобов'язаний вчинити, тобто припинити роботу до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки.

Як вказано у позові, Головне управління ДСНС України в Одеській області вважає, що резолютивна частина рішення суду, яка відповідно до п.п.5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження зазначена у виконавчому листі № 815/5676/17 від 25.07.2018 року, передбачає заходи примусового виконання рішень у вигляді повного зупинення роботи об'єкту до моменту усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки №116 від 30.10.2017 року.

На підставі викладеного, Головне управління ДСНС України в Одеській області вважає, що повідомлення про повернення виконавчого листа № 815/5676/17 від 15.12.2018 без прийняття до виконання від 21.08.2018 РОКУ, яке прийняте старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною В.Є. є порушенням пп.12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, винесено державним виконавцем протиправно, оскільки виконавчий лист є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби.

Зважаючи на вищевикладене та нормативно обґрунтовуючи свої доводи положеннями ч.1 ст.3, п.5 ч.1 ст.4, ч.1 ст.5, п.4 ч.1 ст.10, ч.1 ст.18, п.1 ч.1 ст.26, ст.31, ст.74 Закону України Про виконавче провадження , пп.3, пп.4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, пп.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України, ст.1 Конвенції ООН Про права дитини , ч.1 ст.2, ч.1, ч.2 ст.14, п.1 ч.1 ст.19, пп.2 ч.2 ст.245, ч.3 ст.245, пп.1 ч.5 ст.246, ч.1 ст.287, пп.1 ч.2 ст.287, ч.3 ст.287, ч.1 ст.370, ч.4 ст.372 КАС України, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне повідомлення та зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження.

Ухвалою суду від 25.01.2019 року судом продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 04.02.2019 року.

04.02.2019 року засобами електронної пошти від представника позивача до суду надійшли пояснення від 04.02.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 25.01.2019 року, які зареєстровані 05.02.2019 року за вх. №ЕП/900/19, та в яких міститься обґрунтування того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки саме вказаної особи та зазначено, що державний заклад "Котовський професійний ліцей" виступає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДСНС України в Одеській області (в редакції уточнень від 23.01.2019 року вх. №2563/19) та відкрито провадження у даній справі;

- вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей, визначених ст.287 КАС України та ст.ст.268, 269,271,272 КАС України;

- призначено судове засідання на 19 лютого 2019 року о 10:00 год.;

- встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву;

- витребувано з Подільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області належним чином засвідчені копії усіх матеріалів, які слугували підставою для прийняття повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року з приводу виконання виконавчого листа №815/5676/17, виданого 25.07.2018 року.

Копію ухвали суду від 11.02.2019 року направлено учасникам справи засобами електронної пошти 12.02.2019 року.

18 лютого 2019 року за вх. №ЕП/1303/19 (у строк встановлений судом) засобами електронної пошти від представника відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов (відзив на позовну заяву) разом із витребуваними судом документами.

Так, у вказаних запереченнях (відзиві на позовну заяву), відповідачем зазначено, що 20.08.2018 року до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській надійшла заява представника Головного управління ДСНС України в Одеській області за довіреністю Панчук Д.В. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 815/5676/17 від 11.01.2018 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом про застосування до державного навчального закладу Котовський професійний ліцей заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки № 116 від 30.10.2017 року.

21.08.2018 року старшим державним виконавцем відділу Орєшиною В.Є. відповідно до вимог пункту 7 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання, у зв'язку з тим, що у вищевказаному виконавчому документі не передбачено заходів примусового виконання рішення, визначених вимогами статті 10 Закону.

З посиланням на положення ст.10 Закону України Про виконавче провадження , відповідач у відзиві стверджує, що в поданому ГУ ДСНС України в Одеській області на примусове виконання виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання, визначені ст. 10 вказаного Закону.

Як вказує відповідач, станом на 15.02.2019 року Закон України Про виконавче провадження , яким керується державний виконавець, не передбачає норми, що регламентують виконавчу дію, зазначену у резолютивній частині виконавчого документа, а саме: застосувати заходи реагування . Таким чином, як зазначено відповідачем, відсутні правові підстави для визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року за виконавчим листом № 815/5676/17 від 11.01.2018 року, виданим Одеським окружним адміністративним судом про застосування до державного навчального закладу Котовський професійний ліцей заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки № 116 від 30.10.2017 року.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

У судовому засіданні 19.02.2018 року судом, з урахуванням думки представника позивача залучено до матеріалів справи заперечення (відзив на позовну заяву) відповідача та додані до них документи, про що постановлено відповідну ухвалу на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 19.02.2019 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач та третя особа повідомлялись належним чином.

При цьому, у запереченнях (відзиві на позовну заяву) відповідач просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце проведення судового засідання, суд розглядав справу за відсутності представника відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 19.02.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у наданих під час розгляду справи поясненнях у вступному слові та зважаючи на подані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні вступне слово представника позивача, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року в адміністративній справі №815/5676/17 (т.1 а.с.18-23) судом:

- частково задоволено адміністративний позов Головного управління ДСНС України в Одеській області до державного навчального закладу "Котовський професійний ліцей", третя особа: Одеська обласна державна адміністрація, про вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи;

- застосовано до державного навчального закладу "Котовський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ 02546571, що розташований за адресою: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Короленко, 1) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки №116 від 30.10.2017 року, а саме: обладнання приміщень системами протипожежного захисту (системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей); обладнання приміщень системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації); проведення вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищних приміщень всіх будівель та споруд.

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

25.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист на вказане рішення суду від 11.01.2018 року по справі №815/5676/17, в якому зазначається: Застосувати до державного навчального закладу "Котовський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ 02546571, що розташований за адресою: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Короленко, 1) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки №116 від 30.10.2017 року, а саме:

- обладнання приміщень системами протипожежного захисту (системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей);

- обладнання приміщень системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

- проведення вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищних приміщень всіх будівель та споруд (т.1 а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Подільського міжрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою від 08 серпня 2018 року про примусове виконання судового рішення, в якій ГУ ДСНС в Одеській області просило розпочати примусове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/5676/17 від 11.01.2018 року (т.1 а.с.23).

В переліку додатків до вказаної заяви позивачем зазначено:

- оригінал виконавчого листа по справі №815/5676/17;

- копія рішення суду від 815/5676/17 від 11.01.2018 року;

- копія довіреності №54 від 19.12.2017 року.

З наданої з боку відповідача копії вказаної заяви вбачається, що вона зареєстрована у Подільському міжрайонному ВДВС ГТУЮ в Одеській області 20.08.2018 року за вх. №7087/30-39, про що свідчить відтиск штампу відповідача у її правому нижньому куті.

Судом встановлено, що 21.08.2018 року за результатом розгляду заяви про примусове виконання виконавчого документа - виконавчого листа №815/5676/17 від 25.07.2018 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом, старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною В.Є., згідно з п.7 ст.4 Закону України Про виконавче провадження складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яке зареєстроване 21.08.2018 року за №21395/3043/10 (т.1 а.с.25).

У вказаному повідомленні зазначено, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, зазначених у ст.10 Закону України Про виконавче провадження та вказано, що воно може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження .

24 вересня 2018 року ГУ ДСНС в Одеській області подано до начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області скаргу на дії державного виконавця, в якій позивач просив скасувати повідомлення від 21.08.2018 року про повернення виконавчого документу № 815/5676/17 стягувачу без прийняття до виконання та розпочати примусове виконання судового рішення - виконавчого листа № 815/5676/17 від 25.07.2018 року (т.1 а.с.26).

Судом встановлено, що за результатом розгляду вказаної скарги, 10.10.2018 року за вих. №25957/3043/10 за підписом начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яворського Г.В. позивачу надано відповідь, в якій зазначено, що Закон України Про виконавче провадження не передбачає норми, що регламентують виконавчу дію, зазначену у резолютивній частині виконавчого документа, а саме: застосувати заходи реагування , а тому відсутні правові підстави для скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року та прийняття до виконання виконавчого листа №815/5676/17 від 11.10.2018 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом про застосування до державного навчального закладу Котовський професійний ліцей заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки № 116 від 30.10.2017 року (т.1 а.с.27).

Також, судом встановлено, що представником Головного управління ДСНС України в Одеській області була подана скарга від 02.11.2018 року на дії державного виконавця та начальника Подільського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ім'я заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій позивач просив скасувати повідомлення від 21.08.2018 року про повернення виконавчого документу № 815/5676/17 стягувачу без прийняття до виконання та розпочати примусове виконання судового рішення - виконавчого листа № 815/5676/17 від 25.07.2018 року (т.1 а.с.28-29).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом розгляду вказаної скарги заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Гумуржи Д.М. надано позивачу відповідь від 29.11.2018 року № 09.2-10765 щодо розгляду скарги, в якій зазначено, що під час перевірки виконавчого документа на відповідність його вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що резолютивна частина рішення суду не передбачає заходів примусового виконання рішень, визначених цим законом. Крім того, у відповіді на скаргу додатково роз'яснено право Головного управління ДСНС України в Одеській області оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця до суду, який видав виконавчий документ (т.1 а.с.30).

Вважаючи, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року, винесене старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною B.C. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд зазначає, що дані правовідносини врегульовані, зокрема, але не виключно Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5), в редакціях, чинних на момент винесення оскаржуваного повідомлення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Отже, однією з підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є те, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

При цьому, зі змісту ст.4 Закону № 1404-VIII вбачається, що встановлення вимог до виконавчого документа повинно перш за все сприяти державному виконавцю у своєчасному та належному виконанні, у тому числі, й рішення суду, а судовий захист має відповідати вимогам ефективності та не носити лише декларативний характер.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з оскаржуваного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, виконавчий лист №815/5676/17, виданий Одеським окружним адміністративним судом 25.07.2018 року повернуто стягувану без виконання з підстав, визначених п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, зазначених у ст.10 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, фактичною підставою прийняття спірного повідомлення слугував висновок державного виконавця про те, що пред'явлений Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області виконавчий документ не містить дій зобов'язального характеру, а, тому, на думку відповідача, не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Суд не погоджується із даними доводами відповідача та вважає, що відповідача були відсутні підстави для прийняття повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 3 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону № 1404-VIII визначено, що у виконавчому документі зазначається зокрема резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Суд зазначає, що у виконавчому листі №815/5676/17, який виданий Одеським окружним адміністративним судом 25.07.2018 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року зазначена резолютивна частина рішення, а саме: Застосувати до державного навчального закладу "Котовський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ 02546571, що розташований за адресою: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Короленко, 1) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в акті перевірки №116 від 30.10.2017 року, а саме: обладнання приміщень системами протипожежного захисту (системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей); обладнання приміщень системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);проведення вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищних приміщень всіх будівель та споруд .

Отже, у виконавчому листі, виданому 25.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 11.01.2018 року у справі №815/5676/17, відтворено резолютивну частину рішення суду.

При цьому, відповідно до ст. 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду" від 05.04.2007 №877, серед загальних вимог до здійснення державного нагляду (контролю) передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Зі змісту резолютивної частини вищенаведеного судом рішення у справі №815/5676/17слідує, що по своїй суті дане рішення є рішенням немайнового характеру, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, а саме: повністю зупинити роботу на установі боржника до усунення певних порушень.

Тобто, резолютивна частина рішення містить чітке зобов'язання, яке необхідно вчинити боржнику.

Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №815/5676/17 є рішенням немайнового характеру, яким відповідача фактично зобов'язано повністю зупинити роботу закладу відповідача до усунення порушень, зазначених у рішенні суду.

Водночас, у виконавчому листі визначений боржник, на якого покладається обов'язок щодо виконання цього рішення немайнового характеру, а саме - державний навчальний заклад Котовський професійний ліцей .

Також суд зазначає, що виконавчий лист має всі заповнені реквізити, відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України Про виконавче провадження та оформлений належним чином.

Порядок виконання рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження" та розділом IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України за №512/5 від 02.04.2012р. (в редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016р.), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5).

Правила цих норм до рішень немайнового характеру відносять рішення: про поновлення на роботі; про відібрання дитини; про виселення боржника; про вселення стягувача; інші рішення, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону, виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Аналіз вищенаведених норм та зміст виконавчого листа №815/5676/17 дає підстави для висновку, що даний виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 4 Закону, оскільки у ньому чітко вказано ті дії, які боржника зобов'язано вчинити та спосіб їх виконання, а порядок виконання рішень такого характеру встановлено статтею 63 Закону № 1404-VIII.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача про те, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, зазначених у ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" є помилковими та безпідставними, оскільки в резолютивній частині рішення прямо визначено спосіб його виконання, виконавчий лист містить чітке визначення дій для вчинення боржником, а відтак, правові підстави для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII у відповідача були відсутні.

Окрім того, суд зазначає, що та обставина, що за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року у справі №815/5676/17 видано виконавчий лист, вже свідчить про те, що це судове рішення за своїм змістом характеризуються реалізованістю та передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.

Частиною 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону), водночас пункт 3 статті 6 Закону встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Суд зазначає, що в силу вимог ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", яка регулює питання виконання рішень іншими органами та установами, не визначено іншого органу, окрім органів державної виконавчої служби, який мав би повноваження виконувати зазначене рішення суду. Не визначено такого органу, й іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів державного нагляду (контролю), а також самим рішенням суду.

Відтак, примусове виконання вищезазначеного рішення на підставі виконавчого листа №815/5676/17, виданого 25.07.2018 року Одеським окружним адміністративним судом, покладається саме на відповідний орган державної виконавчої служби.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки судом встановлено, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист №815/5676/17 від 25.07.2018 року, передбачає застосування заходів примусового виконання рішення, виконавчий лист оформлено у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", та є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби, державним виконавцем безпідставно повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Отже, у державного виконавця не було передбачених Законом підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання та для направлення стягувачу відповідного повідомлення.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року, яке зареєстровано 21.08.2018 року №21395/3043/10, винесеного старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною B.C.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 815/5676/17 від 25 липня 2018 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист №815/5676/17 від 25.07.2018 року відповідає вимогам ч.1 ст.4 Закону № 1404-VIII.

При цьому, як вже встановлено судом підставою для повернення виконавчого листа №815/5676/17 від 25.07.2018 року слугував висновок державного виконавця про те, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, зазначених у ст.10 Закону України "Про виконавче провадження", а тому, на думку відповідача, виконавчий лист не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

В свою чергу, суд зауважує на тому, що при прийнятті вказаного повідомлення, відповідачем не було встановлено інших підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, визначених ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII.

Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, прийняття до виконання виконавчого листа здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, таку постанову виконавець виносить на підставі виконавчого документу, поданого стягувачем разом з заявою про примусове виконання рішення. (п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").

Як свідчать матеріали справи, виконавчий лист №815/5676/17 від 25.07.2018 року повернутий позивачу згідно оскаржуваного повідомлення, яке судом у цій справі визнано протиправним та скасовано.

За правилами частин 3, 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У спірних правовідносин обов'язок відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа залежить від умови пред'явлення цього виконавчого листа до виконання позивачем як стягувачем.

Однак, суд зазначає, що частиною 7 статті 246 КАС України передбачено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Тому, оскільки в даному випадку вимоги щодо відкриття виконавчого провадження є дискреційними повноваженнями державного виконавця, заявлені на майбутнє, що не відповідає приписами КАС України, оскільки судовому захисту підлягають виключно порушені субєктом владних повноважень права осіб, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 815/5676/17 від 25 липня 2018 року.

Водночас, суд наголошує, що відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом у даній справі протиправним, з аналогічних підстав, що перевірялись у межах розгляду даної справи, оскільки це буде вважатись неналежним виконанням судового рішення, та повинен прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Таким чином, з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до ч. 2 ст.9 КАС України та зобов'язати відповідача відповідно до Закону України Про виконавче провадження , повторно розглянути заяву позивача про примусове виконання судового рішення по справі №815/5676/17 від 11.01.2018 року, яка зареєстрована за вх.7087/30-39 від 20.08.2018 року та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Решта доводів висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень по даній справі не доведено правомірність оскаржуваного повідомлення та його відповідність нормам діючого законодавства України, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню, як таке, що прийнято протиправно.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з п.8 та п.9 ч.1 ст.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, звернувшись з даним позовом до суду щодо оскарження рішення державного виконавця в порядку ч.1 ст.287 КАС України, позивач - Головне управління ДСНС України в Одеській області не виступає суб'єктом владних повноважень в даних спірних правовідносинах, оскільки оскаржує рішення відповідача, якими порушені його права, і відповідно відповідач в цих правовідносинах згідно з п.7, п.9 ч.1 ст.4, ч.1 ст.287 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1762,00 грн. згідно платіжного доручення №2520 від 23.08.2018 року (т.1 а.с.6).

Оскільки позивачем при подачі даної позовної заяви (з урахуванням уточнень позовних вимог) заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування повідомлення відповідача) та одну похідну від неї вимогу, то судовий збір обраховується за подання позову немайнового характеру, який містить одну немайнову вимогу, і отже судовий збір за такі дві вимоги сплачується як за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн.

З урахуванням задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року, за яку позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., суд доходить висновку, що розмір судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №2520 від 23.08.2018 року підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 139, 241-246, 262, 268, 269, 271, 272, 287 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 38643633, адреса: вул.Прохорівська, 6, м.Одеса, 654091) до Подільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 38701485, адреса: просп.Шевченка, 16, м.Подільськ, Одеська обл., 66300), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - державного навчального закладу Котовський професійний ліцей про визнання протиправним та скасування повідомлення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте старшим державним виконавцем Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Орєшиною B.C. повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.08.2018 року, яке зареєстровано 21.08.2018 року №21395/3043/10.

Зобов'язати Подільський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 38701485, адреса: просп.Шевченка, 16, м.Подільськ, Одеська обл., 66300) відповідно до Закону України Про виконавче провадження , повторно розглянути заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про примусове виконання судового рішення по справі №815/5676/17 від 11.01.2018 року, яка зареєстрована за вх.7087/30-39 від 20.08.2018 року та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Подільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 38701485, адреса: просп.Шевченка, 16, м.Подільськ, Одеська обл., 66300) рахунок бюджетних асигнувань Подільського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 38643633, адреса: вул.Прохорівська, 6, м.Одеса, 654091) судовий збір у загальному розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Соколенко

.