Ухвала

від 18.02.2019 по справі 420/469/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/469/19

УХВАЛА

18 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернулось Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про:

визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП№57398361 від 10.10.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892, 00 гривень.

Разом з позовною заявою, Центральним об'єднаним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області, було надано клопотання про поновлення строку для звернення до суду.

В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначалося, що вже двічі позовна заява ЦОУПФУ в Одеській області про скасування постанови ВП№57398361 від 10.10.2018 року, залишалася без руху та вже двічі поверталася позивачеві у зв'язку з не усуненням недоліків у встановлений судом строк (ухвала Одеського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №420/5633/18 від 16.11.2018 року; ухвала Одеського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №420/6420/18 від 02.01.2019 року). На думку позивача, вищеназвані обставини є поважними причинами для пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Поміж іншим, позивачем зазначалося, що останній строк для усунення недоліків позовної заяви у адміністративній справі №420/5633/18 припадав на 10.11.2018 року (суботу, вихідний день). Згідно ч.6 ст.120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. На думку позивача, строк для усунення недоліків пропущено не було, проте ухвалою суду від 16.11.2018 року, позовну заяву було повернуто позивачеві.

Суд зазначає, що відомості щодо оскарження позивачем ухвали Одеського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви у адміністративній справі №420/5633/18 від 16.11.2018 року - відсутні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, позовну заяву Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови ВП№57398361 від 10.10.2018 року - залишено без руху, зокрема, з підстав визнання судом не поважними причини пропуску позивачем 10-ти денного строку звернення до адміністративного суду.

Через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, 14 лютого 2019 року, на виконання ухвали суду від 31 січня 2019 року, позивач надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, проте доказів поважності причин пропуску строку надано не було. Замість цього, позивачем було продубльовано клопотання про поновлення строку для звернення до суду від 13.01.2019 року.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості доводам позивача на предмет наявності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд зазначає наступне.

Статтею 122 КАС України, визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює строки звернення до суду із позовом про оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Положення вказаної норми кореспондуються з положеннями ч.6 ст.161 КАС України, відповідно до яких у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Розглянувши заяву Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. ст. 122 - 123 КАС України у заяві про поновлення строку звернення до суду, позивачу необхідно зазначити поважні причини.

Так, ключовою є фраза "поважні причини", а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача. Тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Слід зазначити, що процесуальний Закон не дає визначення терміну "поважні причини". Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або ускладненим ".

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження (Лист Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 N 708/11/13-10).

Постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-240а13 (№ в ЄДРСРУ 36171760) передбачено, що обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом тільки у випадку, якщо заявлена вимога про застосування цих строків.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії , зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Стосовно питання доступу до суду ЄСПЛ зазначив в ухвалі щодо прийнятності Заяви № 6778/05 МПП "Голуб" проти України від 18 жовтня 2005 р., що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див. справу Ґолдер проти Сполученого Королівства , рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36).

ЄСПЛ наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Brulla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 р., п. 33).

Дотримання строків розгляду адміністративних справ, одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чіткими регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть, вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до статті 11 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016 року, строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Частиною 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016 року, визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на викладене, суд не вбачає поважних причин Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі для пропуску строку звернення до адміністративного суду, натомість зазначені позивачем причини - суд поважними не вважає. Позивач мав можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження постанови виконавчої служби.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно п. 9 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст.123 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).

Враховуючи, що судом не встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 287 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4-а, код ЄДРПОУ 41248812) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65104, м. Одеса, вул. Бориса Дерев'янка 1, код ЄДРПОУ 34929741), про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10.10.2018 року ВП№57398361 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892, 00 гривень - повернути позивачеві.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Балан Я.В.