Постанова
від 13.02.2019 по справі 810/4555/17
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4555/17 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменко В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будмир на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 (м. Київ, дата виготовлення повного тексту 20.08.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будмир до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та суми податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Будмир звернулось з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013841203 від 01.08.2017;

- скасувати суму податкового боргу у розмірі 448 489,37 грн, визначену у податковій вимозі ГУ ДФС у Київській області № 12754-17 від 18.09.2017.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги, тим, що кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, наведена у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не узгоджується із кількістю днів затримки цих же податкових накладних/розрахунків коригування, наведених в акті перевірки. У зв'язку з цим, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на даних акту камеральної перевірки № 993/10-36-12-03/36108226 від 26.06.2017, який є єдиною підставою для прийняття такого рішення. Зазначає, що ПК України не містить статті 1201, на яку зроблено посилання в оскаржуваному податковому-повідомленні рішенні. Поряд із цим зміст оскаржуваного податкового-повідомлення рішення не містить посилання на ст. 1201 ПК України. Наголошує, що протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлена також тим, що його підписала не уповноважена особа. Оскільки ОСОБА_4 ніколи не обіймала посаду заступника керівника цього контролюючого органу, а лише виконує обв'язки заступника начальника ГУ ДФС у Київській області. Матеріали адміністративної справи № 810/4555/17 не містять ні будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, ні направлення проведення камеральної перевірки. Щодо позовної вимоги про скасування суми податкового боргу у розмірі 448489,37 грн, визначеної у податковій вимозі, то позивач вважає таку вимогу похідною від вимоги про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (основна вимога). У зв'язку із чим вона має бути задоволена судом одночасно із задоволенням основної вимоги.

Відповідач - ГУ ДФС у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ БУДМИР з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначає, що за результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Київській області складено Акт перевірки, яким встановлено порушення ТОВ БУДМИР п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації позивачем виписаних податкових накладних в ЄРПН, які підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість. Тому на підставі Акту перевірки винесено ТОВ БУДМИР податкове повідомлення рішення № 0013841203 про застосування штрафу у розмірі 448 489,37 грн. (10% від суми несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Зокрема, апелянт вказує на те, що фактичне допущення в оскаржуваному ППР помилки спричинило спотворення суми штрафних санкцій та унеможливило чітко встановити його змісту. Нарахування позивачу штрафу здійснено відповідачем за неіснуючою статтею ПК України. Зважаючи на те, що ОСОБА_4 ніколи не обіймала посад начальника та заступника ГУ ДФС у Київській області, оскаржуване ППР можна було б вважати таким, що прийняте уповноваженою особою цього контролюючого органу лише у тому разі, якщо б вона підписалась як в.о. заступника керівника відповідного органу. Саме тому позивач вважає, що оскаржуване ППР підписано не уповноваженою особою, а отже є незаконним в силу частини другої ст. 19 Конституції України та п. 1 частини другої ст. 2 КАС України. Матеріали справи не містять ні будь-якого спеціального рішення керівника/його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу, ні направлення на проведення камеральної перевірки.

У судове засідання - 13.02.2019 з'явився представник позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи, ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ БУДМИР з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Київській області складено Акт перевірки, яким встановлено порушення ТОВ БУДМИР п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації позивачем виписаних податкових накладних в ЄРПН, які підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРДН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних, а саме:

- податкова накладна № 10 від 30.12.2015 на суму ПДВ 661878,95 грн, зареєстрована в ЄРПН 26.01.2016 - порушено термін реєстрації податкових накладних на 12 днів;

- податкова накладна № 9 від 30.12.2015 на суму ПДВ 624700,00 грн, зареєстрована в ЄРПН 15.01.2016 - порушено термін реєстрації податкових накладних на 1 день;

- податкова накладна № 8 від 28.12.2015 на суму ПДВ 113900,00 грн, зареєстрована в ЄРПН 13.01.2016 - порушено термін реєстрації податкових накладних на 1 день;

- податкова накладна № 3 від 31.05.2016 на суму ПДВ 592319,68 грн, зареєстрована в ЄРПН 24.06.2016 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 9 днів;

- податкова накладна № 3 від 10.06.2016 на суму ПДВ 508851,01 грн, зареєстрована в ЄРПН 10.07.2016 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 15 днів;

- податкова накладна № 6 від 25.08.2016 на суму ПДВ 1507389,15 грн, зареєстрована в ЄРПН 15.09.2016 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 6 днів;

- податкова накладна № 5 від 24.10.2016 на суму ПДВ 379300,00 грн, зареєстрована в ЄРПН 14.11.2016 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 6 днів;

- податкова накладна № 10 від 19.12.2016 на суму ПДВ 45974,87 грн, зареєстрована в ЄРПН 04.01.2017 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 1 день;

- податкова накладна № 15 від 27.12.2016 на суму ПДВ 50579,81 грн, зареєстрована в ЄРПН 12.01.2017 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 1 день.

Жодних доказів на спростування факту порушення строків реєстрації вказаних податкових накладних позивачем надано не було.

В апеляційній скарзі апелянт не заперечує самого факту несвоєчасної реєстрації вищевказаних податкових накладних, що вказує на недотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН чим порушено вимоги п. 201.1.10. ст. 201-1 ПК України.

Згідно з абз.абз. 1,2 п.1201.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

ГУ ДФС у Київській області на підставі акту № 993/10-36-12-03/36108226 та відповідно до п. 1201.1 ст. 120-1 винесено ТОВ БУДМИР податкове повідомлення рішення № 0013841203 від 01.08.2017 про застосування штрафу у розмірі 448 489,37 грн (10% від суми несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних).

Відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН наведено у стовпчику 5 додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме:

27 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 10 від 30.12.2015;

16 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 9 від 30.12.2015;

16 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 8 від 28.12.2015;

24 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 3 від 31.05.2016;

30 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 3 від 10.06.2016;

21 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 6 від 25.08.2016;

21 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 5 від 24.10.2016;

16 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 10 від 19.12.2016;

16 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування № 15 від 27.12.2016.

Отже, кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, наведена у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не узгоджується із кількістю днів затримки цих же податкових накладних/розрахунків коригування, наведених в акті перевірки.

Відповідач визнає, що вказана інформація у стовпчику 5 додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є помилковою, а сума штрафу визначалась на підставі інформації наявної у Акті перевірки.

Тобто, при зазначенні розрахунку штрафної санкції у стовпчику 5 додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було допущено помилку, а саме вказано кількість днів більше на 15, однак, в той же час, фактично допущення вказаної помилки не спричинило спотворення суми штрафних санкцій, оскільки їх застосовано у розмірі 10%, що відповідає кількості днів порушення реєстрації податкових накладних відповідно п.120-1.1ст.120-1 Податкового кодексу України.

Згідно абз. 5 п. 58.1 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення має містити, серед іншого, підставу для нарахування податкового зобов'язання; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій (абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Зі змісту оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, воно винесено на підставі акту перевірки № 993/10-36-12-03/36108226 від 26.06.2017.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність описки у розрахунку до податкового повідомлення-рішення, а так само описка, що виразилась у зазначенні ст. 1201 замість 120-1 , за наявності факту порушення платником строку реєстрації податкових накладних у строк до 15 днів не є підставою для його скасування, оскільки вищезгадані недоліки, допущені податковим органом при оформленні податкового повідомлення-рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Зі спірного податкового повідомлення-рішення можливо встановити його зміст та враховуючи наявність в матеріалах справи розрахунку штрафу, а факт порушення не заперечується позивачем, таке податкове повідомлення-рішення слід розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом що знайшло своє відображення у постанові від 06.08.2018 (справа № 802/1198/16-а, АП № К/9901/36492/18).

Твердження апелянта про те, що фактичне допущення в оскаржуваному ППР помилки спричинило спотворення суми штрафних санкцій та унеможливило чітко встановити його змісту, а також, що нарахування позивачу штрафу здійснено відповідачем за неіснуючою статтею ПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Щодо твердження апелянта про підписання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не уповноваженою особою.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою контролюючого органу.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, воно підписане заступником керівника ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4

Станом на 01.08.2017 ОСОБА_4 була призначена на посаду начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Київській області згідно з наказом ГУ ДФС у Київській області № 250-о від 12.05.2017 Про призначення ОСОБА_4 та виконувала свої обов'язки відповідно до положення про управління погашення боргу ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Київській області № 1088 від 21.06.2017.

У зв'язку зі службовою необхідністю та перебуванням у відпустці по догляду за дитиною заступника начальника ГУ ДФС у Київській області, згідно з наказом ДФС України № 1128-0 від 16.05.2017, виконання його обов'язків було покладено на ОСОБА_4

Відповідно до п. 12 Положення ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС України № 202 від 27.03.2017 заступники начальника ГУ ДФС у Київській області забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого розподілу обов'язків по керівництву структурними підрозділами.

З наведених наказів вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписане уповноваженою особою, а доводи апелянта, що ОСОБА_4 ніколи не обіймала посад начальника та заступника ГУ ДФС у Київській області, оскаржуване ППР можна було б вважати таким, що прийняте уповноваженою особою цього контролюючого органу лише у тому разі, якщо б вона підписалась як в.о. заступника керівника відповідного органу є не обґрунтованими та нічим не підтверджені.

Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять ні будь-якого спеціального рішення керівника/його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу, ні направлення на проведення камеральної перевірки, колегія суддів також вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з положеннями п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Таким чином, приписами вищевказаної статті встановлено, що для проведення камеральної перевірки не вимагається наявність спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) та направлення на її проведення.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 0013841203 від 01.08.2017 винесене правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Щодо позовної вимоги про скасування суми податкового боргу розміром 448 489,37 грн, визначеної у податковій вимозі.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Київській області винесено податкову вимогу 18.09.2017 за №12754-17, в якій позивача повідомлялось про наявність у нього податкового боргу у сумі 359600,50 грн.

Як вбачається з п.56.18, ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У зв'язку з опрацюванням ГУ ДФС у Київській області 08.02.2018 ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 про відкриття провадження у справі № 810/4555/17, відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422, інтегровану картку ТОВ Будмир з ПДВ приведено у відповідність, а саме: податковий борг, що виник по податковому повідомленні-рішенні № 0013841203 від 01.08.2017, виведено з інтегрованої картки у зв'язку з набуттям суми грошового зобов'язання статусу неузгодженої відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2017.

Отже, з урахуванням вищевказаного податкова вимога ГУ ДФС у Київській області №12754-17 від 18.09.2017є відкликаною.

Факт відкликання вказаної податкової вимоги підтверджується листом ГУ ДФС у Київській області № 2232/Адв/10-36-17-00-13 від 23.05.2018, а також службовою запискою Заступника начальника Броварського відділення № 595/10-36-52-03 від 08.02.2018.

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції податкова вимога за №12754-17 від 18.09.2017 є скасованою , а саме податковий борг, що виник згідно податкового повідомлення-рішення № 0013841203 від 01.08.2017, виведено з інтегрованої картки у зв'язку з набуттям суми грошового зобов'язання статусу неузгодженої відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2017, тому у задоволенні вимоги позивача - скасувати суму податкового боргу у розмірі 448 489,37 грн, визначену у податковій вимозі ГУ ДФС у Київській області № 12754-17 від 18.09.2017, необхідно відмовити.

В апеляційній скарзі, позивач просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, однак будь-яких доводів стосовно необхідності задоволення позовної вимог про скасування податкової вимоги не наводить.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будмир залишити без задоволення , а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.02.2019.

Головуючий суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Н.В. Безименна

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.02.2019
Оприлюднено20.02.2019
Номер документу79956769
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/4555/17

Постанова від 09.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 08.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 24.04.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 05.04.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 13.02.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Постанова від 13.02.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 23.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 23.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 11.12.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 11.12.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні