Ухвала

від 18.02.2019 по справі 808/242/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2019 року

Київ

справа №808/242/18

адміністративне провадження №К/9901/1675/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі №808/242/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айадмін до Державної фіскальної служби України, Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айадмін звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, позовні вимоги - задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна фіскальна служба України 03.01.2019 звернулась з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верхового Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки наведені відповідачем-1 у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 25.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102924940821.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем-1 на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження.

Одночасно, заявником надано клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, яке мотивовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк з причин неналежного фінансування Державної фіскальної служби України з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів необхідних для такої сплати. При цьому, податковий орган зазначає, що на момент звернення з вказаним клопотанням, зупинено проведення платежів за платіжними дорученнями відповідача-1 у зв'язку з необхідністю здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, що в совою чергу унеможливлює сплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

На підтвердження фактів викладених у вказаному клопотанні, заявником надано копію листа Державної фіскальної служби України з додатками від 29.01.2019 щодо безспірного списання коштів .

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача-1, оскільки податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №808/242/18 та отримання відповідного фінансування.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Державна фіскальна служба України, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені заявником у клопотанні обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, клопотання відповідача-1 про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державною фіскальною службою України не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №808/242/18.

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі №808/242/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айадмін до Державної фіскальної служби України, Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду