Постанова

від 28.02.2020 по справі 808/242/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2020 року

м. Київ

справа №808/242/18

адміністративне провадження №К/9901/23401/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2018 (суддя - Бойченко Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 (судді - Мельник В.В., Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айадмін до Енергодарської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айадмін (далі - ТОВ Айадмін , Товариство, позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Енергодарської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області (далі - Енергодарська ОДПІ, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі -ДФС України, відповідач 2) в якому просило: визнати протиправною відмову ДФС України та Енергодарської ОДПІ у прийнятті та реєстрації податкових накладних, поданих ТОВ Айадмін засобами електронного зв`язку 29.12.2017 та 04.01.2018, визнати прийнятими та зареєстрованими датою, яка відповідає даті операційного дня надсилання, податкові накладні №2 від 04.12.2017 та №4 від 12.12.2017- 29.12.2017; а податкові накладні №11 від 18.12.2017; №12 від 29.12.2017; №13 від 29.12.2017; №14 від 18.12.2017; №15 від 19.12.2017; №16 від 20.12.2017; №17 від 20.12.2017; №18 від 20.12.2017; №19 від 20.12.2017; №20 від 22.12.2017; №21 від 26.12.2017; №22 від 27.12.2017, №23 від 27.12.2017; №24 від 29.12.2017; №25 від 29.12.2017; №26 від 29.12.2017; №27 від 29.12.2017; №28 від 29.12.2017; №29 від 29.12.2017; №30 від 29.12.2017; №31 від 29.12.2017; №32 від 29.12.2017; №33 від 29.12.2017; №34 від 29.12.2017; №35 від 29.12.2017; №36 від 29.12.2017; №37 від 29.12.2017; №38 від 29.12.2017; №39 від 29.12.2017; №40 від 29.12.2017; №41 від 29.12.2017; №42 від 29.12.2017 - 04.01.2018; зобов`язати ДФС України, Енергодарську ОДПІ надати електронні послуги за договором про визнання електронних документів №070420171 від 07.04.2017 та підключити ТОВ Айадмін до бази даних контролюючого органу для подання документів податкової звітності в електронному вигляді.

Позовні вимоги обґрунтовані доводами позивача про неправомірність дій Енергодарської ОДПІ щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 070420171 від 07.04.2017, оскільки станом на 29.12.2017 та 04.01.2018 Товариство не змінило місце реєстрації, а строк чинності сертифіката відкритого ключа не збіг, що могло б бути підставою для розірвання зазначеного договору відповідно до його умов та правових норм.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДФС України щодо відмови у прийнятті та реєстрації направлених ТОВ Айадмін засобами електронного зв`язку податкових накладних: №2 від 04.12.2017; №4 від 12.12.2017; №11 від 18.12.2017; №12 від 29.12.2017; №13 від 29.12.2017; №14 від 18.12.2017; №15 від 19.12.2017; №16 від 20.12.2017; №17 від 20.12.2017; №18 від 20.12.2017; №19 від 20.12.2017; №20 від 22.12.2017; №21 від 26.12.2017; №22 від 27.12.2017; №23 від 27.12.2017; №24 від 29.12.2017; №25 від 29.12.2017; №26 від 29.12.2017; №27 від 29.12.2017; №28 від 29.12.2017; №29 від 29.12.2017; №30 від 29.12.2017; №31 від 29.12.2017; №32 від 29.12.2017; №33 від 29.12.2017;№34 від 29.12.2017; №35 від 29.12.2017; №36 від 29.12.2017; №37 від 29.12.2017; №38 від 29.12.2017;№39 від 29.12.2017; №40 від 29.12.2017; №41 від 29.12.2017; №42 від 29.12.2017.

Суд постановив: вважати складені ТОВ Айадмін податкові накладні №2 від 04.12.2017 та №4 від 12.12.2017 поданими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.12.2017; податкові накладні податкові накладні №11 від 18.12.2017; №12 від 29.12.2017; №13 від 29.12.2017; №14 від 18.12.2017; №15 від 19.12.2017; №16 від 20.12.2017; №17 від 20.12.2017; №18 від 20.12.2017; №19 від 20.12.2017; №20 від 22.12.2017; №21 від 26.12.2017; №22 від 27.12.2017, №23 від 27.12.2017; №24 від 29.12.2017; №25 від 29.12.2017; №26 від 29.12.2017; №27 від 29.12.2017; №28 від 29.12.2017; №29 від 29.12.2017; №30 від 29.12.2017; №31 від 29.12.2017; №32 від 29.12.2017; №33 від 29.12.2017; №34 від 29.12.2017; №35 від 29.12.2017; №36 від 29.12.2017; №37 від 29.12.2017; №38 від 29.12.2017; №39 від 29.12.2017; №40 від 29.12.2017; №41 від 29.12.2017; №42 від 29.12.2017 поданими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.01.2018; зобов`язав Енергодарську ОДПІ поновити надання електронних послуг за договором про визнання електронних документів №070420171 від 07.04.2017. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог вмотивований посиланням на те, що Податковий кодекс України не встановлює підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, відповідачі в судовому процесі не довели, що Товариство змінило місце реєстрації як можливу підставу розірвання договору про визнання електронних документів та повернення податкових накладних без реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У касаційній скарзі ДФС України просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, що є підставою для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку. Відсутність позивача за його адресою підтверджується письмовими доказами у справі, зокрема: листом Енергодарського управління ГУ ДФС у Запорізькій області № 8700/7/08-01-58-01 щодо інформації про відсутність Товариства за юридичною адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вулиця Воїнів-Інтернаціоналістів, 40, квартира (офіс) 39) (з урахуванням результатів обстеження місця адміністративно-господарської діяльності позивача та повернення направленого позивачу Енергодарським управлінням ГУ ДФС на цю адресу рекомендованого листа у зв`язку із за закінченням терміну зберігання).

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області просить задовольнити скаргу, скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Також просить замінити відповідача у справі - Енергодарську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області на Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області як на правонаступника у зв`язку з реорганізацією органів ДФС.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, як це передбачено частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ТОВ Айадмін перебуває на податковому обліку в Енергодарській ОДПІ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200121558 від 01.05.2013.

Між ТОВ Айадмін та Енергодарською ОДПІ укладений договір про визнання електронних документів № 070420171 від 07.04.2017, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до рахунку-фактури № ЗПМ38533602 від 27.03.2017, виписаного ТОВ Центр сертифікації ключів Україна , сертифікати відкритих ключів ЕЦП ТОВ Айадмін видано 06.04.2017 строком на 2 роки.

29.12.2017 та 04.01.2018 позивач засобами електронного документообігу направив для реєстрації реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 04.12.2017; № 4 від 12.12.2017; № 11 від 18.12.2017; № 12 від 29.12.2017; № 13 від 29.12.2017; № 14 від 18.12.2017; № 15 від 19.12.2017; № 16 від 20.12.2017; № 17 від 20.12.2017; № 18 від 20.12.2017; № 19 від 20.12.2017; № 20 від 22.12.2017; № 21 від 26.12.2017; № 22 від 27.12.2017; № 23 від 27.12.2017; № 24 від 29.12.2017; № 25 від 29.12.2017; № 26 від 29.12.2017; № 27 від 29.12.2017; № 28 від 29.12.2017; № 29 від 29.12.2017; № 30 від 29.12.2017; № 31 від 29.12.2017; № 32 від 29.12.2017; № 33 від 29.12.2017; № 34 від 29.12.2017; № 35 від 29.12.2017; № 36 від 29.12.2017; № 37 від 29.12.2017; № 38 від 29.12.2017; № 39 від 29.12.2017; № 40 від 29.12.2017; № 41 від 29.12.2017; № 42 від 29.12.2017.

Згідно з електронними квитанціями про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вище зазначені податкові накладні доставлені до ДФС України, але не прийняті із зазначенням причин: Документ не може бути прийнятий... Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів та Відсутній укладений з платником `38533602` договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу . Товариству запропоновано надіслати заяву про приєднання до договору.

03.01.2018 позивач надіслав ДФС України заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, проте згідно з квитанцією № 1 заява не була прийнята з посиланням на те, що діє договір про визнання електронних документів від 07.04.2017 № 070420171.

05.01.2018 позивач повторно надіслав ДФС України заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, на яку отримав аналогічну за змістом відповідь.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - так само) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту 201.10 статті 201 ПК).

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних встановлений постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку № 1246).

Організація інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначена Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, набрав чинності з 15.11.2017) (далі - Порядок). З гідно з цим наказом втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України Про подання електронної податкової звітності від 10.04.2008 №233 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/15011), яким затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку.

Пунктом 1 розділу ІІ цього Порядку встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Відповідно до положень пунктів 1, 2 3 розділу ІІІ зазначеного Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу суб`єкта електронного документообігу з дати укладення договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі заяви про приєднання до договору у порядку, визначеному цим розділом. Автор створює заяву про приєднання до договору в електронному вигляді. Підписувач (в особі якого автор приєднується до договору) завершує створення заяви про приєднання до договору накладенням електронного цифрового підпису.

Контролюючий орган, яким отримано заяву про приєднання до договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви про приєднання до договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до договору або відмову в приєднанні до договору, приєднання автора до договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції) (абзаци перший, другий пункту 8 розділу ІІІ Порядку).

Дія договору припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача заяви про приєднання до договору (керівника) у зв`язку зі смертю (пункт 14 розділу ІІІ Порядку).

Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.

У день припинення дії договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу (пункти 16, 17 Порядку).

Вирішуючи питання щодо правової оцінки відмови у прийнятті податкових накладних, направлених Товариством для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що у контролюючого органу не було для цього підстави з огляду на встановлений в судовому процесі факт дії договору про визнання електронних документів № 070420171 від 07.04.2017 станом на 29.12.2017 та 04.01.2018. Цей факт встановлений судом, в тому числі, з врахуванням визнання контролюючим органом дії зазначеного договору як підстави відмови в приєднані до договору за заявами Товариства від 03.01.2018 та від 05.01.2018.

Відповідачі не навели суду доводів щодо повідомлення Товариства про припинення дії договору відповідно до вимог пункту 17 Порядку.

Довід ДФС України в касаційній скарзі щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 070420171 від 07.04.2017 з підстав не знаходження позивача за місцем реєстрації отримав оцінку судами першої та апеляційної інстанцій при оцінці доказів у справі. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не визнали доказом зміни місцезнаходження позивача лист Енергодарського управління ГУ ДФС у Запорізькій області № 8700/7/08-01-58-01 з огляду на те, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.12.2017 та на 04.01.2018 позивач не змінював місця реєстрації, відомості про зміну юридичної адреси до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносилися, як і не вносилися відомості про не підтвердження позивачем свого місцезнаходження відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців .

До того ж довід ДФС України щодо наявності підстави для розірвання договору не відповідає нормам пункту 14 розділу ІІІ Порядку щодо підстав припинення такого договору.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи і зробили правильний висновок щодо неправомірної відмови контролюючого органу у прийнятті податкових накладних, направлених Товариством для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.12.2017 та 04.01.2018. Застосування судами норм Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 N233, яка втратила чинність з 15.11.2017, хоча і є порушенням норм матеріального права, однак не призвело до неправильного висновку щодо правової оцінки оскаржуваних позивачем дій.

Право особи, яка звертається до суду з позовом, самостійно та на свій розсуд розпоряджатися своїми правами, зокрема і щодо визначення предмета і підстав позову є складовою диспозитивності як одного із принципів адміністративного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).

Відповідно до частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Такі повноваження суду не означають, що суд зобов`язаний розглянути будь-яку вимогу позивача, безвідносно до того, наскільки вона відповідає дійсному предмету спору та належному способу захисту порушеного права.

Гарантуючи кожній особі право в порядку, встановленому КАС, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, стаття 5 КАС одночасно визначає, у який спосіб особа може просити суд їх захистити, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 3 частини першої цієї статті).

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга цієї статті).

Відмова у прийнятті податкових накладних свідчить про бездіяльність з боку відповідача (бездіяльність - певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов`язків і згідно з чинним законодавством). Відтак, предметом позову у цій справі є бездіяльність відповідача щододо неприйняття податкових накладних, а способом захисту порушеного права, про який позивач може просити суд, є визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача прийняти податкові накладні. Задоволення таких позовних вимог позивача може відновити його порушене право.

Разом з тим, для визнання протиправною відмови у реєстрації податкових накладних, поданих ТОВ Айадмін , підстав немає, оскільки предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути фактично вчинені дії суб`єкта владних повноважень або невчинення обов`язкових дій.

Як вже зазначалося, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки на відповідність вимогам, встановленим пунктом 12 Порядку №1246, результатом яких може бути формування однієї з таких електронних квитанцій: про прийняття податкової накладної (розрахунку коригування); про відмову у прийнятті податкової накладної (розрахунку коригування); про зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування).

Прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) Комісією ДПС України або комісіями територіальних управлінь ДПС України є самостійним етапом в реєстрації податкових накладних (розрахунку коригування), якому передують перевірки податкової накладної (розрахунку), визначені пунктом 12 Порядку №1246 (крім абзацу десятого цього пункту). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії (пункт 18 Порядку №1246).

Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, поданих Товариством, Комісією ДФС України не приймалося, відтак вимога Товариства про визнання протиправною відмову у реєстрації податкових накладних не відповідає приписам законодавства.

Суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно визнали податкові накладні, подані Товариством, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки в судовому процесі не було встановлено обставин, які відповідно до норми абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК є підставою для визнання податкової накладної (розрахунку коригування) зареєстрованою (зареєстрованим).

Наведене свідчить, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог норм частини першої-третьої статті 242 КАС щодо законності та обґрунтованості судового рішення, допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення закону, застосування закону, який не підлягав застосуванню) та порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Частиною першою статті 351 КАС передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга цієї статті).

Враховуючи зазначене вище, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволених вимог про визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови у прийнятті та реєстрації направлених ТОВ Айадмін податкових накладних та визнання податкових накладних поданими і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з ухваленням у цій частині нового судового рішення відповідно до обсягу вимог, з якими позивач може звернутися до суду згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 5 КАС та про відмову в задоволенні позову про визнання податкових накладних зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 351, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови у прийнятті та реєстрації направлених ТОВ Айадмін засобами електронного зв`язку податкових накладних №2 від 04.12.2017; №4 від 12.12.2017; №11 від 18.12.2017; №12 від 29.12.2017; №13 від 29.12.2017; №14 від 18.12.2017; №15 від 19.12.2017; №16 від 20.12.2017; №17 від 20.12.2017; №18 від 20.12.2017; №19 від 20.12.2017; №20 від 22.12.2017; №21 від 26.12.2017; №22 від 27.12.2017; №23 від 27.12.2017; №24 від 29.12.2017; №25 від 29.12.2017; №26 від 29.12.2017; №27 від 29.12.2017; №28 від 29.12.2017; №29 від 29.12.2017; №30 від 29.12.2017; №31 від 29.12.2017; №32 від 29.12.2017; №33 від 29.12.2017;№34 від 29.12.2017; №35 від 29.12.2017; №36 від 29.12.2017; №37 від 29.12.2017; №38 від 29.12.2017;№39 від 29.12.2017; №40 від 29.12.2017; №41 від 29.12.2017; №42 від 29.12.2017 та визнання цих податкових накладних поданими і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних

Позов задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність ДФС України та зобов`язати ДФС України прийняти направлені Товариством з обмеженою відповідальністю Айадмін засобами електронного зв`язку податкові накладні: №2 від 04.12.2017; №4 від 12.12.2017; №11 від 18.12.2017; №12 від 29.12.2017; №13 від 29.12.2017; №14 від 18.12.2017; №15 від 19.12.2017; №16 від 20.12.2017; №17 від 20.12.2017; №18 від 20.12.2017; №19 від 20.12.2017; №20 від 22.12.2017; №21 від 26.12.2017; №22 від 27.12.2017; №23 від 27.12.2017; №24 від 29.12.2017; №25 від 29.12.2017; №26 від 29.12.2017; №27 від 29.12.2017; №28 від 29.12.2017; №29 від 29.12.2017; №30 від 29.12.2017; №31 від 29.12.2017; №32 від 29.12.2017; №33 від 29.12.2017;№34 від 29.12.2017; №35 від 29.12.2017; №36 від 29.12.2017; №37 від 29.12.2017; №38 від 29.12.2017;№39 від 29.12.2017; №40 від 29.12.2017; №41 від 29.12.2017; №42 від 29.12.2017 відповідно до дат їх доставки до ДФС України.

В задоволенні позову про визнання направлених Товариством з обмеженою відповідальністю Айадмін засобами електронного зв`язку податкових накладних №2 від 04.12.2017; №4 від 12.12.2017; №11 від 18.12.2017; №12 від 29.12.2017; №13 від 29.12.2017; №14 від 18.12.2017; №15 від 19.12.2017; №16 від 20.12.2017; №17 від 20.12.2017; №18 від 20.12.2017; №19 від 20.12.2017; №20 від 22.12.2017; №21 від 26.12.2017; №22 від 27.12.2017; №23 від 27.12.2017; №24 від 29.12.2017; №25 від 29.12.2017; №26 від 29.12.2017; №27 від 29.12.2017; №28 від 29.12.2017; №29 від 29.12.2017; №30 від 29.12.2017; №31 від 29.12.2017; №32 від 29.12.2017; №33 від 29.12.2017;№34 від 29.12.2017; №35 від 29.12.2017; №36 від 29.12.2017; №37 від 29.12.2017; №38 від 29.12.2017;№39 від 29.12.2017; №40 від 29.12.2017; №41 від 29.12.2017; №42 від 29.12.2017 поданими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовити.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду