Постанова

від 18.02.2019 по справі 911/1834/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р. Справа№ 911/1834/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання : Денисюк І.Г.

за участю представників

позивача : не з'явився;

відповідача-1 : не з'явився;

відповідача-2 : Ладигін С.С.;

третьої особи : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Заславець Надії Олександрівни

на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2018 (повний текст складено 26.11.2018)

у справі №911/1834/18 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Заславець Надії Олександрівни

до 1) Борівської селищної ради

2)Товариства з обмеженою відповідальністю

"Проектгенплан"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кегичівське"

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Заславець Надія Олександрівна (далі за текстом - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Борівської селищної ради (далі за текстом - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектгенплан" (далі за текстом - відповідач-2) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а саме: зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, яка розташована в селищі Борова Фастівського району Київської області на розі вулиць Миру-Франка шляхом винесення червоних ліній у генеральному плані селища міського типу Борова Фастівського району Київської області за межі земельної ділянки, кадастровий номер 3224955300:01:003:0330, яка розташована на розі вулиць Миру-Франка і належить позивачу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2018 за клопотанням відповідача-2 закрито провадження у справі №911/1834/18 на підставі п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2018 у справі №911/1834/18 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що предметом розгляду у даній справі є захист прав позивача, як власника земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, на користування земельною ділянкою в її межах. Отже, спір у справі стосується речового права, він не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також позивач звертав увагу суду апеляційної інстанції на безпідставність посилання місцевого господарського суду на постанову апеляційного суду Київської області від 06.02.2018 у справі №22-ц/780/661/18, оскільки юрисдикція справи визначається процесуальним законодавством, а не рішеннями місцевого чи апеляційного судів.

На думку скаржника, висновок суду про те, що у справі оспорюється затвердження відповідачем-1 генерального плану населеного пункту є помилковим, оскільки у позові таке рішення відповідача-1 не оскаржувалося, натомість йшла мова про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом винесення червоних ліній у генеральному плані населеного пункту за межі ділянки позивача.

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін, зазначаючи про те, що місцевим господарським судом, з огляду на характер спірних правовідносин, вірно встановлено, що спір у даній справі підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки він є публічно-правовим. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача-2 заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін, як таку, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

Решта учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін та третьої особи в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності представників позивача, відповідача-1 та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

В п.10 ч.1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, виходячи з суб'єктного складу даної справи, в якій відповідач-1 є суб'єктом владних повноважень, при визначенні підвідомчості спору необхідно з'ясувати чи мають спірні правовідносини приватноправовий характер, чи публічно-правовий, а саме: чи виступав орган місцевого самоврядування у спірних правовідносинах на засадах рівності у зв'язку з реалізацією повноважень власника землі чи у подібних правовідносинах чи здійснював владні управлінські функції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вирішуючи питання про те, чи відноситься справа до юрисдикції господарських судів чи до юрисдикції інших судів, суд виходить з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на замовлення відповідача-1 (Борівської селищної ради) відповідачем-2 (ТОВ "Проектгенплан") виготовлено генеральний план селища міського типу Борова Фастівського району Київської області з розробленням плану червоних ліній, затверджений 03.04.2015, який передбачав, що червона лінія проходить на належній позивачу земельній ділянці і розділяє її на дві нерівні частини, при цьому, більша частина відділена червоною лінією і знаходиться зі сторони дороги. Позивач вважає проведене розмежування протиправним і таким, що порушує його права та інтереси.

З наведеного вбачається, що позивачем не оскаржується безпосередньо право власності на земельну ділянку, спір між сторонами виник з приводу затвердження відповідачем-1 генерального плану населеного пункту.

На думку позивача, спір у даній справі стосується захисту прав позивача, як власника земельної ділянки, тобто стосується речового права, а відтак він не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За загальним правилом, розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з п.п.1, 3 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до компетенції адміністративних судів (аналогічна правова позиція наведена у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2014 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ").

Згідно з п.2 ч.1 ст. 1 та ч.10 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральним планом населеного пункту є містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що спір у даній справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки діяльність відповідної ради з розгляду і затвердження генеральних планів населених пунктів є реалізацією органом місцевого самоврядування його владних управлінських функцій, тоді як безпосередньо генеральний план населеного пункту не має індивідуального характеру, в тому числі і для позивача. У даних правовідносинах сторони не виступають на засадах рівності, що має визначальне значення для визнання їх цивільно-правовими.

Твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що місцевим господарським судом визначено юрисдикцію справи відповідно до постанови апеляційного суду Київської області від 06.02.2018 у справі №22-ц/780/661/18 не відповідає дійсності, оскільки висновок про підвідомчість спору у справі адміністративному суду в оскаржуваній ухвалі ґрунтується не на згаданій постанові, а на аналізі характеру спору, суб'єктного складу сторін та нормах законодавства.

Таким чином, місцевим господарським судом було правомірно застосовано норми п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України та закрито провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Заславець Надії Олександрівни залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2018 у справі №911/1834/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1834/18 повернути Господарському суду Київської області.

4. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 19.02.2019.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

А.І. Тищенко