ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20.02.2019 м.Харків Справа № 905/2256/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Трейд» , м.Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлокомплект-М» , м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення 271100,55 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 09.01.19р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1982 від 23.03.2016р.
від відповідача: не з'явився
вільний слухач: ОСОБА_2
Обставини справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Трейд» , м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлокомплект-М» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 271100,55 грн., з яких: сума недопоставленого товару (попередня оплата) у розмірі 257335,65 грн., неустойка у розмірі 13764,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №К239 від 27.09.2018р. в частині своєчасної та повної поставки товару.
В якості правової підстави позову позивач посилається на положення статей 662, 663, 669, 670, 693, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст.216, 218, 222, 231, 265 Господарського кодексу України.
Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/2256/18.
Ухвалою господарського суду від 10.12.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2256/18 та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 27.12.18р.
Ухвалою суду від 27.12.18р. підготовче засідання відкладено на 23.01.19р.
Ухвалою суду від 23.01.19р. за результатами підготовчого засідання закритого підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений в судовому засіданні на 20.02.19р.
У судовому засіданні 20.02.19р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засіданні 20.02.19р. не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено.
Відзив на позовну заяву до суду не наданий.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що відповідач протягом розгляду справи у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив суду не надав, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд
ВСТАНОВИВ:
27.09.18р. між відповідачем (постачальником) Товариством з обмеженою відповідальністю Металлокомплект-М та позивачем (покупцем) Товариством з обмеженою відповідальністю Білдінг Трейд укладений договір поставки №К239 (далі за текстом - договір), згідно п.1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку й на умовах даного договору передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар виробничо-технічного призначення (далі - товар).
Згідно п.1.2. договору, ціна, кількість, асортимент, строки поставки товару оговорюються в рахунках-фактури та/або додатках (специфікаціях) до даного договору, які узгоджуються й підписуються обома сторонами попередньо, додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною.
Ціна товару, що постачається за цим договором є договірною і вказується у відповідних рахунках або специфікаціях на поставку товару.
Пунктом 2.3. договору, сторонами договору визначений порядок розрахунків: - попередня оплата проводиться покупцем в розмірі 50% від вартості партії товару; - остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 7 (семи) днів з моменту передачі товару покупцеві.
Відповідно до п.2.4. договору, розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданого постачальником рахунку покупцю.
Пунктом 2.5. договору, зокрема, передбачено, право покупця письмово звернутися до постачальника з листом про повернення грошових коштів у випадку відвантаження товару на суму меншу ніж авансовий платіж.
Кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках або специфікаціях до договору (п.3.1. договору).
Поставка товару здійснюється на умовах DDP відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС-2010 (на об'єкті покупця), з врахуванням особливостей, встановлених цим договором (п.3.4. договору).
За умовами п.3.6. договору, передача товару покупцю здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не оговорюється в додатках (специфікаціях) до даного договору, які узгоджуються й підписуються обома сторонами попередньо, додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.4.1. договору, приймання товару за кількістю та якість здійснюється матеріально відповідальним представником покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України та умовами даного договору:
за кількістю - на підставі даних видаткової накладної або товарно-транспортної накладної відповідно до Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості , затвердженою Постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15.06.1965р. №П-6;
за якістю - згідно із супровідними документами, що посвідчують якість товару, яка поставляється та відповідно до Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості , затвердженою Постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966р. №П-7.
Згідно п.4.4. договору, допустимим відхиленням по вазі (толеранс) є як мінус так і плюс 10% (десять відсотків) але не менше 1 (одного) кілограма по кожній позиції замовлення відповідно до специфікації.
Відповідно до п.4.7. договору, для доказу обґрунтованості претензії покупець зобов'язаний направити постачальнику підтверджуючі документи. Претензія повинна містити наступні дані: номер договору, найменування товару відповідно до договору, кількість місць, вага товару за якої заявляється претензія, номери товаросупровідних документів, детальний опис дефектів, невідповідність товару ДСТу або ТУ, вагова недостача. До претензії має бути доданий ОСОБА_2 в двох екземплярах, що містить відомості передбачені Інструкціями №П-6 і №П-7.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі порушення термінів передачі товару, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від суми не поставленого товару за кожен день прострочення. Постачальник не несе відповідальності за порушення терміну поставки, пов'язаний з несвоєчасним вивезенням товару покупцем.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те особами й діє до 31 грудня 2018р. Датою підписання договору вважати дату, зазначену в преамбулі договору (п.7.1 договору).
Договір підписано керівниками підприємств та скріплено печатками юридичних осіб.
27.09.18р. постачальник (відповідач) на оплату вартості товару (1. лист 10 ст.08Х13, кількість 15,309 на суму 985134,15грн.; 2. лист 20 ст.08Х13, кількість 2,044 на суму 131633,60грн.; 3. лист 8 ст.08Х13, кількість 0,1 на суму 6435,00грн.; 4. труба 108х4 AISI321, кількість 0,015 на суму 2160,00грн.; 5. труба 32х4 AISI321, кількість 0,005 на суму 705,00грн.) виставив рахунок на оплату №7809 на загальну суму 1126067,75грн.
Позивач перерахував на відповідачу 1126067,75грн. в якості оплати за товар згідно рахунку №7809 від 27.09.18р., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №252 від 08.10.18р. на суму 300000,00грн., №264 від 11.10.18р. на суму 300000,00грн., №266 від 12.10.18р. на суму 526067,75грн.
Згідно товарно-транспортної накладної №Р588 від 18.10.18р. відповідачем здійснена поставка товару на територію складу покупця ТОВ Білдінг Трейд за адресою: м.Харків, вул. Плиткова, 12, вантажним автомобілем ДАФ держ. Номер НОМЕР_1 з напівпричепом АІ0321ХР.
Позивач не заперечував факту отримання товару від позивача за товарно-транспортною накладною №Р588 від 18.10.18р., однак, стверджує, що відповідачем поставку товару здійснено не в повному обсязі.
Так, за твердженнями позивача при прийнятті товару було виявлено нестачу товару між фактично поставленим та зазначеним в товарно-транспортній накладній у кількості 3,999т. За фактом виявленої нестачі комісією, яка здійснювала приймання товару, було складено акт про розбіжності №1 від 18.10.18р., про що зроблено відповідну відмітку на вказаній товарно-транспортній накладній.
23.10.18р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №23/10/1 від 23.10.18р. щодо негайного здійснення допоставки оплаченого в повному обсязі товару, а в разі неможливості здійснення допоставки, повернення попередньої оплати на суму недопоставленого товару.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, 23.10.18р. відповідачем було перераховано на рахунок ТОВ Білдінк Трейд грошові кошти в сумі 140933,60грн.
При цьому, позивач стверджує, що електронною поштою ним була отримана відповідь на вимогу №23/10/1 від 23.10.18р., в якій відповідач повідомив про виконання договірних зобов'язань в повному обсязі, зазначивши при цьому, що підтверджується підписаною представниками обох сторін договору видатковою накладною №589 від 18.10.18р.
Проте, як стверджує позивач, вказана видаткова накладна, на яку посилається відповідач, ТОВ Білдінг Трейд не отримувалась та представниками позивача не підписувалась.
08.11.18р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою здійснити повернення попередньої оплати за недопоставлений товар по рахунку №7809 від 27.09.18р. у повному обсязі, а також надати належним чином оформлені товарно-транспортні документи за фактично поставлений товар. Однак, відповіді від ТОВ Металлокомплект-М не надходило.
Таким чином, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 257335,65грн. та неустойки у розмірі 13764,90грн.
Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:
Внаслідок укладення договору поставки №К239 від 27.09.18р. між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Згідно зі ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.
Згідно умов договору (п.3.6.) на відповідача було покладено обов'язок передати (поставити) товар покупцю протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не оговорено в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Судом встановлено, що відповідачем на оплату вартості товару був виставлений позивачу рахунок №7809 від 27.09.18р. на загальну суму 1126067,75грн., який повністю сплачений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №252 від 08.10.18р. на суму 300000,00грн., №264 від 11.10.18р. на суму 300000,00грн., №266 від 12.10.18р. на суму 526067,75грн.
18.10.18р. відповідачем на підставі товарно-транспортної накладної №Р588 від 18.10.18р., яка містить відомості про вантаж (лист 10 ст.08х13, кількість 15,309) на адресу позивача здійснено поставку товару.
При цьому, при прийнятті товару було виявлено нестачу товару між фактично поставленим та зазначеним в товарно-транспортній накладній. За фактом виявленої нестачі комісією, яка здійснювала приймання товару, було складено акт про розбіжності №1 від 18.10.18р., про що зроблено відповідну відмітку на вказаній товарно-транспортній накладній.
Позивачем було визначено, що загальний об'єм недопоставленого в строк товару (лист 10 ст.08х13) складає 3,999т., вартість недопоставленої продукції становить 257335,65грн. (із розрахунку: 985134,15грн. : 15,309т. (ціна за тону ваги 64350грн.).
Отже, відповідачем фактично було відвантажено на адресу позивача товар - лист 10 ст.08х13, кількістю 11,310 т. на суму 727798,50грн. (985134,15грн. - 257335,65грн.).
Судом досліджено акт №1 від 18.10.18р., на який посилається позивач в обґрунтування факту виявлення нестачі товару, та встановлено його відповідність вимогам, що містяться в Інструкції П-6.
Таким чином, обставини недопоставки відповідачем (постачальником) товару в кількості 3,999 т. загальною вартістю 257335,65грн. є підтвердженими матеріалами справи, та відповідачем не спростовані.
Інших поставок продукції визначеної в рахунку №7809 від 27.09.18р. на суму 140933,60грн., відповідачем не здійснювалось.
Як вбачається з матеріалів справи, вимогою №23/10/1 від 23.10.18р. та претензією №08/11/1 від 08.11.18р. позивач повідомляв відповідача про недопоставку товару та просив здійснити до поставку оплаченого товару в повному обсязі, а у разі неможливості повернути попередню оплату за недопоставлений товар.
Проте, як зазначає позивач, відповідач 23.10.18р. здійснив часткове повернення суми попередньої оплати в розмірі 140933,60грн.
При цьому, протягом розгляду справи, суду не надано доказів повернення позивачу суми спірної попередньої оплати та не надано доказів поставки відповідачем оплаченого позивачем недопоставленого товару.
Оскільки відповідач в порушення п.3.6. договору свої зобов'язання щодо постачання товару виконав частково, позивачем на підставі п.5.1. договору нараховано неустойку у розмірі 13764,90грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.3.6. договору, передача товару покупцю здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не оговорюється в додатках (специфікаціях) до даного договору, які узгоджуються й підписуються обома сторонами попередньо, додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною.
Доказів узгодження сторонами інших умов та строків поставки суду не надано.
Враховуючи, що позивачем на виконання умов договору поставки №К239 від 27.09.18р. та рахунку на оплату №7809 від 27.09.18р. здійснена 100% оплата товару на суму 1126067,76грн., а саме: 50% станом на 11.10.18р. та решта - 12.10.18р., беручи до уваги п.3.6. договору, строк поставки товару за договором №К239 від 27.09.18р. є таким що настав 16.10.18р.
Згідно п.5.1. договору, у разі порушення термінів передачі товару, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від суми не поставленого товару за кожен день прострочення.
При цьому, як встановлено судом позивач претензією №08/11/1 від 08.11.18р. вимагав від відповідача повернути суму попередню оплату за недопоставлений товар.
Таким чином, з дня пред'явлення претензії щодо повернення суми попередньої оплати за недопоставлений товар - 08.11.18р. у відповідача виник обов'язок повернути позивачу вказану суму попередньої оплати, а не обумовлений договором товар.
З наведених підстав, періодом для нарахування встановленої договором неустойки є періоди: 17.10.18р. на суму 1126067,75грн., з 18.10.18р. по 22.10.18р. на суму 398269,25грн. та з 23.10.18. по 07.11.18р. на суму 257335,65грн.
Перевіривши розрахунок неустойки, проведений позивачем, суд дійшов висновку, що позивачем не вірно визначені періоди нарахування неустойки.
Здійснивши перерахунок неустойки відповідно до норм чинного законодавства та умов договору за періоди: 17.10.18р. на суму 1126067,75грн., з 18.10.18р., з по 22.10.18р. на суму 398269,25грн. та з 23.10.18. по 07.11.18р. на суму 257335,65грн., суд дійшов висновку що розмір неустойки складає 8360,86грн.
Таким чином вимоги про стягнення неустойки підлягають задоволенню частково в сумі 8360,86грн.
Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доводів позивача, викладених у позовній заяві не спростував.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Трейд , м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Металлокомплект-М , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 257335,65грн. та неустойки у розмірі 13764,90грн., задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Металлокомплект-М (вул. Миколаївська, 7/17, м.Маріуполь, Донецька область, 87515; код ЄДРПОУ 40943051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Трейд (майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 6, поверх 4, м.Харків, 61003; код ЄДРПОУ 38280589) суму попередньої оплати у розмірі 257335,65грн., неустойку у розмірі 8360,86грн., та судовий збір у розмірі 3985,45грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 20.02.19р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.02.19р.
Суддя М.О. Лейба
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2019 |
Оприлюднено | 20.02.2019 |
Номер документу | 79958989 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
М.О. Лейба
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні