Ухвала

від 15.02.2019 по справі 420/5854/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5854/18

У Х В А Л А

15 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019 року про залишення позову без розгляду по справі №420/5854/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШИППІНГ-ЛАЙН" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000101403, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 129142,00 грн. та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000091403, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у сумі 6634311,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1658578,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ШИППІНГ-ЛАЙН" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000101403, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 129142,00 грн. та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000091403, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у сумі 6634311,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1658578,00 грн.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року було відкрито провадження по справі.

Під час підготовчого судового засідання 15.02.2019 року суд поставив на обговорення заяву представника відповідача ГУ ДФС в Одеській області від 14.01.2019 року про залишення позову без розгляду відповідно до положень ч.2 ст.123 КАС України, оскільки позивач пропустила строки звернення до суду, встановлені ч.4 ст.122 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував протии задоволення заяви.

Розглянувши вказану заяву суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, як на підставу для залишення позовної заяви без розгляду, посилається на вимоги ст.122 КАС України та зазначає, що Позивач скористався правом на подачу скарги в порядку адміністративного оскарження, а отже на сьогоднішній час не має права скористатися процедурою судового оскарження, оскільки минув тримісячний строк. Суд з таким твердженням погодитись не може.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скориставсяцим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в судді податкове повідомлення-рішення або інше рішенняко нтролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Поряд із цим, абзацом другим п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна буладізнатися про порушеннясвоїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, ч. 4 та 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни.

З урахуванням викладеного приписи п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України є нормою, що регулюєпитання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протии правними податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

Слід зазначити, що відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в судді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, щонастає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієїстатті.

Пункти 56.18 та 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України містяться в одному і тому самому нормативно-правовому акті, прийняті одночасно і регулюють ті самі відносини. Тому суперечність між ними не може бути розв'язана за рахунок застосування загальновизнаних прийомів тлумачення законодавчих норм (надання переваги нормі, яку прийнято пізніше або яка є спеціальною). Отже, вони припускають неоднозначне (множинне) трактування змісту права платників податків на судове оскарження рішень про нарахування грошових зобов'язань у частині тривалості й початку перебігу строків для відповідного оскарження.

У рішенні ЄСПЛ по справі Мушта протиУкраїнизазначено, що право на суд, одним з аспектівякого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізаціюцього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки поданняскарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повиннірозраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовуватинаявнізасоби.

Відповідно висновки Відповідача про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду є такими що не відповідають правильному застосуванню норм процесуального права, оскількипозивач звернувся в межах 1095 днів , наданих йому законом на оскарження рішення органу ДПІ, а тому правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі положень ст..123 КАС України, у суду відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 122,123,204,240 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019 року про залишення позову без розгляду по справі №420/5854/18 - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали суду буде виготовлений 20.02.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку окремо від остаточного судового рішення по справі не підлягає, заперечення проти неї можуть бути приєднані до апеляційної скарги на остаточне рішення по справі.

Суддя Єфіменко К.С.