Постанова

від 19.02.2019 по справі 826/19759/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/19759/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Кузьмишиної О.М.

Пилипенко О.Є.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2016 року № 0006821402, № 0006831402 повністю та № 0006841402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ НТК Електронприлад з податку на додану вартість на суму 240 261, 00 грн., із них 160 174, 00 грн. - за основним платежем, 80 087, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року даний адміністративний - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 02 грудня 2016 року № 0006831402.

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства Науково-технічний комплекс Електронприлад відмовлено.

Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства Науково-технічний комплекс Електронприлад понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 267 грн. 95 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі. Тобто, в даному випадку рішення переглядається а частині задоволення позовних вимог - щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 02 грудня 2016 року № 0006831402.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 08 вересня 2016 року № 5544 та відповідно до плану - графіка проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Науково-технічний комплекс Електронприлад (код 14312134) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено Акт від 03 листопада 2016 року № 452/26-15-14-02-03/14212134.

Висновками вказаного Акту перевірки встановлено, зокрема, наступні порушення,:

- пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.1 ст. 135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток в сумі 144 156 грн., в т.ч: за 2014 рік в сумі 68 668 грн., за 2015 рік в сумі 75 488 гривень.;

- пп. 153.3.1 п. 153.3 ст. 153 ПКУ, пп. 57.1 1.3, 57.11.2 п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми дивідендів на державну частку в сумі 463 676 грн. в т.ч.: за 2014 рік на 175 041 грн., за 2015 рік на 288 635 гривень.;

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 178 128 грн., у тому числі: жовтень 2015 року на суму 160 174 грн., березень 2016 року на суму 17 954 гривень.

02 грудня 2016 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі висновків Акту перевірки № 452/26-15-14-02-03/14212134, прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0006841402 , яким за порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено ПАТ НТК Електронприлад суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 267 192,00 грн. (двісті шістдесят сім тисяч сто дев'яносто дві грн. 00 коп.), із них 178128,00 грн. - за основним платежем, 89064,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями,

- № 0006821402 , яким за порушення пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.1 ст. 135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України збільшено ПАТ НТК Електронприлад суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на загальну суму 178 490,00 грн. (сто сімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто грн. 00 коп.), із них 144 156,00 грн. - за основним платежем, 34 334,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0006831402 , яким за порушення пп. 153.3.1 п. 153.3 ст. 153 ПКУ, пп. 57.1 1.3, 57.11.2 п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України збільшено ПАТ НТК Електронприлад суму грошового зобов'язання за платежем: 21010500 - дивіденди (доход) нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка на загальну суму 551 197,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна тисяча сто дев'яносто сім грн. 00 коп.), із них 463 676, 00 грн. - за основним платежем, 87 521,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство Науково-технічний комплекс Електронприлад зареєстроване 25 січня 1999 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією за № 10741200000013412 за адресою: 04116, м. Київ, вул. Банди Василевської, 27/29. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 27 вересня 1993 року № 233/4323, зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво № 100343239.

Види діяльності ПАТ НТК Електронприлад за КВЕД-2010: 72.19 - дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 30.30 - виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування; 26.51 - виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.

ПАТ НТК Електронприлад є підприємством авіаційної промисловості державного сектору економіки України (91,767% статутного капіталу належить державі), стратегічно важливим для економіки і безпеки держави відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83, яке вже протягом 54 років розробляє, виготовляє, ремонтує та модернізує бортове радіоелектронне обладнання для літаків та вертольотів, що створюються та модернізуються в інтересах цивільної і військової авіацій України.

Здійснення господарської діяльності ПАТ НТК Електронприлад у галузі виготовлення бортового радіоелектронного обладнання підтверджується на підставі наступних документів:

- Ліцензії серії АВ № 597889, виданої 22 серпня 2012 року Міністерством економічного розвитку та торгівлі України на право здійснення господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту і модернізації військової техніки в частині радіоелектронного бортового обладнання авіаційної техніки;

- Сертифікату схвалення виробництва СВ № 0009, виданого 12 грудня 2011 року Державною авіаційною службою України, який засвідчує, що виробництво авіаційної техніки схвалене згідно з Правилами сертифікації виробництва авіаційної техніки;

- Свідоцтва про схвалення виробництва № ОП 59-ПКИ, виданого 20 листопада 2011 року Міждержавним авіаційним комітетом Авіаційний регістр , про те, що дозволяється ПАТ НТК Електронприлад виробництво комплектуючих виробів авіаційної техніки.

Отже, встановлюючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року № 0006831402, суд виходив з такого.

Згідно до інформаційної довідки ПАТ Національний депозитарій України від 15 лютого 2016 року, власником 91,7672 відсотків статутного капіталу ПАТ НТК Електронприлад є держава Україна в особі керуючого рахунком Фонду державного майна України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено грошове зобов'язання у загальному розмірі 551 197,00 грн. за платежем: 21010500 - дивіденди (доход) нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що питання виплати дивідендів на державну частку та застосування штрафних санкцій нормами Податкового Кодексу України не регулюється, оскільки, названим кодексом не передбачено строки сплати зобов'язань зі сплати дивідендів на державну частку та не передбачено права податкового органу на винесення в даному конкретному випадку податкового повідомлення - рішення і застосування штрафних санкцій.

Тобто, оскільки такий платіж, як частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету підприємствами, хоча і є обов'язковим до сплати цими підприємствами, але окільне не є включеним до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), то і не є податковим платежем.

Відповідач при цьому посилається на норми п. 57.1-1.2 п. 57.1 ст. 57 ПК України та пп. 153.3.1 п. 153.3 ст. 153 ПК України та вказує про заниження позивачем дивідендів на державну частку за 2014 та 2015 роки.

Відповідно до п. 57.1-1.2 п. 57.1 ст. 57 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу "витягнутої руки" в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Підпунктом 57.1-1.3. п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.11.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.11.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

фізичним особам.

При цьому, згідно з пп. 153.3.1 п. 153.3 ст. 153 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Відповідно до п.17 ч.2 ст.29 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138.

Згідно п.1 Порядку №138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України Украерорух відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів" (1341-15), а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період визначається, виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Пунктами 2, 3 Порядку №138 визначено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 16 травня 2011 року №285.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Тобто, частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності, розраховується за правилами бухгалтерського обліку та формою розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та декларується і сплачується у строк та в порядку, передбачені для податку на прибуток підприємств.

Таким чином, порядок сплати частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України, а форма розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної діяльності, встановлюється ДПА України.

Отже, державні унітарні підприємства та їх об'єднання визначають частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, згідно із формою розрахунку, яка затверджена Державною податковою службою, та подають її до органу державної податкової служби, на який покладено контроль за справляння цього платежу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Між тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що обов'язок подавати до податкового органу відповідні розрахунки, передбачений наказом Державної податкової адміністрації України від 16 травня 2011 року №285, не поширюється на державні та комунальні підприємства, які здійснюють сплату частину прибутку до бюджету у розмірах, установлених відповідними місцевими радами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року №241 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, у розмірі 50 відсотків (абзац 1 п.1 постанови КМУ №241).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 228 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у розмірі 75 відсотків, для публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" - у розмірі 30 відсотків. Дивіденди сплачуються до загального фонду державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21010500 "Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності".

Відповідно до п. 5, 6 Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 02 липня 2013 року № 725, нарахування пені на суму дивідендів, несвоєчасно сплачених господарським товариством, здійснюється Мінекономрозвитку України на підставі документів, що подаються згідно з пунктом 3 цього Порядку.

Пеня на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний календарний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати суми дивідендів або частини суми дивідендів включно.

У разі коли встановлений законом строк сплати дивідендів збігається з вихідним (святковим, неробочим) днем, останнім днем граничного строку сплати дивідендів вважається перший робочий день після вихідного (святкового, неробочого) дня. У такому разі пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового, неробочого) дня.

Днем сплати суми дивідендів або частини суми дивідендів господарським товариством вважається день списання установою банку суми платежу з рахунку платника незалежно від часу зарахування її до державного бюджету.

Пеня на пеню не нараховується.

Судом встановлено, що сплата ПАТ НТК Електронприлад дивідендів на державну частку за 2015 рік у сумі 5 802 920,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 2622 від 15 листопада 2016 року, № 2482 від 31 жовтня 2016 року, № 1418 від 13 червня 2016 року, № 2202 від 23 вересня 2016 року.

За несвоєчасну сплату дивідендів на державну частку Наказами Мінекономрозвитку України від 11 листопада 2016 року № 1896, від 07 листопада 2016 року № 1871 нараховано пеню. Дивіденди на державну частку сплачені позивачем у сумі 1 449 462,30 грн. 24 червня 2016 року.

Відповідно до ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Пунктом 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлено загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Статтями 9 та 10 ПК України визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, серед яких відсутній такий вид податку (збору) як "частина чистого прибутку (доходу)".

Таким чином, оскільки обов'язок щодо сплати частини чистого прибутку суб'єктами господарювання до бюджету не є грошовим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України, то встановлена статтею 123 Податкового кодексу України відповідальність платників податків, зборів (обов'язкових платежів) у вигляді штрафу не поширюється на сплату зазначеного платежу.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету підприємствами, перелік та розмір яких встановлений Бюджетним кодексом України хоча і є обов'язковим до сплати цими підприємствами, не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначеного статями 9 та 10 Податкового кодексу України, тому вказаний платіж не є податковим зобов'язанням.

Відповідно, у податкового органу не було законних підстав для застосування штрафних санкцій, оскільки платіж (частина прибутку (доходу), що відраховується державними підприємствами до бюджету, не є податковим зобов'язанням, хоча декларування та сплата цього платежу здійснюється у порядку, передбаченому для податку на прибуток підприємств, а контроль за його відрахуванням покладено на Державну фіскальну службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету".

З урахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року № 0006831402 є протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову в частині вказаного ППР.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.