Постанова

від 19.02.2019 по справі 640/20918/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20918/18 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Коротких А.Ю. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Седика Д.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Дирекції "Автотранспошта" до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журавльової Єлизавети Вікторівни про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" Дирекція "Автотранспошта" звернулось до суду з позовом до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журавльової Єлизавети Вікторівни, у якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журавльової Єлизавети Вікторівни про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн, що була винесена при примусовому виконанні рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10.09.2018 у справі №367/8553/17 в рамках виконавчого провадження № 57326473;

- визнати протиправними дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що виразились в порушенні норм права, а саме: частини другої статті 19 Конституції України, частини першої статті 2, частини першої статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1403 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", частини першої статті 2, частини другої статті 18, частини четвертої статті 27 Закону України від 02.06.2016 № 1404 "Про виконавче провадження" та пунктів 1, 7 розділу І, пунктів 4, 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, та прав і законних інтересів позивача, та зобов'язати утриматись від порушення Закону України від 02.06.2016 № 1404 "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журавльової Єлизавети Вікторівни від 09.11.2018 ВП № 57326473 про стягнення виконавчого збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на правомірність прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, а недотримання строку її прийняття не є підставою для скасування такого рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права .

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2019 року позовні вимоги задоволено частково, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Як свідчать обставини справи, 09.11.2018 державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журавльовою Єлизаветою Вікторівною прийнято постанову ВП № 57326473 про стягнення з Дирекції "Автотранспошта" ПАТ "Укрпошта" виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн (а.с. 17).

Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем не було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, така постанова повинна була бути прийнятою не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження, тобто, 16.11.2018. З огляду на те, що оскаржувана постанова прийнята 09.11.2018, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено процедуру її прийняття, встановлену Законом N 1404-VIII.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлює, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, вже під час відкриття виконавчого провадження визначається виконавчий збір.

Згідно частини першої статті 27 Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною четвертою вказаної статті Закону встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Скрипаловським Я.В. від 04.10.2018 ВП № 57326473 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 367/8553/17, виданого 11.09.2018 Ірпінським міським судом Київської області, про поновлення ОСОБА_5 на роботі на посаді начальника відділу обліку, підготовки, аналізу та руху кадрів Дирекції "Автотранспошта" ПАТ "Укрпошта" з 09.06.2016.

У пункті 4 резолютивної частини вказаної постанови зазначено, що згідно частини третьої статті 27 Про виконавче провадження за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати - юридичної особи.

Разом з тим, як свідчать обставини справи, при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем не було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору. Натомість, спірна постанова прийнята відповідачем лише 09.11.2018, тобто з порушенням строку прийняття.

Водночас, колегія суддів зазначає, що статтею 13 Закону України Про виконавче провадження врегульовано питання строків прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

Відповідно до пункту 3 частини 5 цієї статті порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Таким чином, прийняття 09.11.2018 постанови про стягнення виконавчого збору не впливає на правомірність спірного рішення.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем не було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, така постанова повинна була бути прийнятою не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження, тобто, 16.11.2018, з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 40 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, із вказаної норми Закону слідує, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема, після закінчення виконавчого провадження, здійснюється державним виконавцем в тому випадку, якщо виконавчий збір стягнуто не було.

Натомість, прийняття відповідачем спірної постанови після відкриття виконавчого провадження і до його закінчення, на переконання колегії суддів, не свідчить про порушення процедури прийняття такого рішення.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що остання повністю відповідає положенням Інструкції N 512/5, позаяк мотивувальна частина містить посилання на норми Закону N 1404-VIII та підстави її прийняття, а у резолютивній частині роз'яснено позивачу, строки і порядок її оскарження встановлені Законом N 1404-VIII.

При цьому, як вірно враховано судом першої інстанції, решта наведених позивачем підстав в обґрунтування позовних вимог є формальними та не можуть бути самостійними підставами для скасування спірного рішення.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються судом апеляційної інстанції в якості належних.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду в частині задоволених позовних вимог і ухвалення нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2019 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журавльової Єлизавети Вікторівни від 09.11.2018 ВП № 57326473 про стягнення виконавчого збору та ухвалити в цій частині постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: