ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2019 р. Справа№ 910/11795/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Хрипуна О.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна
на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2018
у справі № 910/11795/18 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Приватного підприємства Гарсінія
до Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна
про стягнення 13 385,98 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Гарсінія (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна (далі - відповідач) про стягнення 13385, 98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору перевезення у міжнародному сполученні № 039/2018 від 18.04.2018 року, в частині своєчасної та повної оплати.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі №910/11795/18 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заммлер Україна" на користь Приватного підприємства Гарсінія заборгованість в розмірі 12 198,99 грн., пеню в розмірі 1 186,99 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, вартість наданих послуг перевезення в повному обсязі не оплатив, здійснивши часткову оплату в сумі 29 729,95 грн., у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 12 198,99 грн. Крім того, судом встановлено, що позивач допустив порушення строку доставки вантажу на місце вивантаження на 4 дні, що є підставою для нарахування штрафу на підставі п. 4.9. договору в розмірі 4 000,00 грн. В свою чергу відповідачем допущено затримку транспортного засобу під розвантаженням (розмитненням) на 4 дні, що є підставою для нарахування відповідачу штрафу на підставі п. 4.8. договору в розмірі 4 000, 00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку, що в порядку п. 4.13. договору неустойка за затримку вантажу у розмірі 4 000, 00 грн. компенсується неустойкою за простій автомобіля при вивантаженні у розмірі 4 000, 00 грн.
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Заммлер Україна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий господарський суд надав неналежну оцінку доводам відповідача щодо порушення позивачем договірних зобов'язань, а саме допущено пошкодження вантажу та противiдкатного упору, затримку доставки вантажу на місце вивантаження на 9 дні. Апелянт зазначає, що вантаж був доставлений 27.04.2018 після закриття складів та не повідомив вантажотримувача про затримку та про те, щоб його розвантажили після робочого часу. В зв'язку з чим, правомірним є утримання відповідачем в порядку взаємозаліку 9000грн штрафних санкцій за запізнення доставки вантажу, 3198,99 грн та 285,06 грн як відшкодування вартості пошкодженого противідкатного упору та товару.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі №910/11795/18 відкрито апеляційне провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
11.02.2019 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Статтями 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
18.04.2018 року між Приватним підприємством "Гарсінія" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заммлер Україна" (надалі - замовник) укладено Договір перевезення у міжнародному сполученні № 039/2018 (далі - договір).
Відповідно до умов Договору замовник доручає, а виконавець надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні згідно заявок замовника.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що виконавець зобов'язується доставити зазначений в заявках Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Замовник зобов'язується сплатити встановлену в Заявках плату за належне виконання Виконавцем своїх зобов'язань.
Згідно п. 1.3. договору Умови транспортування, вид вантажу, вартість перевезення узгоджуються сторонами в Заявці встановленої форми, яка є невід'ємною частиною даного договору, у якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; державні номери транспортного засобу; прізвище, ім'я, по-батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки Замовника; дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання доручення; вартість перевезення (сума доручення); інші умови перевезення.
У п. 3.1. договору зазначено, що перелік надаваних послуг, а також сума, що підлягає оплаті Виконавцю узгоджуються сторонами шляхом підписання Заявки та належного виконання перевезення.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що Замовник оплачує рахунки Виконавця на умовах 25 календарних днів, якщо інше не вказано в заявці, з моменту надання в оригіналах: рахунку, заявки, оформленої з боку Виконавця, Акта виконаних робіт; Акта нестачі/втрати/пошкодження/псування вантажу (у разі нестачі/втрати/пошкодження/псування вантажу), податкової накладної, видаткової та товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинного законодавства України та дійсного Договору (підпис, дата, відбиток печатки).
Перелік необхідних для оплати документів може бути розширений за погодженням Сторін.
Згідно п. 3.3. договору розрахунки за перевезення вантажів проводяться між Сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунка Замовника на поточний рахунок Виконавця:
Відповідно до п. 3.4. договору у разі, якщо Сторони погодили валюту платежу - EUR / USD, сума платежу розраховується у національній валюті згідно курсу НБУ на дату виставлення рахунку.
Виконавець відповідає за збереження вантажу у повному обсязі з моменту прийняття його до перевезення і до моменту його видачі (п. 4.3. договору).
У п. 4.7. договору зазначено, що нормативний простій транспортного засобу при завантаженні/замитненні (розвантаженні/розмитненні) приймається Сторонами в межах 48 годин.
У разі затримки транспортного засобу під завантаженням (замитненням)/розвантаженням (розмитненням), більш ніж на 48/48 годин, Замовник сплачує Виконавцю неустойку в розмірі 1000 гривень за кожний день затримки. У разі затримки подачі транспортного засобу, більш ніж на 4 години від встановленого у Заявці часу, Виконавець сплачує Замовнику неустойку в розмірі 1000 гривень за кожний день затримки (час відліку починається після спливу 4 годин, що настали після часу, встановленого в Заявці) за кожний транспортний засіб, або 20% від суми фрахту одноразово у разі відмови виконавця від подачі транспортного засобу після попереднього узгодження такої подачі (п. 4.8. договору).
Згідно п. 4.9. договору у разі затримки доставки вантажу вантажоодержувачу, Виконавець сплачує Замовнику неустойку в розмірі 1000 гривень за кожний день затримки за кожний транспортний засіб.
Відповідно до п. 4.10. договору підставою для відшкодування Замовником штрафу за простій транспортного засобу служать завірені штампом/ печаткою вантажовідправника/ вантажоодержувача відмітки у товарно-транспортних документах.
Пунктом 4.13. договору встановлено, що штрафні санкції та інші відшкодування, передбачені цим Договором, можуть бути утримані за рахунок грошових коштів, що підлягають сплаті однією стороною іншій. Сторони погодили, що таке утримання відбувається за їхнім волевиявленням, яке міститься у цьому пункті, і не потребує будь-яких додаткових узгоджень та обговорень Сторонами.
Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року.
Місцевим господарським судом встановлено, що сторонами складено заявку №74-1804-032 від 18.04.2018 року, відповідно до якої вантаж: папір, 20,5 т, маршрут: Dunajvaros (HU) - м. Олешки (Україна), пункт відправлення: Dunajvaros Hamburger Hangaria Papirgyari ut. 42-46, 2400 (GPS 46.9293523, 18.9385899), дата і час завантаження: 19.04.2018 року до 13:00, пункт розвантаження та розмитнення: Україна, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 103, строк доставки вантажу: 23.04.2018 року, вартість фрахту: 1300 євро згідно курсу НБУ на день завантаження по б/г розрахунку на протязі 10 банк. днів з моменту отримання оригіналів документів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач здійснив доставку вантажу. Відповідач частково оплатив позивачу вартість перевезення в сумі 29 729, 95 грн, в зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12 198, 99 грн. (з розрахунку 42 214, 00 грн. (вартість наданих послуг перевезення) - 29 729, 95 грн. (оплачені відповідачем послуги) - 285, 06 грн. (штраф за пошкодження вантажу)) та 1186, 99 грн. пені.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, а відповідно до ст. 909 ч. 1 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі змісту статті 909 Цивільного кодексу України вбачається, що обов'язковою підставою для здійснення відправником свого обов'язку щодо оплати послуг перевезення є надання цих послуг.
Частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Відповідно Акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 03.05.2018 року послуги за договором надані на суму 42 214,00 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що позивачем порушено договірні зобов'язання, а саме допущено пошкодження вантажу та противiдкатного упору, а також затримку доставки вантажу на місце вивантаження на 9 днів, у зв'язку із чим йому нараховано штрафні санкції на суму 12 198, 99 грн. Вказана сума утримана відповідачем із вартості наданих послуг в порядку п. 4.13. договору. Аналогічні доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі, як на підставу для скачування рішення суду першої інстанції.
Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0112727 (а.с.20), позивач на виконання своїх зобов'язань за договором та заявкою, доставив на місце вивантаження вантаж 27.04.2018 року, тобто з затримкою на 4 дні, оскільки згідно із заявки №74-1804-032 від 18.04.2018 року сторони погодили строк доставки вантажу 23.04.2018 року.
Доводи апелянта, щодо доставки вантажу на територію складів після їх закриття, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки не надано доказів на підтвердження зазначених доводів. Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом адреса розвантаження вантажу та адреса розмитнення співпадають. Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0112727 вантаж розмитнено 27.04.2018, про що свідчить відповідний штамп митниці, тобто у робочий час.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зазначене є підставою для нарахування позивачу штрафу на підставі п. 4.9. договору в сумі 4 000,00 грн.
В свою чергу, відповідно до даних міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0112727, вантаж був вивантажений та одержаний відповідачем 03.05.2018 року, в зв'язку з чим позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу штраф на підставі п. 4.8. договору в розмірі 4 000, 00 грн, в зв'язку з затримкою транспортного засобу під розвантаженням (розмитненням) на 4 дні.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що неустойка за затримку вантажу у розмірі 4 000, 00 грн. компенсується неустойкою за простій автомобіля при вивантаженні у розмірі 4 000, 00 грн. в порядку п. 4.13. договору.
Також, обґрунтовуючи правомірність стягнення з позивача грошових коштів за пошкодження майна третьої особи, відповідач посилається на п 4.4. та п. 4.13 Договору.
Дослідивши умов Договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ні договором, ні законодавством на позивача як перевізника не покладено відповідальності за пошкодження майна іншого, ніж вантаж, прийнятий до перевезення, в тому числі і майна третіх осіб.
Поряд з цим, щодо суми 285,06 грн., яка утримана відповідачем із вартості наданих послуг в порядку п. 4.13. договору, позивач підтвердив та вказані обставини та не заперечив щодо такого утримання.
Враховуючи вищевикладене, сума за перевезення вантажу, яка повинна бути сплачена відповідачем становить 41 928, 94 грн., з розрахунку 42 214, 00 грн. (вартість наданих послуг перевезення) - 285, 06 грн. (штраф за пошкодження вантажу).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що строк оплати наданих послуг за договором перевезення у міжнародному сполученні № 039/2018 від 18.04.2018 року та заявкою №74-1804-032 від 18.04.2018 року є таким, що настав.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суд про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 12 198, 99 грн.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.16 Договору за несвоєчасну оплату вартості перевезення замовник сплачує пеню в розмірі 0,05 % суми заборгованості за кожен день прострочення.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, річних визнав його який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі №910/11795/18 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.
Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі №910/11795/18 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі №910/11795/18 залишити без змін.
3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11795/18.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 277 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
О.О. Хрипун
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2019 |
Номер документу | 79988848 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні