Постанова

від 21.02.2019 по справі 911/2272/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р. Справа№ 911/2272/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю ІМІ

на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018(повний текст рішення складено 26.12.2018)

у справі №911/2272/18 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Васильківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІМІ

про стягнення 108 700,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Васильківська міська рада звернулась до господарського суду Київської області з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІ" про стягнення 108700,00 грн коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання у вигляді сплати коштів пайової участі у сумі 108700,00 грн, що визначено у договорі, укладеному між позивачем та відповідачем на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 у справі №910/13021/17.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі №911/2272/18 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ІМІ на користь Васильківської міської ради 108 700,00 грн., пайової участі у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням суду від 12.10.2017 у справі №910/13021/17 підтверджено існування у відповідача обов'язку оплатити на користь позивача 108700,00 грн, в той час як відповідачем не подано до суду доказів перерахування на рахунок бюджету Васильківської міської ради з призначенням платежу "Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту" грошових коштів у сумі 108700,00 грн.

Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМІ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідач не проводив реконструкцій чи будівництва по вул. Декабристів, 4-6 в м. Василькові, а декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 01.12.2014 за №КС143143350773 була подана відповідачем помилково. Крім того, апелянт зазначає, що має об'єкт нерухомості за адресою вул. Декабристів, 6, в м. Василькові і за цією адресою ним дійсно проводилась реконструкція нежитлового приміщення. Також, позивачем невірно розраховано розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №911/2272/18 відкрито апеляційне провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.02.2019 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Статтями 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 у справі №910/13021/17, яке набрало законної сили, визнано укладеним між Васильківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМІ" договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова (далі - Договір).

Відповідно до пп.2.2.2 п. 2.2 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМІ" зобов'язалося сплатити кошти пайової участі згідно з розрахунками величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста за об'єкт будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 4-6, у сумі: 108700,00 (сто вісім тисяч сімсот гривень 00 копійок), на розрахунковий рахунок № 31511921700006 у Васильківському УДКСУ (м. Васильків) 24170000 код ЗКПО (ЄДРПОУ) 37886067 банк ГУ ДКСУ у Київській області МФО 821018 призначення: код платежу 24170000 "Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, судом при розгляді справи №910/13021/17 встановлено, що у вересні 2015 року за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Васильківської міської ради за період з 01.07.2010 по 01.07.2015 було з'ясовано, що відповідачем на підставі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 01.12.2014 за №КС143143350773, було введено в експлуатацію об'єкт будівництва - "реконструкція нежитлового приміщення по вул. Декабристів, 4-6 в м. Васильків", кошторисна вартість будівництва - 1087000,00грн, пайова участь - 108700,00 грн.

Згідно з декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 01.12.2014 за №КС143143350773 встановлено, що відповідачем введено в експлуатацію об'єкт будівництва - "реконструкція нежитлового приміщення по вул. Декабристів, 4-6 в м. Васильків", кошторисна вартість будівництва - 1087000,00грн, пайова участь яка підлягала сплаті до бюджету міста становить - 108700,00 грн.

Так, суд дійшов висновку, що встановлений позивачем у договору розмір пайової участі відповідає вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також, суд зазначив, що обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", крім випадків, встановлених ч. 4 ст. 40 вказаного Закону, і господарський суд в процесі розгляду справи №910/13021/17 встановив, що збудований відповідачем об'єкт "реконструкція нежитлового приміщення по вул. Декабристів, 4-6 в м. Васильків" не належить до категорій, зазначених у ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", і відповідач не вчинив дій у строк, передбачений цим Законом, щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова

Обґрунтовуючи позовні вимоги в даній справі позивач зазначає, що обов'язок в оплаті коштів до бюджету позивача у відповідача виник на підставі ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ст 1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно зі ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з Договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова останній не містить умови щодо строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати грошових коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Місцевим господарським судом встановлено, що 19.06.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № Н-09.01-17/3 (а.с. 15) про необхідність протягом 14 днів зарахувати на рахунок позивача грошові кошти пайової участі у сумі 108700,00 грн. Докази надсилання зазначеної претензії містяться в матеріалах справи (а.с.16).

Таким чином, у відповідача виник обов'язок розрахуватись з позивачем у строк до 04.07.2018 включно. Доказів сплати кошти пайової участі у сумі 108700,00 грн відповідачем не надано.

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі колегією суддів визнано безпідставними, оскільки спростовуються рішенням суду у справі №910/13021/17, яке набрало законної сили.

Так, до предмету дослідження у даній справі не входять обставини законності проведеного будівництва на спірному об'єкті, правомірність оформлення відповідачем декларації від 01.12.2014 за №КС143143350773 про готовність об'єкта до експлуатації чи встановлення фактів недійсності проведеного позивачем для відповідача розрахунку величини пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова на підставі укладеного судом між сторонами договору про пайову участь.

При цьому, посилання апелянта, що останній на приймав участі при розгляді справи №910/13021/17, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки не був позбавлений можливості оскаржити таке рішення в апеляційному порядку.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова, який є підставою для стягнення з відповідача у даній справі грошових коштів, набув чинності між сторонами з наступного дня після набрання рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 у справі №910/13021/17 законної сили, за яким було встановлено грошовий обов'язок відповідача сплатити на користь позивача 108700,00 грн пайової участі, в відтак, 3-х річний строк позовної давності по вимозі про стягнення боргу, який випливає із договору, слід відраховувати з 01.11.2017.

При цьому, в межах доводів апеляційної скарги, апелянт не заперечує зазначений висновок суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі №911/2272/18 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІМІ на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі №911/2272/18 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі №911/2272/18 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2272/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Хрипун

М.Г. Чорногуз