Рішення

від 12.02.2019 по справі 910/8688/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2019Справа № 910/8688/18 За позовом Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок"

до Київської міської ради

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору припиненим та стягнення 1 555 956,16 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Писаренко М.О. за дов.;

від відповідача - Пилипчук І.І. за дов.;

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - Радзієвський Д.І.за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада Профспілок" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради з вимогами про:

- визнання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 від 13.07.2005, укладений між Об'єднанням, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада Профспілок" та Київською Міською Радою припиненим з 23 листопада 2011 року.

- стягнути з Київської Міської Ради на користь Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада Профспілок" безпідставно сплачені грошові кошти в сумі 1 555 956,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після прийняття постанови Вищого господарського суду України від 23 листопада 2011 у справі №41/530-36/404-11/473 (про відмову позивачу у задоволенні позову про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна) та вставлення факту, що позивач не є засновником Спеціалізованої дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва (рішення господарських судів (справа № 47/577; справа №910/11905/16) Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві Київська міська рада профспілок остаточно втратило право знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 по вул. Прирічна, 30, що в силу ст. 31 Закону України Про оренду землі є підставою для припинення договору оренди з 23 листопада 2011 року і відповідно у позивача відсутні правові підстави сплачувати орендні платежі. Посилаючись на приписи ст. 1212 ЦК України позивач вказує, що безпідставно сплатив на користь відповідача грошові кошти за період 2012 - 2016 рік у сумі 1 555 956,16 грн., які підлягають поверненню позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8688/18. Призначено підготовче засідання у справі на 30.10.2018. Залучено до участі у справі Спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 02.10.2018 залучено до участі у справі № 910/8688/18 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Підготовте засідання відкладено на 30.10.2018.

12.10.2018 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив повністю, виходячи з наступних підстав:

- в чинному законодавстві не йдеться про автоматичний перехід до набувача майна права користування земельною ділянкою на підставі договору придбання нерухомості у фізичної або юридичної особи, оскільки повноваження щодо наділення правом на земельну ділянку має виключно власник земельної ділянки, яким в даному випадку є відповідач. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства;

- вимога позивача про визнання припиненим спірного Договору оренди з 23.11.2011 є такою, що не відповідає способу захисту, визначеному у ч.ч. 4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку позивач не просить припинити спірний Договір оренди, а підстави вважати його припиненим у суду відсутні. Крім того, з огляду на наведені норми законодавства у суду відсутня можливість припинити договір з дати, яка передує даті набрання рішенням суду законної сили;

- посилання позивача на ст. 1212 ЦК України є безпідставним, оскільки підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди;

У відзиві на позов, відповідач також вказав, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності, у зв'язку з чим відповідач на підставі ст.ст.257, 261, ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та просив повністю відмовити у задоволенні позову, у разу якщо суд встановить порушення прав позивача.

30.10.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.11.2018.

13.11.2018 третьою особою-2 подані письмові пояснення по суті спору, в яких третя особа-2 визнала позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

15.11.2018 підготовче засідання не відбулося в зв'язку із перебуванням судді І.І. Борисенко в відпустці.

Ухвалою суду від 19.11.2018 призначено підготовче засідання на 22.11.2018.

22.11.2018 позивачем подана письмова відповідь на відзив на позовну заяву, яка долучена судом до матеріалів справи.

Суд в підготовчому судовому засіданні поставив на обговорення питання про можливість завершення підготовчого провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представники сторін зазначили про можливість закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29.11.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/8688/18. Призначено розгляд справи №910/8688/18 по суті на 11.12.2018.

У судових засіданнях 11.12.2018, 22.01.2019 судом оголошувались перерви.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

У судовому засіданні 12.02.2019 позивач заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для подання додаткових доказів по справі.

Відповідач категорично заперечив проти оголошення перерви в судовому засіданні.

На уточнюючи запитання суду щодо причин, як перешкоджали позивачу подати додаткові докази вчасно у строк встановлений судом в межах строку проведення підготовчого провадження у справі, позивач ґрунтовної відповіді суду не надав, причини пропуску строку на подання доказів не обґрунтував, не довів суду неможливість подання відповідних доказів вчасно.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

У судовому засіданні 12.02.2019 судом не встановлено обставин, які перешкоджають вирішенню спору по суті, у зв'язку з встановленими обставинами справи, суд відмовив у задоволенні клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні 12.02.2019, як необґрунтоване.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 12.02.2019 судом було заслухано вступне слово позивача, відповідача, третьої особи-2, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

У судовому засідання 12 лютого 2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 289/449 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею , зокрема, п. 32 вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки Київській міській раді профспілок для експлуатації та обслуговування спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту на вул. Прирічній, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м. Києва.

Також даним рішенням передано Київській міській раді профспілок, за умови виконання п. 32.1 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 3,32 га для експлуатації та обслуговування спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту на вул. Прирічній, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м. Києва за рахунок частини земель, відведених управлінню "Київзеленбуд" відповідно до п. 1 рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.12.75 № 263/15 "Про відведення земельних ділянок управлінню "Київзеленбуд" і управлінню підприємств комунального обслуговування під будівництво зони відпочинку з пляжами та рятувальної станції в прибережній смузі жилого масиву "Оболонь" та виготовлення технічної документації на будівництво цієї зони і пляжів" та п. 1 рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 03.01.77 № 40 "Про відведення земельних ділянок управлінню "Київзеленбуд" і управлінню підприємств комунального обслуговування міськвиконкому під будівництво зони відпочинку та пляжу /ІІ-Ї черги/ з рятувальною станцією в прибережній смузі житлового масиву "Оболонь", у зв'язку з переходом права власності на спортивні та обслуговуючі споруди (акт приймання-передачі від 30.06.92).

13.07.2005 між Київської міською радою (орендодавець) та Київською міською радою профспілок (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі п.32 рішення Київської міської ради від 27.02.2003 за №289/449, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Об'єктом Договору, відповідно до п. 2.1, є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Прирічна, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м.Києва;

- розмір - 31775 кв.м;

- цільове призначення - для експлуатації та обслуговування спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту;

- кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 3.1 Договір укладено на 25 років. Право оренди Земельної ділянки виникло після державної реєстрації, а саме 18 липня 2005 року. Тобто, термін оренди визначений до 18.07.2030.

За правовою природою укладений між сторонами Договір від 13.07.2005 є договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 11.4 Договору оренди земельної ділянки визначено, що договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної потреби в порядку, встановленому законодавством України;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що починаючи з 2007 року позивач позбавлений можливості використання земельної ділянки не за своєю волею. Майно, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 по вул. Прирічна, 30 вибуло із права власності Профспілок та належить і використовується іншою особою - Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва.

Позивач вказує, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 по вул. Прирічна, 30 (затока Собаче гирло ) у Оболонському районі м. Києва у порядку ст. 31 Закону України Про оренду землі є припиненим в силу закону, а оскільки позивач починаючи з 2007 року був позбавлений можливості користування земельною ділянкою, то в силу ч. 4 ст. 762 ЦК України у нього були відсутні правові підстави сплачувати Відповідачу грошові кошти за оренду земельної ділянки, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 1 555 956,16 грн. безпідставно сплачених грошових коштів., з посиланням на ст. 1212 ЦК України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється зокрема в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці або в інших випадках передбачених, передбачених законом.

Таким чином, відповідно до вищевказаної норми закону необхідним є доведення набуття особою права на житловий будинок, будівлю або споруду у встановленому порядку, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Позивач вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2008 у справі №41/530 за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: 04213, м. Київ, вул. Прирічна, 30.

Вказані твердження судом визнають безпідставними та помилковими, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2008 у справі №41/530, на яке посилається позивач, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2008. Справу №41/530 за позовом Об'єднання профспілок організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та за зустрічним позовом Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва до Об'єднання профспілок організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна було передано на новий розгляд до суду першої інстанції, за результатами якого у задоволенні первісного та зустрічного позову про визнання права власності на відповідні об'єкти було відмовлено.

Так, рішенням Господарського суду у справі від 07.06.2011 (справа №41/530-36/404-11/473) було відмовлено як і Об'єднанню профспілок організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" (у задоволені первісного позову) так і Спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва (у задоволенні зустрічного позову) про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1: учбово-адміністративна споруда (літера А), площа - 433,6 кв.м., елінг (літера Б), площа - 737,3 кв.м., гараж (літера В), площа - 41,9 кв.м., гараж (літера Г), площа - 63,0 кв.м., вбиральня (літера Д), площа - 7,2 кв.м., вбиральня (літера Е), площа - 33,2 кв.м.

Вказане рішення суду залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011, а отже набрало законної сили.

Відповідно до ст. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлені в межах справи №41/530-36/404-11/473 обставини є преюдиційними для даної справи.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Виникає право власності у набувача майна за договором з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Матеріали справи не містять жодного доказу реєстрації права власності за новим власником будівлі/споруди (об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: Україна, 04213, м. Київ, вул. Прирічна, 30).

Позивачем у даній справі не доведено суду, що відповідно до рішення суду від 22.02.2008 (справа №41/530) за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: 04213, м Київ, вул. Прирічна, 30 та розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, оскільки вказане рішення скасовано судом вищої інстанції та не набрало законної сили в частині визнання права власності.

Позаяк, позивачем суду не доведено належними засобами доказування факту набуття третьою особою-1 права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, тому посилання позивача на припинення договору оренди відповідно до вимог ст. 31 Закону України Про оренду землі (припинення договору внаслідок набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці) є безпідставним.

Отже, позивачем не доведено існування обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість припинення договору оренди землі.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки від 13.07.2005, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №78-6-00287 у книзі записів державної реєстрації договорів, в силу вимог ст. 31 Закону України Про оренду землі є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на той факт, що позивач не є засновником Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва не є підставою, в силу закону (ст. 31 Закону України Про оренду землі ) для припинення спірного договору оренди земельної ділянки.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 555 956,16 грн., суд вказує наступне.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно з п.п.4.1 Договору визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Відповідно до ч. 6. ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Позивач вказує, що починаючи з 2007 року був позбавлений можливості користування земельною ділянкою, то в силу ч. 6 ст. 762 ЦК України у нього були відсутні правові підстави сплачувати Відповідачу грошові кошти за оренду земельної ділянки, однак позивач продовжував сплачувати починаючи з 2005 року орендні платежі. За період з 2012-2016 роки позивач вказує, що безпідставно сплатив на користь відповідача 1 555 956,16 грн.

Посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на свою користь 1 555 956,16 грн. на положення ст. 1212 ЦК України, суд визнає безпідставним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов:

- набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Так, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, чинний до 18.07.2030 року. Позивачем суду не доведено та не обґрунтовано відсутність правової підстави (чи того факту, що вона згодом відпала) для нарахування та сплати орендних платежів за оренду земельної ділянки.

Посилання позивача, на положення ч.6 ст. 762 ЦК України, відповідно до яких наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, не є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача вже сплачених орендних платежів відповідно до договору оренди в розмірі 1 555 956,16 грн. за період 2012-2016 рр.

При цьому, позивачем не доведено суду належними засобами доказування неможливості фактичного використання орендованої земельної ділянки за період з 2012-2016.

По суті розгляду справи судом враховано, що відповідно до рішення № 807/27 від 07.09.1984 Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів відведено Київському виробничому об'єднанню "Октава" земельну ділянку площею близько 1,5 га для влаштування яхт-клубу для дітей та підлітків Мінського району, в урочищі "Оболонь" в прибережній частині затоки без права капітальної забудови. 27.02.2003 рішенням Київської міської ради № 289/449 затверджено проект відведення та передано позивачу у дострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 3,32 га по вул. Прирічній, 30 у м. Києві, а 13.07.2005 на виконання цього рішення укладено відповідний договір оренди земельної ділянки, цільове призначення якої - для експлуатації та обслуговування спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту.

Вказані обставини встановлені судом самостійно в даній справі та в тому числі встановлені судом в рішенні №41/530-36/404-11/473 від 07.06.2011, яке набрало законної сили та є в силу вимог ч.4 ст. 75 ГПК України преюдиційним для даної справи.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України, залишаючи без змін постанову від 03.10.11 Київського апеляційного господарського суду у справі № 41/530-36/404-11/473, якою залишено без змін рішення суду від 07.06.2011 у справі №41/530-36/404-11/473, у своїй постанові зазначила, що спірне майно Міжвідомчого клубу вітрильного спорту "Октава" з профспілкової власності не вибувало і остаточно було закріплено за позивачем як правонаступником Київської міської ради профспілок, а звернення Київської міської ради профспілок з позовом про визнання права власності на спірне майно визнано передчасним .

Отже, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 555 956,16 грн. суд відмовляє за безпідставністю.

Щодо позовної давності.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд відмовляє в позові по суті з підстав його необґрунтованості та безпідставності, тому суд не застосовує строк позовної давності до вказаних правовідносин.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою в позові повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237-238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові Об'єднанню профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.02.2019

Суддя І.І.Борисенко