Постанова

від 15.07.2019 по справі 910/8688/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2019 р. Справа№ 910/8688/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Чорної Л.В.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 15.07.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок"

на рішення господарського суду міста Києва

від 12.02.2019 (повний текст рішення складено 20.02.2019)

у справі №910/8688/18 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва;

2) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору припиненим та стягнення 1555956,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада Профспілок" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради з вимогами про:

- визнання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0005 по вул. Прирічна, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м. Києва від 13.07.2005, укладеного між Об'єднанням, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада Профспілок" та Київською Міською Радою припиненим з 23 листопада 2011 року;

- стягнення з Київської міської ради на користь Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада Профспілок" безпідставно сплачених грошових коштів в сумі 1555956,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після прийняття постанови Вищого господарського суду України від 23 листопада 2011 у справі №41/530-36/404-11/473 (про відмову позивачу у задоволенні позову про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна) та вставлення факту, що позивач не є засновником Спеціалізованої дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва (рішення господарських судів у справі №47/577 та справі №910/11905/16) Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок остаточно втратило право знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:78:215:0005 по вул. Прирічна, 30, що в силу ст. 31 Закону України "Про оренду землі" є підставою для припинення договору оренди з 23 листопада 2011 року та відповідно у позивача відсутні правові підстави сплачувати орендні платежі. Посилаючись на приписи ст. 1212 ЦК України позивач вказує, що безпідставно сплатив на користь відповідача грошові кошти за період 2012 - 2016 рік у сумі 1555956,16 грн., які підлягають поверненню позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2018 залучено до участі у справі Спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2018 залучено до участі у справі №910/8688/18 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено автоматичного переходу до набувача майна права користування земельною ділянкою на підставі договору придбання нерухомості у фізичної або юридичної особи, оскільки повноваження щодо наділення правом на земельну ділянку має виключно власник земельної ділянки, яким в даному випадку є відповідач. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства. Також відповідач стверджував, що вимога позивача про визнання припиненим спірного Договору оренди з 23.11.2011 є такою, що не відповідає способу захисту, визначеному у ч.ч. 4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку позивач не просить припинити спірний договір оренди, а підстави вважати його припиненим у суду відсутні; крім того, з огляду на наведені норми законодавства у суду відсутня можливість припинити договір з дати, яка передує даті набрання рішенням суду законної сили. Відповідач вказував, що посилання позивача на ст. 1212 ЦК України є безпідставним, оскільки підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди. Також відповідач вказував, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності, у зв'язку з чим відповідач на підставі ст.ст. 257, 261, ч.ч. 3, 4 ст.267 ЦК України просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та просив повністю відмовити у задоволенні позову, у разі якщо суд встановить порушення прав позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено існування обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість припинення договору оренди землі. Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1555956,16 грн., суд дійшов висновку про безпідставність посилання позивача, як на підставу для задоволення вказаних позовних вимог на положення ст. 1212 ЦК України, зазначивши, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, чинний до 18.07.2030, а також те, що позивачем не доведено суду та не обґрунтовано відсутність правової підстави (чи того факту, що вона згодом відпала) для нарахування та сплати орендних платежів за оренду земельної ділянки.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/8688/18 скасувати частково: визнати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0005 по вул. Прирічна, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі міста Києва від 13.07.2005 укладений між Об'єднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" та Київською міською радою припиненим з 23.11.2011.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 апеляційну скаргу Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/8688/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Чорної Л.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/8688/18; розгляд справи призначено на 14.05.2019.

14.05.2019 через канцелярію суду від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-2 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно останнього розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі №910/8688/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8688/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Чорна Л.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 прийнято апеляційну скаргу Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/8688/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Чорної Л.В., Михальської Ю.Б.; призначено справу до розгляду на 19.06.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 розгляд справи відкладено до 15.07.2019.

В судове засідання апеляційної інстанції 15.07.2019 представник третьої особи-1 не з'явився.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи-1.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 289/449 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", зокрема пунктом 32 вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки Київській міській раді профспілок для експлуатації та обслуговування спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту на вул. Прирічній, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м. Києва.

Також даним рішенням передано Київській міській раді профспілок, за умови виконання п. 32.1 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 3,32 га для експлуатації та обслуговування спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту на вул. Прирічній, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м. Києва за рахунок частини земель, відведених управлінню "Київзеленбуд" відповідно до п. 1 рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.12.1975 №263/15 "Про відведення земельних ділянок управлінню "Київзеленбуд" і управлінню підприємств комунального обслуговування під будівництво зони відпочинку з пляжами та рятувальної станції в прибережній смузі жилого масиву "Оболонь" та виготовлення технічної документації на будівництво цієї зони і пляжів" та п. 1 рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 03.01.77 № 40 "Про відведення земельних ділянок управлінню "Київзеленбуд" і управлінню підприємств комунального обслуговування міськвиконкому під будівництво зони відпочинку та пляжу /ІІ-ї черги/ з рятувальною станцією в прибережній смузі житлового масиву "Оболонь", у зв'язку з переходом права власності на спортивні та обслуговуючі споруди (акт приймання-передачі від 30.06.92).

13.07.2005 між Київської міською радою, як орендодавцем, та Київською міською радою профспілок, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі п.32 рішення Київської міської ради від 27.02.2003 за №289/449, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Об'єктом Договору, відповідно до п. 2.1, є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Прирічна, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м.Києва;

- розмір - 31775 кв.м;

- цільове призначення - для експлуатації та обслуговування спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту;

- кадастровий номер 8000000000:78:215:0005.

Відповідно до п. 3.1 Договір укладено на 25 років. Право оренди Земельної ділянки виникло після державної реєстрації, а саме 18 липня 2005 року. Тобто, термін оренди визначений до 18.07.2030.

Предметом позову у даній справі є вимоги Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" про визнання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0005 по вул. Прирічна, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м. Києва від 13.07.2005, укладеного між Об'єднанням, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада Профспілок" та Київською міською радою припиненим з 23 листопада 2011 року, та стягнення з Київської Міської Ради на користь Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада Профспілок" безпідставно сплачених грошових коштів в сумі 1555956,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що починаючи з 2007 року позивач позбавлений можливості використання земельної ділянки не за своєю волею. Майно, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:78:215:0005 по вул. Прирічна, 30 вибуло із права власності Профспілок та належить і використовується іншою особою - Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва. Позивач вказує, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0005 по вул. Прирічна, 30 (затока "Собаче гирло") у Оболонському районі м. Києва у порядку ст. 31 Закону України "Про оренду землі" є припиненим в силу закону, а оскільки позивач починаючи з 2007 року був позбавлений можливості користування земельною ділянкою, то в силу ч. 4 ст. 762 ЦК України у нього були відсутні правові підстави сплачувати відповідачу грошові кошти за оренду земельної ділянки, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 1555956,16 грн - безпідставно сплачених грошових коштів з посиланням на ст. 1212 ЦК України.

За правовою природою укладений між сторонами Договір від 13.07.2005 є договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 11.4 Договору оренди земельної ділянки визначено, що договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної потреби в порядку, встановленому законодавством України;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється зокрема в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці або в інших випадках передбачених, передбачених законом.

Таким чином, відповідно до вищевказаної норми закону необхідним є доведення набуття особою права на житловий будинок, будівлю або споруду у встановленому порядку, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Позивач стверджує, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2008 у справі №41/530 за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: 04213, м. Київ, вул. Прирічна, 30.

Натомість судом апеляційної інстанції вказані твердження позивача визнаються безпідставними з огляду на те, що рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2008 у справі №41/530, на яке посилається позивач, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2008; справу №41/530 за позовом Об'єднання профспілок організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та за зустрічним позовом Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва до Об'єднання профспілок організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна було передано на новий розгляд до суду першої інстанції, за результатами якого рішенням господарського суду у справі міста Києва від 07.06.2011 у справі №41/530-36/404-11/473 у задоволенні первісного та зустрічного позову про визнання права власності на відповідні об'єкти було відмовлено.

Рішення господарського суду міста Києва у справі від 07.06.2011 у справі №41/530-36/404-11/473 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011, а отже набрало законної сили.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України, залишаючи без змін постанову від 03.10.11 Київського апеляційного господарського суду у справі № 41/530-36/404-11/473, якою залишено без змін рішення суду від 07.06.2011 у справі №41/530-36/404-11/473, у своїй постанові зазначила, що спірне майно Міжвідомчого клубу вітрильного спорту "Октава" з профспілкової власності не вибувало і остаточно було закріплено за позивачем як правонаступником Київської міської ради профспілок, а звернення Київської міської ради профспілок з позовом про визнання права власності на спірне майно визнано передчасним.

Відповідно до ст. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлені в межах справи №41/530-36/404-11/473 обставини є преюдиційними для даної справи.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виникає право власності у набувача майна за договором з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Матеріали справи не містять жодного доказу реєстрації права власності за новим власником будівлі/споруди (об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: Україна, 04213, м. Київ, вул. Прирічна, 30).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем у даній справі не доведено належними засобами доказування факту набуття третьою особою-1 права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, тому посилання позивача на припинення договору оренди відповідно до вимог ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (припинення договору внаслідок набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці) є безпідставним.

Посилання позивача на той факт, що позивач не є засновником Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва не є підставою, в силу закону (ст. 31 Закону України "Про оренду землі") для припинення спірного договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не доведено існування обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість припинення договору оренди землі, вимога позивача про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки від 13.07.2005, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №78-6-00287 у книзі записів державної реєстрації договорів, в силу вимог ст. 31 Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Посилання позивача на той факт, що позивач не є засновником Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва не є підставою, в силу закону (ст. 31 Закону України "Про оренду землі") для припинення спірного договору оренди земельної ділянки.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1555956,16 грн, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (ч. 1 ст. 765 ЦК України).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Відповідно до ч. 6. ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Позивач вказує, що починаючи з 2007 року був позбавлений можливості користування земельною ділянкою, а тому у відповідності до ч. 6 ст. 762 ЦК України у нього були відсутні правові підстави сплачувати відповідачу грошові кошти за оренду земельної ділянки, однак позивач продовжував сплачувати орендні платежі у зв'язку з чим позивачем за період з 2012-2016 роки безпідставно сплачено на користь відповідача 1555956,16 грн. Посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача на його корить 1555956,16 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов:

- набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Колегією суддів встановлено, що підставою для нарахування та сплати орендних платежів за оренду земельної ділянки є договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, чинний до 18.07.2030. Позивачем не доведено та не обґрунтовано відсутність правової підстави (чи того факту, що вона згодом відпала) для нарахування та сплати орендних платежів за оренду земельної ділянки.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України для задоволення вимоги про повернення 1555956,16 грн - коштів, як безпідставно отриманих.

Посилання позивача, на положення ч.6 ст. 762 ЦК України, відповідно до яких наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, не є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача вже сплачених орендних платежів відповідно до договору оренди в розмірі 1555956,16 грн. за період 2012-2016 рр.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не доведено суду належними засобами доказування неможливості фактичного використання орендованої земельної ділянки за період з 2012-2016.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1555956,16 грн є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що в процесі перегляду справи встановлено необґрунтованість вимог позивача, а відтак і відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, до спірних правовідносин позовна давність не підлягає застосуванню і заява відповідача з цього приводу не підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об'єднання профспілок, організацій профспілок у місті Києві "Київська міська рада профспілок" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/8688/18 - без змін.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

повний текст постанови складено 16.07.2019

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Л.В. Чорна

Ю.Б. Михальська