Рішення

від 20.02.2019 по справі 926/2278/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

20 лютого 2019 року Справа № 926/2278/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. при секретарі судового засідання Поповій К.Г. розглянувши справу №926/2278/18 За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_2 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т) До Товариства з обмеженою відповідальністю Хвиля (58023, м.Чернівці, вул.Руська, 194-А) Про стягнення заборгованості за кредитним договором №5-2014 від 08.01.2014 року в сумі 542465,75 грн За участю представників: Від позивача - не з'явився Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_2 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк 18.12.2018 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хвиля про стягнення заборгованості за кредитним договором №5-2014 від 08.01.2014 року в сумі 542465,75 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що між сторонами укладений кредитний договір №5-2014 від 08.01.2014 року, відповідач отримав кредитні кошти, проте останній в порушення умов договору прострочував погашення заборгованості по тілу кредиту та погашення процентів, внаслідок чого утворилась заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом. Заборгованість позичальника станом на 24.01.2017 року становить 1235411135,32 грн. враховуючи значну заборгованість за кредитним договором позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відсоткам за період з 08.01.2014 по 09.01.2014 року в сумі 542465,75 грн.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2018 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 15.01.2019 року на 10 годину 00 хвилин.

09.01.2019 року від позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про проведення призначеного на 15.01.2019 року підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року у задоволенні поданого клопотання відмовлено у зв'язку із відсутністю фактичної можливості провести призначене підготовче засідання у режимі відеоконференції з незалежних від суду причин.

У зв'язку з нез'явленням представників сторін ухвалою суду від 15.01.2019 року підготовче засідання було відкладено на 06.02.2019 року.

22.01.2019 року від позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про проведення призначеного на 06.02.2019 року підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.01.2019 року у задоволенні поданого клопотання відмовлено у зв'язку із відсутністю фактичної можливості провести призначене підготовче засідання у режимі відеоконференції з незалежних від суду причин.

Ухвалою суду від 06.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2019 року.

19.02.2019 року від позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про проведення призначеного на 20.02.2019 року судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року у задоволенні поданого клопотання відмовлено у зв'язку з тим, що таке клопотання подано з пропуском строку та у зв'язку з із відсутністю фактичної можливості провести засідання у режимі відеоконференції .

Представник позивача у судове засідання не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив, хоча і був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи надання додаткових доказів від позивача не надходило.

Представник відповідача у судове засідання 20.02.2019 року не з'явився, причини не з'явлення суду не повідомив, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: 58023, м.Чернівці, вул. Руська, 194, яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою, проте вона була повернута без вручення адресату з відміткою пошти за закінчення встановлено строку зберігання . Іншої адреси /місцезнаходження/ Товариства з обмеженою відповідальністю Хвиля (код 14263750) Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - не містить.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, проте, своїм правом на подання відзиву на позов та направлення свого представника у судове засідання не скористався.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка їх представника в судове засідання 20.02.2019 року не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду ( ч.3 ст.177 ГПК України).

Згідно ч.2 ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2014 року між ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_2 та ТОВ Хвиля укладено кредитний договір №5-2014 (далі - договір), згідно якого позивач зобов'язувався надати відповідачеві кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 450 000 000,00 грн., а останній брав на себе обов'язок отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредит позивачеві та сплатити проценти, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі.

Процентна ставка за користування кредитом становить 22% річних (п.1.2 договору).

За умовами п.1.4 договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: ведення поточної діяльності.

Кінцевий термін погашення кредиту - 06.01.2015 р. (п. 1.3 договору).

Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки зазначеної у п.1.2 договору (п.2.1 договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/факт. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховується як один день(при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту, день погашення кредиту не враховується). Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок банку не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані та остаточно при погашені кредиту (п.п.2.2 -2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору у разі зміни процентних ставок на кре5дитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням компетентного органу кредитора, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом.

Порядок надання кредиту визначений у розділі 5 договору. Зокрема, кошти по кредиту надаються за заявками відповідача на одержання коштів (за формою, що викладена в додатку 1 до цього Договору), після їхнього акцепту позивачем. Зобов'язання банку по кредитуванню у рамках цього Договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачає, що заявка, акцептована позивачем, є невід'ємною частиною договору.

Кредит надається за цільовим призначенням шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок відповідача або шляхом оплати наданих відповідачем платіжних документів безпосередньо з позичкового рахунку (п. 5.3 договору).

Пунктом 6.5 договору передбачено, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

проценти за користуванні кредитом, прострочені до сплати на строк понад 31 день;

комісії, прострочені на строк понад 31 день;

проценти за користуванні кредитом, прострочені до сплати на строк до 31 дня;

комісії, прострочені на строк до 31 дня;

прострочена до повернення сума кредиту;

строкові проценти за користування кредитом;

строкові комісії;

сума основного боргу за кредитом;

пеня та штраф за несплату в строк кредиту, процентів та комісій.

Кредитор має право самостійно визначати інший порядок (черговість) погашення заборгованості позичальника перед кредитором.

У відповідності до п.8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право припинити надання кредитних коштів за цим договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового повного погашення заборгованості позичальника за кредитом разом із сплатою всіх сум належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (у тому числі прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору. Зокрема кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за цим договором (п.8.2 договору).

Згідно з п.15.4 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно цього договору зобов'язань.

В період з лютого по жовтень 2014 року між сторонами було укладено ряд договорів про внесення змін до кредитного договору №5-2014. Зазначені зміни у цих договорах стосувалися лише термінів сплати позичальником нарахованих процентів.

29.08.2015 року ПАТ ВіЕйБі Банк листом № 11/1-27152 повідомив ТОВ Хвиля про нікчемність правочину (договору), а саме: про внесення змін до кредитного договору №5-2014 від 08.01.2014р.

Позивач у своїх позовних вимогах зазначає, що банком належним чином виконано свої зобов'язання за кредитним договором та надано позичальнику кредитні кошти, проте в порушення умов кредитного договору відповідач прострочував погашення заборгованості, внаслідок чого була утворена значна заборгованість.

Судом з встановлено, що у відповідності до вимог розділу 5 договору кошти по кредиту надаються за заявками відповідача на одержання коштів (за формою, що викладена в додатку 1 до цього договору), зобов'язання банку по кредитуванню у рамках цього договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки, заявка, акцептована позивачем, є невід'ємною частиною договору. При цьому договором прямо визначено, що кредит надається за цільовим призначенням шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок відповідача або шляхом оплати наданих відповідачем платіжних документів безпосередньо з позичкового рахунку.

Додаток 1 до договору позивачем не представлений. Заявка на одержання коштів, яка надана позивачем, не містить жодної суми, яку відповідач просив йому надати. Доказів у підтвердження того, що позивач надав грошові кошти відповідачу у матеріалах справи відсутні, а розрахунки заборгованості не є таким доказом.

За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Тобто, зобов'язанням позивача є надання грошових коштів (кредиту) відповідачеві.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом між сторонами дійсно було укладено кредитний договір №5-2014 від 08.01.2014 року, проте укладення договору саме по собі є лише наміром сторін, а доказами його виконання є певні дії: з боку банку це перерахування коштів шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника або шляхом оплати наданих позичальником платіжних документів безпосередньо з позичкового рахунку .

Однак, як вже було зазначено вище, позивач не довів, що він надав відповідачеві кредит у сумі 450 000 000,00 грн., відповідно, у відповідача не існує обов'язку повернути дані грошові кошти чи сплатити відсотки, тощо за користування такими коштами.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш ИВ :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_2 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код 19017842) до Товариства з обмеженою відповідальністю Хвиля (58023, м.Чернівці, вул.Руська, 194-А, код 14263750) про стягнення заборгованості за кредитним договором №5-2014 від 08.01.2014 року в сумі 542465,75 грн відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено 21.02.2019 року.

Суддя С.М. Гушилик