Ухвала

від 18.02.2019 по справі 280/607/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

18 лютого 2019 року Справа № 280/607/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали адміністративного позову

за позовною заявою ОСОБА_1 (70537, Запорізька область, Оріхівський район, с. Магдалинівка, вул. Будівельників, буд. 22, ІПН НОМЕР_1)

до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (69089, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 8, код ЄДРПОУ 37963785), Запорізького обласного центру зайнятості (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16-б, код ЄДРПОУ 42278607), ОСОБА_2 селищної ради Оріхівського району Запорізької області (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, 49, код ЄДРПОУ 24912390)

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач 1), Запорізького обласного центру зайнятості (далі - відповідач 2), ОСОБА_2 селищної ради Оріхівського району Запорізької області (далі - відповідач 3), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення (протокол №17) від 09.10.2018 комісії Запорізької районної державної адміністрації про відмову у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям; зобов'язати Запорізьку районну державну адміністрацію призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з часу звернення із заявою, тобто з 17.09.2018 з виплатою всіх недоотриманих сум за зазначений період; зобов'язати Запорізький обласний центр занятості надати ОСОБА_1 та її чоловікові ОСОБА_3 статус безробітних осіб; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 селищну раду Оріхівського району Запорізької області направити до Запорізького обласного центру занятості та Запорізької райдержадміністрації належні відомості про відсутність у позивачки на праві приватної власності земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_2 селищної ради Оріхівського району Запорізької області.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» , у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що позивачкою заявлено три вимоги немайнового характеру, вона, при зверненні до суду із даним позовом, мала сплатити 2 305,20 грн. судового збору.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, до матеріалів адміністративного позову позивачем не надано підтвердження сплати судового збору, натомість заявлено до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів позову, спірні правовідносини виникли щодо призначення позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, тобто, предметом позову є захист соціальних прав, що в силу вищевикладених положень є однією з умов для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

В той же час, положення частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» зобов'язують суд, при вирішенні питання щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору враховувати майновий стан особи, яка звернулась із таким клопотанням.

При цьому особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан.

Заявляючи відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати особа повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Тобто, обґрунтування незадовільного майнового становища покладається на особу, яка звертається до суду.

В свою чергу, суд має врахувати майновий стан заявника, надавши оцінку доказам, які підтверджують його майновий стан, що перешкоджають сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, можливість зменшення тягаря судових витрат залежить від доказів, наданих на підтвердження незадовільного стану особи, яка звернулася до суду.

З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Визначення майнового стану учасника справи є оціночним для суду та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Вирішення судом питання про можливість звільнення від сплати судового збору в конкретних справах залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Тобто, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення на певний строк є правом, а не обов'язком суду.

Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Так, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин та не суперечити приписам чинного законодавства.

Вищезазначена позиція висловлена Верховним судом у постановах від 29.01.2019 по справах № 813/1483/17 та №826/15406/16.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, в силу положень КАС України на позивача покладено обов'язок доведення тих обставин, на які він посилається. Тож, позивач, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, навіть з позовом щодо захисту соціальних прав, має все ж документально довести відсутність у нього можливості сплатити судовий збір.

Разом з тим, ОСОБА_1 будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплатити судовий збір (довідку податкового органу про доходи, довідку про склад сім'ї, довідку про доходи членів сім'ї тощо) не надала. Не вказано позивачкою і про відсутність у неї таких доказів або неможливість їх надання.

З огляду на таке, суд не вбачає наразі підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2 305,20 грн. на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423, або заяви про звільнення/відстрочення сплати судового збору, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із доказами неможливості сплатити судовий збір.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізького обласного центру зайнятості, ОСОБА_2 селищної ради Оріхівського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2 305,20 грн. на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025423, або заяви про звільнення/відстрочення сплати судового збору, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із доказами неможливості сплатити судовий збір.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду

Суддя Л.Я. Максименко