Рішення

від 21.02.2019 по справі 12091/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 12091/09/1570

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Погляди до Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2009 року № 0002442301/0/1, № 0001692301/1 та від 03.08.2009 року № 001692301/0, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Погляди звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби, в якій просило: визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.10.2009 року № 0002442301/0/1, № 0001692301/1 та від 03.08.2009 року № 001692301/0.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не вірно визначив податкові зобов'язання щодо сплати земельного податку за належні на праві власності позивачу земельні ділянки. До помилкових висновків призвело неврахування викладеної в рішенні позиції Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України, з яких випливає, що протягом 01.01.2008 р. до 04.06.2008 р. діяли норми Закону України Про плату за землю № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. в редакції закону від 19.12.2006 р. Крім того, право власності на земельні ділянки виникло у позивача на підставі рішень Комінтернівської районної державної адміністрації, про що зазначено в актах про право власності на земельні ділянки та витягах з державного земельного кадастру, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для застосування Закону України Про плату за землю № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. із змінами від 04.06.2009 р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року, позов було задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.10.2009 року № 0002442301/0/1, № 0001692301/1 та від 03.08.2009 року № 001692301/0.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2018 року зазначені вище судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2012 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року були скасовані та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року було прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Погляди до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2009 року № 0002442301/0/1, № 0001692301/1 та від 03.08.2009 року № 001692301/0.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20 липня 2009 року № 429/2308/34980457. В акті перевірки було зафіксовано порушення ст.7, 14, 15 Закону України Про плату за землю від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ та встановлено заниження податкового зобов'язання по земельному податку за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. у сумі 641290,62 грн., а саме за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. у сумі 512449,27 грн., за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. у сумі 128841,35 грн., до місцевого бюджету Комінтернівського району Одеської області. ТОВ ОСОБА_3 Погляди володіє земельними ділянками, що знаходяться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області загальною площею 19,626 га. Грошова оцінка 1 га ріллі по Фонтанській сільській раді становить 3374,00 грн. відповідно до даних грошової оцінки ріллі Комінтернівського району Одеської області на 01.07.1995 року. Заниження податкового зобов'язання за період з 01.01.2008 р. по 31 03.2009 р. становить 3957364,34 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що він двічі (окрім даної справи) звертався з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, якими було донараховано грошові зобов'язання з земельного податку із застосуванням частини 2 статті 8 Закону України Про плату за землю , однак за інші податкові періоди. Так, у справі № 1570/6395/2012 Одеський окружний адміністративний суд постановою від 19 березня 2013 року позов задовольнив повністю, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2012 року про донарахування зобов'язань зі сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 2628695,49 грн. визнав протиправним та скасував. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 15 жовтня 2013 року постанова Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року залишена без змін. Вищий адміністративний суд України Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 у справі № 1570/6395/2012 залишив без змін (Ухвала ВАСУ від 22 квітня 2014 року). У справі № 2а/1570/1015/2011 Одеський окружний адміністративний суд постановою від 29 жовтня 2012 року визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення № 0002712301/0 від 09.08.2010 p., № 0002712301/1 від 30.09.2010 p., № 0002712301/2 від 15.11.2010 p., № 0002712301/3 від 26.01.2011 р, згідно яких нарахований земельний податок в сумі 3199031,76 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 1599515,88 грн., всього в загальній сумі 4798547 грн. 27 лютого 2013 року Одеський апеляційний адміністративний суд залишив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року без змін. Вищим адміністративним судом України ухвалою від 09 липня 2013 року Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року - залишено без змін. Позивач вказує, що наведені у відзиві розрахунки грошових зобов'язань є безпідставними, оскільки відповідач використовував базу оподаткування, яка не передбачена законодавством. При розрахунку земельного податку за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року (сторінка 3 відзиву) відповідач використовує як базу оподаткування суму в розмірі 68474013 гривень, що, як зазначає відповідач, є ціною придбання земельних ділянок відповідно до договорів. Разом з тим, договорів на придбання позивачем земельних ділянок, за які відповідач визначив позивачу грошові зобов'язання з земельного податку - не існує. Тому відповідач не додає відповідні договори до відзиву та не вказує їх реквізити для можливої ідентифікації. Позивач не укладав угод/інших договорів цивільно-правового характеру з придбання вищезазначених земельних ділянок промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення загальною площею 19,626 га. Дана обставина була предметом дослідження та встановлена у іншій справі (№ 1570/6395/2012), рішення у якій набрали законної сили. Право власності на вищезазначені земельні ділянки посвідчується державними актами, що відповідає вимогам частини 1 статті 126 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 29 травня 2009 року № 548/23-8, від 30 червня 2009 року № 685/23-8 співробітниками податкової служби проведена планова виїзна перевірка ТОВ ОСОБА_3 Погляди з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року.

За результатами перевірки було складено акт № 429/2308/34980457 від 20 липня 2009 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення податкового законодавства, а саме: ст.7, 14, 15 Закону України Про плату за землю від 03 липня 1992 року, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по сплаті земельного податку за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. на суму 512499 грн. 27 коп., за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. на суму 128841 грн. 35 коп. до місцевого бюджету Комінтернівського району Одеської області.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001692301/0 від 03.08.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання з земельного податку в сумі 961935 грн. 93 коп., у т.ч. основний платіж 641290 грн. 62 коп., штрафні (фінансові) санкції 320645 грн. 31 коп.

За результатами апеляційного узгодження прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001692301/1 від 12.10.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання з земельного податку в сумі 961935 грн. 93 коп., у т.ч. основний платіж 641290 грн. 62 коп., штрафні (фінансові) санкції 320 45 грн. 31 коп. та № 0002442301/0/1 від 12.10.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання з земельного податку в сумі 4974110 грн. 58 коп., у т.ч. основний платіж 3316073 грн. 72 коп. та штрафні (фінансові) санкції 1658036 грн. 86 коп.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Визначаючи зобов'язання ТОВ ОСОБА_3 Погляди по сплаті земельного податку ДПІ в Печерському районі м. Києва керувалась положеннями ст.7 Закону України Про плату за землю № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. в редакції Закону від 28.12.2007 p., відповідно до положень якого ставка земельного податку визначається за ставкою 1 % від грошової оцінки землі.

Закон України Про плату за землю № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. в редакції від 28.12.2007 р. доповнений частиною 4, в якій визначено, що у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України Про плату за землю № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. в редакції Закону від 28.12.2007 р. передбачено, що у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки що зазначена в угоді.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, визнані неконституційними положення статті 67 розділу І, пунктів 2, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20, 21, 22, 24-34, підпунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, пункту 35, пунктів 36-100, розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України та пункту 3 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року №107-VI (зі змінами та доповненнями), тобто і пункт 7 розділу ІІ, яким були внесені зазначені зміни до Закону України Про плату за землю . При цьому в рішенні зазначено, що положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року № 107-VI (зі змінами та доповненнями), визнанні неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (тобто з 22.05.2008 року).

Однак, 04.06.2008 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 року № 309-VI, яким до Закону України Про плату за землю фактично внесено ті ж самі зміни.

Згідно акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги вимоги щодо врахування суми договору при розрахунку земельного податку не діяли лише 12 днів і були вилучені відповідачем при проведенні розрахунку суми податку.

При розрахунку земельного податку за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року контролюючий орган використовує як базу оподаткування суму в розмірі 68474013 гривень, що є ціною придбання земельних ділянок відповідно до договорів.

Разом з цим, договорів на придбання позивачем земельних ділянок, за які відповідач визначив грошові зобов'язання з земельного податку, не існує.

Суд встановив, що ТОВ ОСОБА_3 Погляди володіє земельними ділянками загальною площею 19,626 га, а саме: земельна ділянка за кадастровим номером 5122786400:01:001:1114, площею 9,263 га (право власності посвідчується державним актом Серії ЯЕ № 671956 від 19.10.2007 року); земельна ділянка за кадастровим номером 5122786400:01:001:1115, площею 9,263 га (право власності посвідчується державним актом Серії ЯЕ № 671957 від 19.10.2007 року); земельна ділянка за кадастровим номером 5122786400:01:001:2395, площею 1,10 га (право власності посвідчується державним актом Серії ЯЖ № 707338 від 26.11.2008 року).

ТОВ ОСОБА_3 Погляди не укладало угод/інших договорів цивільно-правового характеру з придбання вищезазначених земельних ділянок промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення загальною площею 19,626 га. Дана обставина була предметом дослідження та встановлена у іншій справі (№ 1570/6395/2012), рішення у якій набрало законної сили.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

15.06.2007 року ТОВ ОСОБА_3 Погляди за договорами купівлі-продажу придбано три земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення садівництва з кадастровими номерами 5122786400:01:001:0626, площею 4,28 га., 5122786400:01:001:0627 площею 4,28 га., 5122786400:01:001:0628 площею 4,28 га, та 18.06.2007 року за договором купівлі-продажу придбано земельну ділянку з кадастровим номером 5122786400:01:001:0964, площею 5,686 га., з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Однак, в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року позивач не володів наведеними вище земельними ділянками, оскільки шляхом об'єднання було сформовано нові земельні ділянки за кадастровим номером 5122786400:01:001:1114, за кадастровим номером 5122786400:01:001:1115, за кадастровим номером 5122786400:01:001:2395.

Відповідно до ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч.2 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок, серед іншого, здійснюється шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Тобто, при об'єднанні земельних ділянок в нові та присвоєнні їм нових кадастрових номерів відбувається формування нової земельної ділянки. Право власності на них посвідчується державними актами, що відповідає вимогам частини 1 статті 126 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.126 Земельного кодексу України в редакції від 05.03.2009 року право власності на земельну ділянку посвідчувалось державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Частина друга цієї статті передбачала, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Також, розпорядженнями Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 08.10.2007 року № 1473/А-2007 та від 08.10.2007 року № 1474/А-2007 змінено цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 5122786400:01:001:0626 площею 4,28 га., 5122786400:01:001:0627 площею 4,28 га., 5122786400:01:001:0628 площею 4,28 га, 5122786400:01:001:0964 площею 5,686 га., у зв'язку з чим видані державні акти серії ЯЕ 671957 та ЯЕ 671956 від 19.10.2007 на земельні ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:1115 площею 9,263 га та кадастровим номером 5122786400:01:001:1114 площею 9,263 га з цільовим призначенням для будівництва та експлуатації багатофункціонального торгівельно-виставкового-офісного комплексу для обслуговування жителів територіальної громади району.

Відповідно до ст.15 Закону України Про плату за землю власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а згідно зі ст.13 цього ж Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, що згідно з п.2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 15, включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України визначено, що державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Отже, право власності на земельні ділянки не могло посвідчуватись договорами купівлі-продажу, оскільки було змінено їх межі та цільове призначення.

Відповідно до ст.ст.125-126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації та посвідчується державними актами; а право на оренду земельної ділянки - після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Пунктом 2.3. Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.2009 року за № 735/16751 Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою , передбачено, що у рядку акту і на підставі вказуються назва, дата і номер документа, який є підставою набуття права на земельну ділянку; найменування органу, яким прийнято цей документ (рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, рішення суду, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину, рішення про внесення земельної ділянки до статутного фонду, інші цивільно-правові угоди).

Суд встановив, що згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та висновків державної експертизи землевпорядної документації № 30 від 04.10.2012 р., № 31 від 04.10.2012 р., № 32 від 04.10.2012 р. нормативна грошова оцінка земельних ділянок позивача з кадастровими номерами 5122786400:01:001:1114, 5122786400:01:001:1115, 54122786400:01:001:2395 становить в розрахунку на 1 кв. м - 168,50 грн.

Відповідно до державних актів цільовим призначенням земельних ділянок ТОВ ОСОБА_3 бізнес погляди є будівництво та експлуатації транспортної розв'язки та споруд необхідних для обслуговування багатофункціонального торгівельно-виставкового-офісного комплексу для обслуговування жителів територіальної громади району з підставою набуття права власності - розпорядження державної адміністрації Комінтернівського району Одеської області.

Тобто, при визначенні ставки податку необхідно застосовувати положення статті 8 розділу 4 Закону України Про плату за землю № 2535-XII від 03.07.1992 р. (зі змінами та доповненнями) в редакції від 27.12.2007 р. плата за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, а також за землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та за землі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів) , якою визначено, що податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Враховуючи, що підставою набуття права власності позивачем на земельні ділянки є розпорядження державної адміністрації Комінтернівського району Одеської області як вбачається із державних актів на право власності на земельні ділянки, а земельні ділянки відносяться до категорії іншого призначення за межами населеного пункту, до спірних правовідносин повинна застосовуватись частина ст.8 вищенаведеного закону, згідно якої податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Таким чином, висновок податкового органу про визначення позивачу суми земельного податку за перевіряючий період виходячи з розрахунку 5 % ціни земельної ділянки, що вказана в цивільно-правовій угоді, є необґрунтованим та безпідставним.

За таких обставин, відповідачем було неправомірно застосовано ціни, визначені в договорах, як базу оподаткування земельним податком новоутворених земельних ділянок.

Згідно з абз.2 п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року № 327, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктом 1.5 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року № 327, передбачено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року № 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пп.2.4.1 п.2.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року № 327, у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів.

В акті перевірки № 429/2308/34980457 від 20 липня 2009 року відображене встановлене під час перевірки порушення статті 7, 14, 15 Закону України Про плату за землю від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0001692301/1 та № 00022442301/01 від 12 жовтня 2009 року є акт податкової перевірки № 429/2308/34980457 від 20 липня 2009 року, що зазначено в самих податкових повідомленнях-рішеннях.

Однак, податковими повідомленнями рішеннями № 0001692301/1 від 12 жовтня 2009 року та № 00022442301/01 від 12 жовтня 2009 року донараховано грошові зобов'язання за порушення статті 8 Закону України Про плату на землю .

Таким чином, суд погоджується з посиланнями позивача, що відповідачем необґрунтовано донараховано грошові зобов'язання та штрафні санкції за порушення, яке не було виявлене під час перевірки та відображено в акті перевірки.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.112 КАС України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Під час розгляду справи позивач подав до суду науково-правовий експертний висновок щодо тлумачення і застосування норм ст.ст.20, 21, 79, 80, 82, 125-126 Земельного кодексу України, ст.8 Закону України Про плату за землю в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин у 2007-2008 роках, а також застосування аналогії норми ст.79-1 чинного Земельного кодексу України до спірних правовідносин від 11.01.2019 року, підготовлений доктором юридичних наук, професором, членом-кореспондентом Національної академії правових наук України ОСОБА_4.

Експертом при застосуванні до спірних правовідносин загальних засад та змісту законодавства за відсутності конкретної норми, що регулює подібні відносини (аналогії права), зроблено ряд важливих висновків щодо обсягу правового регулювання статусу земельних ділянок, які сформовані шляхом об'єднання, а саме: після об'єднання земельних ділянок формуються нові земельні ділянки, які є новими об'єктами права власності; при об'єднанні земельних ділянок, підставою для набуття права власності на новостворені земельні ділянки є рішення компетентного органу про затвердження проекту землеустрою, при цьому право власності посвідчується державним актом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.113 КАС України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 12.10.2009 року № 0002442301/0/1, № 0001692301/1 та від 03.08.2009 року № 001692301/0 є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Погляди (67571, Одеська обл., Лиманський р-н., с. Фонтанка, багатофункціональний торгівельно-виставковий-офісний комплекс Рів'єра , ідентифікаційний код 34980457) до Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (67500, Одеська обл., Лиманський р-н., смт. Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, 7, ідентифікаційний код 39526842) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2009 року № 0002442301/0/1, № 0001692301/1 та від 03.08.2009 року № 001692301/0 - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.10.2009 року № 0002442301/0/1, № 0001692301/1 та від 03.08.2009 року № 001692301/0.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2019 року.

Суддя М.М. Кравченко