Рішення

від 21.02.2019 по справі 826/157/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2019 року № 826/157/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Арсірій Р.О., судді Кузьменко В.А., Огурцов О.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп до Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, скасування податкових повідомлень-рішень, -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп (далі - позивач, ТОВ Сіфудс Груп ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України) та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-2), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невиконання визначеної законом процедури відновлення інформації в системі електронного адміністрування суми 1360503,00 грн. від'ємного значення податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації за червень 2015 року;

- зобов'язати відповідача-1 відновити інформацію в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми 1360503,00 грн. від'ємного значення податку на додану вартість згідно податкової декларації за червень 2015 року №9153482805 та зарахувати як суму збільшення, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у відповідності з вимогами Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 №643-VIII;

- зобов'язати відповідача-2 скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016 №0027801201 та від 11.08.2016 №0073841201;

- зобов'язати відповідача-2 визнати не вважається податковою декларацією подану на їх вимогу 04.03.2016 декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року №9276487997.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач-2 безпідставно невизнав подану позивачем декларацію з податку на додану вартість як податкову та протиправно не виконує рішення вищестоящого органу щодо скасування рішення про невизнання податкової звітності. Також зазначив, що бездіяльність відповідача-1 щодо відновлення в системі електронного адміністрування ПДІ суми від'ємного значення податку на додану вартість призвела до несвоєчасної реєстрації податкових накладних, внаслідок чого до позивача застосовані фінансові санкції.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що показники податкової звітності обробляються і вносяться до системи електронного адміністрування ПДВ в автоматичному режимі, якщо податкова звітність була визнана. А тому вважає позовні вимоги до відповідача-1 необґрунтованими.

Відповідач-2 подав письмові заперечення, у яких заперечив проти задоволення позову. Посилався на те, що позивач подав декларацію із порушенням вимог законодавства до її оформлення, а тому вона обґрунтовано була невизнана як податкова. Крім того, посилався на те, що повторне подання податкової декларації позивачем за той самий період перешкодило виконанню відповідачем-2 рішення Головного управління ДФС у м. Києві щодо скасування рішення про невизнання податкової звітності.

Відповідач-2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали), суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ Сіфудс Груп 20.07.2015 подало до контролюючого органу в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка прийнята та зареєстрована за №9153482805, що підтверджується квитанціями №1 та №2, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач-2 листом від 24.07.2015 №13312/10/26-50-15-01-10 Щодо відмови у прийнятті податкової декларації повідомив позивача, що декларація №9153482805 не є податковою декларацією, оскільки складена з порушенням положень статті 48 Податкового кодексу України, а саме: у декларації вказана невірне місцезнаходження платника податків.

Вважаючи протиправними дії відповідача-2 щодо невизнання податкової декларації №9153482805, ТОВ Сіфудс Груп оскаржило рішення, оформлене листом від 24.07.2015 №13312/10/26-50-15-01-10 до Головного управління ДФС у м. Києві.

За результатом розгляду скарги позивача, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09 про результати розгляду скарги, яким скарга задоволена, а рішення відповідача-2, яке оформлено листом від 24.07.2015 №13312/10/26-50-15-01-10 скасовано.

Однак, позивач зазначив, що відповідачем-1 попри рішення Головного управління ДФС у м. Києві, не було відображено показники податкової декларації №9153482805, зокрема, до системи електронного адміністрування податку на додану вартість не внесені суми від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1360503,00 грн., на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні.

Позивачем 04.03.2016 повторно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка прийнята та зареєстрована за №9276487997, що підтверджується квитанцією №2, копія якої наявна в матеріалах справи. Згідно пояснень позивача, вказана декларація подана на вимогу посадових осіб відповідача-2 з підстав зміни форми податкової декларації з податку на додану вартість.

Позивач посилався на те, що від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 1360503,00 грн. не було відображено в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що призвело до порушення права позивача на реєстрацію податкових накладних на вказану суму та, як наслідок, порушення строків реєстрації податкових накладних.

В подальшому відповідачем-2 проведено перевірки позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, за результатами яких складено акти від 11.05.2016 №515/26-50-12-01-11 та від 02.08.2016 №1477/26-50-12-01.

На підставі акта від 11.05.2016 №515/26-50-12-01-11 відповідачем-2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2016 №0027801201, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовано штраф на суму 34 278,25 грн.

На підставі акта від 02.08.2016 №1477/26-50-12-01 відповідачем-2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2016 №0073841201, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовано штраф у розмірі 83566,53 грн. за затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів, а також за затримку реєстрації від 16 до 30 календарних днів у розмірі 16666,67 грн.

ТОВ Сіфудс Груп звернулось до керівника Головного управління ДФС у м. Києві зі скаргою від 28.03.2016 №28-03/1, зокрема, щодо невиконання рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09, збільшення суми податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні.

За результатом розгляду вказаної скарги Головним управлінням ДФС у м. Києві надано відповідь листом від 28.04.2016 №/10/26-15-12-01-09, де зазначено, що повторне подання позивачем декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9276487997 унеможливило виконання вимог статті 4.27 розділу IV Методичних рекомендацій щодо приймання та методичної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України №516 від 14.06.2012 в частині скасування статусу не визнано як податкова декларація та встановлення діючого статусу визнана як податкова декларація за рішенням суду . Крім того, в листі вказано, що за недотримання окремих вимог Податкового кодексу України до посадових осіб, які несвоєчасно розглянули рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09 будуть вжиті відповідні заходи.

09.09.2016 ТОВ Сіфудс Груп направило звернення від 06.09.2016 №102-26-08 до Державної фіскальної служби України щодо термінового зарахування суми збільшення, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (від'ємного значення ПДВ за зданою декларацією червня 2015 року в сумі 1360503,00 грн.) .

Вказане звернення було направлено відповідачем-1 для розгляду до Головного управління ДФС у м. Києві, про що позивача повідомлено листом від 07.10.2016 №32910/7/99-99-12-03-01-17.

За результатом розгляду звернення позивача від 06.09.2016 №102-26-08 Головне управління ДФС у м. Києві надало відповідь листом від 11.10.2016 №22127/10/26-15-12-01-09, де вказано про те, що за недотримання окремих вимог Податкового кодексу України та несвоєчасний розгляд відповідачем-2 рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09 встановлено особу, яка заслуговувала на притягнення до відповідальності, але враховуючи те, що його звільнено, прийнято рішення обмежитись цим. Також вказано про те, що відповідь на попереднє звернення позивача надана листом від 28.04.2016 №10058/10/26-15-12-01-09.

ТОВ Сіфудс Груп вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невиконання визначеної законом процедури відновлення в системі електронного адміністрування суми 1360503,00 грн. від'ємного значення податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації за червень 2015 року, а також вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків ; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пояснення відповідача-2 про те, що ТОВ Сіфудс Груп зазначило недостовірні дані у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9153482805, що стало підставою для невизнання такої декларації як податкової, про що позивача повідомлено листом від 24.07.2015 №13312/10/26-50-15-01-10 суд до уваги не приймає оскільки дане рішення в подальшому було скасовано рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09 з підстав порушення строку направлення платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, визначеного підпунктом 49.11.1 пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України про що було зазначено вище.

Суд встановив, що у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9153482805, поданої до контролюючого органу 20.07.2015, місцезнаходженням ТОВ Сіфудс Груп вказана наступна адреса: Столичне шосе, буд. 100, м. Київ, 03680. Позивач зареєстрований за вказаною адресою у встановленому порядку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.07.2015.

Таким чином, доводи відповідача-2 про те, що позивачем було подано декларацію за червень 2015 року №9153482805 із невірним зазначенням місцезнаходження спростовуються матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач-2 повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, згідно яких ТОВ Сіфудс Груп знаходиться за податковою адресою.

У відповідності до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин діяли Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджені наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 №516 (далі - Методичні рекомендації №516).

Відповідно до пункту 4.27.1 Методичних рекомендацій №516, якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником податків дій службової (посадової) особи ОДПС щодо відмови у прийнятті податкової звітності задовольняються вимоги платника податків, то:

на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення органу ДПС про результати розгляду скарги в електронних базах податкової звітності для відповідної декларації скасовується статус Не визнано як податкова декларація та встановлюється діючий статус Визнано як податкова декларація за рішенням суду у день отримання підрозділом приймання та обробки податкової звітності рішення суду або рішення органу ДПС з введенням реєстраційних даних підстави (рішення суду або рішення органу ДПС).

На підставі службової записки структурного підрозділу юридичних або фізичних осіб, в якій вказується сума, що підлягає нарахуванню (зменшенню), підрозділ прогнозування, аналізу, обліку та звітності вносить зазначену інформацію до АІС Облік податків і платежів .

Відповідач-2 посилався на те, що повторне подання ТОВ Сіфудс Груп податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року 04.03.2016 №9276487997 стало обставиною, що унеможливила виконання рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09 та встановлення декларації №9153482805 статусу Визнано як податкова декларація за рішенням суду .

Суд відхиляє наведені доводи відповідача-2, оскільки положення Методичних рекомендацій №516 та іншого законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не містять обмежень щодо обов'язку контролюючого органу виконати рішення органу ДПС про результати розгляду скарги або судового рішення, у разі повторного подання платником податків декларації за той самий податковий період.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач-2 зобов'язаний був виконати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09 шляхом встановлення декларації №9153482805 статусу Визнано як податкова декларація за рішенням суду в день отримання цього рішення.

Стосовно повторно поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9276487997, слід зазначити, що після встановлення податковій декларації № 9153482805 статусу Визнано як податкова декларація за рішенням суду , вона вважається такою, що подвоює податкову звітність.

Відповідно до пункту 4.23 Методичних рекомендацій №516 працівники підрозділів оподаткування юридичних та/або фізичних осіб за результатами камеральної перевірки у разі встановлення подвоєння поданої податкової звітності з вини суб'єкта господарювання, готують та направляють:

за підписом керівника органу ДПС (або його заступника) - платнику податків у терміни, встановлені п. 49.11 ст. 49 Кодексу, повідомлення про невизнання такої звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття звітності відповідно до вимог Кодексу та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок заповнення та подання податкової звітності, з пропозицією подати нову, оформлену належним чином;

за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб - підрозділу приймання та обробки податкової звітності службову записку із зазначенням реєстраційного номера та дати відправки листа про невизнання звітності з відповідною резолюцією керівника ОДПС для присвоєння такій звітності (з усіма поданими додатками) в електронних базах статусу Не визнано як податкова декларація та проставлення у коментарях реєстраційних номерів повідомлень (про невизнання ОДПС декларації як податкової) та дат їх відправлення;

за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб - підрозділу прогнозування, аналізу, обліку і звітності службову записку з резолюцією керівника ОДПС для виключення з обліку даних щодо грошових зобов'язань, занесених до КОР датою надходження вказаної службової записки.

Отже, податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9276487997 контролюючий орган мав встановити статус Не визнано як податкова декларація відповідно до пункту 4.23 Методичних рекомендацій №516.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ Сіфудс Груп про зобов'язання відповідача-2 встановити податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9276487997 від 04.03.2016 статусу Не визнано як податкова декларація є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо невиконання визначеної законом процедури відновлення в системі електронного адміністрування суми 1360503,00 грн. від'ємного значення податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації за червень 2015 року та зобов'язання відповідача-1 відновити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму 1360503,00 грн. від'ємного значення податку на додану вартість згідно податкової декларації за червень 2015 року №9153482805 та зарахувати як суму збільшення, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у відповідності з вимогами Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 №643-VIII, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569) ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Пунктом 9 Порядку №569 визначено формулу, за якою обчислюється сума податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ? НаклОтр, ? НаклВид та ? Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

1) на суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців (червень 2014 року - травень 2015 року) / 4 квартали (II квартал 2014 року - I квартал 2015 року) були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу. Платникам податку, які станом на 1 липня 2015 року зареєстровані платниками податку на додану вартість:

більше ніж 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали - таке збільшення здійснюється протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість ;

менше ніж 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 липня 2015 року, - таке збільшення здійснюється протягом першого числа кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу (протягом першого числа відповідного кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, чи залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства відповідно до пункту 209.18 статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком;

Враховуючи вищевикладене, сума податкового кредиту, відображена ТОВ Сіфудс Груп у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 1360503,00грн. після надання статусу декларації Визнано як податкова декларація за рішенням суду має бути відображена в системі електронного адміністрування ПДВ в автоматичному порядку.

З наведеного слідує, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо невиконання визначеної законом процедури відновлення в системі електронного адміністрування суми 1360503,00 грн. від'ємного значення податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації за червень 2015 року та зобов'язання відновити таку суму є необґрунтованими, оскільки вказана сума відображається в системі в автоматичному режимі, зокрема, після визнання податкової звітності.

У відповідності до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

ТОВ Сіфудс Груп при зверненні до суду із позовом не заявило позовні вимоги про зобов'язання відповідача-2 встановити декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9153482805 статусу Визнано як податкова декларація за рішенням суду . Однак, матеріали справи та пояснення представників сторін свідчать про те, що відповідачем-2 не було виконано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09 та не змінено статус вказаної декларації.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 - кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.04.2005 Афанасьєв проти України вказав, що спосіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - повинен бути ефективним як у законі так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

В рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У зв'язку із цим, цим, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту порушеного права позивача є підстави для виходу за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача-2 встановити декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9153482805 статусу Визнано як податкова декларація за рішенням суду .

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016 №0027801201 та від 11.08.2016 №0073841201, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідачем-2 проведено перевірки позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, за результатами яких складено акти від 11.05.2016 №515/26-50-12-01-11 та від 02.08.2016 №1477/26-50-12-01. На підставі даних актів прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016 №0027801201, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовано штраф на суму 34 278,25 грн. та від 11.08.2016 №0073841201, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовано штраф у розмірі 83566,53 грн. за затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів, а також за затримку реєстрації від 16 до 30 календарних днів у розмірі 16666,67 грн.

Позивач вказав на те, що саме у зв'язку із протиправним невизнанням відповідачем-2 декларації №9153482805, а також невиконанням рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09 щодо визнання даної декларації виникла обставина, яка перешкодила своєчасній реєстрації податкових накладних. А саме: внаслідок невизнання податкової звітності ТОВ Сіфудс Груп сума у розмірі 1360503,00 грн., на яку у позивача мало бути право на реєстрацію податкових накладних, не була відображена у системі електронного адміністрування ПДВ. У зв'язку із цим за недостатністю коштів на електронному рахунку позивачем зареєстровані податкові накладні із запізненням.

Суд відхиляє доводи відповідача-2 про неможливість відображення у системі електронного адміністрування ПДВ 1360503,00 грн. з-за подання податкової декларації позивача № 9153482805 з порушенням вимог законодавства, оскільки, як було встановлено судом, податкова декларація №9153482805 була складена позивачем із дотриманням норм законодавства, а також відповідачем-2 протиправно не виконано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №15469/10/26-10-15-01-09.

Таким чином, оскільки порушення строків реєстрації податкових накладних спричинене протиправними діями та бездіяльністю контролюючого органу щодо визнання податкової звітності та виконання рішення вищестоящого органу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2016 №0027801201 та від 11.08.2016 № 0073841201. При цьому суд зазначає, що рішення контролюючих органів можуть бути скасовані за рішенням суду, а тому належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправними та скасування даних податкових повідомлень-рішень, а не зобов'язання відповідача-2 скасувати власні рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві встановити податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9153482805, поданій товариством з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп , статус Визнано як податкова декларація за рішенням суду .

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві встановити податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9276487997 від 04.03.2016, поданій товариством з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп , статус Не визнано як податкова декларація .

4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.05.2016 №0027801201 та від 11.08.2016 №0073841201.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сіфудс Груп (код ЄДРПОУ 36555556, адреса: 03680, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100) сплачений ним судовий збір у розмірі 17651,55 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 55 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код 38745056, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов