Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
18 лютого 2019 р. № 520/12025/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом
про скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТБ "Спецтехніка", товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд - скасувати податкове повідомлення - рішення №00000681405 від 09.10.2018 року у повному обсязі.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акта перевірки від 21.09.2018 року №3951/20-40-14-05-19/ 36818237 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок СПЕЦТЕХНІКА (код за ЄДРПОУ 36818237) номер телефону +380577157458, адреса електронної пошти bank@specauto.com, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками: ТОВ МАЛЬТА - Х (код за ЄДРПОУ 39372544) за листопад 2015 року, ТОВ РЕЙЛТЕК (код за ЄДРПОУ 39595099) за грудень 2015 року, ТОВ СХІД - ОПТ ТОРГ (код за ЄДРПОУ 39697538) за грудень 2015 року та подальшого ланцюга постачання , були встановленні порушення вимог діючого законодавства, а саме: пп. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму на загальну суму ПДВ 461 549 грн., у т.ч. за грудень 2015 - 461 549 грн., які зроблено контролюючим органом помилково та необґрунтовано, а відтак позивач не погоджується із прийнятим рішенням суб'єкта владних повноважень, вважає його неправомірним та таким, що не відповідає обставинам здійснення господарських операцій.
Позивач зазначає, що у ТОВ "ТБ "Спецтехніка" з вищезазначеними підприємствами були укладені відповідні договори поставки товарів на підставі яких вищезазначені підприємства (як Постачальники) передавали товар, а ТОВ "ТБ "Спецтехніка" (як Покупець) приймав та сплачував за отримані товари. Вважає, що взаємовідносини з вищезазначеними підприємствами мають реальних характер, а доказами факту виконання правочинів є первинні документи бухгалтерського обліку в тому числі: договори купівлі-продажу, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки.
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає висновки такими, що зроблені з перевищенням повноважень, а винесене повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Відповідач до суду надав письмовий відзив на позов в якому вказав на законність прийнятого рішення за результатами перевірки позивача, оскільки він діяв в порядку, в межах повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством України, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними.
У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ Торговий будинок Спецтехніка зареєстроване Департаментом реєстрації Харківської міської ради 18.12.2009 року, реєстраційний № №14801020000045670, код за ЄДРПОУ: 36818237; перебуває на обліку в контролюючих органах з 21.12.2009 за реєстраційним №29861, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.04.2014 року №200173076 анульовано з 09.03.2017 р.
Як вбачається з матеріалів справи, з 10.09.2018 по 14.09. 2018 року фахівцями ГУ ДФС у Харківській області, на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 03.08.2018 р. № 5612 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Торговий будинок СПЕЦТЕХНІКА (код за ЄДРПОУ 36818237) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Торговий будинок СПЕЦТЕХНІКА з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками: ТОВ МАЛЬТА - Х (код за ЄДРПОУ 39372544) за листопад 2015 року, ТОВ Рейлтек (код за ЄДРПОУ 39595099) за грудень 2015 року, ТОВ СХІД - ОПТ ТОРГ (код за ЄДРПОУ 39697538) за грудень 2015 року та подальшого ланцюга постачання.
За результатами перевірки було складено акт від 21.09.2018 року №3951/20-40-14-05-19/ 36818237 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок СПЕЦТЕХНІКА (код за ЄДРПОУ 36818237) номер телефону +380577157458, адреса електронної пошти bank@specauto.com, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками: ТОВ МАЛЬТА - Х (код за ЄДРПОУ 39372544) за листопад 2015 року, ТОВ РЕЙЛТЕК (код за ЄДРПОУ 39595099) за грудень 2015 року, ТОВ СХІД - ОПТ ТОРГ (код за ЄДРПОУ 39697538) за грудень 2015 року та подальшого ланцюга постачання (далі по тексту - акт перевірки).
Згідно висновків зазначеного акта перевірки перевіркою встановлено порушення пп. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму на загальну суму ПДВ 461 549 грн., у т.ч. за грудень 2015 - 461 549 грн.
На підставі висновків акта перевірки позивача контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення №00000681405 від 09.10.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 576936, 25 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями 461 549 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 115387,25 грн.
Як вбачається з матеріалів справи до перевірки та до судового розгляду справи позивачем надано копії договорів між ТОВ ТБ Спецтехніка та ТОВ "МАЛЬТА - Х" від 20 листопада 2015 року за №20/11-М та від 19 листопада 2015 року №19/11-ТК-G.
Так, з зазначених договорів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю МАЛЬТА - Х , в особі директора ОСОБА_3, ( Постачальник ) та ТОВ Торговий будинок Спецтехніка , в особі директора ОСОБА_4, ( Покупець ) дійшли згоди і уклали цей Договір про те, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, у кількості та номенклатурі визначеній у п.2.2. даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2 Товаром за цими договорами є вузли та агрегати для автомобілів у зборі, запасні частини, інструмент.
Оплата здійснюється у національній валюті України безготівковим розрахунком на підставі наданих Постачальником рахунків на оплату (п. 2.6. договорів).
Згідно підпунктів 3.1.2. пункту 3.1. розділу 3 договору від 19.11.2015 №19/11-ТК-G та від 20.11.2015 №20/11-М покупець (ТОВ Торговий Будинок СПЕЦТЕХНІКА ) зобов'язаний приймати поставлений товар згідно з актом приймання - передачі товару.
Пунктом 4.1. передбачено, що Товар поставляється на склад Покупця, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 111, силами та за рахунок Постачальника. Факт прийому-передачі згідно п. 4.2. оформляється відповідною видатковою накладною.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 01.03.2016 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1.договорів).
У підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ МАЛЬТА-Х підприємством ТОВ Торговий Будинок СПЕЦТЕХНІКА до перевірки та суду надано копії видаткових накладних:
- від 20.11.2015 №РН-201102 по договору від 19.11.2015 №19/11-ТК-G на загальну суму 792 810,6 грн., в т.ч. ПДВ 132 135,1 грн. (номенклатура товару видатковій накладній відповідає номенклатурі товару у податковій накладній від 20.11.2015 за №5). У відповідності до даної видаткової накладної товар від ТОВ МАЛЬТА-Х передано директором ОСОБА_3, а отримано з боку ТОВ Торговий Будинок СПЕЦТЕХНІКА головним інженером ОСОБА_6;
- від 20.11.2015 №РН-201103 по договору від 20.11.2015 №20/11-М на загальну суму 995 025,82 грн., в т.ч. ПДВ 165 837,64 грн. (номенклатура товару видатковій накладній відповідає номенклатурі товару у податковій накладній від 20.11.2015 за №6. У відповідності до даної видаткової накладної товар від ТОВ МАЛЬТА-Х передано директором ОСОБА_3, а отримано з боку ТОВ Торговий Будинок СПЕЦТЕХНІКА головним інженером ОСОБА_6;
- копії податкових накладних від 20.11.2015 за №5 та №6;
- копії банківських виписок, в яких відсутня відмітка банківської установи, що проводила відповідні операції;
- копії актів списання № СпТ-000059 від 25.11.2015 р. через дообладнання TK-G 2705 АРМ 2 од, № СпТ-000069 від 28.12.2015 р. через дообладнання підіймача АГП-30.
Як вбачається з акту перевірки кредиторська заборгованість ТОВ Торговий будинок СПЕЦТЕХНІКА перед ТОВ МАЛЬТА-Х станом на 31.12.2015 складала 43164, 28 грн.
Крім того, як встановлено судом ТОВ Торговий будинок Спецтехніка до перевірки та до матеріалів справи надано копії договорів поставок від 25 грудня 2015 року за №25/12-В та від 28 грудня 2015 року №28/12-ІІ.
У відповідності до умов договорів ТОВ РЕЙЛТЕК , в особі директора ОСОБА_7 - Постачальник та ТОВ Торговий будинок Спецтехніка , - Покупець , дійшли згоди і уклали цей Договір про те, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар у кількості та номенклатурі визначеній даним Договором, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору (п. 1.1 договору).
Пунктом 2.2 договору встановлено, що вартість, кількість та номенклатура Товару зазначена у Специфікації №1, що є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно копій специфікацій №1 постачанню підлягають вузли та агрегати для автомобілів у зборі, запасні частини.
Покупець здійснює оплату за Товар у розмірі 100% від суми даного договору на протязі 25-ти банківських днів з моменту підписання Сторонами даного Договору (п. 2.4.).
За п. 2.6. договорів оплата здійснюється у національній валюті України безготівковим розрахунком на підставі наданих Постачальником рахунків на оплату.
Згідно п. 4.1. Товар поставляється на склад Покупця, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 111.
Договори набувають чинності з моменту підписання обома Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1.договорів).
На підтвердження виконання умов договорів позивачем були надані копії податкових накладних ТОВ РЕЙЛТЕК (податковий номер 39595099) на адресу ТОВ ТБ СПЕЦТЕХНІКА № 54 від 25.12.2015 р. та №55 від 29.12.2015 р.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ РЕЙЛТЕК по договору від 25.12.2015 №25/12-В підприємством ТОВ Торговий Будинок СПЕЦТЕХНІКА надано:
- копію видаткової накладної від 25.12.2015 №РН-251202 на загальну суму 900 000,0 грн., в т.ч. ПДВ 150 000,0 грн. (номенклатура товару видатковій накладній відповідає номенклатурі товару у податковій накладній від 25.12.2015 за №54). У відповідності до даної видаткової накладної товар від ТОВ РЕЙЛТЕК передано директором ОСОБА_7, а отримано з боку ТОВ Торговий Будинок СПЕЦТЕХНІКА директором ОСОБА_4;
- копії банківських виписок, в яких відсутня відмітка банківської установи, що проводила відповідні операції;
- копії акту списання № СпТ-000060 від 27.11.2015 р. через дообладнання сміттєвого самоскиду типу на ш. МАЗ 5550.
При цьому позивачем до перевірки не надано документів, які би свідчили факт передачі товару за договором від 28 грудня 2015 року №28/12-ІІ.
Перевіркою встановлено, що по податковій накладній від 29.12.2015 року №55 ТОВ Торговий будинок СПЕЦТЕХНІКА яка виписана по перерахованій передплаті на адресу ТОВ РЕЙЛТЕК (за запчастини згідно договору від 28.12.2015 №28/12-П на загальну суму 100 000,0 грн., у т.ч. ПДВ 16 667,67 грн., у відповідності до виписки банку від 29.12.2015 №1210) отримання товару не проводилось.
Як встановлено в акті перевірки кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ Торговий будинок СПЕЦТЕХНІКА перед ТОВ РЕЙЛТЕК станом на 31.12.2015 у відповідності до добротно - сальдової відомості по рахунку 631 Контрагенти складала 0,0 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки було надано копію договору від 07 грудня 2015 року за №07/12-С відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю СХІД-ОПТ-ТОРГ ( Постачальник ) передає ТОВ Торговий будинок Спецтехніка ( Покупець ) Товар, у кількості та номенклатурі визначеній даним Договором, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору (п. 1.1).
Згідно п. 2.3. загальна сума цього договору з урахуванням ПДВ 20% складає 140 000,0грн. (сто сорок тисяч гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 23 333, 33 грн.
Оплата здійснюється у національній валюті України безготівковим розрахунком на підставі наданих Постачальником рахунків на оплату (п. 2.6. Договору).
Згідно підпункту 3.1.2. пункту 3.1. розділу 3 договору від 07.12.2015 №07/12-С та покупець (ТОВ Торговий Будинок СПЕЦТЕХНІКА ) зобов'язаний приймати поставлений товар згідно з актом приймання - передачі товару.
У п. 4.1. встановлено, що Товар поставляється на склад Покупця, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 111 за рахунок Постачальника.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.03.2016, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1.).
В підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано копі:
- податкової накладної №5 від 09.12.2015 р.;
- видаткової накладної № РН-0000025 від 10.12.2015 р.;
- банківської виписки в якій відсутня відмітка банківської установи, що проводила відповідні операції.
Водночас позивачем ані до перевірки, ані до матеріалів справи не надано на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вищевказаними договорами з контрагентами ТОВ МАЛЬТА - Х , ТОВ РЕЙЛТЕК , ТОВ СХІД - ОПТ ТОРГ копій рахунків на оплату (п. 2.6. Договорів) які є підставою для здійснення оплати за товар, з ТОВ МАЛЬТА - Х , ТОВ СХІД - ОПТ ТОРГ - копій актів приймання - передачі товару згідно підпункту 3.1.2. пункту 3.1. розділу 3 договорів.
Суд не приймає до уваги надані до суду копії банківських виписок та не приймаються як належні докази сплати з постачальниками - контрагентами ТОВ МАЛЬТА - Х , ТОВ РЕЙЛТЕК , ТОВ СХІД - ОПТ ТОРГ , через відсутність на них відміток банківської установи, через яку проводились відповідні розрахункові операції на їх підтвердження.
Крім того, надані до матеріалів справи копії видаткових накладних по вказаних контрагентах не відповідають приписам ч.2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.
Так, згідно ч.2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
В наданих видаткових накладних не вказано місце їх складання, а щодо осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, то, як вбачається із наданих до матеріалів справи копій видаткових накладних, товар від контрагентів з боку позивача отримував ОСОБА_6 - гол. інженер.
Водночас, як до перевірки, так і до матеріалів справи не надано ТОВ Торговий Будинок СПЕЦТЕХНІКА доказів уповноваження ОСОБА_6 - гол. інженера надавати дозвіл та здійснення господарської операції, а також складати та підписувати первинні документи на здійснення господарської операції, так само як і відсутні докази прийняття зазначеної особи на посаду головного інженера у товариство.
Також позивачем не підтверджено ані в ході проведення перевірки, ані під час розгляду справи факту перевезення отриманих товарів за умовами договорів з контрагентами.
Так, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.
Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (пункт 11.1 Правил № 363).
Як встановлено пунктом 11.7 цих Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
За змістом цієї норми товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов'язану сторону щодо доставки товару. При цьому, однак, такі товарно-транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо).
Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
Аналогічний правовий висновок був викладений у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 р. по справі № П/811/2247/14 за позовом Приватного підприємства ТД Бастіон до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Також суд відзначає, що підписання видаткової накладної сторонами не свідчить про фізичне отримання товару покупцем та переміщення на склад позивача, його розвантаження на складі.
Крім того, позивачем не підтверджено факту оприбуткування отриманих товарів на підставі прибуткового ордеру форми М-4, затвердженого наказом Мінстату від 21.06.1996р. № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів".
До пояснень представника позивача на те, що отримані від контрагентів ТМЦ були списані за актами списання у зв'язку із дообладнанням придбаних ним автомобілів з метою передпродажної підготовки суд ставиться критично, позаяк до перевірки та до суду позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ, які би свідчили про необхідність такого дообладнання автомобіля, наприклад ще однією коробкою перемикання передач, карданним валом, двомісними сидіннями, котушкою запалювання двигуна, рульовою колонкою, редуктором заднього мосту, радіатором рідинним тощо, а також доказів переміщення по складу підприємства у зв'язку з таким дообладнанням, як-от: лімітно-забірних карток, актів-вимог на заміну (додатковий відпуск) матеріалів, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актів приймання-передачі устаткування до монтажу тощо, так само як і доказів подальшої реалізації автомобільної техніки третім особам разом із запасними частинами, придбаними позивачем у ТОВ МАЛЬТА - Х , ТОВ РЕЙЛТЕК , ТОВ СХІД - ОПТ ТОРГ .
Як вбачається з копії протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 15.08.2017 року, проведеного заступником начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ФР ГУ ДФС у Харківській області підполковником податкової міліції Булах І.В. в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016220000000192 від 12.02.2015 статутні та реєстраційні документи ТОВ МАЛЬТА - Х ним були передані ОСОБА_9 для державної реєстрації до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, якому надав для цього довіреність. ОСОБА_9 не знав, що він не збирається займатись фінансово-господарською діяльністю.
Крім того, як встановлено судом під час судового розгляду справи ухвалою Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/2123/18 від 17.12.2018 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України.
Зазначеною ухвалою встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачуються, зокрема, у внесенні, у складі організованої групи, завідомо недостовірної інформації до установчих та реєстраційних документів ТОВ Мальта-Х (код ЄДРПОУ 39372544), які було подано для проведення державної реєстрації вказаного товариства, що відбулося у червні 2015 року. Своїми умисними діями ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1 КК України.
Як зазначив Верховний Суд у своїй Постанові від 11 червня 2018 року у справі №2а-7463/11/2670 (адміністративне провадження №К/9901/22523/18) висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким фізичну особу визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.
До матеріалів справи представником відповідача надано також копію протоколу допиту свідка ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження Харків) від 11.01.2018 року, місце складання Харків, проведеного ст. слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ст. лейтенантом податкової міліції Афоніним Микитою Дмитровичем в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017220000000197 від 02.11.2017 в якому зафіксовано наступне: …Я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаю АДРЕСА_1. По сути заданных мне вопросов хочу пояснить следующее:
В 2015 г я работал в кафе ІНФОРМАЦІЯ_4 на должности сашими - бармен, владельцем данного кафе являлся ОСОБА_14. В январе он мне предложил стать менеджером предприятия ООО РЕЙЛТЕК код ЕДРПОУ 39595099, для этого я дал ему свой паспорт и код. Через некоторое время я вместе с ОСОБА_14 поехал к нотариусу, который находился на тот момент на Московском проспекте в г. Харькове. У нотариуса я предоставил свой паспорт и код после чего мне дали на подпись документы, какие именно я не помню и никогда не вникал. Через некоторое время я поехал в город Киев для открытия счетов в банке. В г. Киеве меня встретила Жанна, после посещения банка она сказала что в этом банке не получиться открыть счета, после чего я вернулся в г. Харьков. Приблизительно через две недели я снова встретился с Жанной возле банка Гранд на ул. Ромена Ролана в г. Харькове. Мы зашли в банк и нас встретила Татьяна которая провела меня на верхний этаж к сотрудникам банка и там я открыл счет и подписал какие то документы. Финансово хозяйственной деятельностью на предприятии ООО РЕЙЛТЕК код ЭДРПОУ 39595099 я не занимался, договора, товаро - транспортные накладные, налоговую отчетность я не подписывал. Печать предприятия я в руках никогда не держал, и у меня ее никогда не было. Предприятие ООО ЗРО КВАНТ мне не известно, с должностными лицами я не знаком и никогда не встречался. К взаимоотношениям ООО РЕЙЛТЕК и ООО ЗРО КВАНТ я отношения не имею. Больше по сути заданых вопросов пояснить ничего не могу. Написано мною собственноручно и верно, претензий не имею. .
У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію по подібних справах, наприклад: постанова Верховного Суду від 23 червня 2018 року у справі №2а-4715/11/1470, постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень: … надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.
При цьому, висловлюючи свою позицію щодо оцінки доданих до матеріалів справи пояснень посадових осіб платника податків - постачальника товарів (послуг), Верховний Суд України вказав, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій .
У свої постанові від 11 квітня 2018 року у справі №810/48/13-а (адміністративне провадження №К/9901/624/18) Верховий Суд вказав, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, через наявність в матеріалах справи пояснень, відібраних в ході подальшого оперативного супроводження кримінальної справи співробітниками ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС громадянина ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, який згідно реєстраційних документів є одноосібним засновником, директором та бухгалтером Приватного підприємства АВП-Буд , в яких ОСОБА_15 повідомив, що до реєстрації ПП АВП Буд він відношення не має, участі у веденні господарської діяльності підприємства не приймав, договорів з контрагентами та звітних документів не складав та не підписував.
У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.
Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку..
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).
При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).
При аналізі реальності господарських відносин позивача з його контрагентами в рамках податкової перевірки суд бере до уваги рекомендації викладені в листі ВАСУ від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, в якому необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
У листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" вказується, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:
- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);
- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);
- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
Також, у Постанові ВСУ від 07.02.2012 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Броварисільбуд" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, викладено правову позицію, згідно якої на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.
У Постанові ВСУ від 27.10.2015 року у справі за позовом ТОВ Комфортзон до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З огляду на викладені обставини, суд погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки від 21.09.2018 року №3951/20-40-14-05-19/ 36818237 .
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області №00000681405 від 09.10.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 576936, 25 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями 461 549 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 115387,25 грн.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення.
Згідно статті 139 КАСУ в даному випадку відсутні підстави для стягнення судового збору.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 243, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "СПЕЦТЕХНІКА" (Сабурівська Набережна, б.7, м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 36818237) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 21.02.2019 року.
Суддя Бадюков Ю.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2019 |
Оприлюднено | 22.02.2019 |
Номер документу | 79995701 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бадюков Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні