Рішення

від 21.02.2019 по справі 826/11465/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2019 року № 826/11465/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби

до Комунального підприємства Київблагоустрій

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про скасування Припису від 09 вересня 2017 року № 1718689,

За участю представників:

від відповідача - Куценко О.В.,

від третьої особи - Корольова Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби (далі - Позивач) подало до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) позов до Комунального підприємства Київблагоустрій (далі - Відповідач) та просить суд:

Визнати протиправними дії провідного інженера комунального підприємства Київблагоустрій щодо внесення припису від 09 вересня 2017 року № 1718689 об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Печерській пагорби ;

Скасувати припис від 09 вересня 2017 року № 1718689 комунального підприємства Київблагоустрій .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вільного наскрізного, транзитного проїзду між перехрестями вулиці Євгена Коновальця та Михайла Задніпровського до будинків № 9, 10 на вулиці Тверський тупик у Печерському районі міста Києва не передбачено Генеральним планом міста Києва проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, який затверджено рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804. Однак такий проїзд облаштовано стихійно, що не відповідає містобудівній документації міста Києва та призводить до погіршення екологічної ситуації на прилеглій території, яка є зоною відпочинку мешканців цього будинку. Із урахуванням викладеного, позивачем на засіданні Правління розглянуто вказане питання та прийнято рішення про облаштування тупику. Однак, 09 вересня 2017 року провідним інженером комунального підприємства Київблагоустрій винесено припис № 1718689 з вимогою про усунення порушення шляхом подання терміном до трьох днів дозвільної документації.

Водночас представником позивача разом з позовною заявою подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного припису відповідача, яку обґрунтовано тим, що у разі задоволення судом позовних вимог, відновлення порушених прав та інтересів мешканців багатоквартирного житлового будинку потребуватимуть значних зусиль, часу та витрат.

Ухвалою суду від 14 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11465/17 (далі - справа), залучено до участі у справі Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та призначено судовий розгляд на 16 листопада 2017 року.

Окрім того, ухвалою суду від 14 вересня 2017 року заяву позивача задоволено та зупинено дію припису від 09 вересня 2017 року № 1718689 до набрання законної сили рішенням суду.

13 листопада 2017 року через канцелярію суду надійшли письмові заперечення представника відповідача, які долучено до матеріалів справи та які обґрунтовано тим, що під час винесення припису відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначено Конституцією і законами України. Жодних порушень чинного законодавства допущено не було. Оскаржуваний припис відповідає вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на неявку представника позивача розгляд справи відкладено до 01 лютого 2018 року.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Телефонограмою суду учасників процесу повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 15 березня 2018 року.

Однак, 15 березня 2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника третьої особи про перенесення слухання справи, у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні та неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання.

Представник позивача 15 березня 2018 року подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В судовому засіданні суд протокольною ухвалою прийшов до висновку про доцільність здійснення подальшого розгляду та вирішення справи по суті у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Обставини встановлені судом.

Відповідно до Генерального плану міста Києва проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, та за даними листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 31 жовтня 2016 року №055-16983 вільного наскрізного, транзитного проїзду між перехрестям вулиці Євгена Коновальця та Михайла Задніпровського до будинків №№9, 10 на вулиці Тверський тупик у Печерському районі міста Києва немає.

Проте, як зазначає позивач, такий проїзд облаштовано стихійно, тобто він існує, що не відповідає містобудівній документації міста Києва та призводить до погіршення екологічної ситуації на прилеглій території, яка є зоною відпочинку мешканців цього будинку.

24 липня 2017 року на засіданні правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби розглянуто питання щодо наявності (або відсутності) вільного (наскрізного) проїзду на проміжку між перехрестям вулиць Євгена Коновальця та Михайла Задніпровського до вулиці Тверський тупик у Печерському районі міста Києва.

За результатами розгляду вказаного питання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби прийнято рішення про облаштування на розі будинку 36-В по вулиці Євгена Коновальця біля статуї Монтенекі-Капуллєті тупику, з урахуванням того, що за відомостями бази даних міського земельного кадастру наскрізний проїзд між вказаними земельними ділянками до будинку 36-В по вулиці Євгена Коновальця відсутній.

Про відсутність проїзду також свідчить інформаційно-вказівний знак 5.29.1 Тупик , що встановлений на перехресті вулиці Тверський тупик та Новопечерського провулку. Вказаним знаком відповідно до Правил дорожнього руху позначають дороги, які не мають наскрізного проїзду.

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби при прийнятті відповідного рішення також взято до уваги те, що рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №413/1417 Про надання статусу скверу земельним ділянкам біля будинків №6/8, №9 та №10 на вулиці Тверський тупик у Печерському районі міста Києва надано статус скверу земельним ділянкам №№37 та 2 згідно бази даних міського земельного кадастру біля будинків №6/8, №9, №10 на вулиці Тверський тупик у Печерському районі міста Києва.

Окрім того, відповідно до листа КП Київдорсервіс від 15 листопада 2016 року №053/04-10/4262 на зазначеній місцевості, проїзд знаходиться на дворовій території будинків за межами червоних ліній вулиць, де організація дорожнього руху здійснюється відповідно до пункту 26 Правил дорожнього руху України, а саме, Рух у житловій та пішохідній зоні .

Разом з тим, 09 вересня 2017 року під час обстеження території благоустрою у Печерському районі міста Києва по вулиці Євгена Коновальця, інспектором КП Київблагоустрій було виявлено складування будівельних матеріалів (розміщення бетонних будівельних конструкцій посеред дороги біля встановленого шлагбауму). Вказані обставини стали підставою для винесення 09 вересня 2017 року провідним інженером КП Київблагоустрій Бойко С.І. припису №1718689 ОСББ Печерські пагорби з вимогою усунути порушення шляхом подання терміном до трьох днів дозвільної документації (а.с. - 11).

Позивач не погоджується з діями відповідача, вважає їх неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Порядок використання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків регулюється статтею 42 Земельного кодексу України, відповідно до якої, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України Про благоустрій населений пунктів від 6 вересня 2005 року N 2807-IV (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до статті 12 Закону суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Відповідно до статті 21 Закону, елементами (частинами) об'єктів благоустрою є:

1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

5) технічні засоби регулювання дорожнього руху;

6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

9) малі архітектурні форми;

10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 25 Закону передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до частин першої та другої статті 34 Закону правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 34 Закону Правила не можуть передбачати обов'язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Частиною першою статті 38 Закону передбачено, що контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади. Органами місцевого самоврядування, підприємствами. Установами. Організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування. А також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону. Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Підпункт 15.3.21 визначає необхідний перелік документів для складування будівельних матеріалів (конструкції, пісок, земля і т. п.):

- документ на право землекористування;

- схема складування;

- згода землекористувача;

- перелік будівельних матеріалів.

Відповідно до пункту 20.2.1 Правил благоустрою передбачено, що якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи , яка склала припис, відомості про особу, на яку складено припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричинили порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі Припис одержав робиться про це запис.

З аналізу наведеного вбачається, що прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об'єктом права власності на землю, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку та має задовольняти інтереси його мешканців.

Таким чином, суд дійшов висновку, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби наділено самостійним правом утримання та благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку 36-В по вулиці Євгена Коновальця на підставі відповідного рішення.

З матеріалів доданих до справи, а саме зі змісту оскаржуваного припису вбачається, що позивачем порушено вимоги пункту 15.3.21 Правил благоустрою по вулиці Євгена Коновальця, 36В, та запропоновано усунути порушення шляхом надання терміном до з днів дозвільної документації на розміщення складу будівельних матеріалів, бетонних брил, конструкцій. В разі відсутності дозвільної документації звільнити територію, відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті відповідні заходи відповідно до чинного законодавства (а.с. - 11).

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не зазначено, у чому саме виявилось порушення ОСББ Печерські пагорби вимог пункту 15.3.21 Правил благоустрою. Відповідачем не доведено, що розміщення позивачем будівельних матеріалів, бетонних брил, конструкцій, відповідає ознакам малої архітектурної форми або тимчасової споруди, щодо яких можливо винести припис, та, що їх розміщення можна вважати самовільним.

Відповідачем не спростовано того факту, що відповідно до Генерального плану міста Києва, проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, та за даними листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 31 жовтня 2016 року №055-16983, вільного наскрізного, транзитного проїзду між перехрестям вулиці Євгена Коновальця та Михайла Задніпровського до будинків №№9, 10 на вулицю Тверський тупик у Печерському районі міста Києва немає.

Жодних доказів того, що за вказаною адресою має бути вільний наскрізний, транзитний проїзд, відповідачем до суду надано не було.

За таких обставин, відповідачем не надано суду доказів вчинення позивачем порушення у сфері благоустрою та складення уповноваженою посадовою особою відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена главою 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що дії комунального підприємства Київблагоустрій щодо винесення позивачу припису та власне сам припис не узгоджуються із нормами Закону України Про благоустрій населених пунктів та Правил благоустрою, що свідчить про протиправність дій провідного інженера комунального підприємства Київблагоустрій , та як наслідок, є підставами для скасування оскаржуваного припису.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги викладене, на думку суду, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Печерській пагорби доведено наявність протиправності дій відповідача та наявність правових підстав для скасування припису від 09 вересня 2017 року № 1718689, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З долученої до матеріалів справи квитанції від 11 вересня 2017 року № 70 підтверджується понесення позивачем судових витрат у виді судового збору у розмірі 3 200,00 гривень, які підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 72-77, 90, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, 36-В, код ЄДРПОУ: 40501805) до Комунального підприємства Київблагоустрій (03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 31, корпус 2, код ЄДРПОУ: 26199708), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 143, код ЄДРПОУ: 34926891) про скасування Припису від 09 вересня 2017 року № 1718689.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства Київблагоустрій щодо винесення Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби припису від 09 вересня 2017 року №1718689.

Скасувати припис Комунального підприємства Київблагоустрій від 09 вересня 2017 року №1718689.

Присудити на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, 36-В, код ЄДРПОУ: 40501805) з Комунального підприємства Київблагоустрій (03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 31, корпус 2, код ЄДРПОУ: 26199708) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда