Постанова

від 19.02.2019 по справі 816/625/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №816/625/16

адміністративне провадження №К/9901/26725/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Полтавського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Єресько Л.О. від 19 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Калитки О.М., суддів: Бондара В.О., Кононенко З.О. від 05 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобинський переробний завод до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Глобинський переробний завод (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач/Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 28 квітня 2016 року №285 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ суперечить пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки відповідна перевірка призначена з питань, що були охоплені попередніми перевірками, проведеними контролюючим органом.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 28 квітня 2016 року №285 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки .

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приписи пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України забороняють контролюючим органам проводи документальні перевірки, передбачені, зокрема підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі відповідач вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для призначення перевірки, оскільки оскаржуваний наказ прийнято відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку із надходженням ухвали слідчого судді, тобто за наявності законодавчо визначених підстав.

Обґрунтовуючи заперечення на касаційну скаргу, позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. При цьому посилається на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності призначення перевірки, оскільки контролюючим органом забороняється проводити позапланові перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу ДФС України від 08 вересня 2015 року №681 позивача включено до Реєстру великих платників податків на 2016 рік, у зв'язку з чим останній перебуває на обліку платників податків у Міжрегіональному головному управлінні Державної фіскальної служби України - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 16 лютого 2016 року у справі №537/2405/15-к за клопотанням старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інстанції Головного управління ДФС у Полтавській області майора податкової міліції Фокіна Е.В. призначено позапланову документальну перевірку ТОВ Глобинський переробний завод з питань дотримання вимог податкового законодавства, з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат підприємства по взаємовідносинах з ТОВ Ліхтерн (код ЄДРПОУ 38900476) та ТОВ Карма-А (код ЄДРПОУ 38136983) за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року. Проведення позапланової документальної перевірки доручено працівникам Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Наказом Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 28 квітня 2016 року №285 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Глобинський переробний завод на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з питань, визначених в ухвалі слідчого судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 16 лютого 2016 року у справі №537/2405/15-к.

Не погоджуючись із прийнятим наказом, позивач оскаржив його до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом першим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з абзацом першим пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , який набрав чинності з 01 січня 2015 року, пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту: Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків .

Слід зазначити, що норми абзацу другого пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до норм абзацу першого пункту 78.2 статті та носять імперативний характер, тобто є обов'язковими для виконання контролюючим органом.

Відповідно до абзацу першого пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Вказані законодавчі положення дають підстави для висновку, що наказ про призначення документальної позапланової перевірки платника податків видається керівником контролюючого органу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за умови, якщо така перевірка проводиться з питань, які викладені у відповідному судовому рішенні суду (слідчого судді) чи органу досудового розслідування, та які не були предметом дослідження попередніх перевірок такого платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 16 квітня 2015 року №747, прийнятого у зв'язку із отриманням постанови старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 15 лютого 2015 року, проведено позапланову перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування витрат, дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Ліхтерн за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 14 травня 2015 року №8/16-032202-12/30547403 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 травня 2015 року №0002642202/1426, №0002622202/1425.

Крім того, на підставі наказу від 16 березня 2015 року №525 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області проведено позапланову перевірку ТОВ Глобинський переробний завод з питань правовідносин з рядом контрагентів, у тому числі і ТОВ Карма-А за період листопад-грудень 2013 року, січень та червень 2014 року, правомірності їх відображення у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 10 квітня 2015 року №503/16-03-22-02-12/30547403 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2015 року №0002272202/1204.

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження у адміністративний справах №816/2186/15, №816/2187/15, №816/1583/15.

Вирішуючи питання щодо правомірності призначення перевірки відповідно до оскаржуваного наказу у справі, що переглядається, суди з посиланням на додані позивачем до матеріалів справи бухгалтерські довідки від 04 травня 2016 року №14 та від 04 травня 2016 року №15 встановили, що правовідносини між Товариством та ТОВ Ліхтерн мали місце виключно у жовтні та листопаді 2014 року, тобто у періоди, що були перевірені податковим органом на підставі наказу від 16 квітня 2015 року №747, а правовідносини між Товариством та ТОВ Карма-А - у період з листопада 2013 року по січень 2014 року, що були перевірені на підставі наказу від 16 березня 2015 року №525.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не мав інших господарських правовідносин у перевіряємому періоді з вказаним контрагентами, а результати попередніх перевірок відображено у відповідних актах, на підставі яких сформовано податкові повідомлення-рішення про донарахування платнику податків грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, що оскаржені та скасовані у судовому порядку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Однак такий висновок судів не відповідає нормам податкового права, що регулюють розглядувані правовідносини, та зроблений без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору.

Зі змісту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що предметом документальної перевірки є, зокрема, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому період виконання господарських операцій платником, що досліджуються під час податкової перевірки, є складовою предмета такої перевірки.

Слід зазначити, що за умови призначення ухвалою слідчого судді перевірки конкретного періоду діяльності платника податків з визначеними контрагентами, адміністративні суди не мали підстав для юридичної оцінки в судовому рішенні обставин наявності/відсутності між ними господарських правовідносин у період, що підлягає перевірці, оскільки результати проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи відповідно до ухвали слідчого судді є доказом в кримінальному провадженні.

З огляду на приписи абзацу другого пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України оцінці підлягає лише правомірність та законність наказу контролюючого органу про призначення цієї перевірки в частині того, чи питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

У справі, що переглядається, за оспорюваним наказом було призначено позапланову виїзну документальну податкову перевірку позивача з ТОВ Ліхтерн , ТОВ Карма-А за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року, тоді як попередньою податковою перевіркою позивача по взаємовідносинах з ТОВ Ліхтерн охоплювався період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року, з ТОВ Карма-А - листопад-грудень 2013 року, січень та червень 2014 року.

Відтак для правильного вирішення цього спору судам попередніх інстанцій слід було визначити обставини щодо дублювання предмета попередніх податкових перевірок, врахувавши, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Оскільки ухвалення рішення зі спору вимагає додаткового встановлення обставин справи (зокрема, щодо визначення кола тотожних питань, охоплених попередніми та призначеною за оспорюваним наказом перевірками), що відповідно до частини другої статті 341 КАС України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків та прийняття правильного і обґрунтованого рішення по суті спору.

Згідно із частинами першою-третьою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже, наведені порушення судами норм матеріального і процесуального права, що виявилися у неповному встановленні обставин, які входять до предмета доказування у справі, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі №816/625/16 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду