Постанова

від 19.02.2019 по справі 2-417/10

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 лютого 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 2-417/10

Головуючий у першій інстанції - Криворученко Д. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/351/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

учасники справи:

стягувач: Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

боржник: ОСОБА_3,

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Інтрансавтострой

заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт ,

заінтересована особа: Центральний відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 січня 2019 року (постановлено о 15:34, повний текст ухвали складено 09 січня 2019 року) у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про заміну сторони виконавчого провадження, -

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 січня 2019 року заяву ПАТ Райффайзен Банк Аваль про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області № 2-417 від 12 липня 2010 року задоволено повністю. Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ Райффайзен Банк Аваль у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 716,66 євро з ОСОБА_3 за виконавчим листом Чернігівського районного суду Чернігівської області № 2-417/10 від 01.11.2010 на його правонаступника - ТОВ ФК Форінт .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль , посилаючись на те, що судом не з'ясовано чітко і однозначно предмет та підстави поданої заяви, а також обставини, на які посилався стягував як на підставу своїх вимог, що вплинуло на предмет доказування і правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 29.03.2012 правлінням АТ Райффайзен Банк Аваль (який є правонаступником АППБ Аваль ) була прийнята постанова № П-59/3 щодо списання за рахунок сформованого резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банку безнадійної кредитної заборгованості, відповідно до п. 173 якої стягувачем самостійно списано із віднесенням до складу витрат податкового обліку банку за рахунок сформованого резерву безнадійну кредитну заборгованість ТОВ Інтрансавтострой .

Заявник зазначає, що списана безнадійна заборгованість на кореспондентському (основному) рахунку ТОВ Інтрансавтострой не числиться, тобто ліквідована та не приймає участі у фінансово-господарській діяльності АТ Райффайзен Банк Аваль і у фінансовому балансі банку.

Районний суд не звернув уваги, що Постановою Національного банку України № 737 від 27.10.2015 визнано такою, що втратила чинність постанова Національного банку України № 172, якою затверджено Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву. За таких обставин АТ Райффайзен Банк Аваль починаючи з 27.10.2015 втратив право продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Заявник вважає, що цивільно-правове зобов'язання між боржником та стягувачем (банківською установою) припинено, оскільки відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості боржника є підставою для припинення вимог банку до останнього та здійснення відповідної претензійно-позовної роботи по стягненню кредитної заборгованості, а відповідно відбулось і анулювання боргу в розумінні податкового законодавства. Тобто чинне законодавство України передбачає, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.

Посилаючись на положення ст. 512, 514, 519 ЦК України, вказує, що передавати за договорами про відступлення права вимоги можливо лише такі права вимоги, які фактично існують. У даному випадку, у АТ Райффайзен Банк Аваль права вимоги до ТОВ Інтрансавтострой по кредитних договорах не існує у зв'язку з їх припиненням відповідно до ст. 605 ЦК України в зв'язку із списанням безнадійної заборгованості.

На думку ОСОБА_3, оскільки його обов'язок як солідарного боржника перед АТ Райффайзен Банк Аваль відсутній у зв'язку з його припиненням, тому відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Заявник наголошує, що районним судом не враховано факту розгляду в Господарському суді м. Києва справи про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитними договорами від 09.08.2018 № 140/11/210, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ФК Форінт , що є підставою для зупинення розгляду питання про заміну сторони у виконавчому провадженні.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ Райффайзен Банк Аваль просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовити, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.01.2019 залишити без змін. АТ Райффайзен Банк Аваль зазначає, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження . Наголошує, що прощення боргу внаслідок прийняття банком рішення про списання безнадійної заборгованості не відбувається.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника ОСОБА_3 - адвоката Судака Д.Г., який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника заінтересованої особи ТОВ ФК Форінт - адвоката Філатової Н.А., яка просила залишити без змін оскаржувану ухвалу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2010 року (справа № 2-417/2010), залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Чернігівської області від 11.10.2010 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2011, позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ТОВ Інтрансавтострой , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ТОВ Інтрансавтострой , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль 29 716,66 євро відсотків по кредитному договору № 012/03-1/071 від 24.07.2003 за період з 24.10.2008 по 21.04.2010, що у гривневому еквівалентні по курсу НБУ становить 317 625,45 грн (т. 1 а.с. 102-105, 151-153, 199-200).

На виконання вказаного рішення суду були видані виконавчі листи (т. 1 а.с. 161, 242).

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шкурко О.О. 17.02.2014 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-417/10, виданого 01.11.2010 Чернігівським районним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_3 на корись ПАТ Райффайзен банк Аваль боргу в сумі 318 535,45 грн, ВП № 42251936 (т. 1 а.с. 242-243).

Згідно договору № 140/11/210 від 09.08.2018 AT Райффайзен Банк Аваль зобов'язалось передати у власність TOB ФК Форінт права вимоги, вказані у реєстрі кредитних операцій до відступлення, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а TOB ФК Форінт зобов'язалось прийняти від банку права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги, та сплатити кредитору їх вартість (т. 1 а.с. 244-249).

Відповідно до витягу з реєстру відступлених прав вимоги до договору №140/11/210 від 9.08.2018 AT Райффайзен Банк Аваль передало TOB ФК Форінт права вимоги до ПВКП Інтрансавтострой (TOB Інтрансавтострой ) по кредитному договору № 012/03-1/071 від 24.07.2003 та по кредитному договору № 010/12/189 від 28.03.2005 за генеральною кредитною угодою №010/12/135 від 29.12.2004 (т. 1 а.с. 250).

09.08.2018 між AT Райффайзен Банк Аваль та TOB ФК Форінт укладено договір відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально № 140/11/211, за яким у порядку та на умовах, визначених цим договором, у зв'язку із укладенням сторонами договору відступлення прав AT Райффайзен Банк Аваль відступив та передав, а TOB ФК Форінт прийняв та набув всіх належних AT Райффайзен Банк Аваль прав за договорами поруки, що перелічені у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 251-252).

Згідно витягу до реєстру договорів поруки до договору відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально № 140/11/211 від 09.08.2018 увійшли: договір поруки № 010/12/189 від 28.03.2005, поручитель ПАТП Інтрансавтострой , договір поруки № 012/03-1/071 від 24.07.2003, поручитель ОСОБА_3, договір поруки № 010/12/189 від 28.03.2005, поручитель ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 253).

За платіжним дорученням № 16516103 від 09.08.2018 ТОВ ФК Форінт сплатило АТ Райффайзен Банк Аваль загальну вартість прав вимоги згідно п. 3.2 договору № 140/11/210 від 09.08.2018 за відступлення прав вимоги за кредитними договорами позичальників у сумі 18 370 000 (том 1 а.с. 254).

13.08.2018 АТ Райффайзен Банк Аваль було направлено ТОВ Інтрансавтострой , ліквідатору ТОВ Інтрансавтострой , ПАТП Інтрансавтострой та ОСОБА_3 повідомлення № 140/8/116 від 10.08.2018 про відступлення прав вимоги ТОВ ФК Форінт , в тому числі і за кредитним договором № 012/03-1/071, укладеним 24.07.2003 (том 1 а.с. 255-257).

У зв'язку з укладенням вищевказаних договорів ПАТ Райффайзен Банк Аваль 20.09.2018 звернулося до суду з заявою про заміну стягувача з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - TOB ФК Форінт у виконавчому листі, виданому 01.11.2010 Чернігівським районним судом Чернігівської області по справі №2-417/10, згідно якого з ОСОБА_3 на користь банку солідарно підлягає стягненню 29 716,66 євро (т. 1 а.с. 238-239).

Задовольняючи заяву ПАТ Райффайзен Банк Аваль про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 55, ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , виходив з того, що кредитні договори, договори поруки та договори про відступлення прав вимоги є чинними і підлягають виконанню, а відтак відсутні законні підстави для відмови заявникові у заміні стягувача з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ ФК Форінт .

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У п. 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції (Ноrnsbу V. Gгеесе) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п'ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою сторони, а також заінтересованої особи зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 та підтверджено постановою Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, що узгоджуються з приписами ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства, враховуючи встановлені обставини справи та надані на їх підтвердження докази, колегія суддів доходить висновку, що звернення АТ Райффайзен Банк Аваль із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відповідає приписам ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження . Судом першої інстанції правильно встановлені обґрунтованість заяви АТ Райффайзен Банк Аваль та відсутність підстав для відмови у її задоволенні.

Відповідь на доводи апеляційної скарги щодо відсутності у АТ Райффайзен Банк Аваль права вимоги до ТОВ Інтрансавтострой по кредитних договорах, оскільки вони припинені відповідно до ст. 605 ЦК України в зв'язку із списанням безнадійної заборгованості, належним чином аргументована в оскаржуваному судовому рішенні, де вірно зазначено, що прощення боргу не є тотожним визначенню списання безнадійної кредитної заборгованості, прощення боргу внаслідок самого лише прийняття банком рішення про списання безнадійної заборгованості не відбувається.

Посилання ОСОБА_3 на неврахування судом першої інстанції того, що на розгляді у Господарському суді м. Києва знаходиться справа про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитними договорами від 09.08.2018 № 140/11/210, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ФК Форінт , що є підставою для зупинення розгляду питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, не заслуговують на увагу, оскільки зазначене питання було предметом розгляду суду першої та апеляційної інстанції. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, винесеною у даній справі, скасовано ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 листопада 2018 року, якою зупинено провадження по розгляду заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль про заміну сторони виконавчого провадження до набрання законної сили рішенням у господарській справі за позовом ТОВ Інтрансавтострой до АТ Райффайзен Банк Аваль , ТОВ ФК Форінт про визнання договору недійсним, та було направлено справу для продовження розгляду.

Оскаржувана ухвала районного суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для її скасування, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_3 належить залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.01.2019 - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2019 року.

Головуючий Судді: