Постанова

від 19.02.2019 по справі 2-56/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-56/12 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 59 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №2-56/12 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до АТЗТ Радомишльський машинобудівний завод , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

за апеляційною скаргою Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області,

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира, постановлену 19 липня 2018 року суддею Чішман Л.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив визнати бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області (далі - Відділу) щодо не зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню №35816890 неправомірною, скасувати постанову державного виконавця Відділу від 25.12.2012 про арешт його майна та оголошення заборони на його відчуження.

В обґрунтування скарги зазначив, що 25.12.2012 відкрито виконавче провадження № 35816890, по якому сума, яка підлягала стягненню, погашена ним у добровільному порядку. Проте, йому стало відомо, що 25.12.2012 державним виконавцем Відділу накладено арешт на належне йому майно та оголошено заборону на його відчуження, який не було знято після повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 липня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії Відділу щодо не зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню №35816890 неправомірними. Скасовано постанову державного виконавця Відділу від 25.12.2012 по виконавчому провадженню №35816890 про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження (зареєстровано 25.12.2012 за №13436637).

В апеляційній скарзі начальник Відділу, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1

На думку скаржника, судом при постановленні ухвали не враховано, що державний виконавець Відділу виніс постанову на накладення арешту на майно боржника та заборони його відчуження у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог Закону. Крім того, вважає, що оскільки по даному виконавчому провадженню не було стягнуто виконавчий збір та витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, підстав для зняття арешту у відповідності до вимог ч. 1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження не було.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, посилаючись на її безпідставність.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 25.12.2012 відкрито виконавче провадження №35816890 з виконання виконавчого листа №2-56, виданого 25.12.2012 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Боржник) боргу на користь ПАТ КБ Приватбанк (далі - Стягувач) в сумі 1892772,86 грн.

Цього ж числа державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої на майно ОСОБА_1 накладено арешт та заборонено здійснення його відчуження. Зазначена постанова винесена державним виконавцем у відповідності до ст. 57 Закону України Про виконавче провадження .

Листом від 23.02.2015 Стягувач повідомив виконавчу службу про те, що ОСОБА_1 погашено заборгованість у розмірі 1892772,86 грн за виконавчим листом №2-56, виданим 25.12.2012 Богунським районним судом м. Житомира (а.с. 12 т.2).

11.12.2017 Стягувач направив у виконавчу службу заяву про повернення без виконання зазначеного виконавчого листа на підставі п. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 10 т. 2).

07.02.2018 №4847/7.21-40/12 виконавча служба повідомила Стягувача про те, що 30.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції Закону на момент прийняття рішення державним виконавцем) (а.с. 13 т. 2).

Постановляючи ухвалу про визнання дій Відділу щодо не зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню №35816890 і скасовуючи відповідну постанову державного виконавця від 25.12.2012, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість Боржником погашена, а повернення виконавчого листа Стягувачу було підставою для зняття арешту накладеного на майно Боржника, що Відділом у порушення вимог ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження (у редакції Закону на момент прийняття рішення державним виконавцем) здійснено не було.

Проте, такий висновок суду є помилковим з огляду на наступне.

Підставою повернення виконавчого листа стягувачу у відповідності до п. 4 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), в редакції на час прийняття відповідної постанови державним виконавцем, було те, що стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом ч. 3 ст. 49 Закону про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Отже, відповідно до зазначених норм матеріального права, скасування арешту на майно боржника може мати місце у разі винесення держаним виконавцем мотивованої постанови про закінчення виконавчого провадження та за відсутності випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Разом з тим, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не дослідив матеріали виконавчого провадження, які, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, не містять постанови державного виконавця про закінчення виконавчих дій та містять не скасовані постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 03.01.2013 в сумі 189277,28 грн і витрат на проведення виконавчих дій від цього ж числа в сумі 70 грн. Крім того, матеріали виконавчого провадження містять постанову державного виконавця від 30.06.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції Закону на час прийняття рішення державним виконавцем).

За таких обставин, підстави для визнання дій Відділу неправомірними і скасування постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, відсутні.

Посилання заявника на погашення заборгованості стягувачеві та відсутність відомостей про нього у Єдиному реєстрі боржників не можуть бути підставою для задоволення скарги ОСОБА_1, оскільки повернення виконавчого документа не є закінченням виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 липня 2018 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 1762 грн судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 21 лютого 2019 року.