Вирок

від 21.02.2019 по справі 353/1237/18

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/1237/18

Провадження № 1-кп/353/28/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілої

ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тлумацького районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018090240000206 від 28.09.2018 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тарасівка, Тлумацького району, Івано-Франківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, проживає АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 186 КК України,-

в с т а н о в и в :

27 вересня 2018 року ОСОБА_9 перебував по місцю проживання, де у нього в гостях перебували невстановлені слідством особи , матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з якими ОСОБА_9 розпивав алкогольні напої. Під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_9 запропонував невстановленим слідством особам вчинити викрадення грошових коштів із житлового будинку ОСОБА_7 , що за адресою АДРЕСА_1 , на що вони погодились.

27 вересня 2018 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_9 , за попередньою змовою з невстановленим слідством особами, з метою вчинення грабежу, зайшли на подвір`я ОСОБА_7 . ОСОБА_9 із застосуванням фізичної сили вибив вхідні двері в будинок та разом із невстановленим слідством особами проникли у середину приміщення житлового будинку ОСОБА_7 .

Перебуваючи у середині однієї із кімнат житлового будинку, ОСОБА_9 полімерним шнуром, який відшукав у коридорі будинку ОСОБА_7 , за допомогою сили зв`язав руки та ноги потерпілої, після чого, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно із невстановленими слідством особами, з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків та бажаючи довести їх до кінця, почав шукати грошові кошти у будинку потерпілої. Відшукавши у кахлевій печі скляну банку ємністю 1л., у якій знаходились грошові кошти в сумі 4800 грн., ОСОБА_9 та невстановлені слідством особи відкрито заволоділи вказаними коштами.

Після цього, ОСОБА_9 та невстановлені слідством особи з викраденими грошима з місця події втекли, грошовими коштами розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 4800 грн.

Такими своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна - грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_9 свою винув інкримінованому йому обвинуваченні беззастережно визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_9 суду показав,що 27 вересня 2018 року за місцем його проживання перебувало шестеро осіб разом з ним. Хто саме він точно не пам`ятає і вказати не може. Близько 23 год. 00 хв. 27 вересня 2018 року їх залишилося троє. Настільки він пам`ятає це були ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , але з упевненістю він вказати не може. Він запропонував їм піти до сусідки з метою викрасти матеріальні цінності. Разом з цими особами обвинувачений проник в будинок потерпілої ОСОБА_7 , вибивши вхідні двері у будинок. Зв`язав руки та ноги потерпілої ОСОБА_7 шнурком, який знайшов в коридорі будинку. В печі знайшов банку з грошовими коштами в сумі 4800 грн., які викрали. Викрадені грошові кошти вони розділили між собою і ОСОБА_13 отримав близько 2100 грн. Також обвинувачений зазначив, що розкаюється у вчиненому, просить вибачення у потерпілої та просить суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повномуобсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильнорозуміють змістцих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положенняст. 349 КПК Українипро те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченомуч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин відкритого викрадення чужого майна грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, вчиненим обвинуваченим ОСОБА_9 щодо ОСОБА_7 , оскільки учасники судового провадження ці обставини не оспорюють.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючи даних на ОСОБА_9 .

У судовому засіданні 21.01.2019 року потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що вибачає обвинуваченого.

Представник потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданнівказала, що претензій до обвинуваченого ні матеріального, ні морального характеру потерпіла не має. Просить ОСОБА_9 суворо не карати.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину поза розумним сумнівом і його дії кваліфіковані вірно за ч. 3 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна - грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує думку прокурора та потерпілого про розмір та вид призначення кримінального покарання ОСОБА_9 , ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому, думку потерпілої, яка просить обвинуваченого суворо не карати та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_9 вчинив злочин, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Довідкою від 01.10.2018 підтверджується, що обвинувачений не перебуває на обліку в лікаря -нарколога та в лікаря-психіатра.

Характеристикою з місця проживання №219 від 01.10.2018 підтверджується, що ОСОБА_9 характеризується позитивно.

З вимоги про судимість № 6386 від 01.10.2018 року встановлено, що ОСОБА_9 не має судимості.

З досудової доповіді складеної уповноваженим органом пробації щодо обвинуваченого ОСОБА_9 судом встановлено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторного кримінального правопорушення. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно ст. 67 КК України, не здобуто.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

За викладених обставин, з врахуванням позиції прокурора, що просив визнати винуватим обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суспільно небезпечного характеру вчиненого злочину, суд вважає, що для досягнення мети покарання передбаченої ст. 50 КК України, обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі. Вказане покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, позитивну характеристику за місцем проживання та інші обставини в сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_9 можливе без реального відбування покарання і до нього можливо застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_9 05.12.2018 року обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням відповідних обов`язків, дія якого продовжена судом до 21.03.2019 року. Оскільки підстав для зміни запобіжного заходу не встановлено, то ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слід залишити без змін .

Відповідно достаттей 124-126 КПК України, витрати органу досудового розслідування на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого повністю.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно дост.100 КПК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`являвся.

Керуючись ст.ст. 75,76 КК України, ст. ст.100,124,126, 369 - 371,373,374,376,392,393,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 186 КК України,і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Згідност. 75 КК України,звільнити засудженого від відбування покарання та встановити іспитовий строк тривалістю три роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК Українипокласти на засудженого такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 76 КК Українипокласти на засудженого додатково обов`язок:

1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь Держави ( Одержувач: УК у Тлумацькому районі/Тлумац.р./21081100, код ЄДРПОУ: 37831044, рахунок: 31417542009451, код класифікації доходів бюджету: 21081100, банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998) витрати на залучення експерта в розмірі 2288 (ді тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:

-два сліди пальців рук, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження зберігати при матеріалах досудового розслідування кримінального провадження;

-два скляні стакани, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 залишити власнику ОСОБА_7 ;

-сліди фактури матеріалу, два сліди взуття, поліетиленовий пакет із печі в якому знаходились грошові кошти, моток полімерного шнурка, чотири недопалки з під сигарет, чотири порожні банки з під пива «Бір мікс», чотири обгортки з під цукерок, які зберігаються у кімнаті речових доказів Тлумацького ВП - знищити;

-грошові кошти в сумі 2100 грн. та три пари рукавиць, які зберігаються у кімнаті речових доказів Тлумацького ВП - передати власнику ОСОБА_9 .

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області учасниками судового провадження передбаченими ст. 393 КПК України протягом 30 днів з дня йогопроголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскарги,якщотакускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1