Постанова

від 21.02.2019 по справі 708/291/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/258/19Головуючий по 1 інстанції Категорія : Ткаченко С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б., Храпка В.Д.

за участю секретаря Матюха В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року, постановленого під головуванням судді Ткаченко С.Є., у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, повний текст рішення складено 26 листопада 2018 року, -

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4, з якою у відповідача було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки площею 3,30 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області. Договір зареєстровано 27 листопада 2007 року за № 040779800373.

Після смерті матері позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку та зареєстрував своє право власності на неї.

07 вересня 2017 року позивач направив на адресу відповідача листа про заперечення у поновленні договору оренди землі, оскільки виявив бажання самостійно обробляти земельну ділянку. Прийшовши на початку жовтня 2017 року до Чигиринської філії ТОВ Нібулон для отримання розрахунку за користування землею за 2017 рік, позивач дізнався, що належна йому земельна ділянка передана в оренду відповідно до нового договору від 22 грудня 2014 року строком на 10 років.

Позивач вказує, що договір оренди землі від 22 грудня 2014 року він не підписував як і не давав доручень на його підписання третім особам.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 22 грудня 2014 року укладений між ТОВ сільськогосподарське підприємство Нібулон та ОСОБА_3, щодо земельної ділянки площею 3,30 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати відповідача повернути належну йому земельну ділянку.

В подальшому позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. В останній заяві (т.1 а.с.160) позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 22 грудня 2014 року укладений між ТОВ сільськогосподарське підприємство Нібулон та ОСОБА_3, укладений щодо земельної ділянки площею 3,2999 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки індексний номер: 25069474 від 6 жовтня 2015 року, витребувати із чужого незаконного володіння та користування ТОВ сільськогосподарське підприємство Нібулон вказану земельну ділянку.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2999 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, укладений 22 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" і зареєстрований Чигиринським районним управлінням юстиції Черкаської області за № 25069474.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2999 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, укладеного 22 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" і зареєстрованого Чигиринським районним управлінням юстиції Черкаської області за № 25069474.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" повернути ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2999 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон подало апеляційною скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення судом обставин, які мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач звернувся до суду з даним позовом зі спливом строку позовної давності, проте суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про те, що заява відповідача про застосування позовної давності до даних правовідносин є безпідставною. Позивач хоч і не підписував співний договір від 22 грудня 2014 року, проте підписуючи договір про внесення змін до нього 20 січня 2015 року та 19 грудня 2017 року мав дізнатися і про існування спірного договору. Таким чином, строк позовної давності почав перебіг з 20 січня 2015 року та сплив 20 січня 2018 року, позивач звернувся до суду у 28 березня 2018 року, отже строк пропущений. Також товариство зазначало, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки, а не безпосереднього спірний договір оренди землі, а тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі задоволенню не підлягають.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що ос порений договір був укладений без волевиявлення позивача і про вказаний договір позивач дізнався на початку жовтня 2017 року тому строк позовної давності не пропустив.

Однак з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 19 листопада 2002 року матері позивача ОСОБА_4 належала на праві власності земельна ділянка площею 3,30 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іванівської сільської ради Чигиринського району (т.1 а.с.12).

25 квітня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ Сільськогосподарське підприємство Нібулон було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала ТОВ СП Нібулон належну їй земельну ділянку у оренду, строком на десять років (т.1 а.с.6-8).

Після смерті ОСОБА_4 позивач успадкував вищевказану земельну ділянку площею 3,2999га, кадастровий номер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14 травня 2013 року (т.1 а.с.21).

Вказана земельна ділянка позивачем зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 травня 2013 року, індексний номер запису № 2251589 (т.1 а.с.22).

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

22 грудня 2014 року між позивачем та ТОВ СП Нібулон було укладено новий договір оренди землі строком на 10 років (т.1 а.с.14-16) на підставі якого право оренди земельної ділянки за ТОВ СП Нібулон зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06 жовтня 2015 року, номер запису про інше речове право - № 11485523.

Звертаючись до суду із позовом, позивач вказував на те, що зазначений договір він не підписував.

За клопотанням позивача судом першої інстанції було призначено судово- почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи № 1/1347 від 07 серпня 2018 року, підпис від імені ОСОБА_3 на сторінці 5 у розділі Підписи сторін у графі Орендодавець в договорі оренди земельної ділянки площею 3,3 га, кадастровий номер НОМЕР_2, укладеного 22 грудня 2014 року з ТОВ СП Нібулон , виконано не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 (т.1 а.с.146-148).

Таким чином, позивач оспорений договір не підписував, що свідчить про відсутність його волевиявлення на вчинення правочину та є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Разом з тим сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (частина 4 статті 267 ЦК України)

При зверненні до суду позивач зазначав, що про оспорюваний договір він дізнався лише на початку жовтня 2017 року, коли з'явився до Черкаської філії ТОВ СП Нібулон для отримання розрахунку за 2017 рік за договором оренди землі від 27 листопада 2007 року.

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності в якій зазначає, що позивачу про оспорюваний договір було відомо з 20 січня 2015 року коли він підписав зміни до спірного договору.

В подальшому також позивач підписав зміни до спірного договору від 19 грудня 2017 року, при цьому оренду плату позивач отримував виходячи з розмірів встановлених у відповідних договорах про внесення змін до спірного договору.

А тому, за твердженням відповідача, строк позовної давності за вимогами позивача закінчився 20 січня 2018 року.

Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить з наступного.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.(ст..257 ЦК України)

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З вказаних норм права слідує, що суду необхідно встановити, коли позивачу стало відомо про оспорений договір від 22 грудня 2014 року

Про оспорений правочин позивач дізнався 20 січня 2015 року, коли поставив свій підпис під договором про внесення змін до договору оренди землі від 22 грудня 2014 року. (т.1 а.с.164)

Про те, що вказаний підпис належить позивачу він сам підтвердив, таким чином ставлячи свій підпис на зазначеному договорі, ОСОБА_3, підтвердив, що він ознайомлений з вказаним текстом.

Договір про внесення змін до договору оренди землі від 22 грудня 2014 року, суд розглядає як доказ обізнаності позивача про оспорений договір. Питання його оформлення та реєстрації не є предметом розгляду в даній справі.

Таким чином, встановлений трирічний строк позовної давності сплив 21 січня 2018 року, до суду з даним позовом позивач звернувся 28 березня 2018 року.

Оскільки укладений договір оренди не підлягає визнанню недійсним то не підлягають задоволенню і похідні вимоги, щодо скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Суд першої інстанції вказані обставини справи не врахував, а тому помилково прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2018 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон на користь ОСОБА_3 витрати пов'язані з проведенням почеркознавчих експертиз та витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то відповідно вказана ухвала також підлягає скасуванню, а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 3171 гривна 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ТОВ сільськогосподарського підприємства Нібулон - задовольнити, а рішення від 21 листопада 2018 року та ухвалу від 30 листопада 2018 року Чигиринського районного суду Черкаської області у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - скасувати.

Ухвалити нове рішення яким:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон судові витрати в сумі 3171 гривна 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 22 лютого 2019 року.

Судді