Рішення

від 12.02.2019 по справі 904/5768/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2019м. ДніпроСправа № 904/5768/18 за позовом Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "ОРТОСВІТ", м. Одеса

до Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного

підприємства, м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки товару у розмірі 308 331, 19 грн.

Суддя Суховаров А.В.

При секретарі судового засідання Кокшаровій Т.Г.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "ОРТОСВІТ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (далі - відповідач) про стягнення основного боргу за договором поставки товару №45/21 від 22.08.2013 у розмірі 274 633, 36 грн., пені у розмірі 24 148, 18 грн., інфляційних у розмірі 7 495, 65 грн., 3% річних у розмірі 2 054, 00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 624, 98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 26.12.2018 позов Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "ОРТОСВІТ" прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

15.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач не визнає позовні вимоги, вказує, що договір не містить строків вручення рахунків на оплату поставленого товару, а тому відповідач вважає безпідставними твердження позивача щодо прострочення оплати товару, та наявності підстав для стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних та пені. Разом з тим, відповідач вказує, що стягнення 3% річних та інфляційних не передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Ухвалою суду від 22.01.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 12.02.2019.

11.02.2019 від позивача надійшло клопотання, за змістом якого він просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника позивача та врахувати, що станом на 06.02.2019 року заборгованість за основним боргом та штрафними санкціями, яка підлягає стягненню з Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства на користь позивача становить суму 202 344,79 грн., з яких: 168 646, 96 грн. - основного боргу, 24 148,18 грн. - пеня, 7 495,65 грн. - інфляційні, 2 054 грн. - 3% річних.

Відповідач не направив уповноваженого представника в судове засідання 12.02.2019, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №4930007372843, згідно якого ухвала суду від 22.01.2019 вручена відповідачу 04.02.2019.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, відносно якого судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.02.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

22.08.2013 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки №45/12 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості, за номенклатурою та за цінами, вказаними у специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначених Договором. (п.1.1 Договору)

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Строк поставки товару за Договором становить 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання замовлення від покупця. Кількість, асортимент та номенклатура окремої партії товару узгоджується сторонами додатково у відповідних замовленнях, надісланих згідно взаємної домовленості сторін (факсом, поштою, електронною поштою) та складених на підставі прайс-листів постачальника. Після отримання постачальником замовлення на поставку товару, постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, в якому зазначає вартість кожної замовленої одиниці товару, загальну вартість замовленого виду товару та загальну вартість окремої партії товару. Постачальник повинен забезпечувати покупця документами на товар: видатковою накладною, податковою накладною, паспортами, сертифікатами якості, гігієнічними висновками тощо (п.п. 2.1-2.4 Договору)

Згідно з п.2.5 Договору поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями у відповідності з потребами покупця та згідно правил Інкотермс 2010, на умовах FSA Франко - перевізник до перевізника без оплати транспортних послуг. Транспортні послуги в ціну товару не входять.

Сторони домовились, що поставка товару до покупця здійснюється через перевізника - Транспортну компанію САТ . Доставка товару до покупця здійснюється за рахунок покупця (п.2.6 Договору)

Датою постачання вважається дата відвантаження, зазначена у видатковій накладній (п.2.7 Договору)

Моментом поставки є прийняття товару покупцем по видатковим накладним, уповноваженою особою покупця, що діє на підставі довіреності, виданої покупцем на ім'я цієї особи (п.2.10 Договору)

Пунктом 6.4 Договору, в редакції Протоколу розбіжностей від 02.07.2014 до Договору, визначено, що розрахунки за товар, поставка якого передбачена Договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів, у національній валюті України, протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, складеного постачальником.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 286 735, 20 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками підприємств обох сторін накладними:

- №16 від 22.01.2018 року на суму 37 759,20 грн.

- №29 від 05.02.2018 року на суму 18 019,20 грн.

- №45 від 26.02.2018 року на суму 1 233,60 грн.;

- №58 від 19.03.2018 року на суму 4 964,40 грн.;

- №69 від 30.03.2018 року на суму 1 483,20 грн.;

- №85 від 24.05.2018 року на суму 16 005,60 грн.;

- №108 від 26.06.2018 року на суму 3 700,80 грн.;

- №118 від 06.07.2018 року на суму 90 091,20 грн.;

- №124 від 18.07.2018 року на суму 7 370,40 грн.;

- №166 від 30.10.2018 року на суму 106 107,60 грн.

Всупереч умов Договору відповідачем не сплачено на користь позивача вартість поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 286 73, 20 грн., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

26.12.2018 (після подання позову до суду) відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 105 986, 40 грн. (а.с.133), отже між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів ст.231 ч.1 п.2 Господарського процесуального кодексу України.

На час розгляду спору в матералах справи відсутні докази добровільної сплати відповідачем решти спірної суми заборгованості.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлені судом обставини справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 168 646, 96 грн. основного боргу задовольняються судом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 8.3 Договору у разі прострочення терміну оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За викладених обставин, позивачем здійснено розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 03.03.2018 по 12.12.2018 у розмірі 24 148, 18 грн., 3% річних за період з 03.03.2018 по 17.12.2018 у розмірі 2 054, 00 грн., інфляційні за період з 03.03.2018 по 17.12.2018 у розмірі 7 495, 65 грн. (а.с.4-5).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно безпідставності вимог позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що судом встановлено факт прострочення відповідачем оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого відповідач має зобов'язання перед позивачем зі сплати пені, розмір якої визначено положеннями пункту 8.3 Договору.

Разом з тим, суд зазначає, що зобов'язання зі сплати 3% річних та інфляційних прямо передбачено приписами статті 625 Цивільного кодексу України, а тому суд відхиляє заперечення відповідача стосовно необґрунтованості нарахування відповідачем інфляційних та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, суд зазначає, що положеннями статті 666 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Оскільки від відповідача звернень щодо встановлення строку для надання позивачем товаросупровідних документів не надходило, а отримання товару підтверджується підписаними представником відповідача видатковими накладними, що свідчить про відсутність зауважень з боку відповідача щодо поставки товару, суд відхиляє заперечення відповідача в частині неузгодження сторонам строків виставлення на оплату рахунків.

Решта заперечень відповідача щодо безпідставності заявлених позивачем вимог суд відхиляє з огляду на те, що позивачем, в розумінні приписів ст.77 ГПК України, доведено факт поставки товару відповідачу, зобов'язання щодо оплати якого, покладено на відповідача згідно умов укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "ОРТОСВІТ" (65031, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, б.3/1, ідентифікаційний код юридичної особи 34552380) до Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (49061, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 03187660) про стягнення 274 633, 36 грн. основного боргу, 24 148, 18 грн. пені, 7 495, 65 грн. інфляційних, 2 054, 00 грн. 3% річних, 4 624, 98 грн. витрат по сплаті судового збору задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (49061, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 03187660) на користь Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "ОРТОСВІТ" (65031, м.Одеса, вул. Академіка Воробйова, б.3/1, ідентифікаційний код юридичної особи 34552380) 168 646, 96 грн. основного боргу, 24 148, 18 грн. пені, 7 495, 65 грн. інфляційних, 2 054, 00 грн. 3% річних, 3 035, 17 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "ОРТОСВІТ" (65031, м.Одеса, вул. Академіка Воробйова, б.3/1, ідентифікаційний код юридичної особи 34552380) до Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (49061, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 03187660) про стягнення суми 105 986, 40 грн. основного боргу провадження у справі закрити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повний текст рішення складено 22.02.2019

Суддя ОСОБА_1