Рішення

від 13.02.2019 по справі 910/2272/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019Справа № 910/2272/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітум" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 39) до про 1. Київської міської ради (01044, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36); 2. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 69) 3. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 32-А); визнання договору припиненим та зобов'язання вчинити дії Представники:

від Позивача: Гаращенко І.В. (адвокат);

від Відповідача - 1: Пилипчук І.І. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 2: Задорожко К.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 3: Глазачева Я.А. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Фітум (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі також - Відповідач - 1 ), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (надалі також - Відповідач - 2 ) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також - Відповідач - 3 ) про:

- визнання договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726 таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну дії договору;

- зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві зняти з реєстрації та виключити з бази даних державного земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії;

- зобов'язання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зняти з реєстрації та виключити з бази даних міського земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Київської міської ради №59/1893 від 26.07.2007, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітум" та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, відповідно до якого позивачу передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:76:051:0004, що розташована за адресою: вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі, розміром: 569 кв.м., зі строком дії на 5 (п'ять) років. Як зазначає позивач, договір припинив свою дію 12.11.2012, проте станом на сьогоднішній день в Державному земельному кадастрі зареєстрована інформація, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітум" є орендарем даної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:76:051:0004, що не відповідає дійсності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2018 року рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі № 910/2272/18 скасовано. Справу № 910/2272/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/2272/18 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 року підготовче засідання у справі №910/2272/18 призначено на 23.01.2019 року.

17.01.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшли пояснення по справі.

В судове засідання 23.01.2019 року з'явились представники Сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2019 року.

В судовому засіданні 13 лютого 2019 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідачів заперечили проти позову, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 13 лютого 2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Рішенням Київської міської ради №59/1893 від 26.07.2007 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Фітум" земельної ділянки для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного торговельного комплексу з паркінгом на вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі м.Києва" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення товариству з обмеженою відповідальністю "Фітум" земельної ділянки для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного торговельного комплексу з паркінгом на вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до п. 2 рішення передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фітум", за умови виконання пункту 3 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,06 га для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного торговельного комплексу з паркінгом на вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на нежитлові приміщення (договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.03.2005 N 1263, акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.03.2005) за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Вказане рішення Київської міської ради розміщено у мережі інтернет за посиланням http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MR071161.html та є загальновідомим, а тому відповідно до норм статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

12.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітум" (Орендар) та Київською міською радою (Орендодавець) було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М, зареєстрований в реєстрі № 3212, умовами якого передбачено, що орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 26.07.2007 за № 59/1893, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди, земельна ділянка), визначену цим договором. Вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №91-6-00726 від 14.11.2007 року. (т.1 а.с.14-22)

Відповідно до п.2.1. Договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі міста Києва;

- розмір - 569 кв.м.;

- цільове призначення - для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного торговельного комплексу з паркінгом;

- кадастровий номер - 8000000000:76:051:0004.

Згідно з п.3.1. Договору цей договір укладено строком на 5 (п'ять) років.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п.7.1. Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 11.3. Договору).

У пункті 11.4. Договору сторони передбачили, що договір може бути припинений шляхом розірвання. При цьому розірвання договору можливе або за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду, в порядку встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у своє володіння та користування земельну ділянку:

- за адресою: вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі міста Києва;

- розміром: 569 кв.м.;

- цільове призначення: для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного торговельного комплексу з паркінгом;

- кадастровий номер: 8000000000:76:051:0004, що підтверджується Актом приймання - передачі земельної ділянки від 14.11.2007 року. (т.1 а.с.23)

Листом №04 від 18.06.2015 року позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради із проханням розірвати зазначений договір оренди, який був отриманий уповноваженою особою 19.06.2015 р. за вх. №057/10773, що підтверджується відповідним штампом на листі. (т.1 а.с.27)

Листом вих.№06 від 02.09.2015 року Позивач звернувся до Київської міської ради із проханням підписати акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки, який був отриманий уповноваженою особою 02.09.2015 р. за вх. №202-74-25, що підтверджується відповідним штампом на листі. (т.1 а.с.28)

Листами від 28.01.2016 року № 3 та від 11.08.2016 року № 16 позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007, вимагав зняти з реєстрації договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007 та виключити з автоматизованої системи ПК "Кадастр", міського земельного кадастру та державного земельного кадастру запис про облік за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітум", як орендарем земельної ділянки загальною площею 569 кв.м. за адресою вул. Льва Толстого, 6а у Шевченківському районі м. Києва за кадастровим номером: 8000000000: 76:051:0004. (т.1 а.с.29-30, 43-45)

Листами від 05.02.2016 року № 19-26-777712-2219/2-16 та від 02.09.2016 року № 19-26-0.21-10966/2-16 Головне управління Держгеокадастру у м. Києві надало відповідь на вищезазначені листи позивача, відповідно до яких відповідач-2 відмовив у задоволенні вищевказаної вимоги, посилаючись на те, що позивачу для вирішення зазначеного питання необхідно звернутись до суб'єкта реєстрації прав, яким відповідач-2 не є. (т.1 а.с.31-33, 46-48)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітум" на сьогоднішній день не являється фактичним користувачем земельної ділянки за адресою: вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі міста Києва, у зв'язку із закінченням терміну дії договору, при цьому термін дії договору Київською міською радою не продовжувався, а тому останній всупереч його волі та без виробничої необхідності продовжує утримувати земельну ділянку, вчиняти дії по її утриманню та обслуговуванню. За таких підстав, просить суд визнати договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726 таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну дії договору та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві зняти з реєстрації та виключити з бази даних державного земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, а також зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зняти з реєстрації та виключити з бази даних міського земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач - 1 зазначав, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також відповідач-1 зазначає, що позивач мав намір продовжувати користуватися земельною ділянкою на вул. Л. Толстого, 6-а у Шевченківському районі м. Києва, площею 900 кв. м. вже після закінчення строку дії договору та фактично продовжує користуватися земельною ділянкою, оскільки на ній розміщені нежилі приміщення, які перебувають у власності позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітум" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Внаслідок укладення Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року між Сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно зі статтею 15 Закону однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статтею 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, 12.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітум" (Орендар) та Київською міською радою (Орендодавець) було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М, зареєстрований в реєстрі № 3212, умовами якого передбачено, що орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 26.07.2007 за № 59/1893, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди, земельна ділянка), визначену цим договором. (т.1 а.с.14-22)

Згідно з п.3.1. Договору цей договір укладено строком на 5 (п'ять) років.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у своє володіння та користування земельну ділянку:

- за адресою: вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі міста Києва;

- розміром: 569 кв.м.;

- цільове призначення: для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного торговельного комплексу з паркінгом;

- кадастровий номер: 8000000000:76:051:0004, що підтверджується Актом приймання - передачі земельної ділянки від 14.11.2007 року. (т.1 а.с.23)

Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2. Договору).

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Оскільки вказаний Договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №91-6-00726 від 14.11.2007 року, а також за Актом приймання - передачі земельної ділянки об'єкт оренди передано 14.11.2007 року, Суд зазначає, що відповідно до п.п.6.1, 6.2 Договору строк дії Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року закінчився 14.11.2012 року, а тому переважне право Позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки виникло з дати закінчення строку дії договору - 14.11.2012 року.

Заперечуючи проти позову Відповідач - 1 зазначав, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також відповідач-1 зазначає, що позивач мав намір продовжувати користуватися земельною ділянкою на вул. Л. Толстого, 6-а у Шевченківському районі м. Києва, площею 900 кв. м. вже після закінчення строку дії договору та фактично продовжує користуватися земельною ділянкою, оскільки на ній розміщені нежилі приміщення, які перебувають у власності позивача.

Пунктом 2.17. постанови № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами і доповненнями) пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки . При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у частинах 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", друга- у частині 6 вказаної статті.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", яка діяла на момент закінчення строку дії договору, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Згідно з ч.8 статті 33 Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Суд зазначає, що на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" пролонгація (поновлення) відбувається автоматично лише при наявності мовчазної згоди. Мовчазна згода, у даному випадку, обумовлюється конклюдентними діями Орендаря щодо подальшого користування земельною ділянкою та відсутністю заперечень з боку Орендодавця. Поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" можливе за відсутності звернення орендаря та відсутності заперечень орендодавця щодо продовження землекористування відповідною земельною ділянкою.

Право на укладення додаткової угоди за частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" виникає автоматично зі спливом місячного строку оренди за умови, що орендар не ініціював зміни, а орендодавець не направив заперечень в місячний строк після закінчення строку дії договору.

Тобто, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Суд зазначає, що після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року Орендар продовжив користуватися земельною ділянкою, а також протягом одного місяця після закінчення строку дії договору від Орендодавця не надходило листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Крім того, матеріали справи не містять, а Сторонами в свою чергу не подано суду жодних доказів на підтвердження неналежного виконання Позивачем умов Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року.

В той же час, Суд звертає увагу, що договір оренди землі вважається поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Однак, матеріали справи не містять, а Сторонами в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження звернення однієї із Сторін з пропозицією про укладення вказаної додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року й, як наслідок, укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фітум" та Київською міською радою Додаткової угоди про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року відповідно до норм частини 8 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про недотримання Сторонами порядку поновлення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року, визначеного частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , а тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача - 1 в цій частині.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача - 1 щодо звернення Позивача до Київської міської ради з клопотанням (зареєстровано 04.09.2013) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Льва Толстого, 6-а у Шевченківському районі м.Києва, як підстава для визнання поновленим на той самий строк на тих самих умовах спірного договору оренди, оскільки, як встановлено вище Судом, сторонами не дотримано порядку, визначеного частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Як вбачається з матеріалів справи, листом №04 від 18.06.2015 року позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради із проханням розірвати зазначений договір оренди, який був отриманий уповноваженою особою 19.06.2015 р. за вх. №057/10773, що підтверджується відповідним штампом на листі. (т.1 а.с.27)

Листом вих.№06 від 02.09.2015 року Позивач звернувся до Київської міської ради із проханням підписати акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки, який був отриманий уповноваженою особою 02.09.2015 р. за вх. №202-74-25, що підтверджується відповідним штампом на листі. (т.1 а.с.28)

Договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 11.3. Договору).

У пункті 11.4. Договору сторони передбачили, що договір може бути припинений шляхом розірвання. При цьому розірвання договору можливе або за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду, в порядку встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, Суд приходить до висновку, що строк дії Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007 року закінчився 14.11.2012 року, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з п.1 ч.1 статті 31 Закону України Про оренд землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За таких підстав, вимоги Позивача в частині визнання Договору оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну дії договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог Позивача в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві зняти з реєстрації та виключити з бази даних державного земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії, Суд зазначає.

Положеннями ст.ст.125-126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

- акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Тобто, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чітко визначено перелік суб'єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі і на земельну ділянку), які вносять до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про скасування права користування (оренди) земельною ділянкою.

Суд зазначає, що повноваження Головного управління Держгеокадастру у м. Києві визначені Положенням про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, серед яких відсутні повноваження Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо внесення до Державного земельного кадастру інформації щодо скасування прав на земельні ділянки, оскільки Головне управління держгеокадастру у м. Києві не є суб'єктом державної реєстрації прав.

Отже, вимога Позивача до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві зняти з реєстрації та виключити з бази даних державного земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії, не підлягає задоволенню, оскільки у Відповідача - 2 відсутні відповідні повноваження для вчинення таких дій.

Що стосується вимоги про зобов'язання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зняти з реєстрації та виключити з бази даних міського земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії, Суд зазначає.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить:

1) забезпечення:

проведення державної реєстрації прав;

ведення Державного реєстру прав;

взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

формування та зберігання реєстраційних справ.

Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Київської місбкої ради №182/342 від 19.12.2002 року (із відповідними змінами), визначено, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Департамент у межах своєї компетенції здійснює управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, розпорядником яких є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - землі державної власності в межах міста Києва), забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону цих земель на території міста.

Пунктом 2 Положення передбачено, що основними завданнями Департаменту є:

забезпечення виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, проведення земельної реформи, спрямованої на приватизацію земель у межах міста;

здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою, а також координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель у межах функцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

ведення міського земельного кадастру відповідно до законодавства, моніторингу земель, здійснення землеустрою;

реалізація державних, розроблення і здійснення міських програм раціонального використання та охорони земель, поліпшення навколишнього природного середовища.

Пунктом 3.33 Положення визначено, що Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання, зокрема, здійснює державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на земельні ділянки.

За таких підстав, Суд зазначає, що саме до повноважень Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) належить здійснення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на земельні ділянки, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітум" в частині зобов'язання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зняти з реєстрації та виключити з бази даних міського земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фітум до Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору припиненим та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, Суд зазначає.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на Відповідачів - 1, 3 у рівних частках та на Позивача.

Крім того, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог Позивача, сплачений Позивачем судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 18 501 грн. 00 коп. покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на Відповідачів - 1, 3 у рівних частках по 6 167 грн. 00 коп. (5 286 грн. за подання апеляційної скарги + 7 048 за подання касаційної скарги), а решта сума залишається за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітум" - задовольнити частково.

2. Визнати Договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну дії договору.

3. Зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 32-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 26199097) зняти з реєстрації та виключити з бази даних міського земельного кадастру Договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, Ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітум" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 39, Ідентифікаційний код юридичної особи 33301750) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 6 167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 32-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 26199097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітум" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 39, Ідентифікаційний код юридичної особи 33301750) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 6 167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. 00 коп.

6. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітум" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві зняти з реєстрації та виключити з бази даних державного земельного кадастру договір оренди земельної ділянки від 12.11.2007, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2007 № 91-6-00726, у зв'язку з закінченням терміну його дії - відмовити у повному обсязі.

7. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 лютого 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин