ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.02.2019Справа № 910/16923/18
За позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Оборона" Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній Еврохіммаш К.О." про стягнення 134 462, 03 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін: від позивача:Кугот І.П. - директор; від відповідача:Гевко А.В. - адвокат. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Оборона" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній Еврохіммаш К.О." (надалі - відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 84 838, 54 грн, пені в сумі 39 126, 25 грн., 3% річних в сумі 3 183, 81 грн. та збитків від інфляції в сумі 7 313, 43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання за договором № 62 про надання позивачем охоронних послуг від 01.04.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/16923/18 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
24.01.2019 через канцелярію суду міста Києва від відповідача по справі надійшла заява із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 заяву відповідача із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишено без задоволення та натомість - вирішено призначити судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 15.02.2019.
15.02.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2019.
18.02.2019 відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він вказав на те, що оскільки матеріали справи не містять доказів надання актів здачі-прийняття робіт в строк передбачений договором, то позивач має право вимагати у відповідача сплати лише авансу в розмірі 50% від вартості послуг, яка вказана в п. 7.1. договору, тобто 19 500,00 грн за кожен місяць, а саме - позивач має право на стягнення з відповідача тільки суму авансу за липень 2018 в розмірі 19 500,00 грн. Окрім того, відповідач зазначає, що договір про надання охоронних послуг не містить п. 7.2.3., в якому мають зазначатися платежі, за прострочку яких позивач може нараховувати пеню та пункт 7.2.3 взагалі відсутній в договорі, а відтак - оскільки ні чинним законодавством ні договором не передбачено права позивача за стягнення пені за прострочення основного зобов'язання то в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити. З урахуванням вищезазначеного відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 500,00 грн. основного боргу, 258,00 грн. 3 % річних та 1 010,56 грн. інфляційних збитків, а у решті позовних вимог - відмовити.
19.02.2019 позивачем в судовому засіданні надано відповідь на відзив, а відповідач повідомив усно про визнання позовних вимог в частині основного боргу в розмірі 38 500, 00 грн.
У судовому засіданні 19.02.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Еліт-Оборона (за договором - Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю Група компаній Еврохіммаш К.О. (за договором - Замовник) був укладений договір №62, про надання позивачем охоронних послуг (надалі - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Замовник передає, а Охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (надалі - Об'єкт)/Додаток №1/. Вид охорони визначається за згодою Сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони.
Так, відповідно до Додатку №1 до Договору Сторони погодили дислокацію об'єктів, що передаються під охорону за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Брандта, 50, встановлено номери ділянок та постів охорони, час охорони та примітки до кожного посту охорони.
Згідно п. 7.1. Договору, сума даного Договору складає 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ, за кожен місяць надання послуг.
Відповідно до п. 7.2. Договору, сплата Замовником вартості охоронних послуг здійснюється наступним чином:
7.2.1. Строк оплати - щомісячно.
7.2.2 Замовник на підставі Договору до 5-го числа кожного місяця сплачує Охороні аванс у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості послуг у розрахунковому місяці. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання акту виконаних робіт, в строк не пізніше 5-го числа наступного місяця. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Охорони.
За умовами п. 7.4. Договору, факт надання Замовнику охоронних послуг підтверджується Актом здачі-прийняття робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками Замовника і Охорони. Акт здачі-прийняття робіт підписується Сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії Договору.
При цьому, пунктом 7.5. Договору визначено, що Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, зобов'язаний підписати Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), або надати вмотивовану письмову відмову від приймання послуг. Якщо замовник протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, не підписує Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не виставляє вмотивованих письмових претензій до Охорони, то акт вважається таким, що підписаний та підлягає виконанню з боку Замовника в повному обсязі.
Згідно п. 9.1. Договору, Договір набуває чинність з 01квітня 2017 року і діє до 01 квітня 2018 року.
При цьому пунктом 9.2. Договору визначено, що після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 10 діб.
01.04.2017 між Сторонами укладено акт приймання-передачі, згідно якого позивач прийняв у відповідача об'єкти згідно дислокації договору (додаток №1) в порядку визначеному договором.
01.12.2017 між Сторонами укладено додатковий договір №1 до договору №62 від 01 квітня 2017 року про надання охоронних послуг підрозділом служби охорони ТОВ Еліт-Оборона , за умовами якого, Сторони домовилися внести зміни в п. 7.1. Договору, виклавши його в наступній редакції:
7.1. Сума даного Договору складає 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ, за кожен місяць надання послуг.
22.07.2017 між Сторонами укладено додатковий договір №2 до договору №62 від 01 квітня 2017 року про надання охоронних послуг, за умовами якого, Сторони домовилися внести зміни в п. 9.1. Договору, виклавши його в наступній редакції:
9.1. Договір набуває чинність з 01 квітня 2017 року і діє до 8.00 год 22 липня 2018 року.
22.07.2018 між Сторонами укладено акт приймання-передачі, згідно якого відповідач прийняв у позивача об'єкти згідно дислокації договору (додаток №1) в порядку визначеному договором.
За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Поряд із тим, згідно п. 8.4. Договору, в односторонньому порядку Договір може бути розірваний при невиконанні однією із сторін умов Договору. Сторона-ініціатор розірвання Договору інформує у письмовій формі про це іншу сторону не менше ніж за 5 діб.
Так, як вбачається з листа позивача №38 від 17.07.2018, який був отриманий відповідачем 17.07.2018, позивач повідомив відповідача про те, що за ним рахується заборгованість за травень місяць 2018 року в розмірі 19 000,00 гривень , заборгованість за червень місяць 2018 року в розмірі 39 000, 00 гривень, та заборгованість за липень місяць (аванс) в розмірі 19 500,00 гривень, на загальну суму 77 500,00 гривень та в разі якщо відповідачем не будуть виконані умови договору, відносно оплати, в порядку значеному пунктом 8.4. договору, позивач повідомляє про розірвання договору № 62 від 01.04.2017 в односторонньому порядку.
Позивач вказує на те, що зазначена заборгованість не погашена, внаслідок чого позивач вимушений з звернутися до суду з даним позовом. Зокрема, позивач вказує на те, що станом на дату складання позову, за відповідачем рахується заборгованість за травень місяць 2018 року в розмірі 19 000,00 грн., заборгованість за червень місяць 2018 року в розмірі 39 000,00 грн. та заборгованість за липень місяць 26 838,54 грн. (розрахунок за липень місяць 2018 року: 39 000,00грн. / 31(день) = 1 258,06грн. х 21 (день) = 26 419,26 грн.; 39 000,00грн. / 31 (день) = 1 258,06 грн. х 24 (год.) = 52,41 грн./год. х 8 год. (22 липня) = 419,28 грн.), а відтак загальна заборгованість по оплаті згідно Договору складає на загальну суму 84 838,54 грн.
Також, позивач, з посиланням на п. п. 7.4., 7.5. Договору зазначив, що акти про надання послуг відповідачу були надані, але останній не здійснив оплату та не надав письмову відмову від приймання послуг, а тому акти вважаються такими, що підписані та підлягають виконанню з боку відповідача в повному обсязі.
Відповідач, у свою чергу, вказує на те, що позивач в будь якому випадку був зобов'язаний сплачувати суму коштів в розмірі 19 500,00 грн, а іншу частину, відповідач мав сплачувати на підставі актів здачі-прийняття робіт, які позивач мав надати відповідачу та при цьому, позивач не надавав відповідачу акти здачі-прийняття робіт, після надання охоронних послуг, як це передбачено договором, а отже, твердження позивача про те, що акти здачі-прийняття робіт вважаються підписаними не можуть братися до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази надання актів відповідачу до 5-го числа місяця наступного за звітним, а відтак - позивач має право вимагати у відповідача сплати лише авансу в розмірі 50% від вартості послуг, яка вказана в п. 7.1. договору, тобто 19 500,00 грн за кожен місяць.
Так, в пункті 7.5 Договору міститься посилання на те, що якщо замовник протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, не підписує Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не виставляє вмотивованих письмових претензій до Охорони, то акт вважається таким, що підписаний та підлягає виконанню з боку Замовника в повному обсязі.
Таким чином, факт належного прийняття відповідачем наданих позивачем послуг за Договором пов'язується з підписанням між Сторонами Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та водночас - факт підписання такого Акту засвідчується відсутністю претензій з боку відповідача, що свідчить, у свою чергу, про належне прийняття послуг відповідачем.
При цьому, в матеріалах справи містяться відповідні акти приймання-передачі об'єктів, що підлягають охороні згідно Договору від 01.07.2017 та від 01.04.2017, а також додатковий договір № 2 та лист позивача 38 від 17.07.2018 та із вказаних документів в сукупності випливає, що в період з 01 квітня 2017 року до 8.00 год 22 липня 2018 року, тобто протягом вказаного періоду договір діяв та приміщення перебувало під охороною позивача, тобто позивачем надавались послуги відповідно до умов Договору та відсутність з боку відповідача зауважень свідчить про прийняття даних послуг.
Окрім того, як вбачається з платіжних доручень №609-4Р014/ від 25.04.2017 на суму 10 000,00 грн., №640-5G035/ від 16.05.2017 на суму 20 000,00 грн., №686-62036 від 02.06.2017 на суму 10 000,00 грн., №759-73033/ від 03.07.2017 на суму 20 000,00 грн., №793-7С006/ від 12.07.2017 на суму 20 000,00 грн., №858-7V027/ від 31.07.2017 на суму 20 000,00 грн., №905_8Н028/ від 17.08.2017 на суму 20 000,00 грн., №960_97013/ від 07.09.2017 на суму 30 000,00 грн., №1032-9Т034 від 29.09.2017 на суму 30 000,00 грн., №1101-АR025 від 27.10.2017 на суму 40 000,00 грн., №1151-ВF032 від 15.11.2017 на суму 20 000,00 грн., №1257-СF032 від 15.12.2017 на суму 20 000,00 грн., №1260-СFО36 від 15.12.2017 на суму 20 000,00 грн., №4296_СS009 від 28.12.2017 на суму 40 000,00 грн., №1346_IJ011 від 19.01.2018 на суму 24 000,00 грн., №1407_2D016 від 13.02.2018 на суму 15 000,00 грн., №1469-3С025 від. 12.03.2018 на суму 20 000,00 грн., №1484-3G0033 від 16.03.2018 на суму 19 000,00 грн., №1498-3N028 від 23.03.2018 на суму 20 000,00 грн., №1531-44029 від 04.04.2018 на суму 19 000,00 грн., №1542-4D032 від 13.04.2018 на суму 20 000,00 грн., №1608-5Р028 від 25.05.2018 на суму 19 000,00 грн., №503-5V033/ від 31.05.2018 на суму 20 000,00 грн. та №522-6К033/ від 20.06.2018 на суму 39 000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи, відповідач неодноразово та систематично здійснював оплату наданих позивачем послуг охорони, в повному обсязі протягом 2017-2018 років (з урахуванням щомісячної оплати авансу та остаточного розрахунку відповідно до умов п. 7.2. Договору), що додатково свідчить про прийняття відповідачем наданих позивачем послуг.
За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом із тим, в силу приписів ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому, згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що факт надання позивачем послуг відповідачеві не належним чином не заперечений останнім та при цьому вартість наданих послуг сплачена відповідачем не у повному обсязі та, виходячи з умов Договору, а також наявних в матеріалах справи та наведених вище доказів в їх сукупності, за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 84 838,54 грн., в тому числі - за травень 2018 року в сумі 19 000,00 грн., за червень 2018 року в сумі 39 000,00 грн. та за липень 2018 року 26 838,54 грн. (розрахунок за липень місяць 2018 року: 39 000,00грн. / 31(день) = 1 258,06 грн. х 21 (день) = 26 419,26 грн.; 39 000,00грн. / 31 (день) = 1 258,06 грн. х 24 (год.) = 52,41 грн./год. х 8 год. (22 липня) = 419,28 грн.).
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано, чим порушено права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.
Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 84 838,54 грн. заборгованості є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.
Окрім того, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати послуг за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 39 126, 25 грн., 3% річних в сумі 3 183, 81 грн. та збитки від інфляції в сумі 7 313, 43 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням вищезазначеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що він здійснений відповідно до умов Договору, з урахуванням прострочення відповідачем оплати послуг, що визначені умовами Договору, що засвідчено переліченими вище платіжними дорученнями про оплату наданих послуг не у повному обсязі та із затримками, у зв'язку із чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 183, 81 грн. та збитків від інфляції в сумі 7 313, 43 грн. також є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписом ч. 1 ст. 547 та ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Разом із тим, ч. ч. 1, 3. ст. 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Так, згідно п. 7.6. Договору, у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченим п.7.2.3. даного Договору, Охорона нараховує Замовнику пеню у розмірі подвійної ставки облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Відповідач, у свою чергу, вказує на те, що договір про надання охоронних послуг не містить п. 7.2.3. в якому мають зазначатися платежі, за прострочку яких позивач може нараховувати пеню, а пункт 7.2.3 взагалі відсутній в договорі, а тому, оскільки ні чинним законодавством ні договором не передбачено права позивача за стягнення пені за прострочення основного зобов'язання (оплати за охоронні послуги) то в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.
Як вбачається з умов договору № 62 про надання охоронних послуг від 01.04.2017, у вказаному Договорі визначений порядок виконання основного зобов'язання між Сторонами, а саме - надання охоронних послуг, а також засіб забезпечення виконання такого зобов'язання - неустойка у вигляді пені, що нараховується у разі затримки (прострочення) платежу за надані послуги (основне зобов'язання).
Крім того, договір №62, про надання позивачем охоронних послуг не визнавався недійсним в порядку ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а також зміни до правочину сторонами не вносилися.
А відтак, доводи відповідача про те, що Договором не передбачено права позивача за стягнення пені за прострочення основного зобов'язання (оплати за охоронні послуги) не приймаються судом.
За таких обставин, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він здійснений відповідно до умов Договору, з урахуванням прострочення відповідачем оплати послуг, що визначені умовами Договору, що засвідчено платіжними дорученнями, які були наведені вище, у зв'язку із чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 39 126, 25 грн. також є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. 202, 215, 525, 526, 547, 548, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180, 230 Господарського кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Оборона" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній Еврохіммаш К.О." (03О40, м. Київ, провулок Задорожний, 1А, код ЄДРПОУ 40271442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Оборона" (20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Соборна, 200, к. 1; код ЄДРПОУ 37797983) основний борг в розмірі 84 838, 54 грн., пеню в розмірі 39 126, 25 грн, 3% річних в розмірі 3 183, 81 грн., інфляційні втрати в розмірі 7 313, 43 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 016, 94 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.02.2019 року.
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2019 |
Оприлюднено | 22.02.2019 |
Номер документу | 80021878 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні