Ухвала

від 22.02.2019 по справі 910/2102/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

м. Київ

22.02.2019Справа № 910/2102/19

Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 18.02.2019 року Про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні Веб Мережі ,-

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні Веб Мережі (позивач) надійшла позовна заява б/н від 18.02.2019 року до Акціонерного товариства Альфа-Банк (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1128, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем 06 квітня 2018 року щодо звернення стягнення на користь Акціонерного товариства Альфа-Банк на нерухоме майно, а саме: торгівельний комплекс з топковою, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 16 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Сучасні Веб Мережі .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. вчинено виконавчий напис № 1128 про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № 62/16 від 26.05.2016 року, укладеного на забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № DAM24-В/16 від 23.05.2016 року. Позивач вважає, що зазначена нотаріусом сума кредитної заборгованості за вказаним договором не є безспірною, тому просить визнати виконавчий напис № 1128 від 06.04.2018 року таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою подано заяву б/н від 18.02.2019 року Про забезпечення позову , в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №1128 від 06.04.2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем;

- заборони відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, державним виконавцям, будь-яким органам, підрозділам, управлінням тощо Державної виконавчої служби України здійснювати будь-які заходи, спрямовані на примусове вилучення та реалізацію предмета іпотеки, а саме: торгівельного комплексу з топковою, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 16;

- заборони відповідним вповноваженим органам Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснювати реєстраційні дії щодо реєстрації, перереєстрації тощо прав власності на нерухоме майно, а саме: торгівельного комплексу з топковою, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 16;

- заборони будь-яким особам, спеціалізованим підприємствам та організаціям - організаторам прилюдних торгів, аукціонів тощо проводити будь-які дії, пов'язані із підготовкою до проведення торгів, проведенням торгів, аукціонів тощо із реалізацією, відчуженням тощо нерухомого майна, а саме: торгівельного комплексу з топковою, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 16.

Вказане заява обґрунтована тим, що 23.05.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. на підставі виконавчого напису № 1128 від 06.04.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 45575873 зі звернення стягнення на належне позивачу нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Позивач вказує, що якщо не буде вжито заходи забезпечення позову існує велика вірогідність того, що внаслідок здійснення виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №1128 від 06.04.2018 року буде здійснено вилучення та примусова реалізація нерухомого майна, що перебуває під іпотекою, а саме: торгівельного комплексу з топковою, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 16.

На думку заявника, дана обставина істотно ускладнить, а може зробить зовсім неможливим виконання рішення суду, оскільки покупець торгівельного комплексу буде його добросовісним набувачем, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не порушить права та інтереси відповідача, оскільки позивач не просить суд скасувати звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише просить призупинити його до моменту винесення рішення по справі.

На підтвердження викладених у заяві обставин надав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 146852429.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши подані разом з нею докази в цілому, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд звертає увагу, що саме лише посилання заявника на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує велика вірогідність того, що внаслідок здійснення виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №1128 від 06.04.2018 року буде здійснено вилучення та примусова реалізація нерухомого майна, що перебуває під іпотекою, а саме: торгівельного комплексу з топковою, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 16 без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

В той час, Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні Веб Мережі не надано належних доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію нерухомого майна, що перебуває під іпотекою, а саме: торгівельного комплексу з топковою, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 16, як і не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Таким чином, припущення заявника про неможливість в подальшому виконання рішення суду не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, у поданій заяві про забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні Веб Мережі не наведено достатніх належних та допустимих, у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, доказів наявності обставин, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви б/н від 18.02.2019 року Про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні Веб Мережі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали 22 лютого 2019 року.

Суддя О.В. Котков